вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1291/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненська обласна державна адміністрація (на час воєнного стану - Рівненська обласна військова адміністрація) ,
Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів: Акціонерне товариство "Українська залізниця"
про стягнення пені в сумі 124 695 грн. 32 коп.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
Представники присутні 14.02.2024 під час слухання справи по суті:
від прокуратури Немкович І.І.
від відповідача Боровець М.С.
від третьої особи Яковчук О.Д.
від позивачів не з'явилися
Оголошено перерву до 20.02.2024.
Після перерви на стадію дослідження письмових доказів учасники не з'явилися.
Суть спору:
У грудні 2023 року керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненська обласна державна адміністрація (на час воєнного стану - Рівненська обласна військова адміністрація), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів: Акціонерне товариство "Українська залізниця", про стягнення пені 124 695 грн. 32 коп.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рівненською ОВА як замовником, АТ "Укрзалізниця" як платником та ТОВ "Радехівський цукор" як постачальником укладено тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів, який оприлюднений на сайті АТ "Укрзалізниця" в редакції, затвердженій рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12 березня 2022 року.
TOB "Радехівський цукор" за результатами розгляду заявки Рівненської ОВА від 31 березня 2022 року направило рахунок на оплату №1035 від 31 березня 2022 року щодо поставки цукру білого кристалічного (фас.50 кг) в кількості 271,40 шт вартістю 5 835 101,09 грн з ПДВ.
Відповідно до платіжного доручення №492 від 01 квітня 2022 року АТ "Укрзалізниця" здійснило попередню оплату у розмірі 1 750 530,33 гривень.
Проте, всупереч положенню договору, постачальник допустив прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.1 договору, у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.
Прокурор вказує, що оскільки попередню оплату здійснено 01 квітня 2022 року, то товар повинен бути поставленим замовнику упродовж двох календарних днів, тобто до 03 квітня 2022 включно. Однак, упродовж вказаного часу, всупереч умовам договору, поставка не була здійснена, а остаточно зобов'язання за даною заявкою у повному обсязі виконано лише 02 травня 2022 року.
У зв'язку з наведеним, постачальнику нараховано неустойку в розмірі 124 695,32 грн.
09 січня 2024 року від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшли письмові пояснення по справі, у яких підтримало позов у повному обсязі.
29 січня 2024 року від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли письмові пояснення по справі, у яких підтримує позов у повному обсязі.
30 січня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" надійшов відзив на позов. У відзиві на позов відповідач позов не визнав. Серед іншого зауважує, що Пункт 5.1. укладеного Договору на постачання продовольчих товарів визначає: "5.1.Поставка товару за цим Договором здійснюється Постачальником партіями протягом строку дії Договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього Договору, на підставі письмових заявок Замовника. … ". Пункт 5.4. укладеного Договору на постачання продовольчих товарів визначає: "5.4. Товар повинен бути поставлений Замовником протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково.".
01 квітня 2022 року на підставі Гарантійного листа ТзОВ "Радехівський цукор" № б/н від 01.04.2022 року, адресованого на ім'я Рівненська обласна військова адміністрація було погоджено між Замовником та Постачальником графік остаточної поставки Товару, згідно якого крайній термін поставки Товару має відбудеться до 10 травня 2022 року. Згідно Прогнозованого графіку поставки ТзОВ "Радехівський цукор" цукру білого кристалічного (фас. 50 кг), код ДК2162015-15831200-4 в кількості 271,4 тонн вбачається, що Замовником та Постачальником було погоджено наступні графіки поставки:
- 10.04.2022 року в кількості 1 вагон;
- 25.04.2022 року в кількості 1 вагон;
- 05.05.2022 року в кількості 1 вагон;
- 10.05.2022 року в кількості 1 вагон.
Зазначений графік поставки був підписаний 01.04.2022 року начальником відділу Віолетою Колядюк та погоджений Директором департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА 01.04.2022 року Надією Переходько.
Підтвердженням того, що дійсно між Замовником та Постачальником було узгоджено графік поставки цукру-піску білого кристалічного, є відповідь Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненської обласної військової адміністрації) №вих-390/0/01-72/24 від 11.01.2024 року (надалі - "Відповідь № вих-390/0/01-72/24"), яка адресована представнику ТзОВ "Радехівський цукор" - Адвокату Боровець М.С. на його Адвокатський запит № 1114 від 29.12.2023 року.
ТОВ "Радехівський цукор" поставки цукру білого кристалічного (фас.50 кг), код ДК2162015-15831200-4 в кількості 271,4 тонн на загальну суму 5835101,00грн з ПДВ, що поставлявся на підставі Договору, укладеного відповідно до Заявки від 31.03.2022 року на закупівлю продовольчих товарів ( відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2022 №328) та рахунку на оплату від 31.03.2022 №1035) здійснив у терміни, передбачені гарантійним листом від 01.04.2022 №б/н та прогнозним графіком поставки цукру білого кристалічного (фас.50 кг), код ДК2162015-15831200-4 в кількості 271,4 тонн, до 10.05.2022 року.
На думку відповідача, Керівник Рівненської окружної прокуратури помилково трактує датою поставки Товару виключно дати вказані в Актах приймання-передачі оформлені 08.04.2022 року, 22.04.2022 року, 28.04.2022 року, 02.05.2022 року. Відповідно до пункту 5.7. Договору, акт прийому-передачі є одним із перелічених документів, які підтверджують перехід права власності на Товар, а не факт поставки товару Замовнику. В пункті 5.5 Договору зазначено, що датою поставки Товару є дата приймання Замовником партії Товару та підписання Замовником відповідних документів. Отже, таким відповідним документом є первинний бухгалтерський документ, зокрема видаткова накладна, залізнична накладна, на яких міститься підпис Замовника.
Крім того, відповідач зазначає, що на момент звернення до суду з позовом по справі №918/1291/23 позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки - пені. З урахуванням наведеного на підставі ст. 267 ЦК України відповідач заявляє про застосування позовної давності по справі № 918/1291/23 та просить суд повністю відмовити в задоволенні позову.
05 лютого 2024 року від Рівненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив. Пояснює, що відповідачем погоджено всі умови договору на постачання продовольчих товарів, форму та умови якого затверджено рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12.03.2022, оприлюднено на офіційному веб-сайті АТ "Укрзалізниця". Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України). У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Тож, якщо відбулася зміна умов договору, то таку зміну умов договору сторони мали б зафіксувати додатковою угодою відповідно до вимог законодавства. Однак, у даному випадку такі додаткові угоди щодо зміни строків поставки товару не укладались.
Відповідно до п. 5.8 Договору, перехід права власності на Товар відбувається в момент прийняття представником Замовника партії Товару в пункті призначення. Доказом прийняття партії Товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товарно-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього Договору) та підписані уповноваженими особами.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 664 ЦК України та п. 5.5 Договору, ТОВ "Радехівський цукор" виконано зобов'язання із поставки товару в момент прийняття такого товару Замовником, тобто 08.04.2022, 22.04.2022, 28.04.2022 та 02.05.2022. Вказане підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі.
Також прокурор вважає, що ним не порушено строки позовної давності.
06 лютого 2024 року від Рівненської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення по справі.
14 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" надійшли заперечення на відповідь на відзив. Підтримує доводи, які викладені у відзиві. Також надає власний обрахунок пені.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 25.12.2023 позовну заяву керівника Рівненської окружної прокуратури залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали подати суду: заяву із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивачів, відповідача та третьої особи.
02 січня 2024 року від органу прокуратури надійшла заява про усунення недоліків, надано запитувані судом докази.
Ухвалою від 05.01.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання по суті на 06 лютого 2024 р. на 10:00 год.
29.01.2024 до Господарського суду Рівненської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" надійшла заява про участь в судовому засіданні по справі 918/1291/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за участі представника Боровця Миколи Степановича.
Ухвалою від 30.01.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" Боровця Миколи Степановича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/1291/23 задоволено.
09 січня 2024 року від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшли письмові пояснення по справі, у яких просить позов задоволити.
18 січня 2024 року від Рівненської окружної прокуратури надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
29 січня 2024 року від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли письмові пояснення по справі.
30 січня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" надійшов відзив на позов.
05 лютого 2024 року від Рівненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
06 лютого 2024 року від Рівненської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення по справі.
06 лютого 2024 року від Рівненської обласної державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.
У судовому засіданні 06.02.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, порадившись на місці, ухвалив відмовити керівнику Рівненської окружної прокуратури у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Про що оголошено протокольну ухвалу від 06.02.2024 та зафіксовано у формулярі (протоколі) судового засідання.
Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14 лютого 2024 року на 11:20 год. за клопотанням представника відповідача.
14 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
14 лютого 2024 року судом розпочато слухання справи по суті. Представник прокуратури підтримав позовні вимоги повністю. У свою чергу представник відповідача заперечив проти задоволення позову. Представник третьої особи надав усні пояснення.
У судовому засіданні оголошено перерву до 20 лютого 2024 року на 09:30 год. для підготовки до дослідження доказів.
Після перерви 20.02.2024 на стадію дослідження письмових доказів учасники не з'явилися.
Явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання постанови Кабінету міністрів України від 02 березня 2022 року №185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" між Рівненською ОВА (замовник), AT "Укрзалізниця" (платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" як постачальником, укладено тристоронній Договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів, який оприлюднений на сайті АТ "Укрзалізниця" в редакції, затвердженій рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12.03.2022 за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620.
На офіційному веб-сайті АТ "Укрзалізниця" за посиланням: https://uz.gov.ua/about/procurement/ опубліковано проект договору на постачання продовольчих товарів, форму та умови якого затверджено рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12.03.2022 (витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком.т).
Відповідно до п. 11.2 проекту цього договору, він може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому.
Згідно з п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити замовнику продовольчі товари, перелік, кількість, ціни, умови оплати та постачання яких зазначаються замовником у заявках, замовник зобов'язується прийняти вказаний товар, а платник - своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору передбачено, що загальна ціна (вартість) договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів. Оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови КМУ від 02 березня 2022 року №185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі всіма чинними змінами).
Попередня оплата у розмірі 30% (тридцять) вартості товару проводиться протягом 3-х банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника. Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3-х банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника (пункти 2.2.1, 2.2.2 договору).
Пунктами 5.7, 5.8 договору сторони погодили, що перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником замовника партії товару в пункті призначення. Доказом прийняття партії товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товарно-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору) та підписані уповноваженими особами. Ризик випадкового знищення або псування товару, що поставляється, переходить до замовника одночасно з виникненням у нього права власності.
У разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки. У разі порушення постачальником зобов'язань по якості, в тому числі поставки товару нижчого ґатунку, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника штраф у розмірі 10% від вартості такого товару. Заміна товару неналежної якості здійснюється постачальником за власний рахунок (пункти 6.1, 6.2 договору).
Вказаним договором сторони передбачили, що у разі не одержання платником відповідних рахунків (на попередню оплату та на остаточний розрахунок) у порядку відповідно до умов пункту 2.2 цього договору, платник не несе жодної відповідальності за не оплату чи несвоєчасну оплату поставленого товару. Постачальник зобов'язаний у разі не здійснення ним поставки товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5-ти банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка (пункти 6.7, 6.8 договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики, пов'язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022. Відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення ним на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення ним на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки (рахунку на попередню оплату), визначених пунктом 1.1 договору (пункти 11.1, 11.2 договору).
Згідно з умовами пунктів 11.3, 11.4 договору передбачено, що постачальник не вправі змінювати умови договору, а лише може до них приєднатися. Замовник має право вносити зміни до договору за погодженням з платником. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному веб-сайті: http://uz.gov.ua. Платник має право вносити зміни до цього договору за погодженням із замовником. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному веб-сайті: http://uz.gov.ua.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору Рівненською ОВА на адресу відповідача 31.03.2022 було сформовано заявку на закупівлю цукру, в якій відповідно пункту 1.3 Договору було зазначено найменування товару - цукор, кількість - 271,4 тонни, з зазначенням коду ДК 021:2015 -1583000-5.
31.03.2022 ТЗОВ "Радехівський цукор" було направлено рахунок на оплату цукру в кількості 271,4 тонн (далі - товар) від 31.03.2022 №1035 на суму 5835,101 тис грн Рівненській ОВА відповідно додатку 1 до Договору.
Відповідно до платіжного доручення № 492 від 01.04.2022 AT "Укрзалізниця" здійснено попередню оплату на рахунок постачальника у розмірі 1 750 530, 33 гривень.
Згідно з п.п. 5.4-5.5 Договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом двох календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати. Датою постачання товару є дата приймання замовником його партії та підписання відповідних документів.
Остаточну оплату у розмірі 4 084 570,75 гривень здійснено відповідно до платіжного доручення № 1548 від 30.06.2022.
Відповідно до п.6.1 Договору, у разі затримки поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Замовником, Постачальник сплачує на зазначений у цьому Договорі рахунок Платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого Товару за кожний день затримки.
ТзОВ "Радехівський цукор" на виконання взятих на себе зобов'язань поставило Одержувачу - Код ЄДРПОУ 13986712 Рівненська обласна військова адміністрація, 33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 1 цукор-пісок згідно наступних залізничних накладних:
- Залізнична накладна № 37463346 від 08.04.2022 року в кількості 67850 кілограм;
- Залізнична накладна № 37701257 від 20.04.2022 року в кількості 67850 кілограм;
- Залізнична накладна № 37830106 від 27.04.2022 року в кількості 67850 кілограм;
- Залізнична накладна № 37929494 від 02.05.2022 року в кількості 67850 кілограм.
Таким чином, загальна кількість поставленого Відповідачем в період з 08.04.-02.05.2022 року згідно Залізничних накладних цукру-піску становить 271 400 кілограм фасованого в мішки, що в перерахунку на тони становить - 271,400 тон.
У своїх поясненнях Рівненська ОВА вказує, що враховуючи технічні можливості складського приміщення необхідно було здійснювати поетапну поставку товарів, у зв'язку з чим з відповідачем погоджено що остаточну поставку товару буде здійснено 10 травня 2022 року, що зафіксовано в гарантійному листі відповідача.
В обґрунтування підстав для задоволення позову прокурор вказує, що відповідач не дотримався умов договору та не здійснив поставку товару у належні строки, у зв'язку з чим відповідачу нараховано пеню в розмірі 124 695,32 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання виконання відповідачем строків поставки товару.
Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 3 статті 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Предметом даної спору є стягнення пені за договором поставки. Позов пред'явлено органом прокуратури.
Суд зауважує, що за наслідками розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 вирішила виключну правову проблема щодо таких питань: 1) чи повинен прокурор доводити бездіяльність компетентного органу або ж достатньо простого посилання на таку бездіяльність у позові при обґрунтуванні підстав для представництва; 2) якими доказами прокурор має доводити бездіяльність компетентного органу; 3) чи зобов'язаний прокурор перед зверненням до суду з'ясовувати причини бездіяльності такого органу або ж достатньо доведення самого факту бездіяльності без зазначення і доведення суду її причин.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке не законно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Матеріалами справи стверджено, що прокурор 29 вересня 2023 звертався до Рівненської ОВА з повідомленням про порушення інтересів та просив поінформувати про вжиті заходи або такі, що плануються вживатися щодо стягнення пені за прострочення поставки товару постачальником.
У відповідь на вказаний лист РОВА повідомила прокуратуру про відсутність підстав для вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ "Радехівський цукор" пені.
Враховуючи бездіяльність Рівненської ОВА щодо звернення до суду за захистом свого порушеного права, прокурор звернувся із даними позовом до суду.
При зверненні до суду, прокурором було визначено позивачами Рівненську ОВА та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Статтею 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
В умовах воєнного стану у зв'язку з утворенням Рівненської ОВА, згідно указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій", статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", до останньої перейшли повноваження обласної державної адміністрації.
Обласні військові адміністрації є тимчасовими державними органами, які утворюються на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дій Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Відповідно до пункту 1 постанови КМУ №185 від 02 березня 2022 року "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" військові адміністрації є замовниками за тристоронніми договорами щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих та медичних товарів).
За умовами договору на постачання продовольчих товарів Рівненська ОВА є його стороною-замовником, до прав та повноважень якої належить: прийняття товару, перевірка відповідності його асортименту, кількості, якості прийнятого товару, а також строків його прийняття, ініціювання вирішення спорів за договором у судовому порядку (пункти 1.1, 6.5, 9.3 договору).
Оскільки замовником товару, який в порушення умов укладеного договору поставки не було вчасно поставлено саме Рівненській ОВА, то остання є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах. Тому, суд вважає що позовна заява подана прокурором до суду в інтересах держави в особі Рівненської ОВА є правомірною.
Окрім того, відповідно до пункту 2 постанови № 193 з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об'єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій. лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.
Порядком № 528 головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.
Пунктами 3-5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов'язаннями замовників за договорами - АТ "Укрзалізниця". Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ "Укрзалізниця", відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ "Укрзалізниця" для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 528 розпорядники субвенції за місцевими бюджетами подають щомісяця до 10 числа Міністерству інфраструктури України звіт про її використання. У свою чергу Міністерство інфраструктури України як головний розпорядник субвенції щомісяця до 25 числа подає Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції, здійснюючи контрольні повноваження щодо її використання, а отже, є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.
Таким чином, відповідно до вимог бюджетного законодавства Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як головним розпорядником коштів державного бюджету забезпечило виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок АТ "Укрзалізниця", відкритий в державному банку, та здійснено заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій у частині отриманих місцевими бюджетами доходів. Крім того, Міністерство відповідно до вимог Порядку № 528 забезпечувало отримання звітів від розпорядників субвенції за місцевими бюджетами та подання щомісяця до 25 числа Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції.
Оскільки фінансування закупівлі товару та контроль розпорядження коштами покладено на міністерство, тому суд вважає що позовна заява подана прокурором до суду в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України є правомірною.
За положеннями статті 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладені тристоронні договори є договорами поставки, до яких підлягає застосуванню положення цивільно-правового інституту виконання обов'язку боржника третьою особою.(ч.1 ст.528 ЦК України).
За умовами пункту 6.1 договору, у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.
Відповідно Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 03.05.2022 №528 "Деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану" головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.
Положеннями пунктів 3-5 цього Порядку передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов'язаннями замовників за договорами АТ "Укрзалізниця". Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ "Укрзалізниця", відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ "Укрзалізниця" для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.
При цьому, відповідно до статті 618 ЦК України інша особа, яка виконує за боржника його зобов'язання або окремі обов'язки, не замінює боржника і не стає додатковим боржником. Зобов'язаною особою перед кредитором залишається первісний боржник.
Враховуючи, що АТ "Укрзалізниця" не надавала власні кошти, а була лише фактичним платником грошових коштів, які виділялися державою для ОВА у вигляді субвенцій, тому на переконання суду, пункт 6.1 договору передбачав сплату пені саме на рахунок платника, а не на його користь.
Як видно з матеріалів справи, Рівненська ОВА зробила замовлення 31.03.2022, було сформовано заявку на закупівлю цукру, в якій відповідно пункту 1.3 Договору було зазначено найменування товару - цукор, кількість - 271,4 тонни.
31.03.2022 ТЗОВ "Радехівський цукор" було направлено рахунок на оплату цукру в кількості 271,4 тонн (далі - товар) від 31.03.2022 №1035 на суму 5835,101 тис грн Рівненській ОВА відповідно додатку 1 до Договору.
Відповідно до платіжного доручення № 492 від 01.04.2022 AT "Укрзалізниця" здійснено попередню оплату на рахунок постачальника у розмірі 1 750 530, 33 гривень.
Остаточну оплату у розмірі 4 084 570,75 гривень здійснено відповідно до платіжного доручення № 1548 від 30.06.2022.
Фактична поставка товару відбувалася з 08 квітня 2022 року по 02 травня 2022 року.
Приписами статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з нормами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Терміном, є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.251, ч.2 ст.252 ЦК України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (стаття 253, частина 1 статті 255 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені вище норми закону свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17 (№ рішення в ЄДРСР 75253515).
На виконання пункту 2.2.1 договору платник 01 квітня 2022 року перерахував на рахунок постачальника суму попередньої оплати, звідси слідує, що поставка товару мала відбутись протягом двох календарних днів, тобто до 03 квітня 2022 року (включно), відтак прострочення поставки товару необхідно рахувати з наступного дня, тобто з 04 квітня 2022 року.
Здійснивши власний перерахунок суми пені, суд вважає такою, що підлягає до стягнення пеня згідно з наступним розрахунком:
- із суми вартості непоставленого товару 5 835 101,09 грн, за період з 04 квітня 2022 року по 08 квітня 2022 року пеня складає- 15 986,58 грн;
- із суми вартості непоставленого товару 4 376 325,82 за період з 09 квітня 2022 року по 20 квітня 2022 року пеня складає - 28 775,84 грн;
- із суми вартості непоставленого товару 2 917 550,55 за період з 21 квітня 2022 року по 27 квітня 2022 року пеня складає - 11 190,60 грн;
- із суми вартості непоставленого товару 1 458 775,28 за період з 28 квітня 2022 року по 02 травня 2022 року пеня складає - 3 996,64 грн;
Всього розмір пені за розрахунком суду складає 59 949,66 грн.
Таким чином нарахування прокурором пені в розмірі 64 745,66 грн є незаконним, та не обґрунтованим, а вимоги в цій частині такими, що не можуть бути задоволеними.
Разом з тим, згідно правилами статті 233 ГПК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За рішенням суду розмір неустойки може бути зменшений, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК України).
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України, суди повинні виходити з фактичних обставин, встановлених у кожній справі на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами статті 86 ГПК України, тобто судами повинні досліджуватися конкретні обставини справи щодо ступеня виконання умов договорів, розміру заборгованості, майнового стану сторін тощо.
Отже, Верховний Суд в постанові від 23.02.2023 у справі №905/1677/16 констатував, що застосоване у статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Розглядаючи можливість зменшення розміру пені суд виходить з того, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу:
1) ступінь виконання зобов'язання боржником, а саме зобов'язання виконане в повному обсязі;
2) причини неналежного виконання зобов'язання існування форс-мажорних обставин як на момент укладення договору, так й виникнення похідних обставин непереборної сили у період виконання обов'язків;
3) тривалість прострочення виконання незначна тривалість прострочення;
4) поведінку боржника та поведінку кредитора, які були обізнані про виникнення обставин непереборної сили;
5) відсутності негативних наслідків порушення зобов'язання.
З урахуванням ступеню виконання зобов'язання, зазначених вище обставин в їх сукупності та сталої практики Верховного Суду зі стягнення пені суд дійшов висновку про виключність обставин даної справи, що надає підстави для зменшення суми пені на 50% та відповідатиме оптимальному балансу інтересів сторін. З огляду на це, суд зменшує розмір пені, яка підлягає до стягнення за сплаченими видатковими накладними з 59 949,66 грн до 29 974,83 грн.
Тому, в частині стягнення 29 974,83 грн пені в задоволенні позову cуд відмовляє.
Щодо доводів відповідача про сплив позовної давності, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до пункту 19 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, з огляду на введення воєнного стану в Україні, строк позовної давності не пропущено.
Щодо коригування строків поставки товару, що за твердженням відповідача мало місце у гарантійному листі суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору поставки. Усні домовленості між замовником та постачальником не є доказом внесення змін до договору. Разом з тим, умовами договору передбачено, що постачальник не має права змінювати умови договору, а лише може до них приєднатися (пункт 11.3).
Замовник має право вносити зміни у цей договір за погодженням з платником. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному веб-сайті: http://uz.gov.ua.
Платник має право вносити зміни до цього договору за погодженням із замовником. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному веб-сайті: http://uz.gov.ua.
Зміни до цього договору поширюються на всіх постачальників та замовників, які приєдналися до договору після набрання чинності відповідними змінами (доповненнями, уточненнями) до цього договору.
Суд також зауважує, що у позові прокурор просить суд стягнути неустойку до державного бюджету України. Водночас вказана заява не містить сторону, на чию користь необхідно стягнути вказані суми, та/або бюджетних рахунків з кодом класифікації призначення платежу.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання рішення суду здійснюється органом державної виконавчої служби у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та розпочинається з відкриття виконавчого провадження постановою державного виконавця.
Необхідно відзначити, що державний виконавець повертається стягувачу виконавчий документ, який видається на виконання рішення суду, за наявності підстав, перелік яких визначений частини 4 статті 4 ЗУ "Про виконавче провадження", зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Таким чином, оскільки замовником товару згідно із положеннями договору є Рівненська ОВА, яка є позивачем у даній справі, суд робить висновок, що позов підлягає до задоволення на користь такої особи з подальшим визначенням (в порядку виконання судового рішення стягувачем) бюджетних рахунків та коду класифікації доходів для сплати стягнутої неустойки.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
За таких обставин, суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Висновки суду.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" на користь Рівненської обласної військової адміністрації пені в сумі 29 974,83 грн. В частині стягнення пені 94 720,49 грн. - в позові слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві прокурором зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є наслідком виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Зважаючи, що позов задоволено частково, тому на відповідача покладається до відшкодування позивачу 1 290,20 грн. судового збору. Решта сплаченого судового збору залишається за прокурором.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (80250, Львівська обл., Червоноградський район, с.Павлів, просп.Юності, 39, код ЄДРПОУ 36153189) на користь Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненська обласна державна адміністрація (на час воєнного стану - Рівненська обласна військова адміністрація) (33013, м. Рівне, майдан Просвіти 1, код ЄДРПОУ 13986712) пеню в розмірі 29 974 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 83 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (80250, Львівська обл., Червоноградський район, с.Павлів, просп.Юності, 39, код ЄДРПОУ 36153189) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, код ЄДРПОУ 02910077) 1 290 (одну тисячу двісті дев'яносто) грн. 20 коп. судового збору.
4. В задоволенні вимог про стягнення 94 720,49 грн пені відмовити.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 20 лютого 2024 року.
Суддя Бережнюк В.В.