вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"15" лютого 2024 р. м. Рівне Справа № 918/11/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська обл., м. Вараш; Код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 05425046)
до відповідача Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" (пр. Перемоги, 4, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 16392628)
про стягнення неустойки у розмірі 666 605 грн 28 коп.
у судове засідання з'явилися представники:
- від позивача: Гутнік Мар'яна Анатоліївна ( в режимі відеоконференції);
- від відповідача: не з'явився
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів відео- та звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи (підсистема відеоконференцзв'язку).
02 січня 2024 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", позивач) до Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" про стягнення неустойки у розмірі 666 605 грн 28 коп. (з яких: 476 261 грн 28 коп. - пеня та 190 344 грн 00 коп. - штраф).
Ухвалою від 05.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/11/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 30.01.2024. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
18 січня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника заявника Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про заміну сторони позивача правонаступником.
Також 18.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника заявника Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 22.01.2024 заяву Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про заміну сторони позивача правонаступником - задоволено. Замінено позивача у справі № 918/11/24 ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" його правонаступником - Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська обл., м. Вараш; Код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 05425046). Заяву Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено провести судове засідання, яке відбудеться 30.01.2024 із представниками Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Тарасютою Наталією Володимирівною та Гутнік Мар'яною Анатоліївною в режимі відеоконференції.
24 січня 2024 року на офіційну електронну пошту господарського суду від Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" надійшло клопотання (заява) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза мажами приміщення суду у справі № 918/11/24.
Ухвалою від 26.01.2024 клопотання (заяву) Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза мажами приміщення суду у справі № 918/11/24 та додані до неї документи - повернуто заявнику на електронну адресу, з якої її надіслано.
Ухвалою від 30.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 15.02.2024. Постановлено провести судове засідання, яке відбудеться 15.02.2024 із представниками Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Тарасютою Наталією Володимирівною та/або Гутнік Мар'яною Анатоліївною в режимі відеоконференції.
31 січня 2024 року на поштову адресу господарського суду від Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" надійшов відзив.
06 лютого 2024 року через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
08 лютого 2024 року на офіційну електронну пошту господарського суду від Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" надійшло клопотання (заява) про участь представника відповідача Шедова Ігоря Вікторовича (який має електронний кабінет та відповідно зареєстрований у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) у судовому засіданні 15.02.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 918/11/24.
Ухвалою від 12.02.2024 клопотання (заяву) Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза мажами приміщення суду у справі № 918/11/24 та додані до неї документи - повернуто заявнику.
12 лютого 2024 року на офіційну електронну пошту господарського суду та 15.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
15 лютого 2024 року відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника у судове засідання, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника відповідача.
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримала правову позицію, викладену у заявах по суті спору та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Правова позиція позивача, викладена у позовній заяві
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань із виконання робіт за етапами 1 та 2 відповідно до Договору на виконання проектних робіт № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022 з урахуванням додаткових угод № 1 від 20.12.2022 та № 2 від 06.02.2023 до нього, строк виконання яких тривав до 28.02.2023.
Підставою нарахування штрафу і пені позивач визначає п.6.2 Договору, згідно з яким, при порушенні термінів виконання робіт, виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт, а за прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.
За порушення строків виконання робіт за Етапом 1 нараховано пеню у розмірі 173 780 грн 64 коп. за період з 01.03.2023 по 06.08.2023 та штраф за прострочення понад 30 днів в розмірі 76 507 грн 20 коп (7 % від 1 092 960 грн 00 коп).
За порушення строків виконання робіт за Етапом 2 нараховано пеню у розмірі 302 480 грн 64 коп. за період з 01.03.2023 по 02.09.2023 та штраф за прострочення понад 30 днів в розмірі 113 836 грн 80 коп. (7% від 1 626 240 грн 00 коп).
Правова позиція відповідача, викладена у відзиві
Акціонерне товариство "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" вказує, що проектно-кошторисна документація була видана замовникові, незважаючи на докладання відповідачем всіх зусиль для вчасного виконання робіт, з порушенням термінів, визначених у договорі, з огляду на обставини непереборної сили, які були поза межами впливу сторони відповідача і які передбачити було неможливо. Форс-мажорні обставини пов'язані із тим, що в період виконання договору відбувалися постійні ракетні обстріли, аварійні та планові відключення електроенергії. Про наявність обставин непереборної сили відповідач повідомляв позивача листами АТ КІЕП: № 3822179.201.14116-КР-Е від 22.11.2022 та №3822179.201.15148-КР-Е від 23.01.2023. Відповідач звертає увагу, що період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - з 10.10.2022 до 10.02.2023, що підтверджується сертифікатом Київської торгово- промислової палати.
Оскільки форс-мажорні обставини тривали 4 місяці, відповідач вважає, що нарахування пені за етапами 1 та 2 можливе не з 01.03.2023, а з 01.07.2023. Таким чином, на переконання відповідача за етапами 1 і 2 позовні вимоги підлягають лише частковому задоволенню на загальну суму 334 862 грн 88 коп. (з яких: 144 518 грн 88 коп. - пеня і 190 344 грн 00 коп. - штраф).
Враховуючи наведене, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт, врахувавши наявність дії правового режиму воєнного стану в Україні та його наслідки для господарської діяльності підприємства - виконавця за Договором; дії відповідача, які були повністю спрямовані на недопущення порушення умов Договору з його боку та пришвидшення виконання зобов'язань за Договором; хоч і з порушенням строків, обумовлених договором, але повне виконання відповідачем всіх зобов'язань; незначне порушення строків; відсутність документального підтвердження наявності збитків позивача через неналежне виконання відповідачем Договору.
Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач не погоджується з позицією відповідача щодо часткового задоволення позовних вимог, враховуючи наступне. Позивач звертає увагу, що підтверджуючи настання форс-мажорних обставин відповідач посилається, зокрема, на Сертифікат № 3000-23-4179 про форс-мажорні обставини виданий Київською торгово-промисловою палатою 10.10.2023 за № 17/13-4/984, яким засвідчено обставини непереборної сили для відповідача щодо обов'язку дотримання строків виконання робіт за договором № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022. Період дії форс-мажорних обставин з 10.10.2022 по 10.02.2023. При цьому підписуючи додаткові угоди № 1 від 20.12.2022 та № 2 від 06.02.2023 про зміну термінів виконання робіт (в період дії форс-мажорних обставин згідно Сертифікату Київської ТПП) відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по етапах 1 та 2 до 28.02.2023 та мав можливість об'єктивно оцінити можливість виконання робіт у встановлені строки та розумів про наслідки невиконання такого зобов'язання. Позивач вказує, що оскільки форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, при цьому навіть індивідуальний сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, відтак позивач просить позовні вимоги задоволити повністю.
Правова позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив
Відповідач погоджується з тим, що договірні зобов'язання мають виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Проте вказує, що ст. 617 ЦК України, а також ст. 218 ГК України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору). Так, Торгово- промисловою палатою України оприлюднено листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною.
Крім того, відповідач, зазначає, що наявний у нього Сертифікат Київської Торгово-промисловою палатою № 3000-23-4179 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.10.2023, підтверджує обґрунтовану неможливість своєчасного виконання AT КІЕП проєктних робіт за Договором на виконання проєктних робіт № 3822179/46-122-08-22- 12289 від 07.09.2022.
У зв'язку з вищевикладеним відповідач заявляє про настання форс-мажорних обставин по договору (контракту) з 10.10.2022 по 10.02.2023, про настання яких позивача було повідомлено листом від 22.11.2022 , саме з дати коли стало чітко зрозуміло, що відключення електроенергії та постійні повітряні тривоги стали наслідком повної неможливості виконати умов Договору Виконавцем у строк, вказаний у Договорі, тобто обставини які не можливо було передбачити під час укладання спірного договору. Також ці обставини не можливо було відвернути вже під час виконання договору.
Відтак відповідач просить суд врахувати наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали своєчасному виконанню умов договору та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт, позаяк невиконання зобов'язання не пов'язано із ризиками господарської діяльності підприємства-Відповідача та не є наслідком його неефективної роботи, а відповідач опинився в таких умовах незалежно від його волі та намірів.
Крім того, відповідач просить суд врахувати наявність судового рішення у подібних правовідносинах, що розглядалися Господарським судом Рівненської області у справі № 918/613/23 із тими самими сторонами, що і в справі № 918/11/24, про стягнення неустойки у розмірі 308 290,08 грн за порушення термінів виконання відповідачем зобов'язань по роботах, відповідно до Договору на виконання проектних робіт №3820512/46-122-08-20-09956 від 18.08.2020, де суд дійшов висновку, що відповідачем підтверджено відсутність вини стосовно затримки у повідомленні позивача щодо впливу форс-мажору на дотримання строку виготовлення документації за спірним договором №3820512/46-122-08-20-09956 від 18.08.2020.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 07.09.2022 між Акціонерним товариством «Київський науково- дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (виконавець) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (замовник) було укладено договір на виконання проектних робіт 3822179/46-122- 08-22-12289 (далі - Договір).
За Договором виконавець зобов'язувався виконати проектні роботи згідно із завданням на проектування (коригування) (Додаток №4) та відповідно до ДБН А.2.2- 3:2014, а замовник зобов'язувався прийняти й оплатити виконані роботи: Проектні роботи з коригування проекту та робочої документації по об'єкту: «Будівництво майстерень з архівом та ПРУ учбово-тренувального центру на Рівненській АЕС». Код Державного класифікатора ДК 021:2015 (CPV): ПВР - 45000000-7 Код державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 - 71.12.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що обсяг і терміни виконання робіт визначаються на підставі Завдання на проектування (коригування) (Додаток № 4) та відображаються у календарному плані (Додаток № 2).
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна проектних робіт, що виконуються заданим договором, становить: 2 266 000,00 грн; крім того ПДВ 20% - 453 200,00 грн; загальна сума договору становить: 2 719 200,00 грн.
Оплата за виконані проектні роботи здійснюється Замовником на підставі двосторонньо підписаних Актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів, у розмірі вартості виконаних робіт, на поточний рахунок Виконавця протягом 45 календарних днів з дати підписання Акту здачі - приймання виконаних робіт, за умови реєстрації Виконавцем належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення актів здачі-приймання виконаних робіт.
Сторонами погоджено, що у разі, якщо виконавець не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін та це призведе до втрати у Замовника права на нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, Замовник в односторонньому порядку зменшує вартість виконаних робіт за договором на суму ПДВ, яка не була підтверджена податковою накладною відповідно до вимог ПКУ, та проводить розрахунок протягом 45 календарних днів з моменту втрати права на такий податковий кредит.
За умовами Календарного плану, що є невід'ємним Додатком №2 до договору проектні роботи з коригування проекту та робочої документації по об'єкту: «Будівництво майстерень з архівом та ПРУ учбово-тренувального центру на Рівненській АЕС» виконуються поетапно:
- Етап 1. Коригування проекту, з наступними термінами виконання: початок - після укладення договору та надання БД по п.29.11, закінчення - через 2 місяці, але не пізніше 28.02.2023;
- Етап 2. Коригування робочої документації, з наступними термінами виконання: початок - Після виконання етапу 1, закінчення - через 2 місяці, але не пізніше 28.02.2023.
Додатковою угодою № 1 від 20.12.2022 викладено п. 5.2. Договору в наступній реакції: «За результатом виконаних робіт Виконавець надає Замовнику:
- розроблену проектну документацію відповідно до п. 35 Зміни 1 до Завдання на проектування (коригування) (додаток 2 до даної додаткової угоди № 1 );
- акт здачі-приймання виконаних робіт в 4 примірниках, в тому числі 3 примірника для Замовника;
- при видачі комплекту проектної документації надати 1 примірник (на паперовому носії та в електронному вигляді (формат «pdf») розрахунків, що виконувались в рамках розробки робочих креслень та на які є посилання на аркуші загальних даних».
Перенесено терміни виконання робіт за Етапом 1. Коригування проекту до 31.01.2023, по Етапу 2. Коригування робочої документації до 28.02.2023 (п. 2 Додаткової угоди № 1).
Внесено зміни до Завдання на проектування (коригування) (Додаток № 4 до договору) та прийнято до виконання Зміну № 1 до Завдання на проектування (коригування) (п. 5 Додаткової угоди № 1).
Додатковою угодою № 2 від 06.02.2023 внесено зміни до Договору та визначено строки виконання робіт по Етапу 1. Коригування проекту та Етапу 2. Коригування робочої документації до 28.02.2023.
Порядок здачі і приймання робіт визначено розділом 5 Договору, так, передача Замовнику виконаних робіт здійснюється в строки, що передбачені Календарним планом (Додаток №2), за супровідними документам Виконавця (накладним). За результатом виконаних робіт Виконавець надає Замовнику:
- розроблену проектну документацію відповідно до п. 35 Зміни 1 до Завдання на проектування (коригування) (додаток 2 до додаткової угоди № 1 від 20.12.2022);
- акт здачі-приймання виконаних робіт в 4 примірниках, в тому числі 3 примірника для Замовника;
- при видачі комплекту проектної документації надати 1 примірник (на «паперовому носії та в електронному вигляді (формат «pdf») розрахунків, що виконувались в рамках розробки робочих креслень та на які є посилання на аркуші загальних даних (п. 5.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 20.12.2022).
Згідно з п. 36 Зміни 1 до Завдання на проектування (коригування) (додаток 2 до додаткової угоди № 1 від 20.12.2022) ПЕСД передається Замовнику на паперовому носії в 4-х примірниках (в т.ч. в зброшурованому вигляді: текстові документи - 4 примірники, креслення - 1 примірник).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з виконання робіт на підставі укладеного Договору про виконання робіт в силу ст. 11 ЦК України.
Укладений сторонами договір за правовою природою є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 ЦК України.
Частиною 1 ст. 14 ЦК України визначено, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства(ч.1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч.1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись з позовом, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" наполягає на порушенні Акціонерним товариством "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" строку здачі робіт за Етапами 1 та 2, при тому сторони підтверджують, що роботи по етапах 1, 2 відповідачем виконані.
Досліджуючи дане питання судом встановлено, що при укладанні Договору на виконання проектних робіт № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022 закінчення терміну виконання робіт по Етапу 1 мало відбутися через 3 місяці, тобто 07.12.2022, а по Етапу 2 - не пізніше 28.02.2023.
Водночас як встановлено судом, у період дії Договору на виконання проектних робіт № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022 у відповідача із 10.10.2022 до 10.02.2023 були наявні форс-мажорні обставини, що підтверджується Сертифікатом Київської торгово- промислової палати № 3000-23-4179 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.10.2023 №17/13-4/984, отриманого відповідачем на підставі звернення до КТПП листом № 62423000.315.17339-КР-Н від 29.09.2023 (вх. № 1271 від 02.10.2023).
Вказаним Сертифікатом № 3000-23-4179 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.10.2023 №17/13-4/984 Київська торгово-промислова палата на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), із змінами та доповненнями, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, порушення нормального виробничого циклу на підприємстві внаслідок оголошення повітряних тривог на території м. Києва, віялові, екстренні та аварійні відключення електроенергії, що призвело до відсутності електропостачання за місцем виконання робіт: просп. Перемоги, буд. 4, м. Київ, 01135, Акціонерному товариству “Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” щодо обов'язку (зобов'язання) а саме: дотримання строків виконання етапів робіт за Календарним планом: 1. Коригування проекту, 2. Коригування робочої документації в редакції Додаткової угоди № 2 від 06.02.2023 до Договору № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022, у термін: до 28.02.2023, за Договором на виконання проектних робіт № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022, укладеним з Відокремленим підрозділом “Рівненська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом”, відповідно до:
- Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 № 389-VІІІ;
- Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №64/2022;
- Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану; в Україні” від 14.03.2022 № 133/2022;
- Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 18.04.2022 № 259/2022;
- Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 17.05.2022 №341/2022;
- Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 12.08.2022 № 573/2022;
- Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 07.11.2022 №757/2022;
- Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 06.02.2023 № 58/2023;
- Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану: в Україні” від 01.05.2023 №254/2023;
- Копії договору на виконання проектних робіт № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022 з додатками;
- Копії акта здачі-приймання проектних робіт до договору № 3822179/46-122- 08-22-12289 від 07.09.2022 № 8 від 15.09.2023 р.;
- Копії листа ВП “Рівненська АЕС” ДП “НАЕК “ЕНЕРГОАТОМ” до AT “Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” “Договір № 3822179. Щодо виконання робіт по договору” № 17111/061 від 21.11.2022;
- Копії листа AT “Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” до ВП “Рівненська АЕС” ДП “НАЕК “ЕНЕРГОАТОМ2 “Щодо строків виконання робіт” № 38822179.201.14116-КР-Е від 22.11.2022;
- Історії повітряних тривог у Києві внаслідок російської військової агресії за період з 16.09.2022 по 13.06.2023, взято з мобільного застосунку “Київ цифровий”;
- Копії Наказу AT “Київський науково-дослідний та проектно конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” “Про алгоритм дій співробітників AT КІЕП під час повітряних тривог” від 29.04.2022 р. № 15-од;
- Технологічної карти вимушеного простою працівників AT КІЕП у зв'язку з повітряними тривогами у 2022-2023 р.р. від 29.09.2023 б/н;
- Копії листа ПрАТ “ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” до AT “Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” від 10.07.2023 № 1/3/012/21386;
- Копії Наказу AT “Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” Про алгоритм дій співробітників АТ КІЕП під час відключення електропостачання” від 27.10.2022 № 28-од;
- Актів АТ КІЕП фіксації відключення електропостачання у робочі дні та години: за жовтень 2022 року від 01.11.2022 р. б/н, за листопад 2022 року від 01.12.2022 б/н, за грудень 2022 року від 03.01.2023 б/н, за січень 2023 року від 01.02.2023 б/н, за лютий 2023 року від 01.03.2023 б/н,
які унеможливили його виконання в зазначений термін.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):
- дата настання: 10 жовтня 2022 року;
- дата закінчення: 10 лютого 2023 року.
Відповідно до пункту 7.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є письмове підтвердження Торгово-промислової Палати України або відповідно до діючого законодавства іншого уповноваженого органу.
Як вбачається, відповідач, не маючи змоги вчасно виконати роботи за Етапами 1 та 2 Календарного плану, з огляду на наявність обставин непереборної сили, надсилав для Позивача листи АТ КІЕП:
1. № 3822179.201.14116-КР-Е від 22.11.2022 (у даному листі відповідач у зв'язку із збройною агресією російської федерації та наявністю складної ситуації із енергопостачанням просив розглянути можливість змінити термін виконання робіт за етапом 1 до 31.01.2023, без зміни терміну виконання робіт за етапом 2 (до 28.02.2023));
2. № 3822179.201.15148-КР-Е від 23.01.2023 (у даному листі відповідач повідомив позивача про оновлення програмних комплексів, просив переглянути терміни виконання робіт за Договором у бік продовження на 1 місяць).
Як встановлено судом, між сторонами у зв'язку із проханням відповідача викладеного у листі № 3822179.201.14116-КР-Е від 22.11.2022 було укладено Додаткову угоду № 1 від 20.12.2022, якою викладено пункт 10.3 Договору в наступній редакції:
"10.3. Терміни виконання робіт:
Етап 1: Коригування проєкту. Початок - після укладення договору та надання ВД до п. 33.11; закінчення - 31.01.2023;
Етап 2: Коригування робочої документації. Початок - після виконання етапу 1; закінчення - 28.02.2023...".
У подальшому сторони уклали ще одну Додаткову угоду № 2 від 06.02.2023 якою перенесли строки виконання робіт за Етапом 1 до 28.02.2023.
Як вбачається, Документація за Етапом 1 та Етапом 2 здана в повному обсязі та направлялася Виконавцем Замовнику частинами:
- Повний комплект ПКД за Етапом 1, Коригування проекту у паперовому вигляді надійшов Замовнику 07.08.2023 року, листом від 03.08.2023 № 3822179.214.16805-КР-П. Акт № 8 здачі-приймання проектних робіт за Етапом 1. Коригування проекту на суму 1 092 960,00 грн з ПДВ підписано 15.09.2023.
- Повний комплект ПКД за Етапом 2. Коригування робочої документації у паперовому вигляді надійшов Замовнику 19.09.2023, листом від 13.09.2023 № 3822179,214.17178-КР-П. Акт № 9 здачі-приймання проектних робіт за Етапом 2 Коригування робочої документації на суму 1 626 240,00 грн з ПДВ підписано 10.10.2023.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що проектно-кошторисна документація була видана Замовникові, однак із порушенням термінів, визначених у Договорі.
Як вбачається, за порушення строків виконання робіт за Етапом 1 позивач просить суд стягнути пеню у розмірі 173 780 грн 64 коп., яку нараховує за період з 01.03.2023 по 06.08.2023, та штраф за прострочення понад 30 днів в розмірі 76 507 грн 20 коп (7 % від 1 092 960 грн 00 коп).
За порушення строків виконання робіт за Етапом 2 позивачем нараховано пеню у розмірі 302 480 грн 64 коп. за період з 01.03.2023 по 02.09.2023 та штраф за прострочення понад 30 днів в розмірі 113 836 грн 80 коп. (7% від 1 626 240 грн 00 коп).
Положеннями ч. 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 зазначає, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Разом з тим, ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.10.2022 у справі №927/25/21, у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Частина 2 ст. 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує про наявність підстав для звільнення на 4 місяці від відповідальності за порушення строків здачі робіт за Етапами 1 та - 2 у зв'язку зі збройною агресією рф проти України та відключенням енергопостачання (форс-мажорними обставинами), виникнення яких не можна було передбачити на стадії укладення спірного договору.
Перед тим, як з'ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з'ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
Так, за п.7.4 Договору, неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про настання або зупинення дії обставин непереборної сили позбавляють сторону право посилатися на них, а п.7.2. Договору строк для здійснення відповідного повідомлення: 5 робочих днів з моменту їх виникнення.
Отже, зважаючи, що 10.10.2022 для відповідача настали форс-мажорні обставини що унеможливлювали виконання робіт за Договором, у виконавця виник обов'язок щодо сповіщення про це замовника, зокрема у строк до 17.10.2022 включно.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у cправі № 910/15264/21, повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
В той же час, ЦК України, у ч.ч. 1,2 ст. 614 ЦК України визначає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Посилання відповідача, у запереченнях на відповідь на відзив, на рішення у справі № 918/613/23, в якому містяться преюдиційні факти, де суд дійшов висновку, що відповідачем підтверджено відсутність вини стосовно затримки у повідомленні позивача щодо впливу форс-мажору на дотримання строку виготовлення документації за спірним договором №3820512/46-122-08-20-09956 від 18.08.2020 є безпідставними. Безпідставність такого посилання полягає в тому, що у справі № 918/613/23 спір виник у зв'язку із невиконанням Акціонерним товариством "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" іншого договору, аніж той що стосується справи № 918/11/24. Цей інший договір №3820512/46-122-08-20-09956 від 18.08.2020 був укладений до 24.02.2022, тобто до початку збройної агресії Російської Федерації проти України, при цьому у справі № 918/613/23 судом встановлено відсутність вини відповідача стосовно затримки у повідомленні позивача щодо впливу форс-мажору на дотримання строку виготовлення документації за спірною угодою. Так, у справі № 918/613/23 суд дійшов висновку, що з огляду на підстави, якими було спричинено порушення 5-денного строку на оповіщення про настання форс-мажорних обставин, зокрема, що після початку воєнної агресії рф проти України 24.02.2022, зважаючи на постійні ракетні обстріли агресора, зокрема, міста Києва, у якому є місцезнаходження відповідача, зупинення роботи громадського транспорту у місті та евакуація людей з міста Києва, суд враховував, що у ситуації яка склалась відповідач не мав фізичної можливості (оскільки була призупинена виробнича діяльність, з наданням працівникам відпустки без збереження заробітної плати) повідомити позивача протягом 5 робочих днів про настання форс-мажорних обставин за договором №3820512/46-122-08-20-09956 від 18.08.2020, при цьому, сповіщення було здійснене якнайшвидше - 21.03.2022.
Однак, як вбачається із матеріалів справи № 918/11/24, Договір, у зв'язку із простроченням виконання якого звернувся позивач, був укладений 07.09.2022, тобто вже після початку збройної агресії російської федерації проти України.
При цьому, проаналізувавши спірні правовідносини, судом встановлено, що відповідач вперше звернувся до позивача із повідомленням про настання у нього форс-мажорних обставин - лише у листі № 3822179.201.14116-КР-Е від 22.11.2022, хоча повинен був це зробити не пізніше 17.10.2022.
Відповідачем не доведено наявність поважних причин порушення строку, встановленого п.7.2 Договору на виконання проектних робіт № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022, та відсутність своєї вини у пропуску зазначеного строку.
Таким чином, відповідач втратив своє право посилатися на наявність у нього форс-мажорних обставин за Договором на виконання проектних робіт № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022, а також втратив своє право прохати нарахування пені із 01.07.2023 (тобто з додаванням до строків виконання робіт 4 місяців, протягом яких у нього існували обставини непереборної сили, підтверджені Сертифікатом Київської торгово- промислової палати № 3000-23-4179 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.10.2023 №17/13-4/984).
При цьому як вбачається, відповідач повідомив листом від 22.11.2022 позивача про наявність обставин що унеможливлюють вчасне виконання Договору від 07.09.2022 за Етапом 1, після чого між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 20.12.2022, якою викладено пункт 10.3 Договору в новій редакції.
З урахуванням додаткових угод № 1 від 20.12.2022 та № 2 від 06.02.2023 до Договору строк виконання робіт відповідачем тривав до 28.02.2023.
Тобто, підписуючи додаткові угоди № 1 від 20.12.2022 та № 2 від 06.02.2023 про зміну термінів виконання робіт (в період дії форс-мажорних обставин згідно Сертифікату Київської ТПП) відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по Етапах 1 та - 2 до 28.02.2023 та відповідно міг об'єктивно оцінити можливість виконання робіт у встановлені строки та розумів про наслідки невиконання такого зобов'язання.
В матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача із проханням продовжити терміни виконання робіт за Договором у період після 28.02.2023.
Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. 6.2. Договору, що при порушенні термінів виконання робіт Виконавець виплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт за етапом, а за прострочення більше 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості.
Відтак вбачається, що сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання покупцем зобов'язань по оплаті поставленого товару у вигляді пені та штрафу.
Судом перевірено розрахунки пені та штрафу долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, та встановлено, що останні є арифметично вірними.
За порушення строків виконання робіт за Етапом 1 обґрунтований розмір пені становить 173 780 грн 64 коп., а штрафу - 76 507 грн 20 коп (7 % від 1 092 960 грн 00 коп).
За порушення строків виконання робіт за Етапом 2 обґрунтований розмір пені становить 302 480 грн 64 коп., а штрафу - штрафу 113 836 грн 80 коп. (7% від 1 626 240 грн 00 коп).
Водночас, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, суд враховує наступне.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил ст.86 ГПК на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення, та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст.86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме ст.551 ЦК та ст.233 ГК, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.
У постановах від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Необхідно зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання).
Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/17.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК та ст.233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).
Застосоване у ст.551 ЦК та ст.233 ГК словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19 та від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21).
Суд враховує, що всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак, результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які встановлюються судом у кожній конкретній справі.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки (пені) суд виходить з такого.
Відповідачем, крім Сертифікату Київської торгово-промислової палати № 3000-23-4179 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.10.2023 №17/13-4/984, листів № 3822179.201.14116-КР-Е від 22.11.2022 та №3822179.201.15148-КР-Е від 23.01.2023 долучено до матеріалів справи технологічну карту вимушеного простою працівників AT КІЕП у зв'язку з повітряними тривогами за період 2022-2023 р.р; історію повітряних тривог у Києві за період з 10.10.2022 по 10.02.2023; акти AT КІЕП фіксації відключення електропостачання у робочі дні та години: за період жовтень 2022 року - лютий 2023.
У сукупності, дані докази підтверджують існування форс-мажорних обставин у період з 10.10.2022 по 10.02.2023, які ускладнили виконання робіт за Договором на виконання проектних робіт № 3822179/46-122-08-22-12289 від 07.09.2022 у строки, визначені у даному договорі з урахуванням додаткових угод до нього.
Суд враховує, що відповідач виконав Договір, хоч і з простроченням.
Враховуючи викладені обставини та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем (розмір неустойки становить майже 25 % від ціни договору), а також відсутність доказів понесення позивачем збитків, та приймаючи до уваги ті обставини, що проведення робіт виконавцем ускладнювалося постійними обстрілами та відключенням електроенергії у місті Києві, де знаходиться відповідач, враховуючи що відповідач виконав Договір, хоч і з простроченням, - суд робить висновок про можливість у даному випадку зменшення розміру штрафних санкцій на 50 % від заявленого розміру.
На переконання суду стягнення всієї заявленої суми штрафу є надмірною відповідальністю, що не відповідає правовому призначенню неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача, який під час воєнного стану здійснює господарську діяльність, а відтак підтримує економіку держави.
Суд зазначає, що таке зменшення розміру неустойки на 50 % від заявленого розміру жодним чином не нівелює значення пені та штрафу, як відповідальності за порушення зобов'язання, адже одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань. Так, Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Правова позиція щодо наведеного викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №911/682/21.
Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Такі висновки Верховний Суд виклав, зокрема, у постановах від 08.06.2023 у справі №917/5/22, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Таким чином, виходячи зі встановлених обставини справи та наведених висновків Верховного Суду, суд зазначає, що з огляду на функцію, що виконує неустойка, яка водночас не є каральною санкцією, та необхідність у дотриманні розумного балансу інтересів сторін спору під час вирішення питання щодо застосування до боржника цивільної відповідальності у вигляді стягнення неустойки (ризик припинення боржника як суб'єкта господарювання внаслідок застосування відповідальності у заявленому обсязі), суд дійшов висновку про зменшення пені та штрафу на 50 % від заявленого розміру.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 в справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 28.10.2010 року в справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994 року в справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003 року в справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008 в справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі “Де Куббер проти Бельгії” (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання по укладеному з позивачем правочину порушило інтереси замовника, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення штрафних санкцій, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, а відповідач своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 333 302 грн 64 коп. (з яких: 238 130 грн 64 коп. пеня, 95 172 грн 00 коп. штраф).
У решті позовних вимог про стягнення 238 130 грн 64 коп. пені та 95 172 грн 00 коп. штрафу суд відмовляє.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у даній справі при поданні позову є стягнення 666 605 грн 28 коп.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, відповідно останній зобов'язаний був сплатити, при поданні позову до суду, судовий збір у розмірі 9 999грн 08 коп. (1,5 відсотка ціни позову).
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією № 15604 від 20.12.2023.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими в повному обсязі, при цьому суд дійшов висновку про зменшення пені та штрафу на 50 %, що не впливає на розмір судових витрат, а спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача - то судовий збір у розмірі 9 999 грн 08 коп. повністю покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до відповідача Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" про стягнення неустойки у розмірі 666 605 грн 28 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект" (пр. Перемоги, 4, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 16392628) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська обл., м. Вараш; Код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 05425046) 238 130 (двісті тридцять вісім тисяч сто тридцять) грн 64 коп. пені, 95 172 (дев'яносто п'ять тисяч сто сімдесят дві) грн 00 коп. штрафу та 9 999 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 08 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог про стягнення 238 130,64 грн. пені та 95 172,00 грн штрафу - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано "20" лютого 2024 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич