Справа № 199/10511/23
(2/199/820/24)
іменем України
20 лютого 2024 року
м. Дніпро
справа №199/10511/23
провадження № 2/199/820/24
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у сумі 85226,16 грн., а також витрати по справі у сумі 2 684,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 20 вересня 2021 року між Товариством з обмеженною відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2381809. Кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника.
05.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторінгу №05052023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає Товариству з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру. Відповідно до реєстру боржників значиться відповідач по справі. Таким чином позивач набув право грошової вимоги на суму 32800 грн., з яких 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22800 грн. - сума заборгованості за відсотками.
18 грудня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №С-403-005772-17-980. 21 грудня 2018 року між сторонами укладено кредитний договір №Р24.00403.004696706.
07.07.2023 між АТ «Ідея банк» та Товариством з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторінгу №07072023, у відповідності до умов якого, АТ «Ідея Банк» передає Товариству з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру. Відповідно до реєстру боржників значиться відповідач по справі. Таким чином позивач набув право грошової вимоги на суму 36569,99 грн., з яких 19811,65 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16758,34 грн. - сума заборгованості за відсотками за кредитним договором №С-403-005772-17-980.
Також за кредитним договором №Р24.00403.004696706 позивач набув право грошової вимоги на суму 15856,17 грн., з яких 3071,59 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 785,90 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11998,68 грн. - заборгованість за комісіями за кредитним договором №С-403-005772-17-980.
Ухвалою Амур-Нижнеьодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 грудня 2023 року справу прийнято до свого провадження та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду надано заяву щодо розгляду справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 22.12.2023 через канцелярію суду надала заяву щодо ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідач не надав заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та не скористався правом надання відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів по даній справі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 вересня 2021 року між Товариством з обмеженною відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2381809. Кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника.
05.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторінгу №05052023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає Товариству з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру. Відповідно до реєстру боржників значиться відповідач по справі. Таким чином позивач набув право грошової вимоги на суму 32800 грн., з яких 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22800 грн. - сума заборгованості за відсотками.
18 грудня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №С-403-005772-17-980. 21 грудня 2018 року між сторонами укладено кредитний договір №Р24.00403.004696706.
07.07.2023 між АТ «Ідея банк» та Товариством з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторінгу №07072023, у відповідності до умов якого, АТ «Ідея Банк» передає Товариству з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру. Відповідно до реєстру боржників значиться відповідач по справі. Таким чином позивач набув право грошової вимоги на суму 36569,99 грн., з яких 19811,65 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16758,34 грн. - сума заборгованості за відсотками за кредитним договором №С-403-005772-17-980.
Також за кредитним договором №Р24.00403.004696706 позивач набув право грошової вимоги на суму 15856,17 грн., з яких 3071,59 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 785,90 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11998,68 грн. - заборгованість за комісіями за кредитним договором №С-403-005772-17-980.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу приписів ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судовим розглядом встановлено, що вищевказані кредитні договори були укладені між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Порядок укладення електронного договору визначений ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", згідно з якою пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Істотні умови електронного договору визначені Цивільним кодексом України та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 3-5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Частинами 1 -2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зі змісту укладених відповідачем кредитних договорів вбачається, що відповідач, підписанням цих договорів підтвердив, що він ознайомився з умовами договорів, повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується їх дотримуватися та виконувати.
Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, внаслідок чого утворилася заборгованість на суми, вказані судом вище.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.
За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторін.
Статтями 1054 та 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення сум основного боргу та відсотків.
Водночас, щодо стягнення заборгованості за комісіями по кредитному договору №Р24.00403.004696706 від 21.12.2018, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
На підставі викладеного, заборгованість за комісіями по кредитному договору №Р24.00403.004696706 від 21.12.2018, задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 2306,12 грн. (2684,00 грн. х 73227,48 грн. : 85226,16 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість на загальну суму 73 227 (сімдесят три тисячі двісті двадцять сім) грн. 48 коп., з яких:
-за кредитним договором №2381809 від 20 вересня 2021 року в розмірі 32800,00 грн., з яких 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-за кредитним договором №С-403-005772-17-980 від 18 грудня 2017 року в розмірі 36 569,99 грн., з яких 19811,65 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16758,34 грн. - сума заборгованості за відсотками
-за кредитним договором №Р24.00403.004696706 від 21 грудня 2018 року в розмірі 3 857,49 грн., з яких 3071,59 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 785,90 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 306 (дві тисячі триста шість) грн. 12 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 20 лютого 2024 року.
Позивач Товариство з обмеженною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження - вулиця Симона Петлюри, буд.30 в м. Києві, 01032.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .
Суддя О.Б.Подорець