Справа № 185/4198/23
Провадження № 1-кп/185/276/24
16 лютого 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020000392 від 08 березня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Курилівка, Куп'янського району, Харківської області, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
08 березня 2022 року ОСОБА_3 , зараховано наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №28 за мобілізацією та призначено на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у званні «солдат».
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким внесено часткову зміну до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 року строком на 90 діб.
Однак, ОСОБА_3 , який проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у званні «солдат» вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, незаконно вирішив ухилитися від проходження військової служби.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 26 грудня 2022 року був виписаний з лікувального закладу КНП міська клінічна лікарня № 2 імені проф. О.О. Шалімова ХМР (виписка № 6428 від 26 грудня 2022 року), та 08 січня 2023 року не повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка на той момент знаходилась в АДРЕСА_3 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 в період з 08 січня 2023 року, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, 24 січня 2023 року ОСОБА_3 повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 .
За час відсутності на службі ОСОБА_3 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводить на власний розсуд з 08 січня 2023 року до 24 січня 2023 року.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 2617-VIІІ від 22.11.2018), як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
04 січня 2024 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468-470, 472, 473 КПК України, яка була надана в судове засідання.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією дій, саме за ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 2617-VIІІ від 22.11.2018), а саме як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби) та беззастережно визнав вину в повному обсязі, активно сприяв розкриттю злочину, щиро кається.
Сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому за ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 2617-VIІІ від 22.11.2018) із застосуванням ст. 69 КК України (в редакції Закону № 1576-IX від 29.06.2021) у вигляді арешту строком на 6 місяців в умовах гауптвахти.
В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, зазначивши, що згоден з узгодженим покаранням. Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачений ОСОБА_3 розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Обставинами, відповідно до вимог ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 2617-VIІІ від 22.11.2018), як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Обвинувачений за місцем служби характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 04 січня 2024 року, яка укладена між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 04 січня 2024 року укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 2617-VIІІ від 22.11.2018) та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України (в редакції Закону № 1576-IX від 29.06.2021) у виді арешту строком на 6 (шість) місяців в умовах гауптвахти.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців в умовах гауптвахти зарахувати строк попереднього ув'язнення останнього в межах даного кримінального провадження, починаючи з 10 березня 2023 року по 13 березня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню арешту в умовах гауптвахти.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1