19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 369/15749/23
провадження № 51-802впс24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6
в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про направлення матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023110000000309
від 12 травня 2023 року (справа № 369/15749/23), за обвинуваченням останнього
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 Кримінального кодексу України (далі - КК), з Києво-Святошинського районного суду Київської області до Рівненського міського суду Рівненської області,
встановив:
До Верховного суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищевказане клопотання.
Як вважає захисник, матеріали кримінального провадження помилково направлено
до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду, оскільки місце вчинення інкримінованого його підзахисному кримінального правопорушення
в обвинувальному акті не вказано, а лише зазначено, що обвинувачений ОСОБА_7 почав надсилати потерпілій, яка в цей час перебувала у м. Вишневому Бучанського району Київської області, повідомлення з пропозицією високооплачуваної роботи
за кордоном, яка полягала у наданні послуг на визначених ним умовах за матеріальну винагороду. Наголошує, що місцем вчинення кримінального правопорушення
є м. Рівне, в якому його підзахисний проживав протягом 2020-2023 років, як він вказав під час його допиту як підозрюваного, та нікуди не виїжджав. З огляду на наведене вважає, що вищевказане кримінальне провадження слід направити для розгляду
до Рівненського міського суду Рівненської області. Також стверджує, що Києво-Святошинський районний суд Київської області не забезпечить оперативний та ефективний судовий розгляд, оскільки лише потерпіла проживає у Київській області.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_6 , який подане ним клопотання просив задовольнити, прокурора ОСОБА_5 , який просив відмовити у задоволенні клопотання, дослідивши доводи, наведені у ньому, матеріали провадження за клопотанням, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду
за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з інформації, наданої Києво-Святошинським районним судом Київської області, до вказаного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023110000000309 від 12 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК. Згідно вказаного обвинуваченого акту ОСОБА_7 обвинувачується у вербуванні та переміщенні людини, вчинених з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого для отримання згоди на його експлуатацію, вчинене
за попередньою змовою групою осіб.
При цьому жодних даних про те, що вищевказане кримінальне правопорушення було вчинено саме у м. Рівному, як на цьому наполягає захисник у поданому клопотанні, обвинувальний акт не містить.
З огляду на наведене, клопотання захисника ОСОБА_6 слід залишити
без задоволення.
З приводу посилань захисника на те, що Києво-Святошинський районний суд Київської областіне забезпечить оперативний та ефективний судовий розгляд, оскільки лише потерпіла проживає у Київській області, варто зауважити наступне.
Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду
за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
За наданою місцевим судом інформацією, до судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 (справа № 369/15749/23) по суті ще не розпочато.
Крім того, як убачається із відповіді, яка надійшла з Києво-Святошинського районного суду Київської області на адресу Касаційного кримінального суду, обвинувачений перебуває на території держави Ізраїль, потерпіла проживає у Бучанському районі Київської області; інформація щодо наявності свідків та місця їх проживання судом
не надана.
Підстав, визначених ч. 1 ст. 34 КПК, для передачі кримінального провадження
за обвинуваченням ОСОБА_7 на розгляд іншого суду, зокрема Рівненського міського суду Рівненської області, судом касаційної інстанції не встановлено.
З огляду на вимоги процесуального закону, кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тільки у виняткових випадках, якщо іншим чином забезпечити виконання завдань цього провадження неможливо.
Однак, доводи захисника, що стосуються необхідності направлення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 до Рівненського міського суду Рівненської області, є невмотивованими та не містять обґрунтованих підстав
для визнання їх винятковими.
До того ж незрозуміло, у чому конкретно полягає неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Києво-Святошинським районним судом Київської області.
Враховуючи зазначене, колегія суддів касаційного суду приходить до висновку,
що підстави для направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_7 із Києво-Святошинського районного суду Київської області до Рівненського міського суду Рівненської області відсутні, а виняткових випадків, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК,
не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 34 КПК, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023110000000309 від 12 травня 2023 року (справа № 369/15749/23), за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК, з Києво-Святошинського районного суду Київської області до Рівненського міського суду Рівненської області залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню
не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3