20 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/5144/23
Провадження № 33/4820/164/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Півовара В.О.
захисника Руденка Д.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Руденка Д.В. на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, 16 грудня 2023 року близько 17 год. 57 хв., по вул. Героїв Небесної Сотні, 112 в м. Шепетівка Хмельницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 211540» д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням суду, захисник Руденко Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалену постанову та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
На думку сторони захисту, постанова ухвалена з неповним з'ясуванням судом фактичних обставин справи, що мають значення для її вирішення, та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та неодноразово повідомляв працівників поліції про готовність його пройти у визначеному медичному закладі, але просив зачекати приїзду особи для надання йому правової допомоги.
Поліцейськими було повідомлено, що дії ОСОБА_1 вони кваліфікують як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння та в подальшому, а саме о 18 годині 33 хвилини склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при цьому проігнорувавши всі його пояснення щодо надання згоди пройти обстеження у відповідності до встановленого порядку огляд на стан алкогольного чи іншого сп?яніння.
Зазначені обставини підтверджуються відеозаписами з боді-камери 212132, які долучені працівниками поліції до матеріалів справи.
Натомість, у матеріалах справи взагалі відсутній будь-який доказ, який би підтверджував факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного чи іншого сп?яніння.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Руденко Д.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених у апеляційній скарзі підстав.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, про поважні причини неявки не повідомив, що не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП.
Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Руденка Д.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Сторона захисту оскаржує доведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП відповідальність спеціального суб'єкта - водія транспортного засобу настає, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що 16 грудня 2023 року близько 17.57 год. по вул. Героїв Небесної Сотні, 112 в м. Шепетівка Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 211540» д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Факт керування транспортним засобом у той же день стороною захисту не оспорюється, а також є належним чином зафіксованим на доданому до протоколу відеозаписі.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, суд першої інстанції взяв до уваги наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 476621 від 16.12.2023, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також зафіксовані ознаки сп'яніння ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) (а/с 1);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) (а/с 5);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння від 16.12.2023, згідно з яким водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд в Шепетівській БПЛ (а/с 6);
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП (а/с 8);
- відеозаписи, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «ВАЗ 211540» д.н.з НОМЕР_1 , факт зупинки поліцейськими водія та повідомлення про причини такої зупинки (порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами в темну пору доби), повідомлення про виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а також те, що ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, однак останній фактично відмовився від такого огляду.
Вважаю долучені до справи докази належними та допустимими, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
За змістом статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно з частинами 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
На доданих до матеріалів справи відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції чітко зафіксоване повідомлення поліцейських про виявлення у водія ОСОБА_1 запаху алкоголю, на що водій ствердно відповів, що трохи вживав. Після чого слідувала пропозиція поліцейських водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Подальша поведінка водія ОСОБА_1 була правильно розцінена поліцейськими як відмова від проходження такого огляду, оскільки останній на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі просив працівників поліції зачекати на особу, яка мала б під'їхати на місце події нібито з метою надання правової допомоги. Описане продовжувалося досить тривалий час, поліцейські чекали більш ніж 20 хвилин, ОСОБА_1 в черговий раз на пропозицію поліцейського пройти огляд не відповідав ані згодою, ані відмовою, що стало зловживанням водієм часом працівників поліції, тому останні правомірно розцінили таку поведінку водія як ухилення від обов'язку на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння та склали протокол щодо нього.
Подальше заперечення ОСОБА_1 , що він не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я, з урахуванням його фактичних дій та по суті ухилення від проходження такого огляду на вимогу поліцейського, а також невизнання вини у судовому засіданні є обраною тактикою захисту та намаганням уникнути відповідальності за скоєне правопорушення. Більше того, з наданих суду відеозаписів вбачаються встановлені поліцейськими та зафіксовані в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння, наявні у водія ОСОБА_1 , серед яких порушення координації рухів та порушення мови.
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та її дії свідчили про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Апеляційний суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 розділу ІI Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, тому дії водія, який просив тривалий час зачекати приїзду особи для надання йому правової допомоги та в цей час не проходив огляд на стан сп'яніння, працівники поліції правильно розцінили як намагання затягування часу.
Відтак, на підставі зазначеного вище, вважаю доводи захисника, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння та неодноразово повідомляв працівників поліції про готовність його пройти у визначеному медичному закладі, а будь-які докази на підтвердження такої відмови у матеріалах справи відсутні, є безпідставними та розцінюються як обрана тактика захисту. Не може братися до уваги згода водія проїхати до закладу охорони здоров'я вже після неодноразових пропозицій поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я та після складання працівниками поліції протоколу про притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження такого огляду.
Згідно з вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний в імперативному порядку на першу ж вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння. В інакшому ж випадку його ухилення від проходження такого огляду розцінюватиметься як відмова пройти огляд у цілому, що тягне адміністративну відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Отже, окреслені обставини у своїй сукупності підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, та безумовно вказують на наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Доводи захисника, що працівники поліції порушили право ОСОБА_1 на захист, проігнорувавши його вимогу зачекати на особу з відповідними правовими знаннями - адвоката, є безпідставними. Чинним законодавством не передбачена обов'язкова присутність адвоката при проведенні огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
При цьому поліцейським Паламарчуку В.В. були на місці роз'яснені його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, пізніше він скористався послугами адвоката Руденка Д.В., ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні, надавав пояснення, не визнав свою вину. У подальшому ОСОБА_1 скористався правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, захисник в його інтересах подав апеляційну скаргу. Таким чином, вважаю, що ОСОБА_1 у повній мірі скористався своїм правом на правовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже,ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов'язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП, у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Руденка Д.В. на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2024 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Руденка Д.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя