вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" лютого 2024 р. Справа№ 910/9084/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022
у справі № 910/9084/22 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"
до Фізичної особи-підприємця Окаянченко Ізабелли Олександрівни
про стягнення 72 180,75 грн
Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Окаянченко Ізабелли Олександрівни (відповідач) суми штрафу в розмірі 12 263,72 грн та пені в розмірі 59 917,03 грн, у зв'язку неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг від 22.07.2021 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі № 910/9084/22 позов задоволено частково.
Вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Окаянченко Ізабелли Олександрівни на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" суму пені в розмірі 22249,89 грн, суму штрафу в розмірі 12 263,72 грн та суму судового збору в розмірі 1186,30 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1294,70 грн залишено за Акціонерним товариством "Укртранснафта".
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що:
- у зв'язку з відсутністю автоматичної пролонгації Договору, строк його дії, відповідно, закінчився 31.12.2021;
- підлягає застосуванню до відповідача відповідальність за порушення умов Договору, яке мало місце під час дії даного Договору, а саме в період з 26.08.2021 року по 31.12.2021 року;
- здійснивши власний розрахунок сум пені та штрафу, з урахуванням зазначених вище обставин, обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума штрафу в розмірі 12 263,72 грн та сума пені в розмірі 22 249,89 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні 37 667,14 грн. пені та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.
Позивач не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/9084/22, вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у численних постановах Верховного Суду, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 37 667,14 грн. пені з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне:
- судом першої інстанції невірно застосовано до відповідача відповідальність за порушення умов договору, яке мало місце тільки під час дії договору (з 26.08.2021 по 31.12.2021);
- зобов'язання відповідача щодо взятих на себе договірних зобов'язань тривали до моменту поки позивач не направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від зобов'язань за договором про надання послуг №20/07/210722 від 20.07.2021, а відтак, відповідач не звільняється від відповідальності за порушення строку надання послуг за договором, навіть після закінчення строку його дії;
- посилається на постанови Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 09.04.2020 у справі №910/4962/18, від 19.03.2019 у справі №916/626/18.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду поновлено Акціонерному товариству "Укртранснафта" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/9084/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/9084/22; вирішено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/9084/22 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
22.07.2021 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений Договір про надання послуг №20/07/2021 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника, та у встановлені цим Договором строки надати послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (код 50530000-9 за ДК 021:2015) (послуги з технічного обслуговування та ремонту компресора «Atlas Copco» OEM ORV-12 та привідних двигунів компресора) (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
Обсяг, вартість послуг, вимоги до послуг визначаються за взаємною згодою сторін та вказуються у «Технічній специфікації. Інформації про необхідні технічні, якісні характеристики предмета закупівлі» (Додаток №2), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною. (п. 1.2. Договору).
Ціна Договору становить 175 196,00 грн без ПДВ. (п. 2.3. Договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору платежі за даним Договором здійснюються замовником шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з дати складання електронного первинного документа, підписаного сторонами.
Строк надання послуг, передбачених п. 1.1. цього Договору, становить 30 календарних днів з дати, зазначеної замовником у письмовій заявці (далі - заявка) (п. 3.1. Договору).
Датою закінчення наданих послуг виконавцем вважається дата їхнього прийняття замовником, в порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору (п. 3.2. Договору).
Відповідно до п.п. 4.1., 4.1.1., 4.2., 4.3.2., 4.4. Договору приймання послуг, наданих виконавцем оформлюється електронним актом приймання-передачі наданих послуг, підписаним уповноваженими представниками сторін. Складання (створення) та підписання акта приймання-передачі наданих послуг здійснюється сторонами в електронній формі з використанням ресурсів сервісу iDocHUB та визнається сторонами істотною умовою цього Договору згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Після завершення надання послуг, протягом 2 робочих днів, виконавець з використанням ресурсів сервісу iDocHUB складає (створює) та підписує електронний акт приймання-передачі наданих послуг. За наявності заперечень щодо даних, наведених в ньому, уповноважений представник замовника з використанням ресурсів Сервісу iDocHUB відхиляє його, а також направляє виконавцю мотивоване заперечення проти такого підписання (далі - Мотивоване заперечення). В Мотивованому запереченні Замовник письмово повідомляє Виконавця про -недоліки, та про час і місце зустрічі для складання Акта виявлених недоліків (далі - «Акт виявлених недоліків»), в якому повинні фіксуватися строк усунення недоліків виконавцем. Усунення недоліків в наданих послугах здійснюється виконавцем безкоштовно. Акт виявлених недоліків складається у двох примірниках - по одному для кожної із сторін. У разі не прибуття виконавця у зазначений строк без переднього узгодження додаткового строку прибуття для складання Акта виявлених недоліків та/або відмови виконавця підписати його, замовник складає Акт виявлених недоліків самостійно та направляє один примірник виконавцю. Акт виявлених недоліків вважається підписаним Виконавцем на третій робочий день після його отримання.
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. (п. 10.1. Договору).
Додатком №2 до Договору сторони оформили технічну специфікацію, в якій, зокрема, зазначено про необхідність заміни компресорного мастила марки Paroil S в кількості 60 літрів.
На виконання умов Договору позивачем було складено заявку №12-00/2/3232-21 від 23.07.2021 про готовність до виконання договору.
31.12.2021 представники відповідача прибули до ЛВДС «Кременчук» для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту компресора «Atlas Copco» OEM ORV-12 та привідних двигунів компресора. При цьому, для здійснення технічного обслуговування було привезено компресорне мастило Coralia VDL 46.
У зв'язку з невідповідністю компресорного мастила умовам технічної специфікації, погодженої сторонами додатком №2 до Договору, позивачем було складено Акт про невідповідність, в якому зазначено, що 31.12.2021 року ФОП Окаянченко І.О. прибув до ЛВДС «Кременчук» з компресорним мастилом, що не відповідає умовам Договору.
Претензією №04-03/11/291-22 від 19.01.2022 року позивач вимагав від відповідача сплати штраф та пеню за неналежне виконання умов Договору.
У зв'язку з невиконанням умов Договору, позивачем було направлено на адресу відповідача лист №12-00/2/4159-22 від 04.08.2022 про відмову від зобов'язань за Договором.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що відповідач умов Договору не виконав, технічне обслуговування та ремонт компресора не здійснив, а тому наявні підстави для стягнення з нього суми пені в розмірі 59 917,03 грн та суми штрафу в розмірі 12 263,72 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір є за своєю правовою природою договором підряду, а відтак, в межах предмету спору в даній справі, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
За приписами частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду. (стаття 846 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що строк надання послуг, передбачених п. 1.1. цього Договору, становить 30 календарних днів з дати, зазначеної замовником у письмовій заявці.
З матеріалів вбачається, що в заявці позивача №12-00/2/3232-21 від 23.07.2021 позивач просить розпочати надання послуг з 26.07.2021, у зв'язку з чим, строк надання послуг, згідно п. 3.1. Договору, до 25.08.2021 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до п.4.1., 4.2. Договору сторонами не підписано акту приймання-передачі наданих послуг в межах зазначеного строку.
Окрім того, представники відповідача, що прибули 31.12.2021 до ЛВДС «Кременчук» для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту компресора «Atlas Copco» OEM ORV-12 та привідних двигунів компресора привезли компресорне мастило Coralia VDL 46, яке не відповідає умовам Договору, що було зафіксовано в Акті про невідповідність від 31.12.2021.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, відповідач не надав позивачу послуги з технічного обслуговування та ремонту компресора, чим порушив строки, визначені умовами Договору.
Відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання, у зв'язку з чим його дії є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За вірними висновками суду першої інстанції, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу та пені.
За порушення строків надання послуг позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 59 917,03 грн, розраховану за період з 26.08.2021 по 03.08.2022, та суму штрафу в розмірі 12 263,72 грн.
Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним Договором виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7,0% від вартості послуг.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18.
Здійснивши перевірку наданого до позовної заяви розрахунку пені, судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується апеляційний суд, що позивачем не враховано наступні положення Договору.
Згідно п. 10.1. Договору він набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. (п. 10.1. Договору).
Відповідно до п. 10.5. Договору закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору.
У зв'язку з відсутністю автоматичної пролонгації вказаного Договору, строк його дії, відповідно, закінчився 31.12.2021.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно застосовано до відповідача відповідальність за порушення умов Договору, яке мало місце під час дії даного Договору, а саме в період з 26.08.2021 по 31.12.2021 та встановлено обґрунтованою до стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 12 263,72 грн та суми пені в розмірі 22 249,89 грн.
Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, водночас позивачем не доведено суду першої та апеляційної інстанції наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов Договору у вигляді санкцій понад суми, визнані судом обґрунтованими.
У постанові від 04.05.2018 у справі №927/333/17, на яку посилається скаржник в обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновком апеляційного суду про те, що строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині оплати поставленого товару.
У постанові від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, на яку посилається апелянт, Верховний Суд зазначив, що позивач надавав відповідачеві послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг, що підтверджують акти форми № КБ-2в і довідки форми № КБ-3, в яких є посилання на договір, та складення яких відповідач не заперечує, тому порушення позивачем строку надання відповідачу актів форми № КБ-2в і довідок форми № КБ-3 та надання їх лише 26.06.2019, тобто після закінчення строку дії договору, не припиняє зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором.
У постанові від 09.04.2020 у справі №910/4962/18, на яку посилається апелянт, Верховний Суд зробив висновок, що судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 10.1 договору від 14.07.2016 №07/16/14/01-Р строк дії договору скінчився 14.07.2017, однак з серпня 2017 року по травень 2018 року позивач продовжував надавати відповідачеві послуги з організації перевезення вагоном № 66812140, що підтверджують акти наданих послуг, рахунки фактури, документи про отримання позивачем оплати від відповідача, в яких є посилання на договір від 14.07.2016 №07/16/14/01-Р та складення яких позивач не заперечує, тобто станом на 13.09.2017, коли позивач звернувся до відповідача з листом № 3404, в якому повідомив про те, що вагон № 66812140 знаходиться на тимчасово окупованій території, тому залізницею буде пред'явлено вартість втраченого вагону для відшкодування товариству, зобов'язання між сторонами не припинилися та продовжували існувати.
У постаноі від 19.03.2019 у справі №916/626/18, на яку посилається апелянт, предметом спору у вказаній справі було витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії, Верховний Суд погодився з позицією суду першої інстанції, що зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився,
Отже, правовідносини у справах №927/333/17, №910/11592/19, №910/4962/18, №916/626/18, розглянуті Верховним Судом, та в справі №910/9084/22 є відмінними та не підлягають застосуванню апеляційним судом.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі № 910/9084/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м.Києва від 21.12.2022 у справі № 910/9084/22 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укртранснафта".
4. Матеріали справи №910/9084/22 повернути до Господарського суду м.Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська