Справа № 743/14/24
Провадження №3/743/40/24
20 лютого 2024 року смт Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Воєдило О. В.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі міського типу Ріпки матеріали, які надійшли від Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді молодшої сестри в Чернігівському геріатричному пансіонаті, громадянки України, до адміністративної відповідальності не притягувалася, за частиною 1 статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
21.12.2023 р. о 20 год 10 хв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насилля фізичного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: умисно дала ляпаса своїй доньці ОСОБА_2 , чим вчинила фізичне насильство, внаслідок чого може бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
У судових засіданнях 23.01.2024 р. та 20.02.2024 р. ОСОБА_1 вину визнала повністю, зазначила, що раніше доньку не била, однак вже не бачить іншого способу впливу на її поведінку. Вказала, що донька дозволяє собі вживати спиртні напої та палити, на зауваження не реагує, постійно каже неправду. Зазначеній у протоколі події передувало те, що ОСОБА_1 прибирала у кімнаті, речі доньки були розкидані і тому їй довелося відсунути диван, щоб забрати речі, після чого вона побачила недопалки цигарок за диваном. Оскільки вони проживають удвох із донькою, то вона почала з'ясовувати у доньки навіщо вона палила у кімнаті, однак донька відповіла, що це зробила не вона. Оскільки донька наполягала на цій неправді, ОСОБА_1 дала їй ляпаса. Після чого донька викликала поліцію. У судовому засіданні ОСОБА_1 висловила жаль з приводу того, що дала доньці ляпаса, і зазначила, що більше не планує практикувати такі методи виховання.
У судовому засіданні 20.02.2024 р. потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що мама каже правду і вона, дійсно, палила у кімнаті, кидала недопалки за диван та одразу після їх виявлення заперечувала свою причетність до цієї події. Раніше мама її ніколи не била і коли вона дала їй ляпаса, то ОСОБА_3 вийшла на вулицю та зателефонувала до поліції. Працівники поліції приїхали та почали оформлювати документи, після чого заборонили ОСОБА_3 та мамі спілкуватися три дні. На наступний день ОСОБА_3 намагалася заговорити з мамою, але мама з нею не спілкувалася. На третій день ОСОБА_3 зателефонувала своїй старшій сестрі та розповіла про ситуацію. Сестра зателефонувала мамі. І тільки після цього мама почала з нею розмовляти і вони поговорили. У судовому засіданні ОСОБА_3 вказала, що більше ніколи не буде наражати на пожежну небезпеку себе та членів своєї родини. На запитання головуючого судді повідомила, що мама зазвичай свариться без принижуючих слів, рідко дозволяє собі сказати щось образливе, але ОСОБА_3 на ці слова не ображається, оскільки їй це звично та не образливо. Зазначила, що буде допомагати мамі по господарству та не буде казати неправду.
Суд, заслухавши учасників судових засідань, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Частиною 1 статті 1732 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Під час безпосереднього сприйняття в судових засіданнях пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та потерпілої, судом не встановлено, що будь-яка сторона у процесі вказує на існування образ, погроз, принижень, переслідувань, залякування, чи обмеження волевиявлення дитини будь-яким іншим способом.
З пояснень дитини жодним чином не вбачається, що у неї виникли побоювання за свою безпеку, з'явилась емоційна невпевненість, нездатність захистити себе чи інші наслідки, спричинені саме психологічним насильством. Відтак обставина психологічного насильства судом виключається за недоведеністю.
Факт вчинення ОСОБА_1 фізичного насильства повністю підтверджується матеріалами справи, поясненнями, наданими нею у судовому засіданні.
В той же час, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд враховує, що ОСОБА_1 раніше до дитини такої поведінки не виявляла, до відповідальності не притягувалась; у судовому засіданні дитина визнала, що її вчинок міг призвести до пожежі, демонструвала поведінку, що свідчить про перейняття на себе частини відповідальності за подію, що сталася; судом не встановлено на момент розгляду справи ознак побоювань матері з боку дитини або ознак перебування ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у середовищі будь-якого конфлікту.
З огляду на це, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Згідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Зважаючи на те, що стягнення не накладається, підстави для стягнення судового збору відсутні.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 23, 24, 36, 401, 1732, 221, 245-249, 251, 256, 276 - 279, 280 - 295 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М. В. Кравчук