07 лютого 2024 року № 640/8228/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., за участю секретаря судового засідання Зубачевської М.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост Агро” до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення, рішення ДПС,-
за участю представників сторін:
від позивача - Свідло Є.В.
від відповідача 1- Стужук О.Ю.
від відповідача 2- Стужук О.Ю.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост Агро», звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (відповідач 1), Державної податкової служби України (відповідач 2), в якому просить суд (з урахуванням уточнень):
- визнати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2021 року № 00021650701 в частині, яка стосується порушень валютного законодавства, зазначених в пп. 1, 2, 3, 4, 12, 14, 16, 17 п. 5 глави 4 акта перевірки № 1462/16-31-07-01-10/31000550 від 16.03.2021 року;
- визнати неправомірним та скасувати рішення Державної податкової служби України № 3431/6/99-00-06-01-02-06 від 22.02.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у випадку порушення резидентами строків зарахування виручки в іноземній валюті, строки для стягнення пені за кожний день прострочення зупиняються, а пеня за їх порушення не сплачується, у разі прийняття до розгляду компетентним органом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експертно-імпортними контрактами. При цьому, позивач наголошує, що перелік органів, до яких може звернутися позивач для стягнення заборгованості, не обмежується тими, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а включає й інші органи, до компетенції яких належить вирішення спорів, що випливають з договірних відносин між господарюючими суб'єктами - резидентами України і Республіки Білорусь, які регулюються законодавством Республіки Білорусь.
Оскільки у Республіці Білорусь стягнення заборгованості здійснюється шляхом вчинення нотаріуса виконавчого напису, який передається до відповідного підрозділу управління юстиції для порушення виконавчого провадження і примусового стягнення заборгованості, а судовий порядок стягнення з юридичних осіб безспірної заборгованості є неможливим, позивач звернувся до нотаріуса, що є наслідком зупинення строків нарахування пені за неповернення валютної виручки.
Також позивач наголошував, що відповідачем 1 були порушені норми п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (перевірка проведена всупереч дії установленого на період дії карантину мораторію), що, на думку позивача, свідчить про протиправність її проведення та нівелює правові наслідки такої.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Брагіній О.Є.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року позовну заяву адвоката Бережної Тетяни Василівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачеві.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Агро» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року скасовано. Справу № 640/8228/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У зв'язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №640/8228/22, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Кочанову П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу №640/8228/22, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 грудня 2023 року о 13:00 год.
У підготовчому засіданні 26 грудня 2023 року відкладено розгляд до 30 січня 2024 року о 13:00 годині.
У підготовчому засіданні 30 січня 2024 року, проведеному у режимі відеоконференції, оголошено перерву до 2 лютого 2024 року о 12:00 годині.
2 лютого 2024 року відкладено розгляд справи до 7 лютого 2024 року о 15:00 годині.
У судовому засіданні 7 лютого 2024 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідачів заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що висновки податкового органу за наслідками перевірки є обґрунтованими, а отже оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Заслухавши представників сторін, розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Рост Агро» (податковий номер 31000550), за результатами якої складено акт від 16.03.2021 № 1462/16-31-07-01-10/31000550.
У висновках акта перевірки, зокрема в пп. 1, 2, 3, 4, 12, 14, 16, 17 п. 5 глави 4, зазначено, що позивачем порушено ст. 1 Закону України від 23.09.94 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями):
1) при виконанні експортного контракту №16 від 15.04.2016 року, укладеного з нерезидентом ОАО «ВОЛОЖИНСКАЯ РАЙАГРОПРОМТЕХНИКА», Республіки Білорусь має місце дебіторська заборгованість в не надходженні валютної виручки за експортований товар з порушенням законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків: в сумі 11 277,59 євро на 1003 днів (з 01.01.2017 по 30.09.2019); в сумі 22 260,00 євро на 1003 днів (з 01.01.2017 по 30.09.2019); в сумі 20 580,00 євро на 1003 днів (з 01.01.2017 по 30.09.2019);
2) при виконанні експортного контракту № 11 від 17.03.16 року, укладеного з нерезидентом ОАО «ГОМЕЛЬСКИЙ МЯСОКОМБИНАТ», Республіки Білорусь мала місце дебіторська заборгованість в надходженні валютної виручки за експортований товар з порушенням законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків: в сумі 175 820,49 євро на 27 днів (з 01.01.2017 по 27.01.2017); в сумі 289 440,00 євро на 27 днів (з 01.01.2017 по 27.01.2017); в сумі 207 093,95 євро на 13 днів (з 28.01.2017 по 09.02.2017); в сумі 159 919,94 євро на 46 днів (з 10.02.2017 по 27.03.2017); в сумі 151 919,94 євро на 7 днів (з 28.03.2017 по 03.04.2017); в сумі 96 919,94 євро на 9 днів (з 04.04.2017 по 12.04.2017); в сумі 43 919,94 євро на 13 днів (з 13.04.2017 по 25.04.2017); в сумі 91 800,00 євро на 115 днів (з 01.01.2017 по 25.04.2017); в сумі 33 477,57 євро на 9 днів (з 26.04.2017 по 04.05.2017);
3) при виконанні експортного контракту № 13 від 17.03.2016 року, укладеного з нерезидентом ВАТ «Рогачевський МКК», Республіки Білорусь мала місце дебіторська заборгованість в надходженні валютної виручки за експортований товар з порушенням законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків: в сумі 71 485,94 євро на 11 днів (з 01.01.2017 по 11.01.2017); в сумі 37 214,00 євро на 50 днів (з 12.01.2017 по 02.03.2017); в сумі 152 786,00 євро на 61 день (з 01.01.2017 по 02.03.2017); в сумі 145 629,14 євро на 32 дні (з 03.03.2017 по 03.04.2017); в сумі 95 629,14 євро на 51 день (з 04.04.2017 по 24.05.2017); в сумі 13 840,47 євро на 1 день (25.05.2017); в сумі 225 000,00 євро на 145 днів (з 01.01.2017 по 25.05.2017); в сумі 67 628,47 євро на 12 днів (з 26.05.2017 по 06.06.2017); в сумі 5 000,00 євро на 1 день (07.06.2017); в сумі 185 000,00 євро на 158 днів (з 01.01.2017 по 07.06.2017); в сумі 152 000,00 євро на 1 день (08.06.2017); в сумі 76 000,00 євро на 1 день (09.06.2017);
4) при виконанні експортного контракту № 12 від 17.03.2016 року, укладеного з нерезидентом ПУП «КАЛІНКОВІЧСКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ», Республіки Білорусь мала місце дебіторська заборгованість в надходженні валютної виручки за експортований товар з порушенням законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків: в сумі 59 512,00 євро на 65 днів (з 01.01.2017 по 06.03.2017); в сумі 9 512,00 євро на 14 днів (з 07.03.2017 по 20.03.2017); в сумі 92 268,00 євро на 79 днів (з 01.01.2017 по 20.03.2017); в сумі 61 780,00 євро на 78 днів (з 21.03.2017 по 06.06.2017); в сумі 41 780,00 євро на 1 день (07.06.2017); в сумі 10 980,00 євро на 33 дні (з 08.06.2017 по 10.07.2017); в сумі 69 984,00 євро на 191день (з 01.01.2017 по 10.07.2017); в сумі 30 164,00 євро на 57 днів (з 11.07.2017 по 05.09.2017); в сумі 70 380,00 євро на 248 днів (з 01.01.2017 по 05.09.2017); в сумі 49 744,00 євро на 31 день (з 06.09.2017 по 06.10.2017); в сумі 27 000,00 євро на 279 днів (з 01.01.2017 по 06.10.2017); в сумі 25 944,00 євро на 35 днів (з 07.10.2017 по 10.11.2017); в сумі 15 944,00 євро на 31 день (з 11.11.2017 по 11.12.2017); в сумі 5 944,00 євро на 31 день (з 12.12.2017 по 11.01.2018); в сумі 27 000,00 євро на 376 днів (з 01.01.2017 по 11.01.2018); в сумі 22 944,00 євро на 22 дні (з 12.01.2018 по 02.02.2018);
12) при виконанні експортного контракту №14 від 17.03.2017 року, укладеного з нерезидентом СООО «БЕЛСИР», Республіка Білорусь мала місце дебіторська заборгованість в надходженні валютної виручки за експортований товар з порушенням законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків в сумі 133 233,53 євро на 2 дні (з 18.10.2017 по 19.10.2017);
14) при виконанні експортного контракту №19 від 15.03.2017 року, укладеного з нерезидентом КУП «Миноблмясомолпром» - УКХ «Мясомолпром», Республіки Білорусь мало місце дебіторська заборгованість в надходженні валютної виручки за експортований товар з порушенням законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків: в сумі 36506,43 євро 32 на дні (з 01.01.2018 по 01.02.2018); в сумі 118266,00 євро 32 па дні (з 01.01.2018 по 01.02.2018); в сумі 73968,43 євро 30 на днів (з 02.02.2018 по 03.03.2018); в сумі 23968,43 євро 48 на днів (з 04.03.2018 по 20.04.2018); в сумі 109388,00 євро 110 на днів (з 01.01.2018 по 20.04.2018); в сумі 93179,66 євро 42 на дні (з 21.04.2018 по 01.06.2018); в сумі 33179,66 євро 67 на днів (з 02.06.2018 по 07.08.2018); в сумі 110400,00 євро 219 на днів (з 01.01.2018 по 07.08.2018); в сумі 9229,66 євро 28 на днів (з 08.08.2018 по 04.09.2018); в сумі 108468,00 євро на 247 днів (з 01.01.2018 по 04.09.2018); в сумі 105460,82 євро на 62 дні (з 05.09.2018 по 05.11.2018); в сумі 93084,58 євро на 46 днів (з 06.11.2018 по 21.12.2018); в сумі 68084,58 євро на 46 днів (з 22.12.2018 по 05.02.2019); в сумі 66084,58 євро на 29 днів (з 06.02.2019 по 06.03.2019); в сумі 63084,58 євро на 8 днів (з 07.03.2019 по 14.03.2019); в сумі 60084,58 євро на 25 днів (з 15.03.2019 по 08.04.2019); в сумі 57403,89 євро на 7 днів (з 09.04.2019 по 15.04.2019); в сумі 50003,89 євро на 17 днів (з 16.04.2019 по 02.05.2019); в сумі 20003,89 євро на 18 днів (з 03.05.2019 по 20.05.2019); в сумі 11751,89 євро на 8 днів (з 21.05.2019 по 28.05.2019); в сумі 107916,00 євро на 513 днів (з 01.01.2018 по 28.05.2019); в сумі 102997,89 євро на 3 дні (з 29.05.2019 по 31.05.2019); в сумі 71687,89 євро на 4 дні (з 01.06.2019 по 04.06.2019); в сумі 58383,89 євро на 14 днів (з 05.06.2019 по 18.06.2019); в сумі 53383,89 євро на 15 днів (з 19.06.2019 по 03.07.2019); в сумі 108468,00 євро на 549 днів (з 01.01.2018 по 03.07.2019); в сумі 92831,87 євро на 16 днів (з 04.07.2019 по 19.07.2019); в сумі 87606,19 євро на 14 днів (з 20.07.2019 по 02.08.2019); в сумі 62168,16 євро на 27 днів (з 03.08.2019 по 29.08.2019); в сумі 37035,04 євро на 25 днів (з 30.08.2019 по 23.09.2019); в сумі 24517,18 євро на 3 дні (з 24.09.2019 по 26.09.2019);
16) при виконанні експортного контракту №20 від 28.03.2017 року, укладеного з нерезидентом «ДП «ПУТЧИНО», Республіки Білорусь мало місце дебіторська заборгованість в надходженні валютної виручки за експортований товар з порушенням законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків в сумі 33660 євро 712 на днів (з 19.10.2017 по 30.09.2019);
17) при виконанні експортного контракту №18 від 17.03.2017 року, укладеного з нерезидентом ТОВ «Тарасово», Республіки Білорусь мало місце дебіторська заборгованість в надходженні валютної виручки за експортований товар з порушенням законодавчо встановлених НБУ граничних строків розрахунків в сумі 15000 євро 714 на днів (з 17.10.2017 по 30.09.2019).
На підставі висновків акту перевірки № 1462/16-31-07-01-10/31000550 від 16.03.2021 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2021 № 00021650701, яким застосовано штрафну санкцію, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньої діяльності, в розмірі 32 639 570,67 грн.
Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
За результатами розгляду скарги позивача, рішенням Державної податкової служби України № 3431/-6/99-00-06-01-02-06 від 22.02.2022 року податкове повідомлення-рішення № 00021650701 від 19.04.2021 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок розрахунків в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент здійснення спірних правовідносин), порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Судом встановлено, що ТОВ «Рост Агро» укладено експортні контракти з компаніями-резидентами Республіки Білорусь: договір від 15.04.2016 №16 з ТОВ «ВОЛОЖИНСКАЯ РАЙАГРОПРОМТЕХНІКА»; договір від 17.03.2016 №11 з ВАТ «ГОМЕЛЬСКИЙ МЯСОКОМБШАТ»; договір від 17.03.2016 №10 з ВАТ «Рогачевський МКК»; договір від 17.03.2016 №12 з ПУП «КАЛІНКОВІЧСКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ»; договір №14 від 17.03.2017 року з СООО «БЕЛСИР», договір №19 від 15.03.2017 року з КУП «Миноблмясомолпром» - УКХ «Мясомолпром»; договір №20 від 28.03.2017 року з «ДП «ПУТЧИНО», договір №18 від 17.03.2017 року з ТОВ «Тарасово».
Судом щодо вказаних контрактів установлено наступне:
- згідно з укладеного з ТОВ «ВОЛОЖИНСКАЯ РАЙАГРОПРОМТЕХНІКА» договору від 15.04.2016 №16 станом на 01.01.2017 у позивача обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість на суму 54117,59 євро; граничний строк погашення по сумі 11277,59 євро становить - 18.07.2016, по сумі 22260,00 євро - 19.07.2016 та по сумі 20580,00 євро - 20.07.2016. В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.01.2017 по 30.09.2019 надходження валютної виручки або повернення товару від нерезидента не здійснювалося, станом на 30.09.2019 у позивача обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість на суму 54117,59 євро;
- згідно з укладеного з ВАТ «ГОМЕЛЬСКИЙ МЯСОКОМБШАТ» договору від 17.03.2016 №11 за позивачем станом на 01.01.2017 обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість на суму 557060,49 євро; граничний строк погашення по сумі 175820,49 євро становить - 20.07.2016, по сумі 289440,0 євро - 24.07.2016 та по сумі 91800,0 євро-26.07.2016. Відповідачем у акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.01.17 по 30.09.2019 валютна виручка від нерезидента надійшла на загальну суму 573028,26 євро, що засвідчено платіжними дорученнями від 27.01.2017 №15383/260117 на суму 15900,55 євро, від 27.01.2017 №14108/260117 на суму 242265,99 євро, від 09.02.2017 №63414/070217 на суму 47174,01 євро, від 27.03.2017 №45918/230317 на суму 8000,00 євро, від 03.04.2017 №73828/310317 на суму 55000,00 євро, від 12.04.2017 №89117/100417 на суму 53000,00 євро, від 25.04.2017 №50480/210417 на суму 102242,37 євро та від 04.05.2017 №62904/020517 на суму 49445,44 євро. Однак, з порушенням законодавчо встановленого строку по сумі 175820,49 євро на 27 днів, по сумі 289440,00 євро - 27 днів, по сумі 207093,95 євро - 13 днів, по сумі 159919,94 євро - 46 днів, по сумі 151919,94 євро на -7 днів, по сумі 96919,94 євро - 9 днів, по сумі 43919,94 євро - 13 днів, по сумі 91800,00 євро - 115 днів та по сумі 33477,57 євро - 9 днів. Також, здійснено повернення коштів ВАТ «ГОМЕЛЬСКИЙ МЯСОКОМБІНАТ» на загальну суму 15967,87 євро, що засвідчено платіжним дорученням від 17.05.2017 №13;
- згідно з укладеного з ВАТ «Рогачевський МКК» договору від 17.03.2016 №10 станом на 01.01.2017 за позивачем обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість на суму 634271,94 євро; граничний строк погашення по сумі 71485,94 євро становить - 14.07.2016, по сумі 152786,00 євро - 17.07.2016, по сумі 225000,00 євро - 21.07.2016, по сумі 185000,00 євро - 08.09.2016. Відповідачем у висновках акту перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.01.2017 по 30.09.2019 валютна виручка від нерезидента надійшла на загальну суму 634271,94 євро, що засвідчено платіжними дорученнями від 11.01.2017 №03МТ170111157743 на суму 34271,94 євро, від 02.03.2017 №03МТ170301327831 на суму 44370,86 євро, від 03.04.2017 № 03MT170403316494 на суму 50000,00 євро, від 24.05.2017 №03МТ170524198477 на суму 61092,86 євро, від 24.05.2017 №03МТ170524184209 на суму 20695,81 євро, від 25.05.2017 №03МТ170524314422 на суму 171 100,00 євро, від 06.06.2017 №03МТ170602317091 на суму 24570,21 євро, від 06.06.2017 №03МТ170605164253 на суму 37914,00 євро, від 07.06.2017 №03МТ170606169974 на суму 37914,00 євро, від 08.06.2017 №03MT170608304000 на суму 37914,00 євро, від 08.06.2017 №03МТ170607176703, на суму 37914,00 євро та від 09.06.2017 №03 МТ170609177139 на суму 75888,00 євро. Однак, з порушенням законодавчо встановленого строку по сумі 71485,94 євро на 11 днів, по сумі 37214,00 євро на 50 днів, по сумі 152786,00 євро на 61 день, по сумі 145629,14 євро на 32 дні, по сумі 95629,14 євро на 51 день, по сумі 13840,47 євро на 1 день, по сумі 225 000,00 євро на 145 днів, по сумі 67628,47 євро на 12 днів, по сумі 5000,00 євро на 1 день, по сумі 185 000,00 євро на 158. днів, по сумі 152000,00 євро на 1 день та по сумі 76000,00 євро на 1 день;
- згідно з укладеного з ПУП «КАЛІНКОВІЧСКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ» договору від 17.03.2016 №12 станом на 01.01.2017 за позивачем обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість на суму 346144,0 євро, граничний строк погашення по сумі 59512,00 євро становив - 06.07.2016, по сумі 162252,00 євро - 11.07.2016, по суму 70380,00 євро - 13.07.2016, по суму 27000,00 євро - 11.09.2016 та по суму 27000,00 євро - 13.09.2016. В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.01.2017 по 30.09.2019 валютна виручка від нерезидента надійшла на загальну суму 346144,00 євро, що засвідчено платіжними дорученнями від 06.03.2017 №03МТ170303306875 на суму 50000,00 євро, від 20.03.2017 №03МТ170317199711 на суму 40000,00 євро, від 06.06.2017 №03МТ170605192011 суму 20000,00 євро, від 07.06.2017 №03МТ 170607175677 на суму 30800,00 євро, від 10.07.2017 №03МТ170607177459 на суму 50800,00 євро, від 05.09.2017 №03МТ170830315941 на суму 50800,00 євро, від 06.10.2017 №03МТ171005309436 на суму 50800,00 євро, від 10.11.2017 №03МТ171109160154 на суму 10000,00 євро, від 11.12.2017 №03МТ171208170692 на суму 10000,00 євро, від 11.01.2018 №03МТ180111185508 на суму 10000,00 євро та від 02.02.2018 №03МТ180201314993 на суму 22944,00 євро. Однак, з порушенням законодавчо встановленого строку по сумі 59512,00 євро на 65 днів, по сумі 9512,00 євро на 14 днів, по сумі 92268,00 євро на 79 днів, по сумі 61780,00 євро на 78 днів, по сумі 41780,00 євро на 1 день, по сумі 10980,00 євро на 33 дні, по сумі 69984,00 євро на 191день, по сумі 30164,00 євро на 57 днів, по сумі 70380,00 євро на 248 днів, по сумі 49744,00 євро на 31 день, по сумі 27000,00 євро на 279 днів, по сумі 25944,00 євро на 35 днів, по сумі 15944,00 євро на 31 день, по сумі 5944,00 євро на 31 день, по сумі 27000,00 євро на 376 днів та по сумі 22944,00 євро на 22 дні;
- згідно з укладеного з СООО «БЕЛСИР» договору №14 від 17.03.2017 позивачем було здійснено поставку товару нерезиденту на загальну суму 381704,00 євро, що засвідчено МД від 03.04.2017 №103510 на суму 79028,00 євро, від 11.04.2017 №103869 на суму 92752,00 євро, від 20.04.2017 №104243 на суму 117612,00 євро, від 20.04.2017 №104244 на суму 92312,00 євро, граничний строк надходження валютної виручки становив 30.09.2017, 08.10.2017, 17.10.2017 відповідно. В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.01.2017 по 30.09.2019 валютна виручка від нерезидента надійшла на загальну суму 381704,00 євро, що засвідчено платіжними дорученнями від 28.07.2017 №AWS53006/270717 на суму 58274,45 євро, від 31.08.2017 №AWS49477/300817 на суму 57196,02 євро, від 29.09.2017 №AWS96774/280917 на суму 133000,00 євро та від 19.10.2017 №ASW28319/191017 на суму 133233,53 євро. Однак, з порушенням законодавчо встановленого строку по сумі 133233,53 євро на 2 дні;
- згідно з укладеного з компанією КУП «Міноблмясомолпром - управляюча компанія холдинга «Мясомолпром» від 15.03.2017 №19 позивачем було здійснено поставку товару нерезиденту на загальну суму 782690,00 євро, що засвідчено МД від 30.03.2017 №103342 на суму 119784,00 євро, від 30.03.2017 №103344 на суму 118266,00 євро, від 31.03.2017 №103431 на суму 109388,00 євро, від 31.03.2017 №103432 на суму 110400,00 євро, від 10.04.2017 №103801 на суму 108468,00 євро, від 13.04.2017 №103989 на суму 107916,00 євро та від 14.04.2017 №104024 на суму 108468,00 євро, граничний строк надходження валютної виручки становив 26.09.2017, 27.09.2017, 07.10.2017,10.10.2017 та 11.10.2017 відповідно. висновком Мінекономрозвитку України від 14.06.2017 №632 вих. №4102-09/632 строк розрахунків на загальну суму 782690 євро по контракту від 15.03.2017 №19 було продовжено а саме: по сумі 119784 євро (з 27.09.2017 до 31.12.2017), по сумі 118266 євро (з 27.09.2017 до 31.12.2017), по сумі 109388
євро (з 28.09.2017 до 31.12.2017), по сумі 110400 євро (з 28.09.2017 до 31.12.2017), по сумі 108468 євро (з 08.10.2017 до 31.12.2017), по сумі 107916 євро (з 11.10.2017 до 31.12.2017), по сумі 108468 євро (з 12.10.2017 до 31.12.2017). В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.01.17 по 30.09.2019 валютна виручка від нерезидента надійшла на загальну суму 782690,00 євро, що засвідчено платіжними дорученнями від 05.12.2017 №03MT171204314306 на суму 11506,00 євро, від 13.12.2017 03МТ171212162557 на суму 20859,40 євро, від 21.12.2017 №03МТ171220135062 на суму 8403,00 євро, від 26.12.2017 №03МТ171222312693 на суму 21154,17 євро, від 28.12.2017 03МТ171228178953 на суму 21355,00 євро, від 01.02.2018 №03МТ180131309826 на суму 80804,00 євро, від 03.03.2018 №03МТ180302169468 на суму 50000,00 євро, від 20.04.2018 №03МТ180420128241 на суму 40176,77 євро. від 01.06.2018 03МТ180531332511 на суму 60000,00 євро, від 07.08.2018 №03МТ180806172468 на суму 64350,00 євро, від 04.09.2018 №03МТ180903184977 на суму 82 236,84 євро, від 05.11.2018 №03МТ181102198435 на суму 12376,24 євро, від 2.1.12.2018 №03МТ181220329697 на суму 25000,00 євро, від 05.02.2019 №03МТ190204167409 на суму 2000,00 євро, від 06.03.2019 №03МТ 1903 06190707 на суму 3000,00 євро, від 14.03.2019 №03МТ190314151257 на суму 3000,00 євро, від 08.04.2019 №ASW19768/050419 на суму 2680,69. євро, від 15.04.2019 №03МТ190412316518 на суму 7400,00 євро, від 02.05.2019 №03МТ190429182633 на суму 30000,00 євро, від 20.05.2019 №03МТ1905F7199678 на суму 8252,00 євро, від 28.05.2019 №03МТ190527192367 на суму 16670,00 євро, від 31.05.2019 №03МТ190530164374 на суму 31310,00 євро, від 04.06.2019 №03МТ190603150448 на суму 13304,00 євро, від 18.06.2019 №03МТ190614188658 на суму 5000,00 євро, від 03.07.2019 №ASW3418/020719 на суму 69020,02 євро, від 19.07.2019 №933/180719 на суму 5225,68 євро, від 02.08.2019 №740/020819 на суму 25438,03 євро, від 29.08.2019 №580/290819 на суму 25133,12 євро, від 23.09.2019 №961/230919 на суму 12517,86 євро, від 26.09.2019 №925308518 на суму 24517,18 євро. Однак, з порушенням законодавчо встановленого строку по сумі 36506,43 євро на 32 дні, по сумі 118266,00 євро на 32 дні, по сумі 73968,43 євро на 30 днів, по сумі 23968,43 євро на 48 днів, по сумі 109388,00 євро на 110 днів, по сумі 93179,66 євро на 42 дні, по сумі 33179,66 євро на 67 днів, по сумі 110400,00 євро на 219 днів, по сумі 9229,66 євро на 28 днів, по сумі 108468,00 євро на 247 днів, по сумі 105460,82 євро на 62 днів, по сумі 93084,58 євро на 46 днів, сумі 68084,58 євро на 46 днів, по сумі 66084,58 євро на 29 днів, по сумі 63084,58 євро на 8 днів по сумі 60084,58 євро на 25 днів, по сумі 57403,89 євро на 7 днів, по сумі 50003,89 євро на 17 днів, по сумі 20003,89 євро на 18 днів, по сумі 11751,89 євро на 8 днів, по сумі 107916,00 євро ня 513 днів, по сумі 102997,89 євро на 3 дні, по сумі 71687,89 євро на 4 дні, по сумі 58383,89 єе на 14 днів, по сумі 53383,89 євро на 15 днів, по сумі 108468,00 євро на 549 днів, по сумі 92831,87 євро на 16 днів, по сумі 87606,19 євро на 14 днів, по сумі 62168,16 євро на 27 днів, пс сумі 37035,04 євро на 25 днів, по сумі 24517,18 євро на 3 дні;
- згідно з укладеного з ТОВ «Тарасово» договору від 17.03.2017 №18 позивачем було здійснено поставку товару нерезиденту на загальну суму 59400,00 євро, що засвідчено МД від 19.04.2017 № 104176 на суму 29700,00 євро та від 19.04.2017 № 104178 на суму 29700,00 євро, граничний строк надходження валютної виручки становив 16.10.2017. В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді з 01.01.2017 по 30.09.2019 валютні виручка від нерезидента надійшла на загальну суму 44400,00 євро, що засвідчено платіжними дорученнями від 22.05.2017 № ASW30178/190517 на суму 20000,0 євро, від 19.07.2017 №ASW08380/180717 на суму 10000,0 євро, від 30.08.2017 №ASW29827/290817 на 9400,0 євро, від 07.09.2017 № ASW57401/060917 на суму 3000,0 євро, від 15.09.2017 №ASW84430/140917 на суму 2000,0 євро. Валютна виручка в сумі 15000,00 євро не надійшла. Станом на 30.09.2019 у позивача обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість на суму 15000 євро.
- згідно з укладеного з «ДП «ПУТЧИНО» договору від 28.03.17 №20 позивачем здійснено поставку товару нерезиденту на загальну суму 33660,00 євро, що засвідчено МД від 21.04.2017 №104308, граничний строк надходження валютної виручки становив 18.10.2017. В акті перевірки зазначено, валютна виручка у сумі 33660,00 євро від нерезидента не надійшла. Станом на 30.09.2019 у позивача обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість на суму 33660,00 євро.
Суд зауважує, що ТОВ «Рост Агро» не заперечує факту несвоєчасного здійснення розрахунків вказаними контрагентами за вищезазначеними контрактами.
При цьому, позивач зазначає, що у встановленому законодавством Республіки Білорусь порядку отримав виконавчі написи нотаріуса, які, на його думку, є підставою для зупинення строків передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нарахування пені за неповернення валютної виручки. У зв'язку із цим, позивач вважає протиправними оскаржувані рішення відповідачів, якими не враховані дані обставини.
Так, згідно з Указом Президента Республіки Білорусь «Про внесення змін і доповнень до Указів Президента Республіки Білорусь» № 195 від 10.08.2015 року, нотаріуси, із дотриманням порядку, прийнятого у даних указах, за вимогою юридичних осіб-кредиторів, здійснюють виконавчі написи, про стягнення усіх видів заборгованостей із боржників, якщо така заборгованість визнана божником письмово, наприклад шляхом підписання відповідного акту звірки. При наявності такого виконавчого напису і відсутності заперечень боржника, кредитор прямо передає цей документ до відповідного підрозділу управління юстиції для порушення виконавчого провадження і здійснення примусового стягнення заборгованості у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом Республіки Білорусь.
При цьому, відповідно до пункту 2 Указу Президента Республіки Білорусь «Про внесення змін і доповнень до Указів Президента Республіки Білорусь» № 195 від 10.08.2015 року не підлягають розгляду в порядку наказного провадження вимоги: стягнення за якими, відповідно до законодавчих актів, здійснюється шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Тобто, відповідно до законодавства Республіки Білорусь виключається можливість розгляду клопотань щодо беззаперечних вимог у судовому порядку.
При цьому, нотаріат є єдиним компетентним органом, який здійснює стягнення безспірної заборгованості у договірних відносинах між господарюючими суб'єктами - резидентами України і Республіки Білорусь, які регулюються законодавством Республіки Білорусь.
Таким чином, нотаріуси за вимогою юридичних осіб-кредиторів здійснюють виконавчі написи про стягнення усіх видів заборгованостей із боржників, якщо така заборгованість визнана боржником письмово, наприклад шляхом підписання відповідного акта звірки. Отримання такого виконавчого напису є підставою для звернення у виконавчу службу для ініціювання виконавчого провадження про стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Відтак, позивач був позбавлений права на звернення до судових органів, а звернення за виконавчим написом до нотаріуса у Республіці Білорусь, колегія суддів вважає обставиною, з настанням якої зупиняється строки нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами між юридичною особою - резидентом України та юридичною особою - резидентом Республіки Білорусь.
У зв'язку з чим, висновки акту перевірки щодо порушень валютного законодавства, зазначених в пп. 1, 2, 3, 4, 12, 14, 16, 17 п.5 глави 4, є безпідставними та необґрунтованими.
Окрім цього, суд наголошує на наступному.
Порядок проведення документальних планових перевірок унормовано статтею 77 ПК України.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев'ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Таким чином, виникла колізія між нормами ПК України та Постановою КМУ № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
При цьому, у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.
У постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови КМУ № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова КМУ №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв'язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов'язаних з оподаткуванням.
Отже, податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку позивача за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 380/12782/22.
Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. У постановах від 28 грудня 2022 року у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.
Підсумовуючи викладене, податкове повідомлення-рішення відповідача 1 від 19.04.2021 року № 00021650701 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги до відповідача 2 суд звертає увагу на наступне.
Приписи п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України визначають, що рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. №916 (далі - Порядок №916).
Пунктом 1 розділу ІХ Порядку №916, передбачено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.
Згідно п. 2 розділу ІХ Порядку №916, за результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень: 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов'язання.
При цьому, за правилами п. 3 Порядку №916, рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
1) у вступній частині рішення зазначаються: найменування платника податків - юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податків; дата отримання скарги (дата і номер визначаються за даними реєстраційної картки або журналу реєстрації вхідної кореспонденції);
2) описова частина рішення має містити: дату і номер рішення контролюючого органу, яке було оскаржено платником податків; вимоги, зазначені у скарзі платника податків, та стислий зміст його позиції; стислий виклад обставин, встановлених перевіркою, та докази, на яких ґрунтуються висновки контролюючого органу;
3) у мотивувальній частині рішення вказуються: результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; пропозиції (у разі наявності) представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, пропозиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена, за умови, що такі пропозиції були надані контролюючому органу за 5 робочих днів до граничної дати прийняття рішення за скаргою платника податків; або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги;
4) у резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення.
У рішенні про результати розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разі її незгоди з прийнятим рішенням оскаржити таке рішення до контролюючого органу вищого рівня у строки, визначені законодавством, або в судовому порядку.
Отже, мотивувальна частина рішення Державної фіскальної служби України має містити, зокрема, результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги.
Оскільки, судом встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення № 00021650701 від 19.04.2021, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача 2 щодо правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, а тому, беручи до уваги викладену позицію у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 818/1695/16 щодо можливості оскарження рішень ДПС України за результатами розгляду скарги платника податків, вважає за необхідне скасувати рішення № 3431/-6/99-00-06-01-02-06 від 22.02.2022 року як таке, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 27 291,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 01.06.1011 № 1368.
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост Агро” до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення, рішення ДПС - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00021650701 від 19.04.2021 року в частині, яка стосується порушень валютного законодавства , зазначених в пп. 1, 2, 3, 4, 12, 14, 16, 17 п. 5 глави 4 акта перевірки № 1462/16-31-07-01-10/31000550 від 16.03.2021 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України № 3431/-6/99-00-06-01-02-06 від 22.02.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост Агро” судовий збір у розмірі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п'ять гривень) 50 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост Агро” судовий збір у розмірі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п'ять гривень) 50 коп.
Вступну та резолютивну частину рішення проголошено в судовому засіданні 7 лютого 2024 року в присутності представників сторін.
Повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.