ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.01.2024Справа № 910/16911/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, 6, код ЄДРПОУ 38322361)
про стягнення 1 268 246,38 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, 6, код ЄДРПОУ 38322361)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108)
про стягнення 415 826,09 грн,
Представники учасників судового процесу:
Від позивача за первісним позовом: Боголіп Ю.В.
Від відповідача за первісним позовом: Подколзін Ю.М., Герасько М.Г.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" про стягнення заборгованості у розмірі 1 268 246,38 грн, з яких 558 738,00 грн штрафу та 709 508,38 грн витрат на відновлення локомотивів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ПрТ-181288/НЮ від 27.11.2018 про надання послуг з капітального ремонту обладнання локомотивів при проведенні поточного ремонту локомотивів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.11.2020 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.
23.11.2020 до суду від позивача засобами поштового зв'язку надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче судове засідання призначено на 16.12.2020.
У судовому засіданні 16.12.2020 представник відповідача просив надати час для ознайомлення з матеріалами справи та для підготовки відзиву на позовну заяву.
Представник позивача заперечень проти даної заяви не навів.
Суд на місці ухвалив, задовольнити дану заяву, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 16.12.2020 оголошено перерву на 27.01.2021.
29.12.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, заяву про застосування строків позовної давності та клопотання про витребування доказів.
Також 29.12.2020 через відділ діловодства Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" подана зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення 415 826,09 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: - подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати оригінали доказів оплати у встановленому законом порядку судового збору; - подання копій письмових доказів, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством; - докази направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.
26.01.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що адвокат Галагур З.А. представляє інтереси АТ "Укрзалізниця" у справі № 211/3095/20 з відрядженням до м. Кривий Ріг.
Позивач участь свого представника у засідання суду 27.01.2021 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.01.2021 поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Розглянувши клопотання позивача, суд на місці ухвалив відхилити клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що позивачем не наведено об'єктивних причин неможливості прибути у судове засідання. Також нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач не позбавлений права направити всі необхідні докази в обґрунтування своїх позовних вимог засобами поштового або електронного зв'язку. Крім того, позивачем надано перевагу одній справі іншою. Відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів, просив його задовольнити, повідомив, що ним 26.01.2021 направлено на адресу суду документи щодо усунення недоліків позовної заяви та докази на підтвердження дій, які вчинялись самостійно для отримання документів, які просить витребувати відповідач у своєму клопотанні (Адвокатський запит).
Оскільки, наразі у матеріалах справи відсутні дані документи, розгляд та вирішення клопотання про витребування додаткових доказів у позивача відкладено на наступне судове засідання.
Також представник відповідача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2021 відкладено підготовче засідання на 03.02.2021.
29.01.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" до спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/16911/20.
У судовому засіданні 03.02.2021 представник позивача за первісним позовом повідомив, що має намір подати витребувані відповідачем за первісним позовом документи.
Представник відповідача за первісним позовом просив суд, наразі не розглядати клопотання про витребування доказів у позивача.
Представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання про надання часу для підготовки відзиву на зустрічну позовну заяву.
Судом задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 17.02.2021.
Через відділ діловодства суду 15.02.2021 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
17.02.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з поважністю причин неявки у судове засідання представника та неможливістю розгляду у даному підготовчому засіданні питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України, крім того, просив підготовче засідання у справі № 910/16911/20 не закривати, справу розгляду по суті спору не призначати; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, проте, суд зазначає, що дане клопотання не оформлено належним чином.
Дослідивши клопотання, подане відповідачем, суд вказує, що відповідно до пунктів 17, 17.1 та абзацу другого п. 17.15 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з п. 18 цих Положень справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.
Так, подана заява не містить відомостей, які вимагаються цим Кодексом, а саме підпису ЕЦП.
За таких обставин суд не розглядає заяви по суті справи та з процесуальних питань і докази, які подані не в паперовій формі або не підписані ЕЦП.
Позивач за зустрічним позовом участь свого представника у засідання суду 17.02.2021 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 17.02.2021 судом поставлено на обговорення клопотання позивача за зустрічним позовом про витребування доказів, зокрема, належним чином засвідчених копій письмових документів та/або письмової інформації у вигляді довідок, актів та ін.: документів про роботу рухомого складу, вузлів та агрегатів: пояснення причетних осіб, в тому числі пояснення локомотивної бригади; технічний акт форми ТЕУ-21 при псуванні в дорозі; технічний паспорт локомотива, вузла, агрегата; журнали форми ТУ-27, ТУ-28, ТУ-29, ТУ-152; протоколу випробувань колінчастих дизелів 1А-5Д49 №№8540, 9-8,025 після проведення капітального ремонту та протокол реостатних випробувань; письмової інформації щодо типу олії, яка використовувалась на момент виходу з ладу дизелів 1А-5Д49 №№8540, 9-8, 025; розпорядження по депо на направлення тепловозу на неплановий ремонт; письмової інформації щодо наряду на виконання непланових робіт щодо ремонту 1А-5Д49 №№8540, 9-8, 025 та переліку робіт, часу простою; письмової інформації щодо ведення рекламаційної роботи: телеграми, акти, перелік дій по усуненню недолків, незгоди сторін (особливі думки), - за період з моменту вводу в експлуатацію після ремонту, але не більше встановленого терміну зберігання; а також інших документів та матеріалів, які мають безпосереднє відношення до розгляду факту пошкодження даного вузла, а також належним чином засвідченої Інструкції (положення) по претензійній роботі, затвердженої на Регіональній філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Представник позивача за первісним позовом заперечень не навів та надав суду відзив на зустрічну позовну заяву.
Суд на місці ухвалив залучити даний відзив до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 відкладено судове засідання на 03.03.2021; задоволено клопотання позивача за зустрічним позовом, витребувано у строк до 26.02.2021 у позивача за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", належним чином засвідчені копії письмових документів та/або письмову інформацію у вигляді довідок, актів та ін., зокрема: - документи про роботу рухомого складу, вузлів та агрегатів: пояснення причетних осіб, в тому числі пояснення локомотивної бригади; технічний акт форми ТЕУ-21 при псуванні в дорозі; технічний паспорт локомотива, вузла, агрегата; журнали форми ТУ-27, ТУ-28, ТУ-29, ТУ-152; - протокол випробувань колінчастих дизелів 1А-5Д49 №№8540, 9-8,025 після проведення капітального ремонту та протокол реостатних випробувань; - письмову інформацію щодо типу олії, яка використовувалась на момент виходу з ладу дизелів 1А-5Д49 №№8540, 9-8, 025; - розпорядження по депо на направлення тепловозу на неплановий ремонт; - письмову інформацію щодо наряду на виконання непланових робіт щодо ремонту 1А-5Д49 №№8540, 9-8, 025 та переліку робіт, часу простою; - письмову інформацію щодо ведення рекламаційної роботи: телеграми, акти, перелік дій по усуненню недолків, незгоди сторін (особливі думки), - * за період з моменту вводу в експлуатацію після ремонту, але не більше встановленого терміну зберігання; а також інші документи та матеріали, які мають безпосереднє відношення до розгляду факту пошкодження даного вузла, а також належним чином засвідчену Інструкцію (положення) по претензійній роботі, затверджену на Регіональній філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
У судовому засіданні 03.03.2021 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" подано заперечення на заяву, заяву про застосування строків позовної давності, пояснення щодо суми позову та клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 03.03.2021 по справі судом на підставі ч. 5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 10.03.2021.
04.03.2021 через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альянс-Груп" подано заперечення.
04.03.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено.
10.03.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, письмові пояснення та клопотання про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи.
У судовому засіданні 17.03.2021 постало питання щодо доцільності призначення судової експертизи. Представник позивача за первісним позовом надав заперечення щодо проведення судової експертизи, в яких запропонував поставити на розгляд експерта власні питання у випадку задоволення клопотання про призначення експертизи.
Обґрунтовуючи клопотання про призначення судової експертизи, відповідач за первісним позовом зазначає, що у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів, відповідач не може погодитись із розрахунком планової калькуляції вартості заміни колінчастого валу тепловозу 2 ТЄ116 за жовтень 2019 року та за березень 2020 року, проведеним позивачем та/або надати власний контррозрахунок, як і звернутись до експертної установи для складання відповідного висновку, а також самостійно неможливо встановити причини виходу з ладу дизелів 1А-5Д49 №№8540, 9-8, 025, які були відремонтовані в умовах відповідача. Отже, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 призначено у справі судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
09.08.2021 через відділ діловодства суду від судового експерта Андрія Корнієнко надійшло клопотання про надання необхідних матеріалів, в якому він просив надати для проведення експертизи:
- проби оливи дизельної марки М14Г2ЦС (виробництва "AGRINOL"), що змащує колінчастий вал, відібраної з дизельного локомотива;
- оригінальний зразок оливи дизельної марки М14Г2ЦС (виробництва "AGRINOL");
- паспорта якості або інші документи, що містять відомості про фізико-хімічні показники оливи дизельної марки М14Г2ЦС (виробництва "AGRINOL").
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання судового експерта Андрія Корнієнко про надання необхідних матеріалів, зобов'язано сторін на виконання клопотання експерта у строк до 03.09.2021 надати суду для подальшого направлення судовому експерту: проби оливи дизельної марки М14Г2ЦС (виробництва "AGRINOL"), що змащує колінчастий вал, відібраної з дизельного локомотива; оригінальний зразок оливи дизельної марки М14Г2ЦС (виробництва "AGRINOL") та паспорта якості або інші документи, що містять відомості про фізико-хімічні показники оливи дизельної марки М14Г2ЦС (виробництва "AGRINOL"), та зупинено провадження у справі № 910/16911/20.
25.08.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альянс-Груп" надійшло клопотання про відновлення провадження у справі для вирішення питання про відібрання зразків для проведення у справі судової інженерно-технічної експертизи за участі сторін у справі.
07.09.2021 від позивача за первісним позовом надійшли пояснення стосовно ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/16911/20 про надання необхідних матеріалів на виконання клопотання експерта.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 поновлено провадження у даній справі та задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альянс-Груп" про відновлення провадження у справі для вирішення питання про відібрання зразків для проведення у справі судової інженерно-технічної експертизи за участі сторін у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 вирішив направити письмові пояснення з додатками від 03.09.2021, надані позивачем за первісним позовом, зокрема, акт випробування металів та ін. матеріалів від 30.08.2021; акт випробування металів та ін. матеріалів від 30.08.2021 (на відпрацьоване масло); протокол випробувань (вимірювань) № 153 та копію паспорту якості № 25364 від 17.08.2021 на оливу моторну для дизельних двигунів М-14Г2цс, до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи; зупинити провадження у справі № 910/16911/20.
14.09.2023 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №17127/21-56/17128/21-52/20885/20886/21-34 від 05.09.2023 щодо неможливості проведення експертизи у справі №910/16911/20, у зв'язку з тим, що об'єкти для порівняльного дослідження та додаткові матеріали не надані.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 поновлено провадження у справі № 910/16911/20, підготовче засідання у справі № 910/16911/20 призначено на 16.10.2023.
09.10.2023 на електронну адресу суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про участь у судовому сіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням платформи "EasyCon".
Клопотання представника позивача за первісним позовом про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції мотивоване тим, що у зв'язку із військовою агресією рф проти України в країні введено військовий стан, а також враховуючи те, що місцезнаходження представника позивача Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" в м. Дніпро, у зв'язку з чим останній просить суд проводити судові засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 клопотання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
У засіданні суду 16.10.2023 представник відповідача за первісним позовом заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки ним отримано повноваження на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" лише 16.10.2023.
Представник позивача за первісним позовом поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду та підтримала власне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати суду додаткові докази у справі.
Розглянувши клопотання сторін, суд на місці ухвалив задовольнити дані клопотання представників сторін з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, відомості про дані процесуальні дії занесено до протоколу судового засідання.
У підготовчому засіданні 16.10.2023 оголошено перерву на 06.11.2023.
06.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.
У засіданні суду 06.11.2023 представник відповідача за первісним позовом заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам вирішити спір мирним шляхом.
Представник позивача за первісним позовом заперечень щодо клопотання про відкладення розгляду справи не навів.
Розглянувши клопотання представника відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, суд на місці ухвалив задовольнити дане клопотання, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
У підготовчому засіданні 06.11.2023 оголошено перерву на 27.11.2023.
У засіданні суду 27.11.2023 представник відповідача за первісним позовом заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки ним отримано повноваження на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" лише 27.11.2023 .
Представник позивача за первісним позовом заперечив щодо задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що відповідачем за первісним позовом вже було заявлено аналогічне клопотання, яке було судом задоволено.
Розглянувши клопотання представника відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, суд на місці ухвалив відхилити дане клопотання, оскільки судом було надано час та можливість відповідачу за первісним позовом для реалізації своїх процесуальних прав щодо ознайомлення з матеріалами справи та врегулювання спору мирним шляхом, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
У підготовчому засіданні 27.11.2023 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2023.
14.12.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду від 18.12.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" про участь у судовому засіданні 18.12.2023 на 11:20 год. в режимі відеоконференції у справі № 910/16911/20 відмовлено.
18.12.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем за первісним позовом подані письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 18.12.2023 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 29.01.2024.
У судовому засіданні 29.01.2024 представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги, просить їх задовольнити, у зустрічному позові просив відмовити.
Представники відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 29.01.2024 заперечили проти задоволення первісного позову та просили задовольнити зустрічні позовні вимоги.
29.01.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
За результатами проведення тендерним комітетом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач за первісним позовом, AT «Укрзалізниця», замовник) з питань закупівель послуг з ремонту, модернізації і придбання рухомого складу, іншої техніки та робіт торгів №UA-2018-10-01-000087-а, 27.11.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" (далі - відповідач за первісним позовом, виконавець) було укладено договір № ПР/Т-181288/НЮ (далі - договір), предметом якого є надання послуг з капітального ремонту обладнання локомотивів при проведенні поточного ремонту локомотивів, переданих замовником виконавцю в обсягах згідно з додатком № 1 до договору (п.1.1. договору).
На час виконання робіт стороною - замовником за договором - ПАТ «Українська залізниця» згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного та приватне та перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.11.2018 внесені відповідні зміни.
Відповідно до п. 3 статуту Акціонерного товариства «Українська залізниця» найменування позивача змінено з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Відповідно до пункту 17 договору отримувачем послуг є структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та структурний підрозділ "Пологівське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
Згідно з пунктом 7.1. договору виконавець гарантує відповідність відремонтованих об'єктів ремонту "Правилам капітальних ремонтів КР-1, КР-2 тепловозів 2ТЕ116" ЦТ- 0116, вимогам конструкторської документації та їх справність протягом гарантійного періоду, за умови виконання замовником вимог по експлуатації, викладених в нормативно-технічній документації.
Відповідно до п. 7.2. договору гарантійні строки на відремонтовані об'єкти ремонту встановлюються згідно з Додатком 3 до даного договору "Гарантійні строки на капітальний ремонт ремонту колінчатих валів дизеля 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами". Так, гарантійний термін встановлено: 250 тис.км. пробігу, термін роботи - не менше 3 років. Домінуючим показником гарантійних зобов'язань (пробіг, календарний термін експлуатації) є той, який досягається першим, але не повинні перевищувати встановлених пробігів.
Згідно з п. 7.3. договору при виявленні замовником, після 3 капітального ремонту виконавцем, в межах гарантійного терміну яких-небудь дефектів об'єктів в результаті неякісного ремонту, замовник протягом не більше трьох робочих днів після виявлення дефектів зобов'язаний письмово викликати представника виконавця. У повідомленні про виклик повинні бути вказані: характер несправності, ТРС, на який встановлено відремонтований об'єкт ремонту, дата проведення ремонту, дата прибуття представника виконавця.
Додатком 3 до Договору визначено гарантійні строки на капітальний ремонт колінчатих валів дизеля 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами, а саме -пробіг 250 тисяч кілометрів, або термін не менше 3 років.
Звертаючись до суду з первісним позовом, АТ «Укрзалізниця» зазначає, що ТОВ „ВКП Альянс-Груп" не виконує умови договору та повинен нести відповідальність за вихід з ладу в гарантійний період об'єкту ремонту колінчатого валу дизеля типу 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами ремонту обладнання локомотивів, в кількості 4 для структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" та структурний підрозділ "Пологівське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця".
Так, позивач за первісним позовом зазначає про те, що:
- згідно планової калькуляції вартості заміни колінчастого валу за жовтень 2019 року тепловоза 2ТЕ116 1155А вартість ремонту коштує - 234933,64 грн;
- згідно планової калькуляції вартості заміни колінчастого валу за березень 2020 року тепловоза 2ТЕ116 1155Б вартість ремонту коштує - 237405,08 грн;
- згідно планової калькуляції вартості заміни колінчастого валу за березень 2020 року тепловоза 2ТЕ116 1520А вартість ремонту коштує - 237169,66 грн.
Таким чином, позивач за первісним позовом стверджує, що загальна сума витрат на відновлення локомотивів становить 709 508, 38 грн (234933,64 грн + 237405,08 грн + 237169,66 грн).
Крім того, позивач за первісним позовом відповідно пункту 7.13 договору нараховує штраф у розмірі 20% договірної ціни ремонту об'єкта ремонту, який вийшов з ладу в сумі 558 738,00 грн, оскільки згідно з плановою калькуляцією капітальний ремонт 1 одиниці колінчатого валу дизеля типу 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами коштувала 931 230,00 грн (931 230,00 грн х 3 шт. х 20% = 558 738,00 грн).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором, який поєднує в собі риси договору підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України, та договору про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно до відповідно до умов договору у визначений строк виконавець виконав капітальний ремонт колінчатих валів дизеля 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами в кількості 4 (чотири) одиниці, що підтверджується актами прийому-передачі виконаний робіт №ОУ-0000001 від 16.01.2019 та №ОУ-0000002 від 25.01.2019. Дані обставини не заперечуються сторонами.
Звертаюсь до суду з первісним позовом, Акціонерне товариство "Українська залізниця" зазначає, що ним були встановлені факти виходу з ладу обладнань колінчатого валу дизеля 1А-5Д49 № 8540, 1А-5Д49 № 9-8 та 1А-5Д49 № 025.
Зокрема, як стверджує позивач за первісним позовом, вихід з ладу обладнань колінчатого валу дизеля 1А-5Д49 № 8540, 1А-5Д49 № 9-8 та 1А-5Д49 № 025 підтверджується складними Актами-рекламації:
- № 2 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 8540, який складено 24.09.2019;
- № 1 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 9-8, який складено14.02.2020;
- № 1 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 025, який складено 02.04.2020.
Щодо обставин повідомлення виконавця про вихід з ладу обладнань колінчатого валу дизеля 1А-5Д49 № 8540.
Так, позивач за первісним позовом вказує на те, що на підставі пункту 7.3 договору було направлено лист від 20.09.2019 року №08/114 ТОВ "ВКП Альянс-Груп", яким було повідомлено відповідача за первісним позовом про вихід з ладу колінчастого валу дизеля 1 А-5д49 №8540.
Для участі у розслідуванні випадку виходу з ладу колінчатого валу дизеля 1А-5Д49 №8540 зазначеним вище листом було запрошено компетентних представників виконавця до отримувача послуг - структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" на 23.09.2019 року. При цьому виконавцю було вказано на те, що у разі відсутності його представника буде складений акт-рекламація в односторонньому порядку на підставі п.7.б. Договору "Акт-рекламація складається по встановленій додатком № 5 до договору формі в термін не більше п'яти робочих днів з моменту прибуття до замовника представника виконавця. В разі неприбуття до замовника представника виконавця, акт- рекламація складається замовником в односторонньому порядку".
Відповідно до п.9 Акту-рекламації від 24.09.2019, датою виявлення дефекту є 19.09.2019.
Згідно з п. п. 5.6 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, при виявленні замовником, після ремонту виконавцем, в межах гарантійного терміну, на рухомому складі, вузлах та агрегатах яких-небудь дефектів в результаті неякісного ремонту, замовник протягом не більше трьох робочих днів після виявлення дефектів або надходження рухомого складу в депо після виходу з ладу на шляху слідування, зобов'язаний телеграмою викликати представника виконавця.
Як доказ надсилання листа від 20.09.2019 року №08/114 ТОВ "ВКП Альянс-Груп", яким було повідомлено відповідача за первісним позовом про вихід з ладу колінчастого валу дизеля 1 А-5д49 №8540, позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію про відправлення листа, яка датована 25.09.2019.
При цьому, як зазначалось вище, в листі від 20.09.2019 року №08/114 для участі у розслідуванні випадку виходу з ладу колінчатого валу дизеля 1А-5Д49 №8540 було запрошено компетентних представників виконавця до отримувача послуг - структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" на 23.09.2019 року.
Водночас, Акт огляду тепловоза 2ТЕ116-1155А було складено 23.09.2019 та Акт рекламацію №2 позивачем за первісним позовом складено АТ «Укрзалізниця» в односторонньому порядку 24.09.2019.
Також судом враховано, що 19.09.2019 (дата виявлення дефекту) припадає на четвер та 20.09.2019 (дата створення листа №08/114) на п'ятницю, що порушує порядок повідомлення, оскільки не надає виконавцю 3 робочих дні, необхідних для оформлення документів на відрядження та проїзних квитків, а також час для проїзду від виконавця до депо, в той час, як Акт- рекламацію № 2 було складено 24.09.2020 року, що припадає на вівторок, третій робочий день з дня, який позивач за первісним позовом зазначає, як день складання та надсилання повідомлення, а отже, дату для складання відповідного Акту-рекламації та прибуття представника виконавця призначено із порушенням вище визначених строків, чим позбавлено виконавця права приймати участь у проведенні огляду та складанні Акту- рекламації, висловленні особливої думки щодо причин та виду дефектів, фактичної можливості прибути у встановлений день до депо із необхідними документами та обладнанням та ін.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що наведене свідчить про неповідомлення виконавця належним чином про вихід з ладу колінчастого валу дизеля 1 А-5д49 №8540 та необхідність направити свого представника для складання Акту-рекламації в двосторонньому порядку.
Щодо обставин повідомлення виконавця про вихід з ладу обладнань колінчатого валу дизеля 1А-5Д49 № 9-8, то господарським судом встановлено наступне.
Так, за твердженням позивача за первісним позовом, згідно з пунктом 7.3. договору Структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" після виходу з ладу іншого відремонтованого обладнання, а саме колінчатого валу дизеля 1 А-5Д49 №9-8, виконавцю за договором було надіслано лист від 10.02.2020 року № 08/17, яким було повідомлено про вихід з ладу відремонтованого обладнання та запропоновано надіслати представника для участі у розслідуванні випадку до депо 13.02.2020.
Судом встановлено, що лист від 10.02.2020 року № 08/17 про вихід з ладу продукції у гарантійний термін містить лише посилання на те, що його було надіслано засобами електронного зв'язку, що не відповідає ані умовам укладеного між сторонами договору, ані Положенню, зазначеному вище.
07.02.2020 замовником було складено Акт огляду тепловоза 2ТЕ116-1155Б та 14.02.2020 останнім в односторонньому порядку було складено Акт-рекламації №1.
Відповідно до п. 9 Акту-рекламації №1 від 14.02.2020 дата виявлення дефекту - 07.02.2020.
Крім того, в матеріалах справи міститься лист позивача за первісним позовом від 14.02.2020 року за вих. № 08/33, в якому останній для участі у розслідуванні випадку пропонував відрядити компетентних представників з прибуттям до Мелітопольського локомотивного депо на 18.02.2020 року. Даний лист також містить посилання на те, що його було надіслано виконавцю засобами електронного зв'язку.
Таким чином, судом встановлено, що замовником в односторонньому порядку було складено Акт-рекламації № 1 вже 14.02.2020 року, в той час як останній повторно запропонував виконавцю з'явитись для складання Акту-рекламації на 18.02.2020 року, який вже був складений позивачем в односторонньому порядку (14.02.2020).
В свою чергу, відповідач за первісним позовом стверджує, що жодного електронного листа, зокрема, ані від 10.02.2020 року, ані від 14.02.2020 року не отримував, і позивачем це твердження не спростоване.
Крім того, судом враховано, що оскільки 14.02.2020 року припадає на п'ятницю, а 18.02.2020 року на вівторок, що свідчить про те, що за умови отримання вказаного листа у виконавця був би лише 1 робочий день для складання всіх необхідних документів та прибуття до депо.
Таким чином, за висновком суду, вказане свідчить про те, що замовник фактично позбавив виконавця права приймати участь у проведенні огляду та складанні Акту-рекламації, висловленні особливої думки щодо причин та виду дефектів, фактичної можливості прибути у встановлений день до депо із необхідними документами та обладнанням.
Щодо обставин повідомлення виконавця про вихід з ладу обладнання колінчатого валу дизеля 1 А-5д49 №025.
Так, за твердженням позивача за первісним позовом, згідно з пунктом 7.3. договору Структурний підрозділ "Пологівське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" звертався до виконавця з листами від 13.03.2020 року №57 та від 31.03.2020 № 67 про вихід з ладу відремонтованого обладнання.
Відповідно до листа від 31.03.2020 року № 67, у зв'язку з продовженням терміну карантину Структурний підрозділ «Пологівське локомотивне депо» просив відрядити компетентних представників ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» з прибуттям Пологівське локомотивне депо 27.04.2020 року.
Більше того, зі змісту листа від 31.03.2020 № 67 вбачається, що позивач за первісним позовом просив відрядити компетентних представників до депо 27.04.2020, так як згідно з листом від 13.03.2020 №57 компетентні представники відповідача за первісним позовом не з'явились.
Однак, судом встановлено, що Акт-рекламація №1 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 025 був складений 02.04.2020 року, в той час як представник виконавця, у разі отримання вказаного листа, мав з'явитись до депо через 25 днів.
Окрім того, згідно з вказаним Актом-рекламацією, датою виявлення дефекту об'єкту ремонту є 13.12.2019 року.
За таких умов замовник мав викликати представника виконавця для складання Акту-рекламації у строк не більше трьох робочих днів, в той час, як з невідомих причин (представник замовника у судовому засіданні не зміг це пояснити; пояснення цього відсутні і у позовній заяві) перший лист було направлено замовником 13.03.2020 року, тобто, через три місяці після виходу з ладу об'єкту ремонту.
Згідно з відповіддю ДП «Укрпошта» № 20-14-711 від 25.05.2020 року (арк. 77 том І) на № 113 від 05.05.2020 року СП «Пологівському Локомотивному депо» поштове відправлення за номером 7060800516224 від 13.03.2020 року повернуто за зворотною адресою 20.03.2020 року з відміткою «інші причини» (невручення поштового відправлення), а відправлення за номером 7060800534931 від 31.03.2020 року повернуто за зворотною адресою 08.04.2020 року «за письмовою відмовою від одержання».
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних письмових відмов від одержання вказаних поштових відправлень, а навпаки, на конверті міститься від руки напис - недоступний напрямок закреслено, та іншим почерком зазначено - зі слів отримувача відправити назад відправнику. В той же час не вказано ані дати такої дії, ані особи представника отримувача, ані його посади та підпису, не зазначено також документів, що підтверджували б його повноваження на отримання поштової кореспонденції на ім'я отримувача.
Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем документи не є належними доказами повідомлення та виклику представника виконавця для складання Актів - рекламації з підстав виявлення дефектів, після ремонту виконавцем, в межах гарантійного терміну у порядку, встановленому положенням про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази належного виклику представника виконавця для складання двостороннього акту-рекламації шляхом направлення телефонограми, телеграми, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з п. 3.2.3 договору №ПР/Т-181288/НЮ при виявленні після ремонту в межах гарантійного терміну яких-небудь дефектів об'єктів ремонту в результаті неякісного ремонту, протягом не більше трьох робочих днів після виявлення дефектів письмово викликати представника виконавця вказавши у повідомленні характер несправності, ТРС на який встановлено відремонтований об'єкт ремонту, дату проведення ремонту, дату прибуття представника виконавця.
Аналогічні положення встановлено також п. 7.3 договору розділу 7 договору.
Зокрема, відповідно до п. 7.14 договору порядок взаємодії замовника і виконавця при виникненні відмов в роботі відремонтованих об'єктів ремонту в гарантійний термін і ведення претензійної роботи проводиться згідно «Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу», затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 261 від 22.04.2002 року.
В телеграмі замовника про виклик представника виконавця повинні бути вказані: серія та номер рухомого складу, назва та номер агрегата або вузла, який вийшов з ладу, характер пошкодження, пробіг та дата випуску з капітального ремонту, дата прибуття в депо представників виконавця з урахуванням трьох робочих днів, необхідних для оформлення документів на відрядження та проїзних квитків, а також час для проїзду від виконавця до депо. Копію телеграми направити до Головного пасажирського управління чи Головного управління локомотивного господарства Укрзалізниці, ХК Укрзалізреммаш, Л чи Т відповідної залізниці та інспекції Укрзалізниці на заводі. Простій рухомого складу рахувати за ремонтним заводом з моменту виклику представників виконавця телеграмою.
Якщо пропонується повернення рухомого складу виконавцю, то про це вказується в телеграмі.
Проте, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що жодної телеграми замовником виконавцю направлено не було.
Відповідно до п. 7.4 договору для встановлення причин пошкодження об'єкту ремонту та складання акта-рекламації (додаток 5 до договору) виконавець направляє своїх представників.
Згідно з п. 7.5 договору замовник на прохання представника виконавця зобов'язаний, при можливості, в його присутності забезпечити розбирання об'єктів ремонту і комісійно встановити причину дефекту.
Відповідно до п. 7.6 договору в разі неприбуття до замовника представника Виконавця, акт-рекламація складається замовником в односторонньому порядку.
Згідно до п. 7.8 договору складений комісією акт-рекламація (в тому числі, у випадку, передбаченому п. 7.7 договору) є обов'язковим для виконавця та замовника.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю як фактично, так і в матеріалах справи, доказів належного письмового повідомлення виконавця про необхідність направлення представника для складання двостороннього акту-рекламації, складені в односторонньому порядку замовником Акт-рекламація № 2 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А- 5Д49 №8540 складений 24.09.2019 року; акту-рекламація № 1, щодо виходу з ладу валу дизеля 1А-5Д49 № 9-8, складений 14.02.2020 року; Акт-рекламація № 1 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 025 - складений 02.04.2020 року - не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки складені замовником в односторонньому порядку в порушення умов договору та Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу.
Відповідно до вимог п. 5.8 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу - Дефектні вузли, деталі, агрегати та прилади не повинні зніматися та розбиратися до прибуття представника виконавця. Зняті вузли, агрегати та апарати не повинні розбиратися до закінчення терміну прибуття представника Виконавця за винятком випадків, коли потрібно розбирання гарантійних вузлів на перегоні або станції для забезпечення транспортування тягового рухомого складу в депо, що фіксується в акті довільної форми, оформленому в депо.
Разом з тим, згідно з актом огляду та перевірки колінчастого валу від 21.12.2019 року станом на час прибуття представників ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» колінчастий вал дизеля 1А-5Д49 № 8540 знаходиться у зібраному стані у блоку циліндрів. Проведене розбирання та виїмка колінчастого валу № 8540 дизеля 1А-5Д49 з блоку циліндрів згідно з вимогами «Правил технічного обслуговування й поточних ремонтів тепловозів 2ТЭ116» ЦТ-0043 у присутності представників ТОВ «ВКП «Альянс-Груп», за результатами встановлено колінчастий вал дизеля 1А-5Д49 № 8540 непридатний до подальшого використання через невідповідність параметрів 2-ї шатунної шийки вимогам додатку А «Правил технічного обслуговування й поточних ремонтів тепловозів 2ТЭ116» ЦТ-0043, пошкоджена друга шийка підлягає відновленню в умовах ТОВ «ВКП «Альянс-Груп».
ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» здійснило ремонт та повернуло колінчастий вал № 8540 дизеля 1А-5Д49 замовнику.
Згідно з Актом рекламації № 2 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 8540, що складений 24.09.2019 року, акту-рекламація № 1 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 9-8, складений 14.02.2020 року; Акт-рекламація № 1 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 025 - складений 02.04.2020 року - не визначено проведення розбирання та виїмки колінчастих валів з блоку циліндрів згідно з вимогами «Правил технічного обслуговування й поточних ремонтів тепловозів 2ТЭ116» ЦТ-0043 без якого взагалі не є технічно можливим проведення огляду та встановлення наявності дефекту й обставини за яких він виник; причин виникнення дефекту та встановлення винної сторони, як і взагалі необхідності проведення заміни чи ремонту.
Відповідно до п. 7.1 договору виконавець гарантує відповідність відремонтованих об'єктів ремонту «Правилам капітальних ремонтів КР-1, КР-2 тепловозів 2ТЕ116» ЦТ-0116, вимогам конструкторської документації та їх справність протягом гарантійного періоду, при умові виконання замовником вимог по експлуатації, викладених в нормативно-технічній документації.
Відповідач за первісним позовом вважає, що колінчастий вал дизеля 1А-5Д49 вийшов з ладу у зв'язку порушенням позивачем «Правил технічного обслуговування й поточних ремонтів тепловозів 2ТЭ116» ЦТ-0043.
В свою чергу, позивачем за первісним позовом не було доведено обставин, які б вказували на те, що поведінка відповідача за первісним позовом була протиправною, наявність збитків у позивача та їх розмір, причинний зв'язок між поведінкою відповідача за первісним позовом та завданими позивачу збитками, та те що дефект колінчастих валів дизеля стався саме внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань.
За наведених вище обставин, Акт рекламації № 2 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 8540, що складений 24.09.2019 року, акту-рекламація № 1, щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 9-8, складений 14.02.2020 року; Акт- рекламація № 1 щодо виходу з ладу колінчастого валу дизеля 1А-5Д49 № 025 - складений 02.04.2020 року не приймаються судом у якості належних, допустимих та достовірних доказів виявлення недоліків в роботі, наявність яких покладено в обґрунтування первісного позову.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" 558 738,00 грн штрафу та 709 508,38 грн витрат на відновлення локомотивів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ПрТ-181288/НЮ від 27.11.2018 про надання послуг з капітального ремонту обладнання локомотивів при проведенні поточного ремонту локомотивів є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача за первісним позовом про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В свою чергу статтею 258 Цивільного кодексу України, визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ.
Вказаним законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 до 01.10.2021 на всій території України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 карантин продовжено до 31.12.2021.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" від 19.08.2022 № 928 було продовжено до 31.12.2022 на всій території України карантин через COVID-19 та режим надзвичайного стану.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду із первісним позовом 02.11.2020, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, суд дійшов до висновку, що звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу та витрат на відновлення локомотивів відбулось в межах строку позовної давності.
Щодо заявлених зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення пені у розмірі 415 826,09 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1.1 договору за даним договором виконавець зобов'язується надати послуги з капітального ремонту обладнання локомотивів при проведенні поточного ремонту локомотиві, переданих замовником виконавцю в обсягах згідно додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги, надані виконавцем.
Згідно з додатком № 1 до договору обладнання, яке підлягає ремонту складається з капітального ремонту 4 одиниць колінчастих валів дизеля 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами, загальною вартістю 3 724 920,00 грн з ПДВ.
Згідно з п. 3.2.4. договору замовник зобов'язався оплатити надані послуги згідно з умовами Договору.
Відповідно до підпункту 3.3.2 пункту 3.3 договору виконавець має право на своєчасну оплату наданих послуг.
Згідно з п. 4.2 договору розрахунок за послуги з капітального ремонту колінчастих валів дизеля 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами проводиться шляхом акцептування Замовником наданого виконавцем рахунку протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами «Акту приймання з капітального ремонту (модернізації) тягового рухомого складу, його вузлів та агрегатів», але не раніше реєстрації податкової накладної. Виконавча калькуляція з розшифровкою по статтям витрат, дефекті акти та акти виходу металобрухту надаються в обов'язковому порядку до кожного рахунку.
Відповідно до п. 4.3 договору сума договору складає 3 104 100,00 грн. без ПДВ, ПДВ - 620 820, 00 грн.
Згідно з п. 5.5 договору за несвоєчасний розрахунок замовника з виконавцем за виконаний обсяг послуг з капітального ремонту, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до умов договору у визначений строк останній виконав капітальний ремонт колінчастих валів дизеля 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами в кількості 4 одиниці, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт.
16.01.2019 року сторонами було складено Акт №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме за надання послуг з капітального ремонту колінчастого валу дизеля типу 5Д49 № 8540 під нульову градацію з комплектацією вкладишами.
16.01.2019 року ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ-0000001 від 16.01.2019 року на суму 931 230,00 грн за надання послуг з капітального ремонту колінчастого валу дизеля типу 5Д49 № 8540 під нульову градацію з комплектацією вкладишами.
Згідно з актом приймання з капітального ремонту рухомого складу, вузлів та агрегатів від 16.01.2019 року проведено приймання з капітального ремонту вищевказаного колінчастого валу, колінчастий вал дизеля типу 5Д49 № 8540 під нульову градацію з комплектацією вкладишами визнаний придатним до експлуатації, за проведений ремонт на підставі Договору підлягає оплаті 931 230,00 грн.
17.01.2019 року згідно з Актом приймання-передачі № 01 представнику структурного підрозділу № 1 «Мелітопольского локомотивного депо» після виконання умов договору було передано колінчастий вал дизеля типу 5Д49 № 8540.
25.01.2019 року сторонами було складено Акт №ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме за надання послуг з капітального ремонту колінчастого валу дизеля типу 5Д49 № 9-8; 0-25; 4573 під нульову градацію з комплектацією вкладишами.
25.01.2019 року ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ-0000002 від 25.01.2019 року на суму 2 793 690,00 грн.за надання послуг з капітального ремонту колінчастого валу дизеля типу 5Д49 № 9-8; 0-25; 4573 (три одиниці) під нульову градацію з комплектацією вкладишами.
Згідно з актом приймання з капітального ремонту рухомого складу, вузлів та агрегатів від 25.01.2019 року проведено приймання з капітального ремонту вищевказаного колінчастих валів, колінчастих валів дизеля типу 5Д49 № 9-8; 0-25; 4573 під нульову градацію з комплектацією вкладишами визнаний придатним до експлуатації, за проведений ремонт на підставі Договору підлягає оплаті 2 793 690,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 1809636 від 03.05.2019 року відповідачем за зустрічним позовом здійснено оплату рахунку-фактури № СФ-0000001 від 16.01.2019 року вартості робіт з капітального ремонту об'єкту ремонту у сумі 931 233,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 1937874 від 25.06.2019 року відповідачем за зустрічним позовом здійснено оплату 50 відсотків рахунку-фактури № СФ-0000002 від 25.01.2019 року вартості робіт з капітального ремонту об'єкту ремонту у сумі 1 396 845,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 2037351 від 06.08.2019 року відповідачем за зустрічним позовом здійснено оплату 50 відсотків рахунку-фактури № СФ-0000002 від 25.01.2019 року вартості робіт з капітального ремонту об'єкту ремонту у сумі 1 396 845,00грн.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, розрахунки здійснено із значною затримкою, строк на проведення розрахунків вийшов 11.03.2019 року.
Листом від 17.04.2019 року за вих. № 24/0417 ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» просило відповідача за зустрічним позовом у найкоротші терміни здійснити оплату виконаних робіт згідно умов Договору.
Листом від 25.06.2019 року за вих. № 31/0625 ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» просило відповідача за зустрічним позовом у найкоротші терміни здійснити оплату виконаних робіт згідно умов договору, вказувало на те, що затримка проведення оплати складає 106 днів.
08.08.2019 року ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» за вих. № 46/0808 на адресу Начальника служби локомотивного господарства філії «Придніпровська залізниця» було направлено запит на виплату штрафних санкцій за договором у сумі 412 069,28 грн.
На адресу позивача за зустрічним позовом надійшов лист Структурного підрозділу «Служби Локомотивного господарства» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця» за № ТЮ-1 від 14.08.2019 року, в якому було зазначено, що на запит ТОВ «ВКП «Альянс-Груп» за вих. № 46/0808 від 08.08.2019 року відповідач за зустрічним позовом просить надати більш детальний розрахунок нарахування штрафних санкцій, які зазначені у запиті.
15.08.2019 на вищевказаний лист позивачем за зустрічним позовом було надіслано розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Звертаючись до суду з зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" просить суд стягнути з замовника 415 826,09 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 4.2 договору розрахунок за послуги з капітального ремонту колінчастих валів дизеля 5Д49 під нульову градацію з комплектацією вкладишами проводиться шляхом акцептування замовником наданого виконавцем рахунку протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами «Акту приймання з капітального ремонту (модернізації) тягового рухомого складу, його вузлів та агрегатів», але не раніше реєстрації податкової накладної. Виконавча калькуляція з розшифровкою по статтям витрат, дефекті акти та акти виходу металобрухту надаються в обов'язковому порядку до кожного рахунку.
Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом здійснено оплату рахунку-фактури № СФ-0000001 від 16.01.2019 року вартості робіт з капітального ремонту об'єкту ремонту у сумі 931 233,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1809636 від 03.05.2019.
Відповідно до платіжного доручення № 1937874 від 25.06.2019 року відповідачем за зустрічним позовом здійснено оплату 50 відсотків рахунку-фактури № СФ-0000002 від 25.01.2019 року вартості робіт з капітального ремонту об'єкту ремонту у сумі 1 396 845,00 грн.
Також відповідачем за зустрічним позовом здійснено оплату 50 відсотків рахунку-фактури № СФ-0000002 від 25.01.2019 року вартості робіт з капітального ремонту об'єкту ремонту у сумі 1 396 845,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2037351 від 06.08.2019
Таким чином розрахунки здійснено із затримкою, оскільки строк на проведення розрахунків вийшов 11.03.2019 року.
Доказів того, що у строк, встановлений договором, відповідач за зустрічним позовом здійснив оплату наданих позивачем послуг у строк встановлений п. 4.2. договору, матеріали справи не містять.
У зв'язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом грошового зобов'язання за договором позивач за зустрічним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 415 826,09 грн за період з 27.02.2019 по 05.08.2019.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, штрафом є платіж, нарахування якого здійснюється одноразово, в той час як пеня є поточним щоденним нарахуванням, розмір якої залежить від періоду прострочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2020 у справі №910/4783/19 та від 15.05.2018 у справі №917/889/17.
При цьому, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/3315/18.
Згідно з п. 5.5 договору за несвоєчасний розрахунок замовника з виконавцем за виконаний обсяг послуг з капітального ремонту, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, про помилковість заявленої до стягнення суми. За розрахунком суду, з урахуванням умов пункту 5.5. договору, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у спірний період, дати виникнення прострочення зобов'язання, та періоду прострочення, обґрунтованим є розмір пені в сумі 320 030,49 грн.
Водночас, під час розгляду справи відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, з огляду на те, що позивачем пропущений річний строк позовної давності, встановлений п. 1 ч. 2. ст 258 Цивільного кодексу України.
У відповідності до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частинами 1, 2. ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1.);
Відповідно до частин 1, 6 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання в частині надання послуг, строк якого визначений у договорі, про порушення свого права позивач міг довідатись від початку такого порушення, тобто, після 27.02.2019.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 30.06.2023.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 258 пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та дату звернення позивача із даним позовом до суду - 29.12.2020, позивачем за зустрічним позовом пропущений строк позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (з урахуванням періодів прострочення).
Позовні вимоги заявлені поза межами строків позовної давності не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом цього строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову (частина 4 статті 267 ЦК України).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням частини 2 статті 258 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 95 521,24 грн пені, нараховані за період до введення карантину, задоволенню не підлягають.
Водночас, відповідачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 10%.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум суд зазначає таке.
Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п.28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
В обґрунтування заяви щодо зменшення заявлених до стягнення сум відповідач за зустрічним позовом зазначає, що сума нарахованої пені є надмірною та порушує принцип справедливості, розумності та добросовісності і повинна бути знижена судом. Зокрема, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що останній зазнає збитки, пов'язані з витратами на евакуацію, перевезення гуманітарної допомоги, несе витрати на відновлення інфраструктури, ремонт рухомого складу, тощо.
24.02.2022 року в зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022, 573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомими обставинами є те, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" як стратегічне підприємство після початку збройної агресії російської федерації проти України виконує безкоштовні евакуаційні рейси для громадян, перевезення військових та гуманітарних вантажів, тоді як інфраструктура підприємства зазнає постійних обстрілів та ракетних ударів з боку російської федерації.
При цьому, суд враховує, що до повномасштабної військової агресії російської федерації проти України основним джерелом доходу відповідача за зустрічним позовом було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, відповідач за зустрічним позовом наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України №7- рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
При цьому слід враховувати, що правила ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Зменшення суми неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.б ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно із яким Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір пені, штрафу та відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
З огляду на господарську діяльність відповідача за зустрічним позовом, причини неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов'язання щодо своєчасної оплати і його ступінь вини, відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем за зустрічним позовом збитків внаслідок прострочення оплати, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін суд вважає, що стягнення з боржника штрафних санкцій не може бути джерелом збагачення кредитора.
Враховуючи наведене вище, а також зважаючи на те, що не усі аргументи, викладені відповідачем за зустрічним позовом у клопотанні про зменшення розміру пені підтверджуються відповідними доказами, суд приходить до висновку про можливість зменшення розмірі пені до 10%, з огляду на що суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені частково - на суму 32 030,49 грн.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. у період з 09.02.2024 року до 15.02.2024 року включно на лікарняному, суд здійснює процесуальну дію у перший робочий день після виходу з лікарняного.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні первісного позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" відмовити повністю.
2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" задовольнити частково.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп" (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, 6, код ЄДРПОУ 38322361) пеню у розмірі 32 030 (тридцять дві тисячі тридцять) грн 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 480 (чоти ста вісімдесят) грн 46 коп.
4. У решті зустрічних позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.02.2024
Суддя І.О. Андреїшина