Справа № 161/3218/24
Провадження № 2-о/161/174/24
20 лютого 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою адвоката Стретович Інни Сергіївни поданої в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-
Керуючись ч.6 ст.259 ЦПК України, суд, -
Представник заявника адвокат Стретович І.С. звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 з 05.12.2003 року. 18 січня 2018 року шлюб між ними розірвано на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області (справа №161/19331/17).
20 серпня 2023 року близько 18 години ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями, які виразились у нанесенні умисного легкого тілесного
ушкодження ОСОБА_1 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Кримінальне провадження №12023030580002514 було закрито у зв'язку з примиренням його з потерпілою ОСОБА_1 , оскільки він вчинив кримінальний проступок, в якому щиро розкаявся, повністю відшкодував завдані ним збитки, а тому просив його
задовольнити. Проте в цьому (справа №161/17522/23) він не заперечував факт побиття колишньої дружини.
Крім того, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. (справа №161/509/24,
рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2024 року).
17 лютого 2024 року близько 19:00 ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , психологічного характеру відносно двох спільних дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Екіпажі поліції приїздили чотири рази на виклики ОСОБА_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 побив свою дружину так, що в неї була розсічена брова, синяки та гематоми. Він бив колишню дружину в присутності своїх же дітей, його не зупиняли навіть їхні крики і прохання про припинення побиття їхньої ж мами.
Тому є всі підстави вважати ОСОБА_2 кривдником, а дружину
та синів - постраждалими особами.
Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Заявник ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заяву підтримує, просить задовольнити.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явився, по невідомій суду причині.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до статті 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Відповідно до статті 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст виниклих правовідносин.
Судом встановлено, що 18 січня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області справа №161/19331/17 (а.с.9).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 13.10.2023 кримінальне провадження № 12023030580002514 відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, на підставі ст.46 КК України, та звільнити його від кримінальної відповідальності (а.с.7).
Постановою Луцького міськрайонного суду від 13.10.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень та судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (а.с.8).
Працівниками поліції були виписані термінові заборонні приписи №398500,
398496, 398474 від 18.02.2024 (а.с.12-14).
Очевидним також є те, що конфліктні ситуації між заявником та ОСОБА_2 вчиняються систематично, супроводжуються приниженнями та погрозами, фізичним та психологічним насильством, такі дії викликають у постраждалої особи обгрунтовані побоювання за свою безпеку та безпеку дітей.
Дані обставини, на думку суду, дають підстави вважати, що невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілих.
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно п.п. 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Згідно ст.350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Положеннями ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
За таких обставин, враховуючи, що обмежувальний припис застосовується не вперше, в матеріалах справи є докази про те, що після звернення заявниці до суду заінтересована особа продовжує вчиняти домашнє насильство, суд дійшов висновку про визначення строку обмежувального припису тривалістю у чотири місяці.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі викладеного, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст.ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Стретович Інни Сергіївни поданої в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , неповнолітнього сина ОСОБА_5 та неповнолітнього сина ОСОБА_6 , а саме:
- заборонити ОСОБА_2 спілкування з постраждалими особами - ОСОБА_1 , неповнолітнім сином ОСОБА_5 та неповнолітнім сином ОСОБА_6 ;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на 500 м до місця
проживання (перебування) ОСОБА_1 , неповнолітнього сина
ОСОБА_5 та неповнолітнього сина
ОСОБА_6 , інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ,
неповнолітнім сином ОСОБА_5 та неповнолітнім
сином ОСОБА_6 ;
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб
розшукувати ОСОБА_1 , неповнолітнього сина
ОСОБА_5 та неповнолітнього сина ОСОБА_6 ,
якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому
ОСОБА_2 , переслідувати їх, в будь-який спосіб спілкуватися з
ними;
- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні
переговори, розмови в соціальних мережах та месенджерах, або контактувати
з ОСОБА_1 , неповнолітнім сином
ОСОБА_5 та неповнолітнім сином ОСОБА_6 через
інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Встановити строк обмежувального припису - 4 (чотири) місяці.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк