Справа № 159/347/24
Провадження № 2/159/447/24
19 лютого 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У січні 2024 року позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, який укладений 25.06.1977 із ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги. Між сторонами склалися погані стосунки, тривалий час вони проживають окремо, сім'я фактично розпалася, шлюб існує лише формально, тому збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам позивача.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала та пояснила, що майже десять років вони проживають окремо, будь-яких стосунків не підтримують, чоловік зловживає спиртними напоями, не поважає її як дружину та матір його дітей. Просить не надавати час на примирення та настоює на розірванні шлюбу.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, правом подати відзив на позов не скористався.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
За матеріалами справи сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25.06.1977 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане Лищенською сільською радою Луцького району Волинської області, актовий запис №11).
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
В силу статей 24, 56 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей, а також, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина третя статті 109 СК України, стаття 112 СК України).
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" N 11 від 21.12.2007 року надано роз'яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд не може примусити позивача зберегти сім'ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З огляду на позицію позивача щодо неможливості зберегти сім'ю, відсутність мотивованих заперечень від відповідача, суд вважає необхідним шлюб розірвати не вживаючи заходів примирення.
Згідно зі статтею 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач у позовній заяві просила після розірвання шлюбу залишити за собою прізвище « ОСОБА_3 ».
Керуючись статтями 24, 55, 56, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 12-13, 19, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.06.1977Лищенською сільською радою Луцького району Волинської області, актовий запис №11.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складене 19.02.2024.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК