Справа № 700/127/24
Провадження № 1-кп/700/63/24
19 лютого 2024 року смт Лисянка
Лисянський районний суд Черкаської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024255310000074, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 лютого 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Тетіївського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, РНОКПП НОМЕР_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,
ОСОБА_2 02 лютого 2024 року близько 22 год. 00 хвилин, перебуваючи у спальній кімнаті будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень малолітній потерпілій ОСОБА_3 , наніс близько десяти ударів долонями обох рук по обличчю, внаслідок чого, потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді гематоми на правій навколо очній ділянці та на верхній губі, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України - умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, який надійшов 14 лютого 2024 року, з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, в якому зазначено, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень частини 1 статті 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вимог частини 3 статті 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_2 зазначає про те, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У даній заяві захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Положеннями частин 2 та 3 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд відповідно до вимог частини 2 статті 382 КПК України визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України доведена повністю поза розумним сумнівом.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за частиною 1 статті 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно із частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно з частиною 1 статті 125 КК України, є кримінальним проступком за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі статтею 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно зі статтею 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Відповідно до довідки-характеристики від 09.02.2024, виданої виконавчим комітетом Лисянської селищної ради області, ОСОБА_2 проживає без реєстрації в селі Дашуківка Звенигородського району Черкаської області та компрометуючими відомостями на ОСОБА_2 не володіє. Перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Збройних Сил України відділом не призивався, що підтверджується довідкою, виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.02.2024 №2/355. ОСОБА_2 тимчасово не працює, депутатом не являється, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, в силу ст.89 КК України не судимий.
З урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставин вчиненого кримінального проступку, і даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимог ч. 2 ст. 65 КК України, якою визначено, що особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин в межах санкції частини 1 статті 125 КК України.
Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, буде явно несправедливим через його суворість.
Підстав для застосування статті 69 КК України судом не вбачається.
Визначене таким чином покарання обвинуваченому на переконання суду буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке втручання у його права та свободи буде виправданим.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався. Відповідних клопотань до суду не надходило.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази не вилучалися.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Запобіжний захід не обирати.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Лисянський районний суд Черкаської області, з особливостями, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок відповідно до статті 532 КПК України, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Головуюча суддя ОСОБА_1