Справа № 167/1366/23
Номер провадження 2/167/50/24
19 лютого 2024 року місто Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Н.В. Шептицької,
з участю:
секретаря судового засідання О.В. Давидюк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ, позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
18 грудня 2023 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свій позов тим, що 07.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» і відповідачем було укладено кредитний договір № 470385392, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними (далі - Кредитний договір).
Всупереч умовам Кредитного договору відповідач свої кредитні зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим виникла заборованість в сумі 86 214, 00 грн, з яких: 22 000, 00 - сума заборгованості по основному боргу, 64 214, 00 грн сума заборгованості по відсотках.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 і 31.12.2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 148 від 25.08.2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року до ТОВ « Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 470385392.
20.10.2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором від 07.05.2021 року на загальну суму 86 214, 00 грн, з яких: 22 000, 00 грн сума основного боргу, 64 214, 00 грн сума заборгованості за відсотками.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ, ні на рахунки попередніх кредиторів.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ суму заборгованості за Кредитним договором № 470385392 від 07.05.2021 року в розмірі 86 214, 00 грн, з яких: 22 000, 00 грн сума основного боргу, 64 214, 00 грн сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати по справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 року, цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Н.В. Шептицькій (ас 51).
19.12.2023 року на запит головуючого судді надійшла відповідь з ЄДДР про місце реєстрації відповідача (ас 52), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно частини 1 статті 27 ЦПК України.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 19.12.2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи призначено на 11.01.2024 року (ас 53-54).
10.01.2024 року відповідач подав Відзив на позовну заяву (ас 64-68), в якому позов не визнає в повному обсязі та просить у його задоволенні відмовити, оскільки будь-яких листів, повідомлень, іншої інформації стосовно цих дій з правами вимоги та переходу прав вимоги за адресою його реєстрації не отримував, як не отримував і повідомлень на адресу електронної пошти. Вважає, що внаслідок непоінформування його про передання прав вимоги за вказаним кредитним договором, нові кредитори не набули достатніх прав вимоги і не є належними позивачами, оскільки доказів про таке його поінформування позивач не надав. Відповідач не погоджується із нарахованими відсотками по вказаному кредитному договорі, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором процентами за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Тобто відсотки повинні були бути нараховані у відповідності з Кредитним договором, а саме лише на строк його дії - 15 діб. Тому відповідач згідний сплатити позивачу суму не більшу ніж 22 000 гривень. А щодо стягнення коштів за користування кредитними коштами, то позивач має право звернутися до суду про стягнення пені.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 11.01.2024 року у розгляд справи відкладено на 01.02.2024 року (ас 70-71).
23.01.2023 року позивач подав Відповідь на Відзив на позовну заяву і вважає Відзив на позовну заяву безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки наведені відповідачем заперечення не грунтуються на вимогах чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та спростовуються наявними у справі доказами (ас 78-88).
Крім того, 23.01.2023 року позивач у Відповіді на Відзив на позовну заяву заявив клопотання про витребування у Акціонерного товариства Державний ощадний банк України письмових доказів, яке мотивоване тим, що самостійно їх надати не може.
Суд ухвалив: у задоволенні клопотання позивача про витребування письмових доказів відмовити, оскільки дане клопотання не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України.
29.01.2023 року відповідач подав Заперечення на Відповідь на Відзив, в яких повторно зазначив, що позов не визнає в повному обсязі та просить у його задоволенні відмовити, з підстав вказаних у Відзиві на позовну заяву (ас 80-94).
В судовому засіданні 01.02.2024 року оголошено перерву до 19.02.2024 року.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частин 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття рішення у цій справі є 19.02.2024 року - дата складення повного судового рішення.
У судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, суд встановив наступне.
07.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» і відповідачем було укладено Кредитний договір № 470385392, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 20 000 грн строком на 15 днів від дати отримання кредиту (дисконтний період), які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними (п. 1.1. Кредитного договору), згідно графіку розрахунків.
Згідно п. 1.3. Кредитного договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. При цьому, дисконтний період вже дорівнює 30 днів.
Встановлено, що за користування кредитними коштами в сумі 20 000 грн в дисконтний період з 07.05.2021 року по 22.05.2021 року були нараховані проценти в сумі 2 070, 00 грн, які відповідач сплатив, активувавши функцію продовження строку дисконтного періоду.
30.05.2021 року відповідач отримав ще 2 000 грн кредитних коштів.
За період користування кредитними коштами в сумі 22 000 грн з 23.05.2021 року по 24.06.2021 року відповідачу були нараховані проценти в сумі 6 052, 00 грн, які він сплатив 24.06.2021 року.
Нарахування процентів в подальшому за користування кредитними коштами в сумі 22 000 грн і продовження дисконтного періоду визначається п.п. 1.4.-1.11. Кредитного договору.
Всього за період з 07.05.2021 року по 18.10.2021 року відповідачу за користування кредитними коштами були нараховані проценти на загальну суму 72 336, 00 грн, з яких відповідач сплатив 8 122, 00 гривень.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 і 31.12.2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 148 від 25.08.2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року до ТОВ « Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 470385392.
20.10.2022 року між ТОВ « Таліон плюс» та ТОВ укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором від 07.05.2021 року на загальну суму 86 214, 00 грн, з яких: 22 000, 00 грн сума основного боргу, 64 214, 00 грн сума заборгованості за відсотками.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ, ні на рахунки попередніх кредиторів.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: паспортом споживчого кредиту «Смарт» до Договору № 470385392 від 07.05.2021 року (ас 8); договором № 470385392 від 07.05.2021 року на суму 20 000 грн ( ас 9-11) з додатком № 1 (ас 11 зв); додатковою угодою від 30.05.2021 року до Договору № 470385392 від 07.05.2021 року (ас 12) з додатком №1 (ас 12 зв); договором факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року (ас 19-23); платіжною інструкцією № 19474 від 10.03.2023 року (ас 86); витягом з Реєстру прав вимоги № 148 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року ( ас 18); додатковою угодою №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року ( ас 13-16); з додатками №1, №2 (ас 16 зв, 17); Реєстром прав вимоги №2 від 06.03.2023 року до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року (ас 24-26); платіжним дорученням від 07.05.2021 року (ас 28); платіжним дорученням від 30.05.2021 року (ас 29); розрахунком заборгованості за кредитним договором № 470385392 від 07.05.2021 року за період з 06.03.2023 року по 31.08.2023 року (ас 30); розрахунком заборгованості (ас 31-32); розрахунком заборгованості (ас 33); правовстановлюючими та реєстраційними документами позивача (ас 38-46); правовстановлюючими та реєстраційними документами ТОВ « Таліон плюс» ( ас 34-37).
Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи, суд керується такими нормами права.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не заперечує факт укладення Кредитного договору на визначених у ньому умовах.
Також встановлено, що вказаний договір укладений сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Підписуючи договір, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма умовами цього договору.
Зі змісту Кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту та нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Відповідач погодився на укладення Кредитного договору саме такого змісту, про що свідчить його підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі, зокрема, Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Таким чином, суд доходить висновку, що Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання договору, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Свої зобов'язання за Кредитним договором відповідач не виконав належним чином, у зв'язку з чим станом на 18.10.2021 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 86 214, 00 грн, з яких: 22 000, 00 - сума заборгованості по основному боргу, 64 214, 00 грн - сума заборгованості по відсотках.
Доводів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості ( ас 31-32, 33) відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підставні, обгрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором № 470385392 від 07.05.2021 року в сумі 86 214 грн, з яких: 22 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 64 214,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо заперечень відповідача проти задоволення позову, зокрема безпідставності нарахування процентів за користування кредитними коштами після закінчення 15-денного строку від дати отримання кредиту, то суд зазначає, що дані заперечення спростовуються п.п. 1.3., 1.4., 1.4.1., 1.4.2., 1.7., 1.7.1., 1.7.2., 1.8., 4.1., 4.3. Кредитного договору, згідно яких проценти за користування кредитними коштами були правомірно нараховані до 18.10.2021 року включно у розмірі, що визначені умовами договору.
Посилання відповідача на те, що неінформуванням його про передання права вимоги за кредитним договором нові кредитори не набули достатніх прав вимоги і у цьому позові фактично не є належними позивачами, є безпідставним та надуманим, оскільки боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі. Договори факторингу, що є предметом дослідження в даному судовому засіданні, не визнані недійсними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 684 грн, а тому у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 684 гривень.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 86 214 ( вісімдесят шість тисяч двісті чотирнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 22 000 ( двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок - заборгованості за основною сумою боргу, 64 214 ( шістдесят чотири тисячі двісті чотирнадцять) гривень 00 копійок - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 684 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30; код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: будинок АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 19.02.2024 року.
Головуючий суддя Н.В. Шептицька