Справа №155/1777/23
Провадження №1-кп/155/71/24
20.02.2024 місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023030600000252 від 26 вересня 2023 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцьк Волинської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні якого особи не перебувають, не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 25 вересня 2023 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території Скобелківської гімназії Горохівської міської ради, що за адресою: Луцький район, село Скобелка, вулиця Шкілька, 1, діючи умисно, усвідомлюючи, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність свого діяння, керуючись прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та подальшим продовженням строку воєнного стану з 26 березня 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України №133/2022 від 18 березня 2022 року, який затверджено Законом України №2119-IX від 15 березня 2022 року, та з подальшим продовженням строку воєнного стану з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №259/2022 від 18 квітня 2022 року, та з подальшим продовженням строку воєнного стану з 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, та з подальшим продовженням строку воєнного стану з 12 серпня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, та з подальшим продовженням строку воєнного стану з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, та з подальшим продовженням строку воєнного стану з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року №58/2023, який затверджено Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, який затверджено Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, шляхом вільного доступу, зайшов в бомбосховище, звідки таємно викрав велосипед марки «CrossWind», синього кольору, вартість якого згідно з довідкою становить 4000 гривень, який, в подальшому, залишив у невстановленому досудовим розслідуванням місці. Своїми діями ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 4000 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу їх вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно 25 вересня 2023 року в селі Скобелка, з бомбосховища Скобелківської гімназії Горохівської міської ради, викрав належний ОСОБА_4 велосипед. Суму завданих збитків не заперечив. Щиро розкаявся у вчиненому, повідомив, що добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення злочину обвинуваченим, викладені в обвинувальному акті, вказав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Зазначив, що останній повністю відшкодував йому заподіяну шкоду. Щодо міри покарання, просив суд суворо обвинуваченого не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
Правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз'яснено.
Відповідно до вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом потерпілого, обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
До обставин, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд не вбачає.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд бере до уваги особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, не одружений, не працює. Разом з цим судом ураховуються й фактичні обставини та характер вчиненого обвинуваченим злочинного діяння, вартість викраденого майна та відношення останнього до скоєного, зокрема те, що він свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду потерпілому; також враховується інформація про стан здоров'я обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався, думка потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просив суд суворо не карати. З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції інкримінованої йому ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а контроль держави за поведінкою засудженого протягом іспитового строку буде дієвим стримуючим фактором від вчинення нових кримінальних правопорушень.
Речові докази, процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1 .