Провадження № 3/742/627/24
Єдиний унікальний № 742/1085/24
Постанова
іменем України
20 лютого 2024 року м. Прилуки Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та проживання: АДРЕСА_2 , перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною
за ч.1 ст. 184 КУпАП,
установив:
09.02.2024 близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: під час перевірки було встановлено, що в будинку невідомі особи, які ведуть аморальний спосіб життя, палять тютюнові вироби, в будинку стійкий запах диму, дитячі речі розкидані, мати не здійснює належний догляд за дитиною, чим порушила вимоги ст. 150 СК України, та вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини викладені у протоколі підтвердила, вину визнала. Щиро розкаялася у вчиненому. Вказала на недопущення подібного в майбутньому.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, яке підтверджується зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №587540 від 09 лютого 2024 року, письмовими поясненнями правопорушниці.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до положень ст.184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 норми закону.
Зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а його об'єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого сина.
Згідно ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що відноситься до адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, враховуючи особу правопорушниці, її ставлення до скоєного та керуючись ч.1 ст. 184, 221, 283-285, 294 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді - попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 грн. 60 коп.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА