09 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/2822/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;
за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2575Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/2822/23 (повний текст рішення складено 08.11.2023 суддею Лавровою Л.С. у приміщенні господарського суду Харківської області)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ,
до Приватного акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат», м.Куп'янськ, Харківська обл.,
про стягнення коштів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат» про стягнення з відповідача заборгованості вартості поставленого природнього газу у розмірі 4209323,13 грн, трьох відсотків річних - 83725,15 грн , інфляційних втрат - 393168,54 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/2822/23 закрито провадження у справі у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат» 4209323,13 грн заборгованості. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення трьох відсотків річних - 83725,15 грн, інфляційних втрат - 393168,54 грн та 7153,41 грн судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що позивачем не доведено, що ПрАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» поінформовано про здійснення постачання природного газу шляхом направлення письмового повідомлення постачальником на поштову адресу споживача про початок такого постачання та діючої ціни, рахунки на оплату природного газу за цим договором поштою за замовчуванням (інших способів отримання рахунків між сторонами окремо обумовлено не було), заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг на адресу постачальника споживач не надавав, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що зазначені повідомлення зроблені належним чином відповідно до умов Типового договору. 17.08.2023 відповідачем у справі сплачено суму основного боргу у розмірі 4209323,13 грн, на підставі пункту 2 частини 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закрив провадження в частині сплати основного боргу. Разом з цим, ураховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів повідомлення відповідача про початок здійснення постачання природного газу та направлення рахунків на оплату природного газу за договором відповідно до умов Типового договору щодо способу такого повідомлення (направлення), господарський суд зазначив про відсутність обґрунтованих підстав для нарахування позивачем відсотків річних (період нарахування з 01.09.2022 по 30.04.2023, 01.10.2022 по 30.04.2023) та інфляційних втрат (період нарахування з 01.09.2022 по 30.04.2023, з 01.10.2022 по 30.04.2023), оскільки позивач не був обізнаний про свої зобов'язання та їх розмір з причин, що не залежали від нього та не дозволяли йому приступити до належного виконання зобов'язання, тому відмовив у задоволенні позовних вимог у частині стягнення трьох відсотків річних - 83725,15 грн та інфляційних втрат - 393168,54 грн через їх необґрунтованість.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/2822/23 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 83725,15 грн, інфляційних втрат у сумі 393168,54 грн, ухвалити у цій частині нове рішення, стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 83725,15 грн, інфляційних втрат у сумі 393168,54 грн. Також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає таке:
- відповідач був обізнаний про надання йому особливого статусу - у разі відсутності іншого постачальника, йому буде здійснюватися постачання природного газу постачальником «останньої надії» за ціною 32000,00 грн з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу;
- одержання відомостей щодо діючого з 01.07.2022 постачальника природного газу перебуває у безпосередній залежності від вольової поведінки самого відповідача, який може отримати таку інформацію від оператора ГРМ, оператора ГТС, постачальника «останньої надії», а також з особистого кабінету на Інформаційній платформі або взагалі ухиляється від її отримання;
- посилання відповідача на те, що він не був обізнаний про факт споживання природного газу з ресурсу постачальника «останньої надії» з 01.07.2022, за встановлених у справі обставин, є суперечливим та не логічним, а покладення таких аргументів в основу судового рішення нівелює суть та мету запровадженого публічного інституту постачання газу постачальником «останньої надії», що є неприпустимим;
-позивач вважає, що дійсною підставою прострочення відповідачем оплати вартості природного газу, поставленого позивачем у період з 01.07.2022 по 31.08.2022, були не обставини, які викладені у клопотанні відповідача від 06.10.2023 №93, а фактичне небажання відповідача своєчасно виконувати прийняті на себе зобов'язання перед позивачем;
-позивач направив документи відповідачу через електронний кабінет у програмі 1С, при цьому не міг направити засобами поштового зв'язку повідомлення та рахунки, оскільки відділення АТ «Укрпошти» не здійснювали доставку поштових відправлень у зв'язку з військовими діями та окупацією населеного пункту, де знаходиться відповідач, проте така обстановка не виключає обов'язку відповідача оплатити спожитий природний газ відповідно до умов Типового договору та приписів чинного законодавства;
-висновок господарського суду про те, що відповідач не був повідомлений про постачання природного газу із ресурсу постачальника «останньої надії» не може бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки інформація щодо кількості отриманого газу була відома споживачу (відповідачу), саме відповідачем надавалися оператору ГРМ показники лічильників відповідно до умов договору розподілу природного газу, на підставі якого складалися акти приймання-передачі послуг розподілу газу, оператор ГРМ надає інформацію про постачальника та обсяги спожитого газу;
-господарським судом залишено поза увагою, що станом на момент здійснення спірних поставок природного газу (липень-серпень 2022 року), АТ «Укрпошта» та інші поштові оператори не надавали послуги поштового зв'язку на тимчасово окупованих територіях (зокрема, на території м.Куп'янська Харківської області), що унеможливило направлення рахунку на оплату природного газу споживачу засобами поштового зв'язку на виконання пункту 4.3 Типового договору;
-відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача з вимогою про надання йому повного пакету документів, у тому числі рахунків на оплату спожитих обсягів природного газу або повернути спожитий газ.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/2822/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 11.01.2024 о 15:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат», адвоката Степанюк О.А., про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №922/2822/23 задоволено.
01.01.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив (вх.№1) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що та обставина, що з 01.07.2022 позивач отримав право на постачання газу, не заперечується відповідачем під час розгляду справи. Після отримання офіційної інформації щодо постачання газу та виставлених рахунків на оплату відповідач повністю перерахував позивачу основний борг за поставлений газ у розмірі 4209323,13 грн. Відповідач стверджує, що постачальник газу всупереч умовам Типового договору належним чином не інформував споживча ні про сам початок постачання ним газу з 01.07.2022 внаслідок заміни постачальника, ні про ціни постачання, ні про подальше виставлення рахунків за спожитий газ, навіть не забезпечив публікацію відповідної інформації на своєму веб-сайті або на сайті оператора ГРМ. Направлення позивачем документів відповідачу через програму 1С не відповідає умовам Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» та не погоджений окремо сторонами. Позивач не отримував від відповідача жодної заяви про використання електронного документообігу через програму 1С. Позивач не надав жодного поштового відправлення чи квитанції про надіслання листів на поштову адресу відповідача у період з 01.07.2022 до червня 2023 року, навіть після деокупації міста Куп'янськ. Також відповідач зазначає, що специфіка поставленого товару, а саме, природного газу, не дозволяє встановити особу постачальника під час безпосереднього отримання цього товару з газопроводу. Саме тому важливим є обмін документами між сторонами для з'ясування особи постачальника цього товару, для узгодження ціни поставки товару, для погодження строків розрахунку за отриманий товар. Надання споживачу рахунку на оплату природного газу у встановлений договором строк та спосіб відповідно до умов Типового договору, віднесено саме до обов'язків постачальника -ТОВ «ГК «Нафтогаз України», тому відсутні підстави вважати, що настав строк для виконання зобов'язання відповідача перед позивачем у серпні та вересні 2022 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/2822/23 відбудеться 09.02.2024 о 14:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Ухвалено судове засідання у справі №922/2822/23, призначене на 09.02.2024 о 14:30 годині, провести за участю представника Приватного акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат», адвоката Степанюк О.А., та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», адвоката Бернацької О.В., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Повідомлено, що учасник, який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Попереджено учасників справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, задля забезпечення безпеки життю та здоров'ю учасників судового процесу, враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 09.02.2024, яке проходило у режимі відеоконференції, представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти вимог апеляційної скарги. Просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України та визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України постановою від 06.03.2022 №222, з метою забезпечення продовольчої безпеки держави, затвердив Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Відповідно до пункту 7 Положення до 30.04.2023 (включно) постачальник «останньої надії» зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєвоважливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (далі - перелік споживачів). Перелік споживачів повинен містити таку інформацію про споживача: найменування, код згідно з ЄДРПОУ, ЕІС-код. Після затвердження переліку споживачів або внесення до нього змін копія переліку споживачів передається: операторам газорозподільних систем - для внесення даних до інформаційної платформи про віднесення споживача до спеціальної категорії споживача; постачальнику «останньої надії» - для забезпечення додаткових обсягів природного газу, необхідного споживачам, внесеним до Реєстру споживачів на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи. Реєстрація споживача, віднесеного до спеціальної категорії, здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі відомостей про відключення чи ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника захищеного споживача для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником “останньої надії” відключення по об'єкту такого захищеного споживача. У такому випадку постачання природного газу здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»; відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником захищеного споживача в реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання природного газу здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.
Постачання природного газу постачальником «останньої надії» споживачам згідно з переліком споживачів здійснюється за ціною 32000 гривень, з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем у липні-серпні 2022 року, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Приватне акціонерне товариство «Куп'янський молочноконсервний комбінат» зареєстровано у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», що підтверджується повідомленням про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ «Харківгаз», які були у попередній газовій добі зареєстровані у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з ЕІС-кодом - 56XOOOOOOBM3YOOS, підписані КЕП; форма 10 із відображенням споживача з ЕІС-кодом - 56XOOOOOOBM3YOOS - відповідач підписана КЕП; відомостями з інформаційної платформи оператора TTC щодо споживача з ЕІС-кодом 56XOOOOOOBM3YOOS.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м.Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка у мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС). Суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач як постачальник та споживач природного газу відповідно, користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС. Інформаційна платформа має бути доступною усім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Відповідно до листа оператора ГТС від 12.10.2022 №ТОВВИХ-22-10913, який є адміністратором Інформаційної платформи, у період з 01.07.2022 по 31.07.2022 відповідачу поставлено 130932,00 куб.м газу. У період з 01.08.2022 по 31.08.2022 поставлено 0,18 куб.м газу.
Як зазначає позивач, у зв'язку з військовими діями та окупацією населеного пункту, де знаходиться відповідач, на виконання пункту 4 розділу 6.2 Типового договору позивачем направлялися на електронну адресу через електронний кабінет відповідача у програмі 1С повідомлення про здійснення постачання природного газу із ресурсу ПОН у вигляді підписаного з боку позивача Типового договору. На виконання пункту 4.3 Типового договору позивачем направлялися на електронну адресу через електронний кабінет відповідача у програмі 1C: копія акту №10410 та рахунку на оплату 10.08.2022 №21488, дата направлення 12.08.2022; копія акту №11350 та рахунку на оплату 10.09.2022 №23410, дата направлення 11.09.2022. Вартість поставленого природного газу становить 4209323,13 грн.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до даних з скриншоту кабінету постачальника «останньої надії» та листа оператора ГТС від 12.10.2022 №ТОВВИХ-22-Ю913 є 01.07.2022, отже, договір вважається укладеним з 01.07.2022.
При цьому відповідач включений до Реєстру постачальника «останньої надії» з 06.04.2022, проте до 01.07.2022 газ не споживав.
Підпунктом 4.2 Типового договору встановлено, що об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Згідно з пунктом 4.4 Типового договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Позивач зазначає, що ним направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак рахунки не були оплачені.
За порушення строку виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу інфляційні збитки за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання липня, серпня 2022, що складають 393168,54 грн (період нарахування з 01.09.2022 по 30.04.2023, з 01.10.2022 по 30.04.2023, відповідно) та відсотки за користування грошовими коштами кредитора за зобов'язаннями липня, серпня 2022, що складають: 83725,15 грн (період нарахування з 01.09.2022 по 30.04.2023, 01.10.2022 по 30.04.2023, відповідно).
Матеріали справи містять звернення відповідача до позивача (від 17.07.2023 №57) з пропозицією мирного врегулювання спору, в якому Приватне акціонерне товариство «Куп'янський молочноконсервний комбінат» повідомляє позивача, що про наявність зобов'язання за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» йому стало відомо лише з ухвали суду у даній справі, будь - яких інших повідомлень від позивача товариство не отримувало. Відповідач просив позивача направити на адресу споживача письмову форму зазначеного договору та рахунки на оплату поставленого природного газу (а.с.75-77).
Згідно з розрахунком заборгованості ПрАТ «Куп'янський молочноконсервний завод» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» станом на 18.09.2023 стан заборгованості дорівнює 0,00 грн, оскільки 17.08.2023 відповідачем у справі сплачено суму основного боргу у розмірі 4209323,13 грн (а.с.119).
Господарський суд, взявши до уваги сплату відповідачем заборгованості у розмірі 4209323,13 грн, на підставі пункту 2 частини 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України закрив провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу.
Вважаючи простроченим відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару (природного газу), позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 83725,15 грн та інфляційних втрат у розмірі 393168,54 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині відмови у стягненні з відповідача 83725,15 грн 3% річних та 393168,54 грн інфляційних втрат, то згідно з приписами ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.
Згідно з частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Інформаційна платформа - це електронна платформа оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи; новий постачальник - постачальник природного газу, з яким споживач, що має діючого постачальника, уклав договір постачання природного газу та який буде здійснювати постачання природного газу у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником; підтверджений обсяг природного газу - плановий об'єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору (пункт 5 глави 1 розділу І Правил постачання природного газу).
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Пунктом 1.1 Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії» передбачено, що Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії»
Згідно з пунктом 1.3 Типового договору, цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем враховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 3.1 Типового договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання у реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з пунктом 4.1 Типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2 Типового договору).
Відповідно до пункту 4.3 Типового договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Згідно з пунктом 4.4 Типового Договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Пунктом 6.2 Типового договору, зокрема, передбачено, що постачальник зобов'язується: обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами постачання та цим договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача.
Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа (пункт 11.5 Типового договору).
Отже, пунктами 4.4, 6.2 Типового договору передбачено зобов'язання постачальника протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача.
Апелянт зазначає, що у зв'язку з військовими діями та окупацією населеного пункту, де знаходиться відповідач, на виконання пункту 4 розділу 6.2 Типового договору позивачем направлялися на електронну адресу через електронний кабінет відповідача у програмі 1С повідомлення про здійснення постачання природного газу із ресурсу ПОН у вигляді підписаного з боку позивача Типового договору, а також на виконання пункту 4.3 Типового договору позивачем направлялися на електронну адресу через електронний кабінет відповідача у програмі 1C: копія акту №10410 та рахунку на оплату 10.08.2022 №21488, дата направлення 12.08.2022; копія акту №11350 та рахунку на оплату 10.09.2022 № 23410, дата направлення 11.09.2022. При цьому не міг направити засобами поштового зв'язку повідомлення та рахунки, оскільки відділення АТ «Укрпошти» не здійснювали доставку поштових відправлень у зв'язку з військовими діями та окупацією населеного пункту, де знаходиться відповідач, проте така обстановка, на думку скаржника, не виключає обов'язку відповідача оплатити спожитий природний газ відповідно до умов Типового договору та приписів чинного законодавства.
Колегія суддів зазначає, що інформація про роботу поштових відділень на територіях, які перебували у тимчасовій окупації, розмішена на офіційному сайті АТ «Укрпошта», відтак обставина про відсутність поштового зв'язку у м.Купянську у спірний період є загальновідомою, водночас матеріали справи містять і докази відсутності у відповідача Інтернет зв'язку в цей же період (а.с.139).
Таким чином, відповідач як суб'єкт ринку природного газу не мав доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей та до електронного кабінету у програмі 1С.
Отже, з урахуванням умов пунктів 4.3, 4.4, 11.5 Типового договору, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставини поінформованості ПрАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» про здійснення постачання природного газу шляхом направлення письмового повідомлення постачальником на поштову адресу споживача про початок такого постачання та діючої ціни, рахунків на оплату природного газу за цим договором поштою за замовчуванням (інших способів отримання рахунків між сторонами окремо не обумовлено), адже заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг на адресу постачальника споживач не надавав, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що зазначені повідомлення зроблені належним чином у спосіб, визначений умовами Типового договору.
Доводи апелянта про те, що одержання відомостей щодо діючого з 01.07.2022 постачальника природного газу перебуває у безпосередній залежності від вольової поведінки самого відповідача, який може отримати таку інформацію від оператора ГРМ, оператора ГТС, постачальника «останньої надії», а також з особистого кабінету на Інформаційній платформі або взагалі ухиляється від її отримання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі доводи суперечать умовам Типового договору, адже саме на постачальника умовами Типового договору покладено обов'язок про виставлення рахунків споживачу за поставлений газ та поінформувати протягом 10 днів після початку постачання про здійснення постачання природного газу саме засобами поштового зв'язку.
Щодо твердження апелянта про те, що дійсною підставою прострочення відповідачем оплати вартості природного газу, поставленого позивачем у період з 01.07.2022 по 31.08.2022, є фактичне небажання відповідача своєчасно виконувати прийняті на себе зобов'язання перед позивачем, то такі доводи не підтверджені жодними доказами у справі та ґрунтуються на припущеннях, висловлених позивачем.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аргументи скаржника, викладені ним у скарзі стосовно того, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача з вимогою про надання йому повного пакету документів, у тому числі рахунків на оплату спожитих обсягів природного газу або повернути спожитий газ, спростовуються таким.
Як убачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Куп'янський молочноконсервний комбінат» звернулося до позивача із листом (вих.№57 від 17.07.2023), в якому повідомляло, що про наявність зобов'язання за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» йому стало відомо лише з ухвали суду у даній справі, будь -яких інших повідомлень від позивача товариство не отримувало. Відповідач просив позивача направити на адресу споживача письмову форму зазначеного договору та рахунки на оплату поставленого природного газу.
17.08.2023 відповідачем сплачено суму основного боргу у повному обсязі - у розмірі 4209323,13 грн.
З огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів повідомлення відповідача про початок здійснення постачання природного газу та направлення рахунків на оплату природного газу відповідно до умов Типового договору щодо способу такого повідомлення (направлення поштою), господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для нарахування позивачем відсотків річних (період нарахування з 01.09.2022 по 30.04.2023, 01.10.2022 по 30.04.2023) та інфляційних втрат (період нарахування з 01.09.2022 по 30.04.2023, з 01.10.2022 по 30.04.2023), оскільки позивач не був повідомлений, а відтак обізнаний про свої зобов'язання та їх розмір з причин, що не залежали від нього та не мав можливості приступити до належного виконання зобов'язання.
Ураховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 3% річних - 83725,15 грн та інфляційних втрат - 393168,54 грн через їх необґрунтованість.
Відтак доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують встановлені господарським судом обставини, апелянт не обґрунтував та не довів порушення місцевим господарським судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі №922/2822/23 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.02.2024.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова