вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" лютого 2024 р. Справа№ 910/11121/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача за первісним позовом: Верета А.В. (виписка з ЄДРЮОФОП)
від відповідача за первісним позовом: Кудрицький Р.П. (посвідчення адвоката КВ3188 від 28.04.2015)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 (повний текст рішення складено 18.09.2023)
у справі № 910/11121/22 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва"
до фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни
про стягнення 95 109,95 грн
та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва"
про визнання договору недійсним,
Короткий зміст первісних позовних вимог
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни про стягнення 95 109,95 грн заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.07.2015 № 198.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
Фізична особа-підприємець Орлова Інна Ігорівна звернулася до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про визнання недійсним договору від 16.07.2015 № 198 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/11121/22:
- позовні вимоги первісного позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" задоволено повністю; вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" 95 109,95 грн основного боргу, а також 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору;
- у задоволенні позовних вимог зустрічного позову фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни відмовлено повністю.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Орлова Інна Ігорівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/11121/22 в частині задоволення первісних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у первісних позовних вимогах повністю.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції проігноровано те, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідачу за первісним позовом, до моменту подання позивачем за первісним позовом даної позовної заяви, направлялися такі документи як акти про надання послуг, претензії, а також акти звірки розрахунків щодо послуг наданих позивачем за первісним позовом.
Крім того, відповідач за первісним позовом наголошує на тому, що всі вищевказані акти про надання послуг та претензії, які були долучені позивачем за первісним позовом до матеріалів справи стосуються договору щодо якого місцевий господарський суд, відмовляючи у зустрічному позові, дійшов висновку про неукладення вищезгаданого договору.
Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач за первісним позовом зауважує на тому, що не маючи будь-яких правовідносин з позивачем за первісним позовом, не отримуючи акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) та претензій, які були додані до матеріалів справи, відповідач за первісним позовом не міг фізично погоджуватися або заперечувати проти наданих послуг позивачем за первісним позовом, оскільки відповідачу за первісним позовом не було відомо про надання таких послуг позивачем за первісним позовом.
До Північного апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, в яких останній наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували перелік та кількість послуг, які нібито надавалися позивачем за первісним позовом.
Також у вищевказаних поясненнях, відповідач за первісним позовом просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи заяву свідка - фізичної особи - підприємця Войтенка Максима Володимировича від 04.12.2023, в якості доказів відсутності надання послуг позивачем за первісним позовом.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, до суду апеляційної інстанції від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, в яких останній наголошує на тому, що розрахунок заборгованості здійснювався на підставі тарифів, встановлених розпорядженням органу місцевого самоврядування та є незмінним, тобто спірний договір не впливав на тариф та розрахунок заборгованості.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 910/11121/22 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023, справу № 910/11121/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/11121/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.; призначено справу до розгляду на 07.02.2024.
В судове засідання, яке відбулося 07.02.2024, з'явилися представники позивача та відповідача за первісним позовом.
Представник відповідача за первісним позовом підтримав своє клопотання, яке було викладено ним у письмових поясненнях, щодо долучення до матеріалів справи заяви свідка - фізичної особи - підприємця Войтенка Максима Володимировича від 04.12.2023, в якості доказів відсутності надання послуг позивачем за первісним позовом.
Розглянувши вищевказане клопотання відповідача за первісним позовом, заслухавши думку представника позивача за первісним позовом з цього приводу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення на стадії апеляційного розгляду даної справи, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, необхідна наявність таких критеріїв, як: "винятковість випадку", "причини, що об'єктивно не залежать від особи" та "наявність доказів неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції", і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. Близькою за змістом є правова позиція, викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.
Суд касаційної інстанції також вказував, що відповідно до висновку щодо застування ст.ст. 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасність вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Судова колегія констатує, що відповідач за первісним позовом у своєму клопотанні не обґрунтував належним чином неможливість подання такого клопотання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача за первісним позовом.
Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що заява свідка датована - 04.12.2023, тобто після прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення від 07.09.2023.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
16.07.2015 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" (виконавцем, позивачем за первісним позовом) та фізичною особою-підприємцем Орловою Інною Ігорівною (споживачем, відповідачем за первісним позовом) укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 198, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання житлового будинку № 14 та прибудинкової території по пр-ту Героїв Сталінграда у м. Києві, в якому знаходиться нежитлове приміщення, яке належить споживачу, відповідно до погодженого сторонами переліку послуг та їх вартості, що є невід'ємною частиною цього договору, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.
У додатку до договору визначено адресу приміщення: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 14, площа нежитлового приміщення - 487,9 км.м, а також наведено розрахунок плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 1088,55 грн на місяць.
В позові позивач за первісним позовом посилався на те, що відповідач за первісним позовом не здійснював оплату за послуги з утримання житлового будинку № 14 та прибудинкової території по пр-ту Героїв Сталінграда у м. Києві, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом у сумі 95109,95 грн за період січень 2018 - по липень 2022.
До матеріалів справи, позивачем за первісним позовом було долучено відповідну копію договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.07.2015 № 198.
У свою чергу, відповідач за первісним позовом проти укладення з ним вказаного договору заперечував, пославшись на те, що вказаний договір він не підписував, а проставлений від його імені підпис на договорі не належить - фізичній особі-підприємцю Орловій Інні Ігорівні.
Разом із цим, позивач за первісним позовом у письмових поясненнях зазначив, що не має можливості подати до суду оригінал витребуваного договору, оскільки даний договір втрачено безповоротно внаслідок залиття кабінету сектору управління нежитловим фондом.
На підтвердження відповідних обставин до пояснень позивачем за первісним позовом подано наказ "Про призначення службової перевірки" від 21.06.2023 № Н-46 та акт за результатами службової перевірки щодо факту пошкодження та втрати частини документів сектору управління нежитловим фондом.
Також, до вказаних пояснень позивачем за первісним позовом долучено витяг з акту ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" № 11-30/353 від 14.07.2021 за період з 01.01.2018 по 31.03.2021 та окремих питань фінансово-господарської діяльності від 01.01.2017 по 31.12.2017, в якому містяться відомості про відображення в бухгалтерському обліку підприємства договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.07.2015 № 198.
Судом першої інстанції не прийнято в якості належного доказу укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.07.2015 № 198 відомості з акту ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" № 11-30/353 від 14.07.2021 за період з 01.01.2018 - по 31.03.2021 та окремих питань фінансово-господарської діяльності від 01.01.2017 - по 31.12.2017.
Разом із цим, місцевим господарським судом вказано, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Крім того, до матеріалів справи долучено копію першої сторінки договору дарування частки нежилих приміщень від 17.04.2015, за яким Орловій Інні Ігорівні прийнято в дар 84/300 частки нежилих приміщень (що дорівнює 1/3 від 84/100 частки нежилих приміщень), що розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 14, у підвалі, загальною площею 489,7 кв.м., з яких відчужувана площа складає 409,9 кв.м.
Водночас у матеріалах справи міститься копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.04.2015, відповідно до якого за Орловою Інною Ігорівною зареєстровано право власності на 84/300 частки нежилих приміщень, що розташовані за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 14, у підвалі, загальною площею 489,7 кв.м.
Дане нежитлове приміщення використовується фізичною особою-підприємцем Орловою Інною Ігорівною для здійснення господарської діяльності, що підтверджується наданою нею для огляду до суду оригіналом договору від 17.02.2016 № 170216 про оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 14, підвал.
Також, відповідні пояснення надані під час розгляду справи представником фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни, який підтвердив використання зазначеного нежитлового приміщення для здійснення господарської діяльності.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вищевикладене свідчить, що на фізичну особу-підприємця Орлову Інну Ігорівну, як на власника частки в нерухомому майні, покладений тягар зі здійснення оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, що надаються щодо спірного нерухомого майна.
Із матеріалів справи вбачається, що за період з січня 2018 - до липня 2022 позивачем з первісним позовом виставлені відповідачем за первісним позовом акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 14, на загальну суму 95 109,95 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, вказані акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) направлялися на юридичну адресу місця реєстрації фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, фізичній особі-підприємцю Орловій Інні Ігорівні направлялися претензія про сплату боргу від 15.07.2019 № 463-3507, акт звірки розрахунків за період з 01.10.2021 по 31.10.2021, претензія про сплату боргу від 26.01.2021 № 05/01 з актом звірки розрахунків за період з 01.10.2015 по 31.12.2020, претензія про сплату боргу від 07.12.2020 № б/н з актом звірки розрахунків за період з 01.10.2015 по 30.11.2020.
При цьому, судом першої інстанції вказано, що не отримання відповідачем за первісним позовом документів, направлених на адресу її місця реєстрації, не свідчить про неналежність дій позивача за первісним позовом із надання споживачу актів прийняття-передачі робіт (про надання послуг), оскільки отримання поштових відправлень адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Одночасно, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача за первісним позовом з претензіями до позивача за первісним позовом щодо наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у спірний період, невідповідності розрахунку оплати за послуги чи їх якості.
За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованість за фактично надані позивачем за первісним позовом житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з січня 2018 - до липня 2022 у сумі 95 109,95 грн.
У той же час, фізичною особою-підприємцем Орловою Інною Ігорівною подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.07.2015 № 198. Вказаний зустрічний позов мотивований тим, що проставлений у договорі підпис від імені фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни їй не належить та остання відповідний договір не підписувала.
Враховуючи, що спірний договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.07.2015 № 198 є неукладеним, місцевий господарський суд дійшов висновку в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним такого договору відмовити, з огляду на неналежний спосіб захисту.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/11121/22:
- позовні вимоги первісного позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" задоволено повністю; вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" 95 109,95 грн основного боргу, а також 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору;
- у задоволенні позовних вимог зустрічного позову фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни відмовлено повністю.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву та письмових пояснень сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуване рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Судова колегія констатує, що рішення місцевого господарського суду оскаржується в частині задоволених первісних вимог, в частині зустрічних позовних вимог не оскаржується.
Відтак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення лише у зазначеній частині вимог.
З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Предметом доказування в справі є обставини, пов'язані з виконанням позивачем за первісним позовом послуг з утримання житлового будинку № 14 та прибудинкової території по пр-ту Героїв Сталінграда у м. Києві, в якому знаходиться нежитлове приміщення, яке належить відповідачу за первісним позовом, обґрунтованість стягуваних сум.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно визначення термінів, що наведено у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.т 5);
- споживач житлово-комунальних послуг індивідуальний або колективний споживач (п. 13);
- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з січня 2018 - до липня 2022 позивачем за первісним позовом були виставлені відповідачу за первісним позовом акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 14, на загальну суму 95109,95 грн.
Вказані акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) направлялися на юридичну адресу місця реєстрації фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, як свідчать матеріали справи, фізичній особі-підприємцю Орловій Інні Ігорівні направлялися претензія про сплату боргу від 15.07.2019 № 463-3507, акт звірки розрахунків за період з 01.10.2021 по 31.10.2021, претензія про сплату боргу від 26.01.2021 № 05/01 з актом звірки розрахунків за період з 01.10.2015 по 31.12.2020, претензія про сплату боргу від 07.12.2020 № б/н з актом звірки розрахунків за період з 01.10.2015 по 30.11.2020.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не отримання відповідачем за первісним позовом документів, направлених на адресу його місця реєстрації, не свідчить про неналежність дій позивача за первісним позовом із надання споживачу актів прийняття-передачі робіт (про надання послуг), оскільки отримання поштових відправлень адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Близька за змістом правова позиція наведена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19.
Одночасно, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача за первісним позовом з претензіями до позивача за первісним позовом щодо наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у спірний період, невідповідності розрахунку оплати за послуги чи їх якості.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за первісним позовом обов'язку зі сплати заборгованості у розмірі 95 109,95 грн, судова колегія дійшла висновку, що у спірних правовідносинах позивачем за первісним позовом доведено наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог.
Відтак, висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Наведені відповідачем за первісним позовом аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача за первісним позовом.
В свою чергу, викладені позивачем за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Орлової Інни Ігорівни залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі № 910/11121/22 - без змін.
Матеріали справи № 910/11121/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 20.02.2024.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко