19 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 755/10793/23
Провадження № 51-835 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року щодо нього,
встановив:
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року вирок суду першої інстанції змінено в частині призначеного покарання та пом'якшено ОСОБА_4 покарання до 1 місяця арешту. В іншій частині цей вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку.
Однак касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак в порушення п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України засуджений у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, незаконність та необґрунтованість судових рішень, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК України.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Засудженому необхідно врахувати, що обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3