КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
12 лютого 2024 року № 320/39176/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., за участю секретаря судового засідання Зубачевської М.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-
Представник позивача- Чехович Т.Г.
Представник відповідача - Колосовська Г.М.
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Оболонської у місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Оболонської у місті Києві державної адміністрації «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » від 16 жовтня 2023 року за №84-ОС,
- зобов'язати Оболонську у місті Києві державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління освіти Оболонської у місті Києві державної адміністрації,
- стягнути з Оболонської у місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.10.2023 і по день прийняття судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонської у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що висновки дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи, пов'язаної з неналежним виконанням посадових обов'язків начальником управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, на підставі яких прийнято розпорядження про її звільнення, є необґрунтованими та непідтвердженими. Зауважено, що при винесенні розпорядження не вказано стислий виклад обставин та вид дисциплінарного проступку, а дисциплінарне провадження здійснено без належного дослідження доказів та матеріалів, не встановлено наявність факту вчинення дисциплінарного проступку та вини позивача.
06.12.2023 року Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що акт ревізії не оскаржувався, натомість Позивачем помилково в обґрунтування даного позову щодо її звільнення з посади покладено аргументи незгоди з результатами проведення ревізії, що покладено в основу перевірки дисциплінарною комісією. При цьому, викладена позиція позивача не спростовує висновків комісії щодо встановленого відносно неї дисциплінарного проступку у вигляді використання повноважень в особистих інтересах.
Позивачем надано до суду відповідь на відзив в якій зазначив про те, що для вирішення питання щодо наявності приватного інтересу у особи необхідно довести наявність у цієї особи власного інтересу та/або наявність інтересу її близьких осіб, родичів тощо. У даному випадку жодного належного доказу на підтвердження своєї позиції - а саме наявності у позивача приватного інтересу, відповідачем не надано, а всі його твердження ґрунтуються виключно на припущеннях
25.12.2023 року відповідачем надано до суду письмові заперечення до відповіді на відзив в яких Відповідач зазначив про те, що твердження Позивача про те, що приватний інтерес повинен обумовлюватись саме наявністю сімейних, дружніх або інших позаслужбових стосунків з фізичними та юридичними особами - не відповідає чинному антикорупційному законодавству України. У той же час, спеціальне законодавство про державну службу передбачає відповідальність за використання службових повноважень, як у власних, так і в інтересах інших осіб, що в системі із нормами антикорупційного законодавства свідчить про наявність приватного інтересу в даному випадку.
При цьому, Відповідач вказує, що під час дисциплінарного провадження ОСОБА_1 намагалась перекласти відповідальність на юридичний відділ, який з її слів не справлявся з великим об'ємом роботи, а тому протягом року, з часу направлення вимог дошкільним закладам, не спромігся підготувати та подати в господарський суд однотипові позовні заяви.
Між цим, Відповідач відмічає, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.
У підготовчому засіданні 05.12.2023 року оголошено перерву до 03.01.2024 о 13 год. 00 хв.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження, оголошено перерву до 06.02.2024 року.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.02.2024 року о 12 год 00 хв.
У судовому засіданні 12 лютого 2024 року повноважні представники сторін підтримали свої вимоги викладені в позовній заяві та у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 15.11.2013 № 425-к ОСОБА_1 призначена на посаду начальника управління освіти Оболонської у місті Києві державної адміністрації.
Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 жовтня 2023 року № 84-ос «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » начальника управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 16 жовтня 2023 року у зв'язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».
Підставою винесення зазначеного вище розпорядження слугувало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи, пов'язаної з неналежним виконанням посадових обов'язків начальником управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 від 06 жовтня 2023 року.
Вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII).
Пунктом 1 статті 1 Закону №889 -VIII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Згідно з частиною першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Відповідно до приписів частини 2, 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про державну службу» порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:
1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;
2) порядок формування дисциплінарної комісії;
3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Так, згідно п. 4 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі по тексту - Порядок №1039) дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Відповідно до п. 33 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
- чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
- чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
- чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
- чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
- який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Згідно пунктів 34, 35 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Відповідно до вимог ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
За приписами ч. 3 ст. 73 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Підстави для припинення державної служби визначені ст. 83 Закону № 889-VIII, в тому числі і з ініціативи суб'єкта призначення (ст. 87 Закону № 889-VIII).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрацій 17 серпня 2023 року № 493 «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження та утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи, пов'язаної з неналежним виконанням посадових обов'язків начальником управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 .
Підставою винесення даного розпорядження стала відсутність будь-яких дієвих заходів впродовж року з боку позивача щодо усунення фінансових порушень, встановлених за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.03.2018 року по 30.04.2022 року, проведеної Північним офісом Держаудитслужби України, викладених в акті від 29.08.2022 № 31-30/197.
Вказаним актом ревізії, зокрема, були встановлені допущені управлінням освіти порушення при використанні коштів місцевого бюджету на дошкільну освіту у період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року, а саме - безпідставне перерахування коштів місцевого бюджету на рахунки приватних дошкільних закладів із недотриманням вимог, визначених Порядком здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради від 13.09.2018 № 1369/5433, а також зобов'язань, передбачених тристоронніми договорами, укладеними між управлінням освіти, дошкільними закладами та батьками/опікунами дитини.
Так, актом ревізії було зафіксовано порушення ст. 193 Господарського кодексу України, п. 2.5 тристоронніх договорів, укладених між суб'єктом надання освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти (у тому числі, приватним або корпоративні закладом дошкільної освіти), управлінням освіти та батьками (опікунами), діти яких навчаються у суб'єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, п.п. 1, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність Україні», п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Загальний обсяг збитків бюджету міста Києва за даними порушеннями становить 1 432 082, 00 грн. Винними особами у допущені порушень визнано начальника управління освіти ОСОБА_1 , та заступника начальника управління освіти ОСОБА_2 (у відповідні періоди роботи).
З матеріалів справи вбачається, що під час дисциплінарного провадження позивачем надавались пояснення, що на виконання заходів щодо усунення вищезазначених порушень управлінням освіти було направлено листи-вимоги про повернення перерахованих сум компенсації та повідомлено дошкільні заклади, що в разі невиконання вимог в добровільному порядку, управління освіти буде вимушено звернутися до суду з метою стягнення суми боргу примусово. Також надано копію рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2023 року у справі № 910/6808/23, яким позов управління освіти було задоволено в повному обсязі та стягнуто з закладу загальної середньої освіти І ступеня - закладу дошкільної освіти «Ля Малюк» компенсацію на суму 185 122, 00 грн.
Позивачем зазначалось, що строк позовної давності для звернення з позовами до суду ще не сплинув.
Поряд з цим, під час проведення дисциплінарного провадження доказів на усунення встановлених ревізією порушень щодо повернення коштів в розмірі 1 432 082, 00 грн в повному обсязі позивачем не надано.
Крім того, під час розгляду справи позивачем також не надано документів та доказів щодо проведення будь-яких заходів з повернення безпідставно перерахованих коштів бюджету міста Києва.
Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 грудня 2010 року № 18-к (у редакції розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.10.2019 № 672), затверджено Положення про управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі також - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, що утворюється головою Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, входить до її складу і забезпечує виконання покладених на Управління завдань.
Управління освіти є юридичною особою публічного права, що утримується за рахунок бюджетних коштів, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменування, інші печатки, штампи, бланки.
Управління освіти відповідно до покладених на нього завдань виконує функції, визначені пунктом 7 Положення, зокрема вносить в установленому порядку пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування закладів освіти, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні, аналізує їх використання (п. 7.31); забезпечує здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції (п. 7.38).
Відповідно до п. 10 Положення управління освіти очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням із виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Відповідно до п. 12 Положення начальник управління, зокрема здійснює керівництво діяльністю Управління, забезпечує виконання покладених на Управління завдань, визначає посадові обов'язки та ступінь відповідальності працівників Управління (п. 12.1); розпоряджається коштами, які виділяються на утримання Управління та підпорядкованих йому закладів освіти (п. 12.7); має право першого підпису на фінансових та банківських документах(п.12.11); планує роботу управління і аналізує стан її виконання (п. 12.13); видає у межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання (п. 12.14); укладає від імені управління угоди, договори, видає довіреності (п.12.18).
Визначені в пунктах 12.1 та 12.13 Положення функції начальника управління освіти кореспондуються з основними посадовими обов'язками начальника управління, що закріплені посадовою інструкцією, зокрема, в пунктах 1 та 6 Розділу 3 посадової інструкції.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.
Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій зі статусом юридичних осіб публічного права здійснюють визначені Законом України «Про державну службу» повноваження керівника державної служби у цих структур: підрозділах.
Статтею 48 вищенаведеного Закону передбачено, що посадові особи місце державних адміністрацій є державними службовцями, їх основні права, обов'язки, відповідальність, умови оплати праці і соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України «Про державну службу».
Згідно статті 49 вказаного Закону посадові особи місцевих державних адміністрацій несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Враховуючи вищенаведене, дисциплінарна комісія дійшла вірного висновку, що начальником управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, визначеного пункти частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - неналежне виконання посадових обов'язків керівником.
Також з подання від 06.10.2023 року вбачається, що у діях позивача вбачаються й обставини, що свідчать про наявність у неї приватного інтересу у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», який і породжує бездіяльність щодо повернення безпідставно перерахованих коштів місцевого бюджету в сумі 1 246 960, 00 грн.
Так, актом ревізії встановлено три фінансові порушення начальником управління освіти в частині здійснення виплати компенсації за надання освітньої послуги приватним дошкільним навчальним закладам за період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року.
Перше з порушень - це виплата компенсацій за наявності заявки в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної форми власності, що суперечить пункту 2.5 тристороннього договору, який укладався між суб'єктом надання освітньої послуги, управлінням освіти і батьками (опікунами) дітей. Зазначеним порушенням було спричинено збитку місцевому бюджету на суму 751 034, 00 грн.
Друге порушення полягало в укладанні трьохсторонніх договорів та виплаті компенсації по дітям, що не зареєстровані у місті Києві, що суперечить вимогам, визначеним пунктом 4.7 Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради від 13.09.2018 № 1369/5433 (далі - Порядок). Дане порушення завдало матеріального збитку бюджету міста Києва на суму 313 996, 00 грн.
Третє порушення полягало в укладанні договорів та здійснені компенсації по дітям, що зареєстровані за межами міста Києва, але у батьків яких є Муніципальна картка «Картка Киянина», що також не передбачено вищенаведеним пунктом Порядку. Сума збитку місцевому бюджету за дане порушення становить 367 052,00 грн.
Пунктами 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 Порядку передбачено, що суб'єкт освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти, подає до управління освіти районної в місті Києві державної адміністрації заявку для отримання компенсації за надання освітньої послуги з урахуванням контингенту дітей та документи, перелік яких визначає Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Управління освіти районної в місті Києві державної адміністрації опрацьовує отримані від суб'єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватного або корпоративного закладу дошкільної освіти, документи, приймає рішення щодо надання компенсації та укладає відповідний тристоронній договір між суб'єктом освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватним або корпоративним закладом дошкільної освіти, управлінням освіти районної в місті Києві державної адміністрації та батьками (опікунами), діти яких навчаються у суб'єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватному або корпоративному закладі дошкільної освіти.
Управління освіти районної в місті Києві державної адміністрації щомісячно здійснює компенсацію за фактично надану освітню послугу суб'єкту освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватному або корпоративному закладу дошкільної освіти, на умовах укладеного тристороннього договору в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік для комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва.
Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в наданих документах, покладається на суб'єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти.
Отже, для отримання компенсації за надання освітньої послуги, зокрема, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти, подає до управління освіти заявку та перелік документів, визначених Департаментом світи і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та несе відповідальність за достовірність інформації, що міститься в наданих документах.
У свою чергу, опрацьовує надані документи, а також приймає рішення щодо надання компенсації та укладає відповідний тристоронній договір на умовах якого щомісячно здійснює компенсацію за фактично надану освітню послугу, саме управління освіти.
Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача, що приймаючи рішення про надання компенсації за рахунок коштів місцевого бюджету та укладаючи від управління освіти тристоронні договори на здійснення компенсації приватним дошкільним закладам освіти освітньої послуги з порушенням вимог, визначених Порядком, та умов самих договорів, начальник управління освіти ОСОБА_1 діяла всупереч публічного інтересу (не на користь територіальної громади), та виключно задля приватного інтересу у значенні, визначеному Законом України «Про запобігання корупції», та/ або з метою забезпечення інтересів інших приватних осіб без наявності для цього законних підстав.
Вказані обставини позивачем під час розгляду справи не спростовано.
Поряд з цим, судом встановлено, що акт ревізії Північного офісу Держаудитслужби України від 29.08.2022 № 31-30/197 позивачем не оскаржувався в судовому порядку, що фактично свідчить про згоду з викладеними висновками ревізії, які були підставою для проведення дисциплінарного провадження та покладено в основу подання дисциплінарної комісії від 06.10.2023 року.
Окрім цього, як зазначає відповідач, в запереченнях до акту ревізії в адміністративному порядку позивач заперечувала лише в частині встановленого порушення щодо виплати компенсації за наявності заявок в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної форми власності на суму 751 034,00 грн, хоча тристоронні договори, в яких п. 2.5 встановлено це обмеження, від управління освіти підписувались саме позивачем. Доказів на спростування цих обставин позивачем не надано.
Слід також зазначити, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2023 у справі № 910/6808/23 позов управління освіти було задоволено в повному обсязі та стягнуто з закладу загальної середньої освіти І ступеня - закладу дошкільної освіти «Ля Малюк» на користь управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації грошові кошти у розмірі 185 122, 00 грн.
Однак, щодо решти 11 закладів приватної шкільної освіти, маючи позитивне рішення суду у подібних правовідносинах, інших позовів до суду від управління освіти, позивачем не подавалось.
В контексті наведеного суд погоджується з висновком відповідача, що вказані обставини свідчать про наявність у діях та бездіяльності ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів на спростування встановлених порушень згідно з актом ревізії та за наявності способу усунення порушень не надано жодних доказів або вчинення дій для належного усунення встановлених порушень у відповідні строки. Слід зазначити, що про існування будь-яких реальних перешкод для усунення порушень позивачем не повідомлялось ані під час проведення дисциплінарного провадження, ані під час розгляду справи.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарним проступком є використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Отже, дисциплінарна комісія вірно встановила в діях та бездіяльності позивача факт вчинення останньою дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 9 частиною 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Вказані вище дисциплінарні проступки щодо позивача в силу вимог частини другої статті 65, частини п'ятої статті 66 та пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII є підставою для звільнення особи з посади державної служби та припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення.
Враховуючи встановлені обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачу, суд погоджується із висновком відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності й з обраним видом стягнення.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Оболонської у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - відмовити.
Вступну та резолютивну частину рішення проголошено у судовому засіданні 12 лютого 2024 року в присутності представників сторін.
Повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.