Справа № 214/2390/22
2/214/932/24
Іменем України
23 січня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Петренко К.І.
за участю представника позивача - Сальнікова Є.В.
за участю відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
за участю представника відповідачів - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної шкоди, суд.-
Позивач АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , уточнивши який, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заподіяну матеріальну шкоду в сумі 122 969, 79 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач зазначив, що 20.04.2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу (справа № 214/843/22) постановлено ухвалу, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. 16.05.2022 року АТ «ПУМБ» подано до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу позовну заяву за вих. № KHO-14.6.2/243 від 06.05.2022, до відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та третьої особи ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» про солідарне відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, в сумі 496 314, 88 грн. заявою АТ «ПУМБ», в порядку спрощеного позовного провадження. Разом з тим, на замовлення АТ «ПУМБ», у відповідності до укладених договорів, в повному обсязі виконано ремонтні та відновлювальні роботи автомобілю марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в рахунок оплати за які Банк на рахунок ФОП « ОСОБА_5 » перераховано грошові кошти: згідно платіжного доручення № 000234296/00000015389 від 23.06.2022 по рахунку № 240 від 21.06.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 248 від 21.06.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 36 840 грн.; згідно платіжного доручення № 000237545/00000016989 від 15.07.2022 по рахунку № 254 від 11.07.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 254 від 11.07.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 52 100 грн.; згідно платіжного доручення № 000240694/00000018468 від 05.08.2022 по рахунку № 296 від 01.08.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 296 від 01.08.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 91 600 грн.; всього на загальну суму 180 540 грн.. Крім того, згідно платіжного доручення № 29642 від 14.07.2022, від ТДВ Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», ЄДРПОУ 32382598), яку Банк просив суд залучити як третю особу щодо предмету спору, 14.07.2022 року на рахунок Банку надійшло страхове відшкодування відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/1026918 від 02.07.2021, в сумі 57570, 21 грн. На підставі викладеного, остаточний розрахунок матеріальної шкоди за позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення за вих. № КНО-14.6.2/243 від 06.05.2022, завданої АТ «ПУМБ» протиправними діями ОСОБА_1 внаслідок вчиненого ним кримінального правопорушення, здійснено відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди у відповідності до вищенаведених документів від ФОП « ОСОБА_5 » за вирахуванням виплаченої Банку ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» суми страхового відшкодування, складає 122969, 79 грн. Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України кожна особа може звернутись до суду з вимогою про відшкодування збитків та майнової шкоди. Згідно зі статтями 190, 1166, 1192 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав. Колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17 висловлений правовий висновок про те, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу). За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Не погодившись з позовними вимогами, відповідачкою ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого наведено наступне. 06 травня 2022 року в Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» подана позовна заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення в сумі 496 314,88 грн. 05 вересня 2022 року до суду подана заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог, в якій вказано, що на рахунок банку від ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» надійшло страхове відшкодування майнової шкоди, і тому банк просить суд виключити з цивільного позову третю особу ТДВ СК «АЛЬ-ФА-ГАРАНТ», та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 122969,79 грн. Позивач АТ «ПУМБ» в позовній заяві вказує, що 20.04.2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу (справа № 214/843/22) постановлено ухвалу, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Кримінальним провадження встановлено, що 23.10.2021 року, приблизно о 16 годині 32 хвилини, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Рокосовського в м. Кривому Розі, під час проїзду перехрестя з вул. Ярослава Мудрого, в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», допустив зіткнення з спеціалізованим фургоном «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить АТ «ПУМБ», під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався з правого боку відносно руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої ступеню тяжкості. Автомобіль «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/1026918 від 02.07.2021 року, застрахований у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», на ім'я ОСОБА_7 . Вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, в матеріалах кримінального провадження по факту ДТП, яка сталась 23.10.2021 року, внаслідок якої водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, є матеріали комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи №КСЕ 19/104-22/2054 від 31.01.2021 року, в якій вказано, що «Дослідженням встановлено, що середня швидкість руху автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить АТ «ПУМБ», під керуванням водія ОСОБА_6 , при наближенні до перехрестя, на якому сталась його зіткнення з автомобілем «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , становила 87,6 км/год. Дорожньо-транспортна пригода сталася у населеному пункті (м. Кривий Ріг). У відповідності до вимог п.п.12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України, допустима швидкість руху транспортних засобів в населених пунктах становить 50 км/год, а відповідно водій автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався із значним перевищенням допустимої швидкості руху в населеному пункті, діючи всупереч вищезазначеним нормам Правил, що при дослідженні обставин ДТП не виключає наявності причинного зв'язку між перевищенням водієм допустимої швидкості руху та настанням зіткнення автомобілів». Тобто в матеріалах кримінального провадження встановлена обопільна вина обох водіїв в дорожньо-транспортної пригоді, яка сталась 23.10.2021 року. Однак, ОСОБА_6 не був притягнутий до адміністративної відповідальності внаслідок того, що слідчий не направив відносно нього матеріали в орган дізнання. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України. Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені статтею 1188 ЦК України, частиною першою якої визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають воло-дільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини. Верховний суд в постанові від 18 березня 2020 року по справі №328/2750/18 вказує, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. Зазначає, що крім того, в позовній заяві вказано, що АТ «ПУМБ» визначило розмір завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП. Ремонтні роботи виконували ТОВ «ЄДЕЛЬВЕЙС-4», ТОВ «РЕФОРМ». Розрахунок матеріальної шкоди, завданої АТ «ПУМБ» протиправними діями ОСОБА_1 , здійснено відповідно ст. 22 ЦК України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди у відповідності до вищенаведених ремонтної калькуляції ТОВ «ЄДЕЛЬВЕЙС-4» №2035 від 10.02.2022 року та рахунку ТОВ «РЕФОРМ» №1329 від 08.02.2022 року, та складає 496 314,88 грн. Учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , який визнаний винуватим та ОСОБА_2 , після дорожньо-транспортної пригоди не приймали участь в огляді автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, не були відповідним чином повідомленні, не запрошувалися для огляду та проведення оцінки автомобіля. Вважає, що сума відновлювального ремонту автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП є явно завищеною, і можливо у застрахованого автомобіля вже були пошкодження до ДТП, або ремонтні підприємства навмисно завищили вартість відновлювального ремонту, або в калькуляцію включили роботи чи запчастини, які пошкоджені не внаслідок саме цієї ДТП. Відповідно п. 5.2.«Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2003 року за № 1074/8395: «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.» В матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні будь-які відомості про сповіщення ОСОБА_1 та її, ОСОБА_2 , про необхідність прибуття для про-ведення огляду автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, не проведена автотоварознавча експертиза застрахованого автомобіля на предмет оцінки заподіяної шкоди. Вважає, що позивачем не надано допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували суму збитків, вчинених відповідачем ОСОБА_1 , а ті, докази та обставини, що викладені в позовній заяві є необґрунтованими, безпідставними і неправомірними.
10.04.2023 року представником позивача до суду подана відповідь на відзив, в обґрунтування якої наведено наступне. Ознайомившись зі змістом викладених у відзиві відповідачем заперечень, відхиляє їх у повному обсязі як такі, які взагалі не відповідають дійсності. Відповідач у відзиві послався на те, що 20.04.2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу (справа № 214/843/22) постановлено ухвалу, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Кримінальним провадженням встановлено, що 23.10.2021 року, приблизно о 16 год. 32 хвил. сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі «RENAULT LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Рокосовського в м. Кривий Ріг, під час проїзду перехрестя з вул. Ярослава Мудрого, в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», допустив зіткнення із належним АТ «ПУМБ» спеціалізованим фургоном «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався з правого боку відносно руху автомобіля «RENAULT LAGUNA». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди постраждав водій ОСОБА_6 , який отримав тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої ступені тяжкості. В матеріалах кримінального провадження є матеріали комплексної фототехнічної та автотехничної експертизи № КСЕ 19/104-22/2054 від 31.01.2021 року, в якій вказано, що «Дослідженням встановлено, що середня швидкість руху автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», який належить АТ «ПУМБ», під керуванням водія ОСОБА_6 , при наближенні до перехрестя, на якому сталась його зіткнення з автомобілем RENAULT LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , становила 87,6 км.год. Дорожньо-транспортна пригода сталася у населеному пункті. У відповідності до вимог п.п. 12.4, 12.9 (Б) Правил дорожнього руху України, допустима швидкість руху в населеному пункті становить 50 км/год, а відповідно водій автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI» рухався із значним перевищенням допустимої швидкості руху в населеному пункті, що при дослідженні обставин ДТП не виключає наявності причинного зв'язку між перевищенням водієм допустимої швидкості руху та настанням зіткнення автомобілів». Тобто, на думку, відповідача, в матеріалах кримінального провадження встановлена обопільна вина обох водіїв в ДТП, яка сталася 23.10.2021 року. Однак, ОСОБА_6 не був притягнутий до адміністративної відповідальності внаслідок того, що слідчий не направив матеріали відносно нього матеріали в орган дізнання. Вказує, що, але вищевикладену інформацію, фактично відповідачем вирвано із контексту усіх наявних матеріалів кримінального провадження № 12021041230001275 від 23.10.2021 та матеріалів судової справи № 214/843/22 та викладено у своєму відзиву на позовну заяву на свій лад. Так, під час досудового розслідування та судового провадження встановлено, що 20.04.2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу у справі № 214/843/22 постановлено ухвалу, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засідання вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, обставини викладені у обвинувальному акті не оспорював, щиро каївся та звернувся з клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності, посилаючись на те, що він вчинив необережний нетяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності, примирився з потерпілою та відшкодував завдані ним збитки, зазначив, що йому зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ст. 46 КК України. Також у судовому засіданні підтверджено той факт, що 23.10.2021 приблизно о 16.32 год., в світлий час доби, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «RENAULT LAGUNA», рухався по сухому асфальтному покриттю, проїжджої частини другорядної дороги вул. Рокосовського, позначеної дорожніми знаками пріоритету 2.1 "Надати дорогу", з боку пр. Гагаріна, в напрямку вул. Волосевича, наближаючись до нерегульованого перехрестя вул. Рокосовського та вул. Ярослава Мудрого, в Саксаганському районі, м. Кривого Рогу. В цей же час по проїжджій частині головної дороги вул. Ярослава Мудрого, позначеної дорожнім знаком пріоритету 2.3 «Головна дорога», з боку вул. Дніпровське шосе у напрямку вул. Волгоградська, рухався спеціалізованим фургоном «MERCEDES BENZ SPRINTER 316 CDI», під керуванням водія ОСОБА_6 , який також наближався до не регульованого перехрестя доріг вул. Рокосовського та вул. Ярослава Мудрого, в Саксаганському районі, м. Кривого Рогу. Водій ОСОБА_1 , перед виїздом з другорядної проїжджої частини дороги вул. Рокосовського на головну проїжджу частину дороги вул. Ярослава Мудрого, грубо ігноруючи встановлені дорожні знаки, діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, маючи технічну можливість запобігти зіткненню з спеціалізованим фургоном «MERCEDESBENZ SPRINTER 316 CDI», вчасно не зменшив швидкість руху та не зупинив керований ним автомобіль «RENAULT LAGUNA», щоб надати дорогу спеціалізованому фургону «MERCEDESBENZ SPRINTER 316 CDI», який рухався по головній проїжджій частині дороги вул. Ярослава Мудрого з правого боку відносно його руху, продовжив рух прямо, чим грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 16.11 і дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок невиконання зазначених правил безпеки дорожнього руху України, дотримання яких було достатньою умовою для запобігання події, водій ОСОБА_1 , на нерегульованому перехресті проїзних частин вул. Рокосовського та вул. Ярослава Мудрого, допустив зіткнення керованого ним автомобіля «RENAULT LAGUNA», зі спеціалізованим фургоном «MERCEDESBENZ SPRINTER 316 CDI», який рухався прямо по головній дорозі вул. Володимира Бизова. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 , був травмований та відповідно висновку експерта № 45 від 11.01.2022, отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому шилоподібного відростка правої променевої кістки без зміщення, які за своїм характером відносяться до ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я (більше 21 доби). Захисник обвинуваченого у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття провадження на підставі ст. 46 КК України. Зазначає, що таким чином, під час досудового розслідування та судового розгляду підтверджено, що саме допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків. Ніякої обопільної вина обох водіїв в ДТП, яка сталася 23.10.2021 року, під час досудового розслідування та судового провадження, не було встановлено. Тобто, з урахуванням сукупності приписів чистини 3 статті 28 ЦПК і частини 7 статті 128 КПК України пред'явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства має право особа, яка не пред'явила цивільного позову у кримінальному провадженні до початку судового розгляду або такий пред'явлений у кримінальному провадженні цивільний позов особи був залишений без розгляду у цьому ж кримінальному провадженні. В силу ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суда, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», при розгляді справи про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суда лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи із справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду в постанові від 10 серпня 2021 року у справі № 161/694/20 встановлений правовий висновок про те, що у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства. Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постановах від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15, від 14.09.2016 у справі № 6-7254цс16 та Верховного суду від 27.04.2018 у справі № 910/9029/17 та від 14.02.2018 у справі № 344/10730/15-цс, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. Відповідач у відзиві послався на те, що підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначений нормами статей 1187, 1188 ЦК України. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодується кожним з них залежно від визнання вини. Розрахунок матеріальної шкоди АТ «ПУМБ» протиправними діями ОСОБА_1 здійсненої відповідно ст. 22 ЦПК України, та складає 496 314,88грн.Учасник ДТП ОСОБА_1 , який визнаний винуватим та ОСОБА_2 після ДТП не приймали участь в огляді автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, не були відповідним чином повідомлені, не запрошувалися для огляду та проведення оцінки автомобіля. Вважає, що сума відновлювального ремонту автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП є явно завищеною, і можливо у застрахованого автомобіля вже були пошкодження до ДТП, або ремонтні підприємства навмисно завищили вартість відновлювального ремонту, або в калькуляцію включили роботи чи запчастини, які пошкоджені не внаслідок саме цієї ДТП. Не проведена автотоварознавча експертиза застрахованого автомобіля на предмет оцінки заподіяної шкоди. Тому вважає, що позивачем не надано допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували суму збитків, вчинених відповідачем ОСОБА_1 , а ті докази та обставини, що викладені в позовній заяві є необґрунтованими, безпідставними і неправомірними. Банк не згоден з вищенаведеними доводами відповідача з причин того, що згідно з пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України кожна особа може звернутись до суду з вимогою про відшкодування збитків та майнової шкоди. Згідно зі статтями 190, 1166, 1192 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав. Колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17 висловлений правовий висновок про те, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу). За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. На момент подання до суду позовної заяви розрахунок матеріальної шкоди, завданої АТ «ПУМБ», було здійснено відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди у відповідності до вищенаведених ремонтної калькуляції ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙС-4» № 2035 від 10.02.2022 та рахунку ТОВ «РЕФОРМ» № 1329 від 08.02.2022, та складає у загальному розмірі 496 314, 88 грн. Але у подальшому цивільній справі № 214/2390/22, виникла необхідність в зменшенні розміру позовних вимог, так як на замовлення АТ «ПУМБ», у відповідності до укладених договорів, в повному обсязі виконано ремонтні та відновлювальні роботи автомобілю марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в рахунок оплати за які Банк на рахунок ФОП « ОСОБА_5 » перераховано грошові кошти: згідно платіжного доручення № 000234296/00000015389 від 23.06.2022 по рахунку № 240 від 21.06.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 248 від 21.06.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 36 840 грн.; згідно платіжного доручення № 000237545/00000016989 від 15.07.2022 по рахунку № 254 від 11.07.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 254 від 11.07.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 52 100 грн.;згідно платіжного доручення № 000240694/00000018468 від 05.08.2022 по рахунку № 296 від 01.08.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 296 від 01.08.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 91 600 грн.; всього на загальну суму 180 540 гррн. Крім того, згідно платіжного доручення № 29642 від 14.07.2022, від ТДВ Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», ЄДРПОУ 32382598), яку Банк просив суд залучити як третю особу щодо предмету спору, 14.07.2022 року на рахунок Банку надійшло страхове відшкодування відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/1026918 від 02.07.2021, в сумі 57 570, 21 грн. На підставі викладеного, банком було зроблено перерахунок матеріальної шкоди за позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення за вих. № КНО-14.6.2/243 від 06.05.2022, завданої АТ «ПУМБ» протиправними діями ОСОБА_1 внаслідок вчиненого ним кримінального правопорушення, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди у відповідності до вищенаведених документів від ФОП « ОСОБА_5 » за вирахуванням виплаченої Банку ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» суми страхового відшкодування, складає 122 969, 79 грн. У зв'язку з тим, що у справі № 214/2390/22, судові засідання у відповідності до вимог ЦПК України, не проводилися, Позивачем були подані до суду: заяву про уточнення позовних вимог за вих. № КНО-14.6.2/506 від 05.09.2022 та заяву про зменшення розміру позовних вимог за вих. № КНО-14.6.2/693 від 08.12.2022, в яких просив суд виключити з цивільного позову у справі третю сторону Товариство з додатковою відповідальністю СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» ( ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», ЄДРПОУ 32382598) та зменшити розмір позовних вимог з 496 314, 88 грн. до 122 969, 79 грн. При цьому, аналізуючи зміст відзиву Відповідача ОСОБА_2 від 21.03.2023, є всі підстави вважати, що їй достовірно відомо про наявність в матеріалах цивільної справи № 214/2390/22 заяв АТ «ПУМБ» про уточнення позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог) з 496 314,88 грн. до 122 969, 79 грн.
14.04.2023 року відповідачкою ОСОБА_2 до суду подані заперечення на відповідь на відзив. Позивач, ознайомившись зі змістом відзиву на позовну заяву, відхиляє його в повному обсязі і вважає всі заперечення такими, що не відповідають дійсності. Самим же позивачем, АТ «ПУМБ» в позовній заяві вказано, що 20.04.2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу (справа № 214/843/22) постановлено ухвалу, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. А вже у відповіді на відзив позивач викладає свої міркування стосовно винуватості ОСОБА_1 та визнання його самим вини. Зазначає свої міркування щодо порушень правил дорожнього руху відповідача та цитує ухвалу Дзержинського суду від 20 квітня 2022 року по кримінальному провадженню. Вказує, що під час розгляду справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої постановлено вирок, що набрав законної сили, або винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, це судове рішення є обов'язковим для суду лише щодо з'ясувань питань, чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою. Відтак, розглядаючи спір, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, сторони та суд не вправі обговорювати вину відповідача, а можливо тільки вирішувати питання про розмір відшкодування. Так, в матеріалах кримінального провадження по факту ДТП, яка сталась 23.10.2021 року, внаслідок якої водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, є матеріали комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи №КСЕ 19/104-22/2054 від 31.01.2021 року, в якій вказано, що «Дослідженням встановлено, що середня швидкість руху автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить АТ «ПУМБ», під керуванням водія ОСОБА_6 , при наближенні до перехрестя, на якому сталась його зіткнення з автомобілем «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , становила 87,6 км/год. Дорожньо-транспортна пригода сталася у населеному пункті (м. Кривий Ріг). У відповідності до вимог п.п.12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України, допустима швидкість руху транспортних засобів в населених пунктах становить 50 км/год, а відповідно водій автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався із значним перевищенням допустимої швидкості руху в населеному пункті, діючи всупереч вищезазначеним нормам Правил, що при дослідженні обставин ДТП не виключає наявності причинного зв'язку між перевищенням водієм допустимої швидкості руху та настанням зіткнення автомобілів». Тобто, причинний зв'язок встановлено дослідженням. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені норма-ми статей 1187,1188 ЦК України. Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені статтею 1188 ЦК України, частиною першою якої визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають воло-дільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини. Верховний суд в постанові від 18 березня 2020 року по справі №328/2750/18 вказує, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. Банк також не погоджується з доводами у відзиві щодо завищених цін та наявних пошкоджень саме внаслідок цього ДТП. Зазначає, що позивачем не наведені належним чином докази щодо пошкоджень застрахованого автомобіля, час заподіяння таких пошкоджень, місце огляду автомобіля, не надано висновок спеціаліста. Відповідно п. 5.2.«Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2003 року за № 1074/8395: «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.» В матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні будь-які відомості про сповіщення ОСОБА_1 та її, ОСОБА_2 , про необхідність прибуття для про-ведення огляду автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди. Розрахунок матеріальної шкоди, завданої протиправними діями ОСОБА_1 , здійснено АТ «ПУМБ» відповідно ст. 22 ЦК України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди у відповідності до ремонтної калькуляції ТОВ «ЄДЕЛЬВЕЙС-4» №2035 від 10.02.2022 року та рахунку ТОВ «РЕФОРМ» №1329 від 08.02.2022 року, що не являється достовірним доказом при урахуванні розміру відшкодування. Вважає, що сума відновлювального ремонту автомобіля «MERCEDES-BENZSPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП є завищеною, необґрунтованою, а ті, докази і обставини, що викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, є неправомірними.
У судовому засіданні 24 липня 2023 року представник позивача позов підтримав повністю та підтвердив свої доводи.
У судовому засіданні 24 липня 2023 року відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, пояснила, що ДТП сталася з вини двох водіїв.
У судовому засіданні 24 липня 2023 року відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та пояснив, що у виникненні ДТП є обоюдна вина.
У судовому засіданні 24 липня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 , позов не визнав.
В судове засідання 23.01.2024 року, коли закінчився розгляд справи, представник позивача не з'явився, на електрону пошту суду надіслав письмову промову, в якій зазначає наступне. Проведеним судовим розглядом справи та дослідженими доказами вважає, що позивачем повністю підтверджено та доведено у суді законність та обґрунтованість звернення до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди. Позовні вимоги позивача є беззаперечними, оскільки гуртуються на нормах матеріального та процесуального права, підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які у сукупності узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи. 20.04.2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу (справа № 214/843/22, кримінальне провадження № 12021041230001275 від 23.10.2021) постановлено ухвалу, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Під час досудового розслідування та судового провадження у кримінальному провадженні матеріали експертизи № КСЕ 19/104-22/2054 від 31.01.2021 року, не були прийняти до уваги слідчим та суддею з причин того, що вони, у сукупності всіх доказів у справі, не мали значення для встановлення вини обвинуваченого ОСОБА_1 та ні яким чином не знаходилися у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків. Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засідання вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, обставини викладені у обвинувальному акті не оспорював, щиро каявся та звернувся з клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності. Захисник обвинуваченого - адвокат Мельниченко Ю.В. в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття провадження на підставі ст. 46 КК України. Ці факти були викладені у рішенні суду від 20.04.2022. При цьому ніякої обопільної вини обох водіїв в ДТП, яка сталася 23.10.2021 року, під час досудового розслідування та судового провадження, не було встановлено. Саме наведене рішення є підставою для звернення АТ «ПУМБ» до суду з позовною заявою до відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про солідарне відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення. Тобто, з урахуванням сукупності приписів чистини 3 статті 28 ЦПК і частини 7 статті 128 КПК України пред'явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства має право особа, яка не пред'явила цивільного позову у кримінальному провадженні до початку судового розгляду або такий пред'явлений у кримінальному провадженні цивільний позов особи був залишений без розгляду у цьому ж кримінальному провадженні. В силу ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суда, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», при розгляді справи про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суда лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи із справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постановах від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15, від 14.09.2016 у справі № 6-7254цс16 та Верховного суду від 27.04.2018 у справі № 910/9029/17 та від 14.02.2018 у справі № 344/10730/15-цс, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України кожна особа може звернутись до суду з вимогою про відшкодування збитків та майнової шкоди. Згідно зі статтями 190, 1166, 1192 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав. Відповідно до пункта 2.2 Правил дорожнього руху, якщо особа під час керування автомобілем мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на такий, переданий їй власником чи іншою особою, яка на законній правовій підставі використовує цей транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання майнової шкоди. Колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17 висловлений правовий висновок про те, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу). За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. На момент подання до суду позовної заяви розрахунок матеріальної шкоди, завданої АТ «ПУМБ», було здійснено відповідно до статті 22 ЦК України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди у відповідності до вищенаведених ремонтної калькуляції ТОВ «ЕДЕЛЬВЕЙС-4» № 2035 від 10.02.2022 та рахунку ТОВ «РЕФОРМ» № 1329 від 08.02.2022, та складає у загальному розмірі 496 314, 88 грн. Але у подальшому у цивільній справі № 214/2390/22, виникла необхідність в зменшенні розміру позовних вимог, так як на замовлення АТ «ПУМБ», у відповідності до укладених договорів, в повному обсязі виконано ремонтні та відновлювальні роботи автомобілю марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в рахунок оплати за які Банком на рахунок ФОП « ОСОБА_5 » перераховано грошові кошти: згідно платіжного доручення № 000234296/00000015389 від 23.06.2022 по рахунку № 240 від 21.06.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 248 від 21.06.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 36 840 грн.; згідно платіжного доручення № 000237545/00000016989 від 15.07.2022 по рахунку № 254 від 11.07.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 254 від 11.07.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 52 100 грн.; згідно платіжного доручення № 000240694/00000018468 від 05.08.2022 по рахунку № 296 від 01.08.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 296 від 01.08.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 91 600 грн.; всього на загальну суму 180 540, 00 грн. Крім того, згідно платіжного доручення № 29642 від 14.07.2022, від ТДВ Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», ЄДРПОУ 32382598), яку банк просив суд залучити як третю особу щодо предмету спору, 14.07.2022 року на рахунок банку надійшло страхове відшкодування відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/1026918 від 02.07.2021, в сумі 57 570, 21 грн. На підставі викладеного, банком було зроблено перерахунок матеріальної шкоди за позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення за вих. № КНО-14.6.2/243 від 06.05.2022, завданої АТ «ПУМБ» протиправними діями ОСОБА_1 внаслідок вчиненого ним кримінального правопорушення, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди у відповідності до вищенаведених документів від ФОП « ОСОБА_5 » за вирахуванням виплаченої Банку ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» суми страхового відшкодування, складає 122 969, 79 грн. Позивачем були подані до суду: заяву про уточнення позовних вимог за вих. № КНО-14.6.2/506 від 05.09.2022 та заяву про зменшення розміру позовних вимог за вих. № КНО-14.6.2/693 від 08.12.2022, в яких просив суд виключити з цивільного позову у справі третю сторону Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», ЄДРПОУ 32382598) та зменшити розмір позовних вимог з 496 314, 88 грн. до 122 969, 79 грн. Тобто, остаточний розмір завданої банку майнової шкоди складає 122 969, 79 грн., які сплачені за проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, що відповідно положень ст. ст. 1192 та 22 ЦК України, є розміром збитків відповідно до поданої до суду позовної заяви. Доводи відповідачів та їх представника, які були викладені в відзиву на позов та інших процесуальних документах у справі № 214/2390/22 відхиляю у повному обсязі як такі, які не відповідають дійсності та є не обґрунтованими. Таким чином, позовна заява АТ «ПУМБ» за вих. № KHO-14.6.2/243 від 06.05.2022 року, по якій Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу відкрито провадження у цивільній справі № 214/2390/22, є обґрунтованою, відповідає всім вимогам ЦК та ЦПК України та подана позивачем саме на захист своїх прав у спосіб (способи), передбачені законом. Він, як представник позивача АТ «ПУМБ», як на час подання позовної заяви до суду та і на теперішній час повністю підтримує позовні вимоги позивача у цивільній справі № 214/2390/22 відносно відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання 23.01.2024 року не з'явилась, окремо, через канцелярію суду, подала письмову промову, в якій зазначила наступне. 05 вересня 2022 року до суду подана заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог, в якій вказано, що на рахунок банку від ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» надійшло страхове відшкодування майнової шкоди, і тому банк просить суд виключити з цивільного позову третю особу ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 122969,79 грн. Позивач АТ «ПУМБ» в позовній заяві вказує, що 20.04.2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу (справа № 214/843/22) постановлено ухвалу, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Кримінальним провадження встановлено, що 23.10.2021 року, приблизно о 16.32 год., сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Рокосовського в м. Кривому Розі, під час проїзду перехрестя з вул. Ярослава Мудрого, в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», допустив зіткнення з спеціалізованим фургоном «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить АТ «ПУМБ», під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався з правого боку відносно руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої ступеню тяжкості. Автомобіль «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/1026918 від 02.07.2021 року, застрахований У ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», на ім'я ОСОБА_7 . Вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до позовної заяви предметом спору є відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, що сталося за участі ОСОБА_1 . Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Відповідальність, у таких випадках, несе винна особа, яка є водієм автомобіля чи особа, яка керувала таким автомобілем і з вини такої сталася ДТП. З урахуванням пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила), якщо особа під час керування автомобілем мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на такий, переданий їй власником чи іншою особою, яка на законній правовій підставі використовує цей транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання майнової шкоди. Отже, автомобілем керував ОСОБА_1 на законній підставі. І твердження позивача щодо солідарного стягнення відшкодування є помилковим та необґрунтованим. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини. Так, в матеріалах кримінального провадження по факту ДТП, яка сталась 23.10.2021 року, внаслідок якої водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, є матеріали комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи №КСЕ 19/104-22/2054 від 31.01.2021 року, в якій вказано, що «Дослідженням встановлено, що середня швидкість руху автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить АТ «ПУМБ», під керуванням водія ОСОБА_6 , при наближенні до перехрестя, на якому сталась його зіткнення з автомобілем «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , становила 87,6 км/год. Дорожньо-транспортна пригода сталася у населеному пункті (м. Кривий Ріг). У відповідності до вимог п.п. 12.4, 12.9(6) Правил дорожнього руху України, допустима швидкість руху транспортних засобів в населених пунктах становить 50 км/год, а відповідно водій автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався із значним перевищенням допустимої швидкості руху в населеному пункті, діючи всупереч вищезазначеним нормам Правил, що при дослідженні обставин ДТП не виключає наявності причинного зв'язку між перевищенням водієм допустимої швидкості руху та настанням зіткнення автомобілів». Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної не- безпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України. Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені статтею 1188 ЦК України, частиною першою якої визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищено небезпеки іншим особам. Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на т особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини. Крім того, не проведена автотоварознавська експертиза застрахованого автомобіля на предмет оцінки заподіяної шкоди. Учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , який визнаний винуватим та ОСОБА_2 , після дорожньо-транспортної пригоди не приймали участь в огляді автомобіля «МERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, не були відповідним чином повідомленні, не запрошувалися для огляду та проведення оцінки автомобіля. Вважає, що сума відновлювального ремонту автомобіля «MERCEDES- BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП є явно завищеною, і можливо у застрахованого автомобіля вже були пошкодження до ДТП. Відповідно п. 5.2.«Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2003 року за № 1074/8395: «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.» В матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні будь-які відомості про сповіщення ОСОБА_1 та її, ОСОБА_2 , про необхідність прибуття для проведення огляду автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди. Відповідач не запрошувався позивачем ні на огляди автомобіля оцінювачем, ні на дефектування автомобіля на СТО, що передбачено п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Мінюсту України та Фонду Держмайна №142/5/2092 від 24.11.2003 року, тому відповідач вважає, що не всі зафіксовані під час оглядів та дефектування автомобіля позивача пошкодження, виникли у результаті його дій під час ДТП. На думку позивача деякі пошкодження мали місце до ДТП, а деякі позиції щодо ремонту автомобіля не мають відношення до ДТП і були приписані згодом з метою завищення вартості ремонту. У відповідачів виникли обґрунтовані сумніви у правомірності вимог позивача, про які він повідомляє суду і про- сить звернути на це увагу, а саме: вартість ремонту, за який нібито заплатив позивач не відповідає дійсному розміру збитків, встановленому страховика багато позицій щодо заміни запчастин та ремонту не мають відношення до ДТП за участю відповідача відповідно до обставин пригоди. Відсутнє фотопідтвердження до акту огляду оцінювачем пошкодження та необхідності заміни багатьох позиції, які зазначені в рахунку СТО від ФОП ОСОБА_8 обсяг ремонтного впливу, визначений ФОП ОСОБА_8 набагато завищений і не відповідає ні технології ремонту, ні результатам оглядів оцінювачів в тому числі на замовлення позивача; ФОП ОСОБА_9 не є виробником запчастин для автомобілів ВИТЯГ з ЄДР) і для виконання ремонту повинен був придбавати запчастини у постачальника, представника заводувиробника марки автомобіля Мерседес Бене Спрінтер. Позивачем не надано суду доказів того, які саме запчастини, за якою ціною і де нібито придбавав для нього ФОП ОСОБА_9 . Вважаю ціни СТО і вартість ремонту умисно завищеною та необґрунтовані вона не вірить у те, що ФОП ОСОБА_9 використав оригінальні та сертифіковані запчастини, як це передбачено договором на ремонт автомобілів і просить суд не вірити на слово позивачу без надання належних доказів на підтвердження придбання ФОП ОСОБА_9 таких запчастин та їх вартості; в пункті Договору «Терміни Договору» відсутні всілякі терміни. Відповідно до положень ст.1194 ЦК України, на особу яка застрахувала свою цивільну відповідальність, може бути покладене відшкодування шкоди лише у разі недостатності страхового відшкодування за договором страхування відповідальності і суд повинен у таких спорах з'ясовувати всі факти та обставини у зв'язку із страховим відшкодуванням. Вважає, що об'єктивний розмір збитку, а не той що заявляє позивач не перевищує ліміту відповідальності страховика тому саме страховик повинен бути запрошений до суду для надання особистих пояснень а ОСОБА_1 може нести відповідальність лише в разі недостатності виплати страхового відшкодування для покриття збитків, що перебільшує ліміт відповідальності страховика. На момент ДТП цивільна відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», ТДВ відповідно до Полісу №АТ/1026918 від 02.07.2021 року, ліміт за Полісом страхування 160000 грн. І позивач звертався із заявою про виплату страхового відшкодування до зазначеної страхової компанії, що сам і підтвердив платіжним дорученням на суму 57570,21 грн. Страхового акту № ЦВ/21/6482 не додано до матеріалів справи. Аргументи представника позивача про те що, нібито потерпілий має право вирішувати хто буде нести цивільну відповідальність хибні та не відповідають ні вимогам закону, ні усталеній судовий практиці, ні правовій позиції Верховного суду України з цього питання. А з урахуванням того, що позивач звертався до страховика і отримав відшкодування, але менше ліміту - таке твердження вважає непослідовним. Зазначає, що позовні вимоги позивача дуже суперечливі і незрозумілі. Наявна інформація в наданих позивачем документах викликає обґрунтований сумнів у законності його дій та вимог і створює уяву про бажання позивача вирішити свої фінансові питання чи своїх контрагентів у вигляді СТО ФОП ОСОБА_9 за рахунок відповідача - без належних на те підстав. Вважає, що позивачем не надано допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували суму збитків, вчинених відповідачем ОСОБА_1 , а ті, докази та обставини, що викладені в позовній заяві є необґрунтованими, безпідставними і неправомірними, вибір способу захисту своїх прав та коло відповідачів неналежними, докази на підтвердження своїх вимог неналежними та недостатніми. В задоволенні позовних вимог АТ «Перший український міжнародний банк» (АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання 23.01.2024 року не з'явися, подав заяву, згідно якої просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги не визнає. Також до своєї заяви подав письмовий текст промови, в якій зазначає наступне. Представник позивача АТ «ПУМБ» в позовній заяві вказує, що 20.04.2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу (справа № 214/843/22) постановлено ухвалу, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Кримінальним провадження встановлено, що 23.10.2021 року, приблизно о 16 годині 32 хвилини, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Рокосовського в м. Кривому Розі, під час проїзду перехрестя з вул. Ярослава Мудрого, в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», допустив зіткнення з спеціалізованим фургоном «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить АТ «ПУМБ», під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався з правого боку відносно руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої ступеню тяжкості. Автомобіль «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/1026918 від 02.07.2021 року, застрахований у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», на ім'я ОСОБА_7 . Вважаю, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Так, в матеріалах кримінального провадження по факту ДТП, яка сталась 23.10.2021 ро-ку, внаслідок якої водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, є матеріали комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи №КСЕ 19/104-22/2054 від 31.01.2021 року, в якій вказано, що «Дослідженням встановлено, що середня швидкість руху автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить АТ «ПУМБ», під керуванням водія ОСОБА_6 , при наближенні до перехрестя, на якому сталась його зіткнення з автомобілем «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , становила 87,6 км/год. Дорожньо-транспортна пригода сталася у населеному пункті (м. Кривий Ріг). У відповідності до вимог п.п.12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України, допустима швидкість руху транспортних засобів в населених пунктах становить 50 км/год, а відповідно водій автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався із значним перевищенням допустимої швидкості руху в населеному пункті, діючи всупереч вище-зазначеним нормам Правил, що при дослідженні обставин ДТП не виключає наявності причинного зв'язку між перевищенням водієм допустимої швидкості руху та настанням зіткнення автомобілів».Тобто в матеріалах кримінального провадження встановлена обопільна вина обох водіїв в дорожньо-транспортної пригоді, яка сталась 23.10.2021 року, як водія автомобіля «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , так і водія автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_6 . Однак ОСОБА_6 не був притягнутий до адміністративної відповідальності в наслідок того, що слідчий не направив відносно нього матеріали в орган дізнання. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України. Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені статтею 1188 ЦК України, частиною першою якої визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. У пункті 8 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної не-безпеки» роз'яснено, що шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності). Верховний суд в постанові від 18 березня 2020 року по справі №328/2750/18 вказує, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. Таким чином суд встановлює, з урахуванням обопільної вини, яку частку шкоди від загальної суми, повинен сплатити відповідач. Крім того, в позовній заяві вказано, що АТ «ПУМБ» визначило розмір завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП. Ремонтні роботи виконували ТОВ «ЄДЕЛЬВЕЙС-4», ТОВ «РЕФОРМ». Розрахунок матеріальної шкоди, завданої АТ «ПУМБ» протиправними діями ОСОБА_1 , здійснено відповідно ст. 22 ЦК України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди у відповідності до вищенаведених ремонтної калькуляції ТОВ «ЄДЕЛЬВЕЙС-4» № 2035 від 10.02.2022 року та рахунку ТОВ «РЕФОРМ» № 1329 від 08.02.2022 року, та складає 496 314,88 грн. Учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , який визнаний винуватим, після дорожньо-транспортної пригоди не приймав участь в огляді автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, не запрошувався для огляду та проведення оцінки автомобіля. Відповідач ОСОБА_1 вважає, що сума відновлювального ремонту автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП є явно завищеною, і вважає, що можливо у застрахованого автомобіля вже були пошкодження до ДТП, або ремонтні підприємства завищили вартість відновлювального ремонту, або в калькуляцію включили роботи або запчастини, які пошкоджені не внаслідок ДТП. Відповідно п. 5.2.«Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2003 року за № 1074/8395: «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.» В матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні будь-які відомості про сповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибуття для проведення огляду автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINT-ER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, не проведена автотоварознавська експертиза застрахованого автомобіля на предмет оцінки заподіяної шкоди. Вважає, що позивачем не надано допустимих і достовірних доказів, які б підтверджували суму збитків, вчинених відповідачем ОСОБА_1 . Таким чином вважаю, що відповідач ОСОБА_1 , з урахуванням обопільної вини обох водіїв при дорожньо-транспортної пригоди, не повинен сплачувати позивачу шкоду.
У судовому засіданні дослідженні наступні письмові докази: витяг (Т.1 а.с. 8-9), ухвала суду (Т.1 а.с. 10-13), свідоцтво про реєстрацію т/з ( Т.1 а.с. 14), банківська ліцензія (Т.1 а.с. 15), статут (Т.1 а.с. 16-20), поліс (Т.1 а.с. 21,22), свідоцтво (Т. 1 а.с. 23), квитанція (а.с. Т. 1 а.с. 24), договір на технічне обслуговування т/з (Т.1 а.с. 25-35), ремонтна калькуляція (Т.1 а.с. 36-42), договір на технічне обслуговування т/з (Т.1 а.с. 43-47), додаткова угода (Т.1 а.с. 48,49), договір про сервісне обслуговування (Т.1 а.с. 63-66), платіжне доручення (Т.1 а.с. 67, 68, 69, ,70) розрахунок (Т. 1 а.с. 71), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 72), рахунок (Т1 а.с. 73), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 74), рахунок (Т1 а.с. 75), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 76), висновок експерта (Т.2 а.с. 27-34).
Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.
Суд вважає належними доказами: витяг (Т.1 а.с. 8-9), ухвалу суду (Т.1 а.с. 10-13), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, в цих його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, провадження закрито на підставі ст. 46 КК України.
Суд вважає належними доказами: квитанцію (а.с. Т. 1 а.с. 24), договір на технічне обслуговування т/з (Т.1 а.с. 25-35), ремонтну калькуляцію (Т.1 а.с. 36-42), договір на технічне обслуговування т/з (Т.1 а.с. 43-47), додаткову угоду (Т.1 а.с. 48,49), договір про сервісне обслуговування (Т.1 а.с. 63-66), платіжне доручення (Т.1 а.с. 67, 68, 69, ,70) розрахунок (Т. 1 а.с. 71), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 72), рахунок (Т1 а.с. 73), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 74), рахунок (Т1 а.с. 75), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 76), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме розмір понесеного позивачем матеріального збитку, виплати страхового відшкодування.
Суд вважає належними доказами: свідоцтво про реєстрацію т/з ( Т.1 а.с. 14), банківську ліцензію (Т.1 а.с. 15), статут (Т.1 а.с. 16-20), поліс (Т.1 а.с. 21,22), свідоцтво (Т. 1 а.с. 23), висновок експерта (Т.2 а.с. 27-34), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги.
Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені та визнані належними письмові докази допустимими, так які ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.
Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні та визнані належними і допустимими письмові докази, є достовірними.
Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.
Позивач АТ «ПУМБ» є власником автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI» з д.н.з. НОМЕР_1 , що встановлено свідоцтвом (Т.1 а.с.14).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 20.04.2022 року відповідача ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (Т.1 а.с. 10-13).
Відповідно до вказаної ухвали судом встановлено, що 23.10.2021 року, приблизно о 16.32 год., в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, в світлий час доби, по сухому покриттю проїзної частини вул. Рокосовського з боку пр. Гагаріна, рухався автомобіль «RENAULT LAGUNA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який під час проїзду перехрестя з вул. Ярослава Мудрого, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», Правил дорожнього руху та допустив зіткнення із належним АТ «ПУМБ» спеціалізованим фургоном «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався з правого боку відносно руху автомобіля «RENAULT LAGUNA». Внаслідок ДТП постраждав водій ОСОБА_6 , який отримав тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків та заподіяння матеріальної шкоди АТ «ПУМБ», пов'язаної з пошкодженням спеціалізованого фургону «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Станом на 23 жовтня 2021 року власником автомобіль «RENAULT LAGUNA», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , що вбачається з ухвали суду (Т.1 а.с.10-13).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем на законній підставі, що встановлено твердженням відповідачки, яке не суперечить доказам, наявним в справі.
Автомобіль «RENAULT LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким 23.10.2021 року на час дорожньо-транспортної пригоди керував обвинувачений ОСОБА_1 у відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/1026918 від 02.07.2021 (строком дії до 01.07.2022 року), застрахований у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на ім'я страхувальника ОСОБА_10 ( ОСОБА_2 ). Вказана обставина судом встановлена на підставі полісу (Т.1 а.с. 21, 22).
Власником автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 23.10 2021 року є позивач, що встановлено свідоцтвом (Т.1, а.с.14).
На замовлення АТ «ПУМБ», у відповідності до укладених договорів, в повному обсязі виконано ремонтні та відновлювальні роботи автомобілю марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в рахунок оплати за які банк на рахунок ФОП « ОСОБА_5 » перераховано грошові кошти: згідно платіжного доручення № 000234296/00000015389 від 23.06.2022 по рахунку № 240 від 21.06.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 248 від 21.06.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 36 840 грн.; згідно платіжного доручення № 000237545/00000016989 від 15.07.2022 по рахунку № 254 від 11.07.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 254 від 11.07.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 52 100 грн.; згідно платіжного доручення № 000240694/00000018468 від 05.08.2022 по рахунку № 296 від 01.08.2022 (акт прийому-передачі виконаних робіт № 296 від 01.08.2022) за договором № 222/66.8 від 15.01.2020 в сумі 91 600 грн.; всього на загальну суму 180 540, 00 грн. Вказані обставини встановлені наступними доказами; квитанція (а.с. Т. 1 а.с. 24), договір на технічне обслуговування т/з (Т.1 а.с. 25-35), ремонтна калькуляція (Т.1 а.с. 36-42), договір на технічне обслуговування т/з (Т.1 а.с. 43-47), додаткова угода (Т.1 а.с. 48,49), договір про сервісне обслуговування (Т.1 а.с. 63-66), платіжне доручення (Т.1 а.с. 67, 68, 69, ,70) розрахунок (Т. 1 а.с. 71), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 72), рахунок (Т1 а.с. 73), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 74), рахунок (Т1 а.с. 75), акт прийому передачі (Т.1 а.с. 76), висновок експерта (Т.2 а.с. 27-34).
Згідно платіжного доручення № 29642 від 14.07.2022, від ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», 14.07.2022 року на рахунок банку надійшло страхове відшкодування відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/1026918 від 02.07.2021 року, в сумі 57570, 21 грн.( Т.1 а.с. 70).
Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до положень частин 2, 5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України, визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу).
Згідно ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Обговорюючи питання про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на законній підставі керував автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , тобто здійснював діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Під час керування цим автомобілем він допустив порушення вимог правил дорожнього руху, внаслідок якого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, кримінальне провадження відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України закрито, на підставі ст. 46 КК України. Під час вчинення дій, в яких обвинувачувався ОСОБА_1 , був пошкоджений автомобіль належний позивачу. У судовому засіданні відповідачі не довели, що шкода майну позивача була завдана внаслідок непереборної сили або умислу позивача. Відтак, відповідно до вимог ст. ст.1177, 1187 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 несе обов'язок відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду, розмір якої з урахуванням страхової виплати дорівнює 122 696 грн. 79 коп.
При цьому суд оцінює твердження ОСОБА_2 про те, що швидкість ОСОБА_6 , при наближенні до перехрестя, на якому сталося його зіткнення з автомобілем «RENAULN LAGUNA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , становила 87,6 км/год. Дорожньо-транспортна пригода сталася у населеному пункті (м. Кривий Ріг). У відповідності до вимог п.п.12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України, допустима швидкість руху транспортних засобів в населених пунктах становить 50 км/год., а відповідно водій автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався із значним перевищенням допустимої швидкості руху в населеному пункті, діючи всупереч вищезазначеним нормам Правил, що при дослідженні обставин ДТП не виключає наявності причинного зв'язку між перевищенням водієм допустимої швидкості руху та настанням зіткнення автомобілів», тобто в матеріалах кримінального провадження встановлена обопільна вина обох водіїв в дорожньо-транспортної пригоді, яка сталась 23.10.2021 року. Це твердження суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні не встановлено, що перевищення швидкості руху водієм ОСОБА_6 знаходиться у причинному зв'язку з пошкодженням автомобіля позивача.
Твердження про те, що ОСОБА_1 може нести відповідальність лише в разі недостатності виплати страхового відшкодування для покриття збитків, що перебільшує ліміт відповідальності страховика, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного. Це твердження суперечить положенням ст.1194 ЦК України, яка пов'язує настання відповідальності особи, яка застрахувала свою відповідальність в разі недостатності страхової виплати, а не з розміром ліміту відповідальності. Крім того, суд враховує, що дії ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», з виплати позивачу страхового відшкодування, не оскаржені.
Відтак, суд вважає, що позивач обґрунтовано, відповідно до вимог ст. ст. 1177, 1187 ЦК України та положень ст.128 КПК України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Обговорюючи питання про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_2 , суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що шкода позивачеві завдана діями відповідача ОСОБА_1 . Судом не встановлено, що ОСОБА_2 вчинила будь-які дії, які б призвели до пошкодження належного позивачеві автомобілю, а відтак завдали шкоди позивачу. На переконання суду, та обставина, що ОСОБА_2 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а страхова виплата є меншою розміру завданої позивачеві шкоди, не є підставою для солідарної відповідальності ОСОБА_2 . Суд вважає, що та обставина, що на момент пошкодження автомобіля позивача, ОСОБА_2 була власником автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , не дає підстав для стягнення з неї шкоди, оскільки вказаним автомобілем керував ОСОБА_1 .
На підставі викладеного суд вважає, що майнову шкоду позивачеві зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 , підстав для відшкодування цієї шкоди відповідачкою ОСОБА_2 , не мається, а відтак відсутні підстави для солідарної відповідальності відповідачів.
Суд вважає, що в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , позивач обґрунтовано, на підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, звернувся з позовом до суду.
Отже, вислухавши учасників, дослідивши письмові докази, на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, з огляду на вищевикладені доводи, враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.
Також суд враховує, що часткове задоволення позову буде відповідати такому, передбаченому ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивача.
Згідно ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позивач звернувся з позовом про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; тому відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, відтак судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.15, 16, 22, 23, 1166, 1177, 1187, 1190, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, 4) у відшкодування матеріальної шкоди - 122 696 грн. 79 коп.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати підписання шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов