Справа № 750/12901/23 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т. С.
Провадження № 33/4823/203/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
19 лютого 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Похилька С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Похилька С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 26 серпня 2023 року, о 04:38 год, у м. Чернігові, по вул. Гончій, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Citroen C4 Picasso», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, виражене тремтіння кінцівок пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду в лікаря нарколога на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду незаконною та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння повинні бути очевидними, а не удаваними, а названі поліцейським ознаки наркотичного сп'яніння відеозапис не передає, будь-яких маніпуляцій, у тому числі, за допомогою ліхтарика щодо визначення зіниць ОСОБА_1 , поліцейськими проведено не було. Звертає увагу, що після прибуття з наряду він 28.08.2023 самостійно звернувся до КНП “Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня” для визначення стану наркотичного сп'яніння, проте згідно виписки із медичної карти в сечі наркотичних засобів не виявленою. Вказує, що ОСОБА_1 згідно протоколу керував транспортним засобом по вул. Гончій, 26, а з відеозапису вбачається, що був зупинений по вул. Гонча, 25. Вказує, що відеозапис по справі не є безперервним, а тому неможливо установити всі обставини події. Вважає, що судом безпідставно було стягнуто з нього судовий збір, оскільки він є військовослужбовцем. Наголошує на недоведеності вини ОСОБА_1 належними та допустимими доказами по справі.
В засіданні апеляційного суду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з'явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Судом першої інстанції вимоги зазначених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє його до найближчого закладу охорони здоров'я. Встановлення наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу цією Інструкцією не передбачене.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення і відеозаписом до нього стосовно ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, що на думку поліцейських та місцевого суду свідчить про порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте, такі висновки суду першої інстанції слід визнати передчасними.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 520423 від 26.08.2023 року, ОСОБА_2 власноруч його підписав, та у графі по суті порушення додав, що “не може поїхати, оскільки заступає на пост о 06:00 год” (а.с. 5). Наведене свідчить, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення безумовної відмови ОСОБА_2 огляду на стан наркотичного сп'яніння не було.
Згідно до направлення на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.08.2023 о 05:07 год у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння - виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, що не реагують на світло. (а.с. 6).
Згідно розписки ОСОБА_1 , останній зобов'язався залишити свій автомобіль за місцем зупинки та не сідати за кермо. (а.с. 7).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Апеляційним судом було досліджено відеозапис, доданий до протоколу, який складається з окремих файлів, не є безперервним і послідовним, у зв'язку з чим з наявних відеофайлів неможливо установити усі обставини справи, що суперечить п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 за № 1026.
Згідно п. 3.5 Розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 №100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. Отже, якщо із відеозапису нагрудної камери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення вбачається, що він є не безперервним, тобто переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом. Проте, судом першої інстанції не надано належної оцінки відеозапису з бодікамери поліцейського.
Захисник у судовому засіданні апеляційного суду зазначив, що ОСОБА_1 на місці події, а також у засіданні суду першої інстанції наголошував, що він є військовослужбовцем та поспішає на службу, будь-яких наркотичних засобів не вживав та не вживає, до військової частини він мусив прибути до 06 години.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з виписки з медичної карти № 1408, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», згідно якої ОСОБА_1 пройшов медичний огляд 05.09.2023 року, складеної за результатами проведених аналізів, ОСОБА_1 не перебував у стані будь-якого сп'яніння та в сечі наркотичних засобів виявлено не було.(а.с. 39).
Відповідно до широкого розуміння доктрини плодів отруєного дерева, будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина плодів отруєного дерева зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.
На думку апеляційного суду, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ознаки алкогольного або наркотичного сп'яніння повинні бути реальними, а не уявними. Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави для висновку поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд не може вважати належним і допустимим доказом його вини протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 520423 від 26.08.2023 року.
З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції, в силу неповноти проведеного судового розгляду, містять істотні суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, оскільки висновки, викладені у ньому, не підтверджуються належними і допустимими доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Задовольнити апеляційну скаргу захисника Похилька С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай