Іменем України
19 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 522/11805/22
провадження № 51-661зр24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні подану в порядку ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) заяву захисника ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 лютого 2024 року,
встановив:
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2023 року продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 жовтня
2023 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2023 року про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 лютого 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 січня 2024 року про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження.
До Верховного Суду надійшла заява захисника ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Суду від 06 лютого 2024 року. У цій заяві захисник зазначає, що на його думку, Суд при постановленні ухвали не врахував єдиний довід сторони захисту про те, що обвинувачена ОСОБА_5 не отримувала ухвали про продовження їй запобіжного заходу в порядку ч. 5 ст. 196 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Зазначене, на думку захисника, свідчить про те, що строк, передбачений ч. 3
ст. 395 КПК, на апеляційне оскарження вказаної ухвали не настав і у ОСОБА_5 є право на подання апеляційної скарги. Тобто зі змісту заяви захисника слідує непогодження останнього з прийнятим судовим рішенням.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши заяву та матеріали провадження, Суд уважає, що у роз'ясненні ухвали Верховного Суду від 06 лютого 2024 року слід відмовити з огляду на таке.
Положенням ч. 4 ст. 441 КПК визначено, що судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз'яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.
Водночас за змістом ч. 1 ст. 434 КПК касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Таким чином, положення ст. 380 КПК, які регулюють порядок розгляду заяви про роз'яснення судового рішення в суді першої інстанції, на стадії касаційного перегляду мають застосовуватися з урахуванням особливостей такого перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
Тому механізм, визначений у ст. 380 КПК, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення.
При розгляді заяви про роз'яснення судового рішення Верховний Суд дійшов висновку, що мотивувальна та резолютивна частини ухвали від 06 лютого 2024 року викладені зрозумілими реченнями і не містять у собі труднощів для розуміння її точного змісту.
В рішенні чітко зазначено мотиви, з яких виходив Верховний Суд при його прийнятті, а також положення закону якими він керувався.
Крім того, як слідує із заяви, захисник ОСОБА_4 не вказує, в чому полягає незрозумілість судового рішення та не посилається на конкретні обставини, а по суті заперечує законність ухвали суду касаційної інстанції.
За таких обставин, ухвала Верховного Суду від 06 лютого 2024 року не підлягає роз'ясненню, оскільки є зрозумілою, не містить будь-яких положень щодо яких можуть виникнути суперечності стосовно їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні. Незгода заявника із судовим рішенням не є підставою для його роз'яснення в порядку ст. 380 КПК.
Керуючись статтями 380, 441 КПК, Суд
ухвалив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у роз'ясненні ухвали колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду
від 06 лютого 2024 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3