вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5781/23
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика"
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/5781/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Март'янова Дениса Вікторовича, м. Дніпро
про стягнення 62167,61грн,-
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Март'янова Дениса Вікторовича заборгованості за договором №067294-ДН1-007 про надання кредиту від 22.01.2020 року, що становить 62167,61 грн., а саме: 35 810,30 грн заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом; 26 357,31 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Фізичної особи-підприємця Март'янова Дениса Вікторовича про стягнення 62 167,61 грн задоволено: стягнуто з Фізичної особи-підприємця Март'янова Дениса Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 35 810,30 грн заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом, 26 357,31 грн заборгованості за нарахованими процентами за користуванням кредитом, 2 147,20 грн витрат по сплаті судового збору.
15.01.2024 на виконання рішення видано наказ.
07.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення та стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 прийнято заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/5781/23 до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 у справі №904/5781/23 доставлена Фізичній особі-підприємцю Март'янову Денису Вікторовичу 08.02.2024 о 21:45, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали господарського суду від 08.02.2024) до електронного кабінету Фізичної особи-підприємця Март'янова Дениса Вікторовича.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2024 запропоновано відповідачу надати до господарського суду у строк до 15.02.2024 письмові пояснення / заперечення на заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про ухвалення додаткового рішення.
Фізичною особою-підприємцем Март'яновим Денисом Вікторовичем не подано до суду письмових пояснень / заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши та оцінивши надані докази у сукупності, господарський суд, -
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Март'янова Дениса Вікторовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.11.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" та Адвокатським об'єднанням "Правовий Баланс", акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Р-00000069-02-10/23 від 02.10.2023, рахунку-фактури Ns Р-00000069 від 02.10.2023, платіжної інструкції №920 від 03.10.2023, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльності Глуховецького Олександра Степановича серія ТР № 000217 від 31.08.2017.
Відповідно до пункту 1.1 договору від 25.11.2022 Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з Розділом 4 договору оплата за даним договором здійснюється на підставі отриманих Клієнтом рахунків.
За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується Сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість (ціна) - гонорар (винагорода).
Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, а сума гонорару (винагороди) - узгодженою, якщо Акт про надання правової допомоги підписаний обома Сторонами.
Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Р-00000069-02-10/23 від 02.10.2023 представником Адвокатського об'єднання "Правовий Баланс" адвокатом Глуховецьким Олександром Степановичем надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" правову допомогу згідно Розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 25.11.2022, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ФОП Март'янов Д.В. на загальну вартість 5 000,00 грн.
Вказана сума була сплачена позивачем на користь Адвокатського об'єднання "Правовий Баланс" згідно з платіжною інструкцією №920 від 03.10.2023.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.
У розумінні наведеного положення Закону правомочність на укладання договору про надання правової допомоги поставлено у залежність від наявності права учасника адвокатського об'єднання на вчинення такої дії, що виникає на підставі довіреності або статуту, а не за наявності статусу адвоката у підписанта.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним у встановленому порядку повністю чи частково умов договору про надання професійної правової допомоги №23.02 від 13.11.2023.
Відтак, договір, як і складені до нього документи, створює юридичні наслідки.
Позивачем подано до суду копію акта приймання-передачі наданих послуг № Р-00000069-02-10/23 від 02.10.2023 представником Адвокатського об'єднання "Правовий Баланс" адвокатом Глуховецьким Олександром Степановичем надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" правову допомогу згідно Розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 25.11.2022, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ФОП Март'янов Д.В. на загальну вартість 5 000,00 грн.
За частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
Фізичною особою-підприємцем Март'яновим Денисом Вікторовичем не подано до суду письмових пояснень / заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи, що витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі (5 000,00 грн.) підтверджуються поданими позивачем доказами, позов задоволений у повному обсязі, відсутні заперечення відповідача щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, господарський суд вбачає підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/5781/23 у розмірі 5 000,00 грн. з відповідача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/5781/23 задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Март'янова Дениса Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, ідентифікаційний код 41084239) 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено - 20.02.2024.
Суддя Ю.А. Бажанова