вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6540/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
За позовом Приватного акціонерного товариствам "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця Каніболоцької Ірини Валеріївни (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське)
про стягнення штрафних санкцій за договором
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Каніболоцької Ірини Валеріївни про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 365,40грн, з яких: 162,40грн - пені, 203,00грн - 7% штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №23-001646-23 від 18.04.2023 в частині порушення строків поставки товару.
Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач не надав відзив на позовну заяву.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялась ухвала суду від 22.12.2023 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Кіма, буд. 8, кв. 23.
Доказом вручення ухвали суду від 22.12.2023 є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №06002399965477, відповідно до якого відповідач отримав зазначену ухвалу суду 05.01.2024 (а.с. 35 том 1).
Враховуючи дату отримання ухвали суду про відкриття провадження - 05.01.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 22.01.2024 включно (20.01.2024 вихідний день).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило, поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Станом на 20.02.2024 відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно з частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність сторін про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Таким чином, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
18.04.2023 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Каніболоцькою Іриною Валеріївною (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №23-001646-23 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в додатку 2 до договору (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його на умовах договору.
Предмет закупівлі (за ДК 021:2015): 44160000-9 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, відвід сталевий, шланг-голка (п. 1.2 договору).
Згідно з пунктом 1.3 договору найменування, асортимент, одиниця вимірювання, характеристики товару, інші вимоги до товару, документів щодо товару тощо визначаються згідно з додатком 1 до договору та іншими умовами договору відповідно
Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені покупцем в односторонньому порядку, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця (пункт 1.4 договору).
Ціна договору складається із загальної вартості товару поставленого на умовах договору (п. 2.1 договору)
Ціна договору становить 2900,00грн ПДВ не передбачено відповідно до додатку 2 до договору специфікація (пункт 2.2 договору).
В ціну договору включені усі витрати, пов'язані з поставкою товару на умовах DDP в редакції Міжнародних правил «Інкотермс» редакції 2020 року (п. 2.3 договору).
Згідно з п. 3.1 договору оплата за договором здійснюється - попередня оплата (аванс) у розмірі 100% від ціни (суми) договору сплачується покупцем протягом 8 банківських днів з дати надання постачальником рахунку-фактури. Вид розрахунків - безготівковий; грошові кошти перераховується з поточного рахунку НЕК «Укренерго» на поточний рахунок постачальника через банк. У разі неможливості для покупця провести оплату з причини зменшення, затримки фінансування його витрат, сторони узгоджують строк, на який може бути відстрочено таку оплату.
Постачальник здійснює поставку товару за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з умовами та у строки, що зазначені в договорі згідно додатку 1 до договору (п. 5.1 договору).
Датою поставки (передачі) товару визнається дата підписання покупцем видаткової накладної. З дати підписання видаткової накладної до покупця переходить право власності, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару (п. 5.12 договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством України (п. 8.1 договору).
За порушення строків поставки, строків заміни товару постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості товару, строк поставки / заміни якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості (пункти 8.3 договору).
Відповідно до п. 12.1 договору постачальник здійснює поставку товару в строк протягом 15 календарних днів з моменту перерахування авансу, але не пізніше 31.05.2023 (у залежності від того, яка дата наступить раніше).
Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 30.06.2023 (п. 12.3 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Між сторонами підписано додаток 1 до договору (а.с. 17 том 1), відповідно до п. 3 якого сторони визначили, що поставка здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту перерахування авансу, але не пізніше 31.05.2023 (у залежності від того, яка дата наступить раніше).
Також, сторонами підписано специфікацію додаток 2 до договору (а.с. 18 том 1), відповідно до змісту якої сторони визначили найменування товару, його технічні та якісні характеристики, кількість та вартість товару, яка складає 2900,00грн.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач виставив рахунок на оплату №24 від 25.04.2023, який позивачем був оплачений 03.05.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №46 від 03.05.2023 на суму 2900,00грн (а.с. 19, 21 том 1).
Позивач зазначає, що відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 18.05.2023. Однак, відповідач поставку товару здійснив 14.07.2023, що підтверджується видатковою накладною №22 від 14.07.2023 (а.с. 20 том 1).
У зв'язку з несвоєчасною поставкою товару, позивач нарахував та просить до стягнення з відповідача штрафні санкції у загальній сумі 365,40грн, з яких: 162,40грн - пеня, 203,00грн - 7% штрафу.
Зазначене і є причиною виникнення спору.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій (пеня, штраф) за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк поставки, докази поставки, наявність/відсутність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Враховуючи визначений контрагентами у пункті 5.1, 12.1 договору та додатку 1 до договору термін поставки товару, приймаючи до уваги отримання 03.05.2023 відповідачем оплати за товар, суд зазначає, що строк поставки товару є таким, що настав 18.05.2023, прострочення з 19.05.2023.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною першою статті 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.3 договору за порушення строків поставки, строків усунення недоліків товару постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості товару, строк поставки / усунення недоліків якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Так, позивачем за порушення строків поставки товару нараховано до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 162,40грн за загальний період з 19.05.2023 по 13.07.2023.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом порушень не встановлено.
Окрім вимоги про стягнення пені, позивач нараховує, відповідно до п. 8.3 договору, 7% штрафу у сумі 203,00грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 7% штрафу, судом порушень не встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в загальному розмірі 365,40грн, з яких: 162,40грн - пеня, 203,00грн - 7% штрафу.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову всі судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 2684,00грн.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Фізичної особи-підприємця Каніболоцької Ірини Валеріївни про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 365,40грн, з яких: 162,40грн - пені, 203,00грн - 7% штрафу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Каніболоцької Ірини Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) штрафні санкції в загальному розмірі 365,40грн, з яких: 162,40грн - пені, 203,00грн - 7% штрафу та 2684,00грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 20.02.2024.
Суддя В.О. Татарчук