Справа № 439/1940/23 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.
Провадження № 33/811/248/24 Доповідач в 2-й інстанції: Маліновська-Микич О. В.
20 лютого 2024 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Євгена Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бродівського районного суду Львівської області від 04 січня 2024 року,
встановив:
постановою Бродівського районного суду Львівської області від 04 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 та статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Накладено на ОСОБА_1 , із врахуванням вимог статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до постанови, 09 жовтня 2023 року о 04 годині 40 хвилин по площі Ринок, що у місті Броди Золочівського району Львівської області, водій: ОСОБА_1 керував автомобільним транспортним засобом марки «Skoda Octavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим допустив порушення пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
09 жовтня 2023 року о 04 годині 40 хвилин по площі Ринок, що у місті Броди Золочівського району Львівської області, водій: ОСОБА_1 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «Skoda Octavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, не зупинив автомобільний транспортний засіб, чим порушив вимоги пунктів 2.4 та 8.9.б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На зазначену постанову адвокат Кузьмін Є.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бродівського районного суду Львівської області від 04 січня 2024 року, оскаржувану постанову скасувати, а провадження в справі закрити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що необхідно відмовити у поновлення строку на апеляційне оскарження і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов'язує з днем прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова судді Бродівського районного суду Львівської області прийнята у судовому засіданні 04 січня 2024 року у відсутність ОСОБА_2 та його представника Кузьміна Є.О. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що розгляд такої неодноразово відкладався, зокрема за клопотаннями ОСОБА_1 (а.с.16, 27) та Кузьміна Є.О. (а.с. 17-18, 29)
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а саме на 11:30 год. 04 січня 2024 року (а.с.33) за номером телефону, НОМЕР_2 , вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, крім того про судове засідання об 11:30 год. 04 січня 2024 року був повідомлений належним чином і Кузьмін Євген Олександрович за номером телефону, який апелянт зазначав у клопотаннях про відкладення, а саме НОМЕР_3 і на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34-35).
Відтак доводи про те, що ОСОБА_1 та його захисник належним чином не повідомлялися про судове засідання, яке відбулося 04 січня 2024 року є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, апеляційним судом встановлено, що апелянт мав можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення, однак у встановлений законом строк не скористався таким.
Оскаржувану постанову винесено 04 січня 2023 року, десятиденний строк оскарження такої згідно вимог ч.2 ст.294 КУпАП сплив 13 січня 2023 року. Натомість з апеляційною скаргою Кузьмін Є.О. звернувся 10 лютого 2024 року, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду не є поважними, а тому приходить до висновку, що Кузьміну Євгену Олександровичу слід відмовити в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
відмовити в задоволенні клопотання Кузьміна Євгена Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бродівського районного суду Львівської області від 04 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ст.122-2 КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути Кузьміну Євгену Олександровичу .
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Маліновська-Микич О.В.