Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
20 лютого 2024 року Справа №200/669/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області:
щодо не розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, донарахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності із ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 13.07.2022 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197.
Ухвалою від 06.02.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду документ про доплату судового збору у визначеному судом розмірі або обґрунтоване клопотання про звільненні чи відстрочення сплати судового збору.
На виконання вимог вищевказаної ухвали представником позивача, адвокатом Верченко О.А. надана заява, де зазначено наступне.
04.12.2023, призначаючи пенсію Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та проводячи нарахування розміру пенсії тобто вчиняючи ОДНУ ДІЮ, допустило протиправну бездіяльність, яка виразилася у не розрахунку розміру пенсії позивача з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з її індексацією.
Якби відповідач для прикладу 04.12.2023 не розрахував пенсію позивача в розмірі 80% його заробітку, а 05.12.2023 вчинив дії щодо не проведення індексації розміру його пенсії тоді в цьому випадку було б ДВІ протиправні ДІЇ, за які окремо потрібно було б сплачувати судовий збір.
В даному випадку, як вже зазначено, нарахування та індексація проводилися одночасно, а тому відповідачем була вчинена одна протиправна дія, від якої походить дві похідні вимоги за які сплата судового збору не передбачена Законом.
Наведена бездіяльність вчинялась відповідачем у один проміжок часу, при опрацюванні пенсійної справи.
Одночасно представник позивача посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 826/11984/16.
Розглянувши вищевказану заяву подану на усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає таке.
Насамперед суд звертає увагу, що посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 06.10.2020 у справі №826/11984/16, не можуть бути застосовані до даної справи, оскільки зроблені за інших фактичних обставин, зокрема, предметом спору у вищевказаних справах є скасування податкових рішень-повідомлень щодо відмови в реєстрації податкової декларації. При цьому, такий висновок зроблено Верховним Судом у даних справах у зв'язку з тим, що вимога про реєстрацію податкової декларації має похідний (інформативний) характер і залежить від наявності самого порушеного права платника податків внаслідок отримання відмови у прийнятті податкової декларації контролюючим органом, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.
Позовні вимоги у даній справі є самостійними, та підлягають оплаті судовим збором в загальному порядку.
Так, за визначенням юридичних термінів та понять похідна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (КАСУ, редакція 15.12.2017).
Вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача:
щодо не розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197
та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, є різними за своїм змістовним наповненням та наслідками задоволення.
Задоволення вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо не розрахунку розміру пенсії позивача, відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є безумовною підставою для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача провести індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197.
Так само, як не виключено право суду, задовольнити вимогу про зобов'язання відповідача провести індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197 за відсутності вимоги про визнання бездіяльності відповідача щодо не розрахунку розміру пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, якщо для цього будуть відсутні правові підстави.
Заявлені позивачем вимоги є різними за своєю суттю правовідносинами та регулюються різними нормативно правовими актами.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу необхідно було доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру, що і було вказано в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 06.02.2024.
За результатом дослідження матеріалів позовної заяви, суд констатує невиконання вимог судового рішення від 06.02.2024, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим звертає увагу на наступне.
Положеннями ч.1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Вказана норма кореспондується зі ст.370 КАС України. Ухвала суду, згідно ст. 241 КАС України є різновидом судового рішення.
В демократичному суспільстві, крім прав, існують ще й обов'язки, виконання яких забезпечує ефективне управління соціальним розвитком, при якому існує взаємодія держави та суспільства, а не протиставлення себе державі.
Прагнення до максимально можливої свободи без обмежень є передумовою анархії та хаосу. Необмежена свобода дій, в тому числі процесуальних, з часом перетворюється у вседозволеність, а остання веде до зіткнення інтересів та суцільного незадоволення. Таке становище є неприйнятним для держави. Держава прагне до порядку. Для виконання своїх функцій вона можливою мірою, через свої органи, регулює суспільні відносини, в тому числі і запровадженням певних правил та процедур. Європейський ідеал моделі держави, це коли між державою і особистістю встановлюються відносини партнерства і співробітництва; держава використовує різні канали для взаємодії з особистістю, громадянами, захищає їхні права, а у праві втілюється воля народу; змінюється співвідношення між державою і законом: формула "закон є інструмент державної влади" стає формулою "держава є інструментом закону"; кожен індивід поважає закон і прагне діяти в його рамках.
У зв'язку з цим на учасника справи ст. 44 КАС України покладено певне коло обов'язків, в тому числі, вчиняти дії, встановлені законом та судом, зокрема і шляхом виявлення поваги до суду.
Представником позивача підтверджено факт одержання та ознайомлення зі змістом копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 06.02.2024, вказане рішення є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами на території України. Натомість, у визначений строк недоліки позовної заяви заявником не усунуті, витребувані документи на вимогу суду не надані, правом на продовження встановленого судом строку для подачі доказів представник позивача не скористався.
Більше того, ухвалою суду від 06.02.2024 судом запропоновано надати суду обґрунтоване клопотання про звільненні чи відстрочення сплати судового збору, правом на подання вищевказаного клопотання представник позивача також не скористався, а навпаки висловив незгоду із розрахунком судового збору визначеного судом в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, недоліки позовної заяви у наданий судом строку не усунені.
У даному випадку суд вважає за необхідне процитувати рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ла Прадель проти Франції", а саме.
Звертаючи увагу на недопущення надмірного формалізму, Європейський суд разом з цим вказав на необхідність додержання процедурних передумов звернення до суду. Суд підкреслив, що "згідно Конвенції кожна держава-учасниця має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух".
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного суду України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
З урахуванням викладеного, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи позивачу.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Буряк