13.02.2024 Єдиний унікальний номер 205/12147/23
Номер провадження: 2/205/525/2024
13 лютого 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчана Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.06.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, шляхом підписання останнім анкети-заяви, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови. Однак, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та станом на 22.08.2023 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 70 156 грн. 43 коп., яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 70 156 грн. 43 коп.
У зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № б/н від 13.06.2019 року у загальному розмірі 68 056 грн. 43 коп. (з врахуванням заяви про зменшення ціна позову, що була викладена у відозві на позовну заяву), та судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень посилалася на ті обставини, що позивачем не надано доказів укладання кредитного договору, умов погодження сторонами кредитного договору, зокрема, розміру процентної ставки та отримання відповідачем кредитних коштів в межах кредитного договору і розміру таких коштів. При цьому сама Анкета-заява не містить жодної істотної умови, властивої для кредитного договору: порядку та строків отримання кредитних коштів, порядку та строків їх повернення, відповідальності сторін, умов збільшення або зменшення процентної ставки за кредитом тощо. Також посилання банку на застосування до спірних правовідносин саме «Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank», доданих до позовної заяви, ґрунтуються на припущеннях, оскільки відповідного підпису відповідача вказані «Умови та правила» не містять, тобто жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин того, що особа погодилася саме із долученими до позову та матеріалів справи «Умовами та правилами» позивачем не надано, незважаючи на покладений на останню відповідний процесуально визначений обов'язок. З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має заборгованість за Договором про надання банківських послуг monobank від 13.06.2019 року станом на 22.08.2023 року у розмірі 70 156 грн. 43 коп. - тіло кредиту. Водночас, із довідки про рух коштів вбачається, зо позивачем здійснювались нарахування та списання відсотків не відповідно до положень ч.1 ст. 1048 ЦК України. Так, до суми фактично отриманих кредитних коштів відповідачем позивачем неправомірно нарахував відсотки у розмірі 20 156 грн. 43 коп. Отже, вказані відсотки банк самостійно нарахував відповідачу, що відображено у розрахунку заборгованості та у довідці про рух коштів, додавши їх до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, внаслідок чого неправомірно збільшив тіло кредиту. Таким чином, відповідач зазначає, що визнає позовні вимоги тільки в частині отриманого кредиту у розмірі 50 000 грн. 00 коп., в іншій частині не визнає та просить відмовити.
Представником Акціонерного товариства «Універсал Банк» подано відповідь на відзив та письмові пояснення, у яких він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що договір є обов'язковим до виконання, а боржник не звертався до банку з непогодженням про зміни Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватися карткою, а отже з ними погодився. Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 423 007 грн. 57 коп., а за весь час користування карткою боржником було проведено витрат по картці на суму 493 748 грн. 00 коп. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 70 740 грн. 43 коп. (493 748 грн. 00 коп. - 423 007 грн. 47 коп. = 70 740 грн. 43 коп.). Також, відповідачем були оформлені 4 заяви послуги «Розстрока» на загальну суму 18 459 грн. 00 коп. та 2 заяви послуги «Переведення витрат у розстрочку» на загальну суму у розмірі 11 497 грн. 50 коп. У зв'язку з вищевикладеним, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту за Кредитним договором від 13.06.2019 року станом на 09.01.2024 року у розмірі 68 056 грн. 43 коп.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» у надісланій відповіді на відзив на позовну заяву просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту у розмірі 68 056 грн. 43 коп. станом на 09.01.2024 року за Кредитним договором від 13.06.2019 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у надісланому на адресу суду відзиві зазначив, що він погоджується із позовними вимогами лише в частині стягнення з нього кредиту у розмірі 50 000 грн. 00 коп., в іншій частині позову просить відмовити з огляду на його недоведеність.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 13.06.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, про що свідчить його особистий підпис.
Судом також встановлено, що означений кредитний договір між сторонами був укладений шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Monobank» Universal Bank.
Оглядом вказаної заяви судом встановлено, що остання містить реквізити сторін, у тому числі анкетні дані позичальника, відповідні застереження щодо дійсності наданих позичальником інформації та документів, посилання на ознайомлення ним з Умовами та Правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсалбанк» (далі - Умови та Правила). При цьому така анкета-заява не містить жодних даних про умови кредитування, розмір кредиту та відсотків, та обрання відповідачем певної банківської послуги та типу картки, що йому має бути видана банком.
Одночасно з цим, у позові уповноважений представник АТ «Універсал Банк» вказував, що факт ознайомлення відповідача з Умовами та правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, Умов та правил, Відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 68 056 грн. 43 коп., яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 68 056 грн. 43 коп.
На підтвердження такої заборгованості з боку позивача суду надано вказану Анкету-заяву, Умови та Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсалбанк», розрахунок заборгованості за таким кредитним договором та виписку по картковому рахунку боржника.
У свою чергу відповідач не визнає та заперечує як факт отримання кредитних коштів, у розмірі, що вказаний позивачем, так і обставину погодження між сторонами істотних умов кредитного договору.
Оскільки банк наполягає на тому, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання не виконує, кредитну заборгованість не погашає, а відповідач, у свою чергу, заперечує наявність таких боргових зобов'язань та не визнає підстав їх виникнення, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Означена презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В даному випадку, на підтвердження фактичного надання кредитних коштів відповідачеві, як позичальнику, та не виконання такою особою своїх зобов'язань щодо повернення отриманих на умовах строковості грошових кредитних коштів, з боку банку суду представлено банківську виписку по руху коштів по картці з 13.06.2019 року по 09.01.2024 року, що була видана «Універсал Банк» 13.06.2019 року на ім'я ОСОБА_1 з кредитним лімітом 25 000 грн. 00 коп., а 16.10.2019 року було збільшено кредитний ліміт до 50 000 грн. 00 коп.
Суд із цього приводу вказує, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п.п.1 п. 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 р. № 75 банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них.
Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку (п. 61 вказаного Положення).
Згідно п. 62 такого Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
В даному випадку означена виписка по руху коштів по картці відповідача відповідає означеним вимогам чинного законодавства, та є первинним документом, який беззаперечно свідчить про надання боржнику кредитних грошових коштів та існування у позичальника заборгованості за кредитним договором. Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Таким чином, суд відхиляє доводи сторони відповідача щодо того, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт використання відповідачем вказаних кредитних коштів, їх не повернення у визначений законом або договором строк.
У зв'язку із тим, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем підтверджено належними доказами по справі, а відтак у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі.
Перевіривши надані позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі на предмет його узгодженості із вказаною випискою руху грошових коштів по картковому рахунку, та узявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту.
Відповідач доказів виконання своїх договірних зобов'язань в частині повернення фактично отриманих кредитних коштів за названим кредитним договором сторона відповідача суду не представив. Так само, заперечуючи проти розрахунку заборгованості, стороною відповідача не було надано власного розрахунку.
Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.
А тому суд заборгованість за тілом кредиту за Договором від 13.06.2019 року станом на 01.01.2024 року у загальному розмірі 50 000 грн. 00 коп., вважаючи також, що визнання позову в цій частині не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Стягуючи саме таку суму заборгованості за тілом кредиту суд виходив з того, що згідно наданої суду банківську виписку по руху коштів по картці з 13.06.2019 року по 09.01.2024 року вбачається, зо кредитний ліміт, який було встановлено банком дорівнював 50 000 грн. 00 коп., а відтак сума заборгованості за тілом кредиту не може дорівнювати більшої суми, аніж було надано банком кредитних коштів відповідачеві згідно встановленого кредитного ліміту.
Аналізуючи розрахунок суми заборгованості, що наданий банком, суд вказує, що банком нараховувались відповідачеві та стягувались відсотки, розмір яких не узгоджено сторонами, та порядок і строки їх нарахувань не передбачені анкетою-заявою.
Зокрема, з наданого банком розрахунку вбачається, що сума у загальному розмірі 16 056 грн. 43 коп. за вказаний період станом на 01.01.2024 року нарахована банком саме як сума відсотків за користування кредитом. При цьому така сума згодом додана банком до тіла кредиту позичальникові. Проте, суд не може погодитися, що зазначена заборгованість може бути віднесена до тіла кредиту, до загальної суми якого позивачем її було зараховано, оскільки позичальник фактично такі кошти не отримував, кредитором їх надано не було, вони є прихованими платежами (у даному випадку відсотками, які не передбачені умовами договору), тому правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості у вказаному розмірі відсутні.
Вимог про стягнення саме відсотків за користування кредитними коштами банк, як позивач, в межах розгляду даної справи не заявляв.
У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, в межах заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд задовольняєпозовні вимоги лише в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» за договором від 13.06.2019 року заборгованості у розмірі 50 000 грн. 00 коп., а в решті вимог відмовляє з огляду на вищенаведене.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 912 грн. 87 коп. (50 000 грн. 00 коп. х 2 684 грн. 00 коп. : 70 156 грн. 43 коп.).
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141,258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-
1. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за Договором від 13.06.2019 року станом на 01.01.2024 року у загальному розмірі 50 000 грн. 00 коп., яка складається із тіла кредиту у розмірі 50 000 грн. 00 коп.
3. В задоволені решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за наданим тілом кредиту у розмірі 16 056 грн. 43 коп.- відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 912 грн. 87 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Мовчан Д.В.