Справа № 761/44141/23
Провадження № 6/761/395/2024
19 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
за участю:
представника заінтересованої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
До Шевченківського районного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду від м. Києва від 09 грудня 2009 року у справі 2-14964/09 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 19.03.2010 року Шевченківським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №2-1496-09 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 1859222,00 грн боргу за рахунок іпотеки. 21.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239 Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» було укладено Договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. зареєстрований в реєстрі за № 615, згідно якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців), поручителів. Відповідно до Договору ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуло право Кредитора за кредитним договором № 450/11/27/2008-840 від 04.09.2008 року. У зв'язку з чим просить суд замінити сторони виконавчого провадження.
Також зазначають, що спір між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та боржниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 врегульовано в добровільному позасудовому порядку і станом на дату звернення до суду із цією заявою, у позичальників відсутня заборгованість згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2-14964/09 та кредитного договору № 450/11/27/2008-840 від 04.09.2008 року, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, подану заяву підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи (ОСОБА_1) у судовому засіданні вимоги заяви підтримав.
Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, перевіривши наведені сторонами доводи щодо підстав заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду від м. Києва від 09 грудня 2009 року у справі 2-14964/09 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Було вирішено:
1) Розірвати кредитний договір № 450/11/27/2008-840 від 04 вересня 2008р., укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
2) Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) борг у сумі 232 985,32 дол. США, що дорівнює 1 859 222 грн., 84 коп. за рахунок іпотеки: земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська обл.., Київська обл., Обухівський район. Українська сільська рада, кадастровий помер 3223151000:04:014:0011, цільове призначення ведення садівництва в с/т «Луговий».
3) Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» судовий збір в сумі 1 700 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи с розмірі 120,00 грн.
19 березня 2010 року Шевченківським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №2-1496-09 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 1859222,00 грн боргу за рахунок іпотеки.
21 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239 Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» було укладено Договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. зареєстрований в реєстрі за № 615, згідно якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців), поручителів.
Відповідно до Договору ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуло право Кредитора за кредитним договором № 450/11/27/2008-840 від 04.09.2008 року.
Щодо вимог заяви про заміну сторони, суд доходить наступних висновків.
За загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року /справа № 6-122 цс13/.
Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду.
Аналіз зазначених норм Конституції, положень цивільного закону, які регулюють зобов'язальні відносини, положень цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, а також норм ЗУ «Про виконавче провадження», в їх сукупності дає підстави вважати, що оскільки судове рішення знаходиться на стадії виконання, наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження не має правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Довіра та Гарантія» в частині вимог про заміну стягувача у виконавчому документі є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Щодо вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд доходить наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За нормою ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Визначені частиною 2 ст. 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після його видачі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на таке пред'явлення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Обов?язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов?язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п?ятої ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, передбачено, що порука припиняється з припиненням.
В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у своїй постанові від 16.01.2018 року у справі № 755/15479/14-ц, зазначає: «Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання».
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, а також наведене вказано представником заявника, спір між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та боржниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 врегульовано в добровільному позасудовому порядку і станом на дату звернення до суду із цією заявою, у позичальників відсутня заборгованість згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2-14964/09 та кредитного договору № 450/11/27/2008-840 від 04.09.2008 року, що підтверджується довідкою про відсутність претензій.
Таким чином, відсутність заборгованості по кредитному договору № 450/11/27/2008-840 від 04.09.2008 року згідно рішення яке ухвалив Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2-1496-09 є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов?язок припинився, або його обов?язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку про те, що наявні процесуально-правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, ст. ст. 80, 259, 353-355, 431, 432 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.
Замінити сторону стягувача, а саме: первісного стягувача за позовом Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «НАДРА» (ЄДРПОУ 20025456) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» за виконавчими листами від 19 березня 2010 року, виданими на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва №2-14964/09 від 09.12.2009 року у справі за позовом ВАТ КБ «НАДРА» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 1 859 222,00 грн боргу за рахунок іпотеки.
Визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи від 19 березня 2010 року, видані на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва №2-14964/09 від 09.12.2009 року у справі за позовом ВАТ КБ «НАДРА» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 1 859 222,00 грн боргу за рахунок іпотеки.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: