19 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/756/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попков Д.О.
суддів Стойка О.В., Радіонова О.О.
секретар судового засідання Лутаєва К.В.
за участю представників:
від позивача не з'явився;
від відповідача 1 від відповідача 2 не з'явився; Топчийов Є.В. на підставі ордеру серія АН №1322476 від 24.12.2023, свідоцтво №4189 від 28.12.2011
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний
банк "Приватбанк", м. Київ
на ухвалу
господарського суду Донецької області
постановлену 09.01.2024 (повний текст підписано 11.01.2024)
у справі № 905/756/23 (суддя Лобода Т.О.)
за позовом Акціонерного товариства комерційний
банк "Приватбанк", м. Київ
до 1) Селянського (фермерського) господарства
"Прометей",с. Званівка Бахмутського району
Донецької області,
2) ОСОБА_1 ,
с. Званівка Бахмутського району Донецької області,
про 320049,90грн,
І. Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції:
1. Представник ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2/Боржник) звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про відстрочення виконання рішення суду, у якій просив суд надати відстрочку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2023 по справі № 905/756/23 строком на 2 роки, але не більш ніж скасування дії воєнного стану, мотивуючи це тим, що не має можливості виконувати рішення суду, так як він є інвалідом 3-ї групи з дитинства, єдиним джерелом його доходу на сьогоднішній день є пенсія, яка поступає на рахунок відкритий в АТ КБ "Приватбанк", який в свою чергу самостійно, без будь-якого рішення суду, починаючи з березня 2023 року по листопад 2023 року включно знімає грошові кошти, щомісяця. В заяві зазначає, що до початку воєнного стану позичальник своєчасно, у строки та в повному обсязі виконував зобов'язання, які зазначені в кредитному договорі. Перебування підприємства позичальника на окупованій території свідчить про те, що позичальник не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти та використовувати ті засоби та предмети, які були придбані за ці грошові кошти - сіялки для подальшого заробітку та отримання доходів. На теперішній час підприємство не здійснює господарську діяльність починаючи з 24.02.2022 року і до теперішнього часу, так як землі, на яких підприємство працювало, знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Вважає, що відстрочка ОСОБА_1 у виконанні даного рішення суду не спричинить істотної шкоди. Зазначає, що ОСОБА_1 не має намір після закінчення воєнного стану не виконувати рішення суду. Стверджує, що скрутне фінансове становище ОСОБА_1 , наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом господарської діяльності саме позичальника, як самостійного суб'єкта господарювання, а тому вказані обставини не позбавляють поставити питання щодо відстрочки виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 до закінчення дії воєнного стану. Звертає увагу, що банк має право на сіялку, яка є предметом застави і може покрити усі витрати пов'язані з виконанням кредитного договору укладеного між банком та позичальником, але банк умисно порушує свої права. Також зазначає, що сам по собі факт військової агресії РФ проти України не визначений законодавчо як підстава для звільнення від оплати, але обставини, що територія знаходження та юридичної реєстрації підприємства та ОСОБА_1 дає підстави говорити про форс-мажорні обставини на території реєстрації боржників, ці обставини впливають на неможливість виконання рішення суду з боку ОСОБА_1 .
2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.01.2024 у справі №905/756/23:
- заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду задоволено частково;
- відстрочено ОСОБА_1 виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2023 у справі № 905/756/23 на шість місяців до 09.07.2024.
В решті вимог заяви відмовлено.
3. Означена ухвала місцевого суду обґрунтована тим, що внаслідок військової агресії Російської Федерації на територію України ОСОБА_1 був вимушений виїхати на більш безпечні території країни, у зв'язку з чим на даний час позбавлений можливості користуватись своїм майном. А через припинення господарської діяльності СФГ "Прометей", де він є керівником та засновником господарства, останній втратив можливість отримувати дохід від господарської діяльності підприємства.
Спірна заборгованість виникла внаслідок неможливості продовження ведення відповідачем 1 господарської діяльності, вимушеної зміни місця проживання відповідачем 2 та відсутності у нього інших доходів, ніж отримання пенсії. Одночасно судом враховано, що заборгованість виникла більше року тому назад та відповідач 2, який обізнаний про наявність заборгованості та вказує, що має намір погасити заборгованість, має вживати більш дієвих заходів, які нададуть можливість погасити заборгованість перед банком.
Оскільки основною метою надання відстрочки виконання рішення суду є надання можливості боржнику вжити заходи для погашення заборгованості по закінченню такої відстрочки без подальших зволікань, враховуючи складну економічну ситуацію в державі, місцевим судом було частково задоволено заяву та відстрочено ОСОБА_1 виконання рішення суду на 6 місяців.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
4. Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, не погодившись з постановленою ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.01.2024 у справі №905/756/23, звернулось з апеляційної скаргою на означену ухвалу суду, в якій просить її скасувати та винести нову про відмову у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду. Апеляційна скарга подана безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду.
5. Підставами для задоволення вказаних апеляційних вимог Скаржник зазначає, що заявником не надано доказів, які б підтверджували наявність виключних обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення. Надані виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за договором SAMDNWFC00064732540 від 16.12.2020 не дають можливості зробити однозначний висновок щодо фінансового стану боржника, а також проаналізувати вплив негайного виконання судового рішення на такий стан;
5.1. заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду на умовах відстрочення; оскільки подані ним докази не дають змоги зробити обґрунтований висновок про те, що відстрочення виконання призведе до покращення фінансового стану відповідача (докази зворотного суду не надані), а тому сплив дії відстрочення не буде гарантією належного виконання судового рішення у справі №905/756/23;
5.2. посилання заявника на скрутне фінансове становище та введений воєнний стан в Україні не є винятковою обставиною в розумінні частини 3 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочення виконання рішення;
5.3. відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав;
5.4. із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувана та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Надання за вищезазначених обставин боржникові можливості тимчасово не виконувати рішення суду (відстрочення) буде порушенням права власності позивача у розумінні частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:
6. Селянським (фермерським) господарством "Прометей" та ОСОБА_1 , в межах визначеного апеляційним судом строку, відзивів на апеляційну скаргу в порядку ст.263 Господарського процесуального кодексу України подано не було.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
7. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 10.06.2022р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Радіонова О.О.
8. Ухвалою від 30.01.2024 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №905/756/23 та призначила розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ у судовому засіданні на 18.12.2023 о 10:45 з повідомленням учасників справи.
9. Враховуючи викладене в п.п.7, 8 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Радіонова О.О. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
10. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання за допомогою засобів аудіофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
11. 19.02.2024 представник Апелянта подав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши що, наразі представник АТ КБ «ПриватБанк» не має можливості прийняти участь у даній справі 19.02.2024 о 10:45 з поважних причин, оскільки представника АТ КБ «ПриватБанк» було залучено до прийняття участі в іншому судовому засіданні, де дату та час судового засідання було узгоджено завчасно та явку сторін визнано обов'язковою.
12. У судове засідання 19.02.2024 уповноважений представник Відповідача 2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з тих же підстав, які були викладені у заяві про відстрочення виконання судового рішення.
Щодо поданого клопотання про розгляд без участі представника Апелянта, судова колегія вважає за можливе розгляд апеляційної скарги представника АТ КБ «ПриватБанк» у даному судовому засідання за наявними матеріалами справи.
Інші учасники справи у судове засідання 19.02.2024, попри вжиті судом заходи з належного повідомлення, не з'явився що, враховуючи визнання його явки необов'язковою, а також достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.
13. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції і визначені відповідно до них правовідносини:
14. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Прометей" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 23411817-КД-1 від 08.10.2021 в загальному розмірі 320 049,90 грн, з якої 277 181,70 грн заборгованості за тілом кредиту та 42 868,20 грн заборгованості за процентами (а.с.2-54 т.1).
15. Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.12.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Селянського (фермерського) господарства "Прометей" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість, яка виникла за кредитним договором № 23411817-КД-1 від 08.10.2021, а саме: заборгованість за тілом кредиту в сумі 277 181,70 грн, заборгованість за процентами в сумі 42 868,20 грн. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Прометей" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 400,38 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 400,37 грн.(а.с.196-201)
16. 27.12.2023 до суду за підписом представника ОСОБА_1 надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, в якій останній просить суд надати відстрочку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2023 по справі № 905/756/23 строком на 2 роки, але не більш ніж скасування дії воєнного стану з мотивів, викладених у п.1 цієї постанови.
17. 08.01.2024 на примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2023 видано наказ.
18. Заперечуючи проти заяви про відстрочення виконання рішення суду, Позивач зазначає, що зазначені ОСОБА_1 в заяві обставини неможливості виконання рішення суду не підтверджені належними та допустимими доказами. Стверджує, що надана заявником виписка по рахунку лише відображає рух коштів на рахунку за певний період та находження виплат з Пенсійного фонду, однак жодним чином не є доказом відсутності у заявника інших доходів та або/майна. Також зазначає, що посилання заявника на введений воєнний стан в Україні не може бути універсальною підставою для відстрочення виконання рішення суду, а заявлені ОСОБА_1 форс-мажорні обставини взагалі не підтверджені жодними доказами. Крім того, зазначає, що заявник просить відстрочити виконання рішення суду строком на 2 роки, що суперечить положенням ст. 331 Господарського процесуального кодексу України. Вважає, що заявник намагається затягнути строки погашення наявного боргу, оскільки просить не розстрочити виконання рішення суду (поділивши суму боргу на можливі і доступні для нього платежі), а відстрочити його на 2 роки. Також заявником не вчинено жодних дій, спрямованих на добровільну сплату заборгованості перед позивачем або домовленості із останнім щодо спірної заборгованості. Стверджує, що заявником не надано жодного доказу можливості виконання рішення суду на умовах відстрочення, а навпаки зазначається лише про те, що відповідач не має змоги на даний час сплатити заборгованість. Вважає, що відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.
19. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.01.2024 у справі №905/756/23 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду та відстрочено ОСОБА_1 виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2023 у справі № 905/756/23 на шість місяців до 09.07.2024. В решті вимог заяви відмовлено.
20. На підтвердження означених обставин Відповідачем 2 надано до матеріалів справи: копію пенсійного посвідчення та копію виписки Банку за період з 01.01.2023 по 21.12.2023.
21. Обставини, на які посилались сторони в обґрунтування своєї процесуальної позиції (п.п.14-19 цієї постанови), відображені в оскаржуваній ухвалі, підтверджуються матеріалами справи.
22. Відносно означених обставин місцевий суд розглянув спірні питання в контексті приписів ст.331 Господарського процесуального кодексу України.
VІ. Оцінка апеляційного суду:
23. Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України суд за наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, зокрема, враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору або певні надзвичайні події тощо.
24. За змістом наведеної норми, відстрочення виконання рішення є дискреційним повноваженням, а не обов'язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В силу приписів ст.ст.13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як інша сторона, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування. Таким чином, наявність/відсутність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим є предметом доказування для Відповідача, спростовування для Позивача та встановлення й належної оцінки - для суду.
25. Так, розглянувши заяву Відповідача 2 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2023 у справі №905/756/23, доводи апеляційної скарги Позивача, враховуючи сутність спору, за вирішенням якого було винесено рішення (стосовно якого розглядається питання про можливість надання відстрочення) та який полягає у спонуканні Відповідача 2 до примусового виконання прострочених грошових зобов'язань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з огляду на таке.
25.1. Дійсно, як вбачається з наданих Відповідачем 2 в обґрунтування необхідності відстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 08.12.2023 у справі №905/756/23 доказів, за період з 01.01.2023 по 21.12.2023 (вбачається з банківської виписка АТ КБ "Приватбанк" про рахунок НОМЕР_2 ) основні надходження коштів протягом року здійснювались лише з пенсійного фонду.
25.2. Як підприємство Відповідача 2, так і місце проживання ОСОБА_1 знаходяться на території Званівської сільської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Званівської сільської територіальної громади Бахмутського району Донецької області включена до переліку територій активних бойових дій, дата початку бойових дій - 24.02.2022.
Отже, в першу чергу існує необхідність в забезпеченні безпеки людей, які знаходяться на такій території. Крім того, такі обставини змусили людей виїжджати в більш безпечні місця для проживання. З поданих ОСОБА_1 до суду заяв вбачається, що він фактично виїхав з місця свого постійного проживання та місця, де велась господарська діяльність СФГ "Прометей" та втратив можливість отримувати дохід від господарської діяльності підприємства, сільськогосподарський характер якою зумовлює безпосердній зв'язок із необхідністю доступу до відповідних земельних ділянок, що істотно узалежнюють Відповідачів від поточних обстави ведення військових дій та ступеню контролю України над відповідними територіями і безпекової складової. Вказані обставини викликали неможливість повноцінного ведення господарської діяльності підприємством Відповідача 1, на відміну від ступеню негативного впливу загальновідомих у розумінні ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України військових дій та введення воєнного стану на господарську діяльність Позивача, яка не прив'язана виключно до цієї ж території, що і Відповідачі.
25.3. Як вбачається з матеріалів справи, кредитні кошти, отримані за договором № 23411817-КД-1 від 08.10.2021 були використані за цільовим призначенням, була придбана сіялка, яка використовується в сільському господарстві.
Також слід зауважити, що згідно п. А.5 кредитного договору № 23411817-КД-1 від 08.10.2021 зобов'язання СФГ "Прометей", окрім договору поруки, укладеного з ОСОБА_1 , також забезпечуються договором застави сільськогосподарської техніки №23411817-ДЗ-1/1 від 08.10.2021.
Отже, як правильно зазначив місцевий суд, банк не позбавлений права погашення боргу за спірним кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави.
25.4. Як правомірно зазначено місцевим судом, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Наразі, відповідні міркування щоло Відповідача 2 Скаржником спростовані не були.
25.5. Крім того, питання про задоволення заяви про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку (розстрочку) виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача - частковість задоволення заяви щодо відстрочення у розглядуваному випадку опосередковує належне балансування інтересів сторін місцевим судом.
26. Враховуючи викладене в п.25.4 та 25.5. цієї постанови, місцевим судом правомірно, приймаючи до уваги обставини, що вплинули на неналежне виконання Відповідачем 2 своїх зобов'язань, а також введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, який на даний час є продовженим, що у розумінні ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомою обставиною, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, ступінь вини Відповідача 2 у виникненні спору, розмір присудженої до стягнення суми, необхідність збереження можливості Відповідача 2 здійснювати свою діяльність, дотримуючись балансу інтересів обох сторін.
27. Зазначені в апеляційній скарзі доводи Позивача жодною мірою не спростовують наведених обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, тоді як:
- колегія суддів зазначає, що Апелянт відтворює у скарзі аргументи своїх заперечень проти відстрочки, поданих до суду першої інстанції, які були ним оцінені та враховані. Апелянт не спростовує викладеного судом обґрунтування як наявності підстав для застосування дискреції з відстрочення, так і збалансованості такого застосування (врахування інтересів кредитора, який є «сильнішою стороною» у спірних правовідносинах та стійкішим до негативних факторів воєнних дій, ніж Відповідач 2, враховуючи місце його проживання та місце ведення господарської діяльності).
- посилання на те що Відповідач 2 є інвалідом 3-ї групи з дитинства, єдиним джерелом його доходу на сьогоднішній день є пенсія та місце проживання ОСОБА_1 знаходяться на території Званівської сільської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, отже є підставою для встановлення відповідного балансу інтересів сторін при вирішенні питання про відстрочення, але за змістом ст.331 Господарського процесуального кодексу України не виключає відстрочення в принципі. Більш того, саме з огляду на врахування можливостей Банку для повноцінного ведення своєї діяльності та перебування в більш вигідному становищі, ніж фізична особа, яка вимушена була покинути місце свого проживання, місцевим судом вимоги заявника (Відповідача 2) були задоволені частково;
- наявність чинного судового рішення про стягнення коштів згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини охоплюється правом «мирного володіння своїм майном», захищуваним ст.1 Першого протоколу вказаної Конвенції. Втім, ч.2 означеної норми передбачає можливість держави (в даному випадку - в особі суду першої інстанції) здійснювати правомірне втручання в таке право мирного володіння, за умов: наявності легітимної мети (загальних інтересів), законних підстав та домірності (пропорційності) між запровадженими заходами втручання і інтересами власника. За висновком судової колегії, в даному випадку запроваджене оскаржуваної ухвалою «втручання» держави є правомірним, адже переслідує визначену легітимну мету (створити умови для дійсного виконання судового рішення та убезпечення від надмірного у поточних умовах фінансового тягара фізичної особи, яка перебуває у срутному становище не через власну недбалість), здійснене на законних підставах (ст.331 Господарського процесуального кодексу України із належним обґрунтуванням використання дискреційних повноважень) та відповідає вимогам пропорційності (враховує майнові інтереси Позивача з огляду на наданий період відстрочення - частковість задоволення вимог Відповідача 2);
- твердження Скаржника базуються лише на припущеннях та ніяк не підтверджуються доказово відповідно до ст.ст. 76, 78 Господарського процесуального кодексу України, тоді як Позивачем не обгрунтовано, що відсутність відстрочення у розглядуваній ситуації призвела б до більш швидкового стягення коштів у примусовому порядку, зважаючи на визначені законодавством України обмеження щодо обсягів стягення у структурі доходів фізичних осіб.
28. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують постановлення переглядуваної ухвали із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
29. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269-271, 273, 275-277, 280-284, 331 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ на ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.01.2024 (повний текст підписано 11.01.2024) у справі №905/756/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.01.2023 (повний текст підписано 11.01.2024) у справі №905/756/23 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ.
4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2024р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.О. Радіонова