Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 лютого 2024 року Справа№200/7302/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (далі відповідач) та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.10.2023 №572 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 10.10.2023 за віком відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про періоди його роботи, тому відмовляючи у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідач діяв необґрунтовано. Позивач вказав, що до страхового стажу не зарахували період навчання в середньому ГПТУ № 95 м. Білозерське Донецької області, а також період за доглядом трьох дітей. Позивач вважає, що має достатньо стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, проте у призначенні пенсії відмовлено.
Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що відповідачем позивачу лише надано довідку від 10.10.2023 №572 із інформацією про те, що станом на 10.10.2023 загальний стаж позивача складає 13 років 7 місяців 28 днів. Відповідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: - починаючи з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не меньше 27 років. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: - починаючи з 01.01.2025 по 31.12.2025 - від 15 до 22 років. Право на пенсію за віком відсутнє, підстава відмовна пенсійна справа № 057350003815.
При цьому відповідач наголосив, що згідно розрахунку стажу позивача, управлінням було зараховано до страхового стажу усі періоди роботи згідно її трудової книжки.
Крім того, вказує, що підсистемі ІКІС ПФУ «ППВП» відсутня заява позивача від 10.10.2023 про призначення пенсії. В підсистемі “Звернення” є усне звернення до управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) від 10.10.2023.
На звернення позивача, відповідачем було надано довідку від 10.10.2023 № 572, відповідно до якої зазначено, що право на пенсію відсутнє на підставі відмовної пенсійної справи № 057350003815.
Відповідач зазначає, що позивач невірно стверджує, що відповідачем було винесено рішення про відмову від 10.10.2023 № 572, адже на усне звернення позивача було надано довідку від 10.10.2023 № 572.
Крім того, за результатом розгляду заяви позивача від 19.01.2021 вже було прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, яке позивачем не було оскаржено.
Оскільки позивач не звертався до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії, визначеною Порядком №22-1, є неприйнятними доводи позивача, що довідка від 10.10.2023 № 572 на звернення є рішенням про відмову в призначенні пенсії.
Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.
Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась з заявою від 19.01.2021 про призначення пенсії за віком відповідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Для призначення пенсії засобами веб-порталу Пенсійного фонду України були надані наступні документи: 1) заява про призначення пенсії від 19.01.2021 № 282; 2) трудова книжка НОМЕР_1 від 17.07.1980; 3) свідоцтва про народження дітей НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; 4) свідоцтво про шлюб НОМЕР_5 ; 5) паспорт; 6) ідентифікаційний номер.
Рішенням від 20.01.2021 №282 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Так, згідно з вказаним рішенням, страховий стаж позивача складає 13 років 07 місяців 28 днів. Відмовлено у в призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу.
До матеріалів справи, представником позивача, долучено довідку від 10.10.2023 №572 із інформацією про те, що станом на 10.10.2023 загальний стаж позивача складає 13 років 7 місяців 28 днів. Відповідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: -починаючи з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не меньше 27 років. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: -починаючи з 01.01.2025 по 31.12.2025 - від 15 до 22 років. Право на пенсію за віком відсутнє, підстава відмовна пенсійна справа № 057350003815.
Тобто позивачеві відмовлено в призначенні пенсії рішенням голови комісії з припинення Добропільського об'єднаного управління ПФУ Донецької області №282 від 20.01.2021, відповідачем надано позивачеві довідку від 10.10.2023 №572 з роз'ясненням відмови у призначенні пенсії.
При цьому, як вбачається з автоматизованої системи “ІКІС ПФУ: підсистеми Звернення” позивач зверталась до відповідача за усним консультуванням 10.10.2023 щодо відмови в призначенні по ст. 26, у графі відповідь зазначено, що «надано роз'яснення щодо відмови в призначенні пенсії».
Доказів звернення позивача із заявою про призначення пенсії від 10.10.2023 суду не було додано. Як і не надано доказів оскарження рішення голови комісії з припинення Добропільського об'єднаного управління ПФУ Донецької області №282 від 20.01.2021.
Також до матеріалів справи було додано трудову книжку від 17.07.1980 НОМЕР_6 з якої вбачається, що позивача навчалась у ПТУ №95 з 01.09.1997 по 16.0.1980, з 17.07.1980 по 22.10.1981 працювала прибиральником виробничих приміщень, з 08.12.1981 по 07.04.1982 працювала вантажником на ділянці техснабу, з 14.09.1982 по 09.09.1985 працювала мийником посуду, з 23.10.2000 по 23.07.2002 працювала кухонним працівником другого розряду.
Крім того, позивач знаходилась у відпустці по догляду за дітьми 09.03.1987 р.н, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення ними трирічного віку.
Відповідно до витягу ППВП ПФУ від 01.01.2024 вбачається, що страховий стаж враховано згідно наданих документів та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та складав 13 років 07 місяців 28 днів, тобто враховані всі вищевказані періоди навчання/роботи/відпустки по догляду за дітьми.
Позивач оскаржує довідку з роз'ясненням відмови у призначенні пенсії та вказує, що до страхового стажу відповідач не зарахував період навчання в середньому ГПТУ № 95 м. Білозерське Донецької області, а також період за доглядом трьох дітей та просить суду зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 10.10.2023 позивача за віком відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) передбачає, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до положень ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Згідно ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
П.10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (Далі - Порядок №637).
Суд зазначає, що згідно з абз.1, 3 п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п.4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
П.4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 встановлено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Також, згідно абз.1 п. 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Ч.2 ст. 82 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Як вже зазначалось вище, позивачу відмовлено в призначенні пенсії рішенням голови комісії з припинення Добропільського об'єднаного управління ПФУ Донецької області №282 від 20.01.2021, яке не було оскаржено позивачем.
Довідкою від 10.10.2023 №572 відповідачем лише повідомлено позивачу про відмову в призначенні пенсії. Тобто вказаний вище лист не є рішенням пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, як помилково вважає позивач, та не порушує права, свободи або інтереси позивача, оскільки носить виключно інформативний характер.
Стосовно тверджень позивача щодо звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058, суд зазначає, що положення Закону №1058 та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 не містять норм щодо усного звернення за призначенням пенсії. При цьому матеріали справи не містять доказів звернення позивача від 10.10.2023 про призначення пенсії.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
З огляду на викладене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №1340/4630/18 від 15.08.2019 та № 826/4741/16 від 19.08.2020.
Суд зазначає, що оскільки саме рішенням №282 від 20.01.2021 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії, окреме оскарження повідомлення (довідки) стосовно відмови в призначенні пенсії є неналежним способом захисту, оскільки у спірних правовідносинах негативні наслідки для позивача створює саме вказане рішення.
При цьому, при дослідженні рішенням №282 від 20.01.2021 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву наголошено, що управлінням було зараховано до страхового стажу позивача усі періоди роботи згідно його трудової книжки та періоди роботи відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, що підтверджується розрахунком стажу, а тому на даний час відсутні підстави для призначення пенсії.
Позивач в позові вказує на те, що ним до заяви були додані відповідні документи, в тому числі копія трудової книжки НОМЕР_1 від 17.07.1980; свідоцтва про народження дітей НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Разом з тим, всі записи трудової книжки та відомості щодо навчання та відпустки по догляду за дітьми враховані до стажу позивача, а отже відсутні порушення прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а тому підстави для їх задоволення - відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд ураховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст.ст.139, 244-250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (адреса пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10.10.2023 №572 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 10.10.2023 за віком відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - відмовити.
Повний текст рішення складено 19.02.2024.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова