19 лютого 2024 рокуСправа №160/28436/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 року № 14126/04-36-09-05 форми «ПС», яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 13260,00 грн за платежем акцизний податок на пальне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку позивача щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності за період з лютого 2022 по лютий 2023 року, та за результатами перевірки складено спірне податкове повідомлення-рішення. З посиланням на п.п. 69-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та положення Порядку підтвердження можливості та неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, а також рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 160/2075/23, позивач вважає, що застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
29.11.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. Зокрема, зазначає, що штрафні санкції застосовані до позивача є цілком правомірними та законними, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством та у межах повноважень органу ДПС.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 зупинено провадження у справі №160/28436/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/2075/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі № 160/28436/23 задоволено, поновлено провадження у справі № 160/9623/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач правом надання відповіді на відзив не скористався.
12.02.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального 01.03.2016 за №1238.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності за період: лютий 2022 року - лютий 2023 року.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем було складено Акт № 13068/04-36-09-05/2401706373 від 13.04.2023 року, відповідно до якого позивачем, в порушення пункту 201.10. статті 201 ПК України, не подано декларації акцизного податку за лютий 2022 року - лютий 2023 року (13 місяців).
За результатами перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 14126/04-36-09-05 від 08.06.2023 року, яким на позивача накладено штраф у розмірі 13260,00 грн.
Позивач, не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до ДПС України, однак рішенням ДПС України від 01.09.2023 року № 25614/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14126/04-36-09-05 від 08.06.2023 року без змін.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі ПК України).
Приписами статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Приписами пунктів 19-1.1.1 та 19-1.1.16 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:
19-1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;
19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Пунктом 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).
Статтею 76 Податкового кодексу України, визначений порядок проведення камеральної перевірки.
Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені норми законодавства, судом не встановлено порушень при проведенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області камеральної перевірки позивача.
Як встановлено судом, за результатами перевірки відповідачем, встановлено порушення позивачем строків подання податкової звітності, зокрема, з акцизного податку з реалізації пального.
Відповідно до пункту 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до пункту 212.1.15 статті 212 Податкового кодексу України, платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Позивач не заперечує, що він є платником акцизного податку в розумінні наведених норм.
Статтею 223 Податкового кодексу України визначено порядок складення та подання декларації з акцизного податку. Так, базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю. Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
За результатами камеральної перевірки відповідачем встановлено неподання позивачем податкової звітності з акцизного податку за період з лютого 2022 по лютий 2023.
Відповідно до пункту 49.2-1 статті 48 Податкового кодексу України, платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Тож, на підставі наведених норм законодавством встановлений обов'язок позивача вчасно подавати податкову звітність.
Разом з тим, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в Україні триває і досі.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ (далі - Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни, зокрема, до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, установлено особливості справляння податків і зборів.
Відповідно абзаців 1, 3 та 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39.2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про факти і залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39.2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Міністерством фінансів України відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПКУ прийнято наказ № 225 від 29.07.2022 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303), яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок підтвердження можливості/неможливості).
Судом встановлено, що 28.09.2022 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до начальника Криворізької північної ДПІ ГУ ДПС України у Дніпропетровській області із заявою за вих. №1371 про відсутність можливостей своєчасно виконувати податкові зобов'язання під час воєнного стану (у відповідності до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
13.10.2022 відповідачем прийнято попереднє рішення №54882/6/04-36-24-03-03 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку з підстави відсутності документів, визначених в п. 7 Переліку.
Позивач оскаржив рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку до суду, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №160/2075/23 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку № 1458/6/04-36-24-03-04 від 09.01.2023, зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 28.09.2022 року вих. № 1371 фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відсутність можливості своєчасно виконувати податкові зобов'язання під час воєнного стану, з урахуванням висновків суду у цій справі, та зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визнати поважними обставини, що унеможливлюють виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 покладених на нього податкових обов'язків, визначених у заяві від 28.09.2022 вих. № 1371.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року в адміністративній справі №160/2075/23 в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнати поважними обставини, що унеможливлюють виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 покладених на нього податкових обов'язків, визначених у заяві від 28.09.2022 року вих. №1371, скасовано та в задоволенні таких позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Тож, як на час проведення камеральної перевірки, так і на час ухвалення рішення у даній справі відсутнє рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо неможливості своєчасного виконання платником податків (ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) свого податкового обов'язку.
Тому, відсутні підстави вважати, що позивач звільнений від сплати штрафних санкцій у зв'язку із неможливістю своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Щодо доводів позивача про протиправність застосування штрафних санкцій в період дії карантину.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.
Таким чином, доводи позивача про протиправність застосування штрафних санкцій в період дії карантину є необґрунтованими.
Щодо розміру застосованих штрафних санкцій.
Із розрахунку штрафної санкції до акту камеральної перевірки, вбачається що штрафна санкція застосована у розмірі 1020 за кожен місяць неподання позивачем податкової звітності починаючи з лютого 2022 року по лютий 2023 року (13 місяців).
Обґрунтовуючи саме такий розмір штрафної санкції, відповідач у розрахунку штрафної санкції, доданого до спірного ППР, а також у відзиві на позов та у письмових поясненнях від 12.02.2024, зазначив про те, що вказане порушення встановлено повторно, оскільки у червні 2022 року щодо позивача прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.06.2022 № 4109/04-36-09-04 та у жовтні 2022 року щодо позивача прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.10.2022 № 8662/04-36-09-05.
Задля встановлення таких обставин ухвалою суду від 12.02.2024 у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії податкового повідомлення-рішення від 26.10.2022 № 8662/04-36-09-05 та акту камеральної перевірки на підставі якого винесено відповідне податкове повідомлення-рішення.
Згідно наданих відповідачем 16.02.2024 доказів, судом встановлено, що у вересні 2022 року відповідачем проводилась камеральна перевірка позивача з питань неподання (несвоєчасного) подання податкової звітності, відповідно до якої встановлено неподання позивачем податкової звітності з акцизного податку у грудні 2021 та у січні 2022 (акт від 07.09.2022 № 9100/04-36-,09-05/2401706373), про що відповідачем складено податкове-повідомлення рішення №8662/04-36-09-05 від 26.10.2022.
Таким чином, позивачем вчинено повторне те саме діяння, за яке до нього протягом року було застосовано штраф.
Отже, розрахунок штрафу відповідає приписам абзацам 3, 4 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.
Таким чином, судом не встановлено підстав вважати протиправним спірне податкове-повідомлення рішення, оскільки воно прийнято контролюючим органом на підставі, в межах та у спосіб визначений Законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи прийняте судом рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 19.02.2024 року.
Суддя Н.Є. Калугіна