про залишення апеляційної скарги без руху
19 лютого 2024 року м. Харків Справа №905/798/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Гетьман Р.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (вх.№446Д від 16.02.2024) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2024 у справі №905/798/23 (м. Харків, суддя Лобода Т.О., повний текст рішення складено 29.01.2024),
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ, Донецька область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ,
про стягнення 10 020 860,53 грн, -
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», в якій просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» повернути Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 302931,00 куб.м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив вимоги п. 11 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №867 від 19.10.2018 (далі Положення №867), в частині щодо розрахунків за природний газ, а саме рівня розрахунків не нижче 90%, у зв'язку з чим у НАК «Нафтогаз України» не було правових підстав постачати відповідачу природний газ у квітні 2021 року, а у відповідача виник обов'язок самостійно припинити використання природного газу у зазначеному періоді, а тому НАК «Нафтогаз України» перестало бути постачальником для відповідача на підставі Договорів ПСО (договорів №20/21-4016-ТЕ-6 та №20/21-4017-ЕЕ-6 від 13.10.2020), виключивши споживача з Реєстру. Однак відповідач у квітні 2021 року відібрав природний газ з ресурсу НАК «Нафтогаз України» без його згоди та не на підставі Договорів ПСО, а тому такий газ набутий відповідачем без достатньої правової підстави.
15.08.2023 від позивача до Господарського суду Донецької області надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 10 020 860,53 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу та 150 312,91 грн витрат по сплаті судового збору.». Заяву обґрунтовано тим, що оскільки у спірний період відповідач безпідставно набув природний газ з ресурсу НАК «Нафтогаз України» та спожив його в момент отримання, то такий природний газ не може бути повернутий НАК «Нафтогаз України» в натурі, а тому відповідач має відшкодувати його вартість. Саме відшкодування вартості безпідставно набутого природного газу є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах.
Судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вимог, викладених в заяві.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.01.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 4 834 778,76 грн вартості безпідставно набутого майна-природного газу та 72 521,68 грн витрат по сплаті судового збору. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» з вказаним рішенням суду першої інстанції частково не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2024 у справі №905/798/23, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 4834778,76 грн вартості безпідставно набутого майна-природного газу та 72521,68 грн витрат по сплаті судового збору; ухвалити нове рішення, яким у стягненні з ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 10020860,53 грн вартості безпідставно набутого майна - відмовити повністю.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
По-перше, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на момент звернення до суду першої інстанції, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 прийшла до висновку, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз'яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянт оскаржує рішення в частині стягнення з відповідача 4 834 778,76 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу.
У даному випадку апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд», тому, враховуючи вищенаведене, за подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення суду апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 87 026,02 грн ((4 834 778,76 грн*1,5%)*150%*0,8).
Разом з тим, з доданих до апеляційної скарги матеріалів, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Отже, на думку суду, відповідний недолік апеляційної скарги потребує усунення шляхом надання апелянтом суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
По-друге, відповідно до п.3 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно зі ст.259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 42 ГПК України визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
З поданих до суду матеріалів вбачається, що до апеляційної скарги не додано доказів її надіслання третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Отже, для усунення вказаного недоліку апелянт має надати докази направлення копії апеляційної скарги з додатками з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Відповідно частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних вище недоліків, а саме, апелянт повинен надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (вх.№446Д від 16.02.2024) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2024 у справі №905/798/23 залишити без руху.
2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
3.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд». Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/
4.Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
5.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
6.Звернути увагу скаржника, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875
Суддя Р.А. Гетьман