Справа № 453/1644/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/137/24 Доповідач: ОСОБА_2
19 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 09 січня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023140000000900 від 09 липня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України
за участю прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
даною ухвалою, задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Орява Сколівського району Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою; АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, по 08 березня 2024 року включно, без визначення розміру застави, із утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19». Строк дії ухвали становить до 08 березня 2024 року включно. Контроль за виконанням даної ухвали покладено на процесуального прокурора.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що наведені прокурором в підготовчому судовому засіданні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, та його продовження в підготовчих засіданнях 03 жовтня 2023 року та 16 листопада 2023 року на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
На вказану ухвалу захисник адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, обирається слідчим суддею при умові, що прокурором буде доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Зазначає, що на утриманні обвинуваченого є малолітня дитина, вчинений ним злочин, хоча і відноситься до тяжкого, але характеризується необережною формою вини; до кримінальної відповідальності обвинувачений притягається вперше, має місце постійного проживання, позитивні характеристики, визнав свою вину, щиро розкаюється у вчиненому.
Вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 може бути забезпечена запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, виступи обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які повністю підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який такі заперечив, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з врахуванням тяжкості злочину, інкримінованому ОСОБА_6 та даних про особу обвинуваченого, не гарантують запобігання ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому обґрунтовано обрав запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду про те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у результаті якого настали тяжкі наслідки у вигляді смерті неповнолітньої особи та після вчинення дорожньо-транспортної пригоди залишив вказане місце, справа перебуває на стадії підготовчого розгляду, що унеможливлює застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, відтак, ризики продовжують існувати, які були підставою для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які на даний час не зменшилися, а тому обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На переконання колегії суддів, підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, а апелянтом не підтверджено, що більш м'які запобіжні заходи зможуть запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З матеріалів провадження вбачається, що при розгляді клопотання суддя врахував передбачені КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підставно, зважаючи на вимоги п.2 ч.4 ст.183 КПК України, не визначив розмір застави, оскільки кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 спричинило загибель людини.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог захисника не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 09 січня 2024 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4