Провадження №2-а/760/172/24
Справа №760/6485/20
19 лютого 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.
при секретарі - Омелько Г.Т.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 - го батальйону 6 -ї роти Управління патрульної поліції сержанта поліції Мисака Романа Васильовича, Департаменту патрульної поліції про визнання дій щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення протиправними та визнання протоколу про адміністративне правопорушення протиправним ,-
У березні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконними дії інспектора 4 - го батальйону 6 -ї роти Управління патрульної поліції сержанта поліції Мисака Романа Васильовича щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення протиправними та визнати протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 062756 від 01.03.2020 протиправним.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01.03.2020 поліцейським у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 062756 від 01.03.2020 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що після зупинки транспортного засобу позивача він відмовився від проходження огляду, а інспектор не запропонував пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я .
Зазначив, що після зупинки автомобіля, яким керував позивач, відповідач повідомив, що причиною зупинки стало те, що позивач здійснив маневр перестроювання без застосування сигналу світлового покажчика повороту відповідного напрямку, як цього вимагають правила дорожнього руху, за що відповідачем було винесено щодо позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Коли позивач вже збирався рухатись далі, поліцейські почали вимагати в нього, щоби він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому поліцейські не повідомляли позивачу, причину з якої він був зобов'язаний пройти такий огляд та про наявність у нього будь-яких ознак, які би вказували б що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Посилаючись на те, що позивач не зрозумів, чому він повинен проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, більше того, він був занепокоєний через епідемічну ситуацію, він відмовився від проходження даного огляду. Окрім цього позивач вважав, що відповідач діє суб'єктивно упереджено, штучно користуючись своїми владними повноваженнями для того, щоб продемонструвати свій більш високий суспільний стан та принизити позивача як громадянина.
Зазначив, що після того, як відповідач склав протокол, позивач самостійно направився до закладу охорони здоров'я, а саме до Департаменту охорони здоров'я Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "СОЦІОТЕРАТЯ" де пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, яким підтвердив відсутність у нього такого стану, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 березня 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.
11.03.2020 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.
Ухвалою суду від 13.03.2020 судом по справі було відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
19.05.2020 до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 30.09.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.04.2023 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції .
26.05.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що вказаний позов не є адміністративним, оскільки відповідачем при складанні адміністративного протоколу здійснювалися не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні, які підлягають оцінці та врахуванню, як одного з доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення судом, або іншою уповноваженою особою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.03.2020 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 062756, з якого вбачається, що позивач керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння від огляду на стан сп'яніння відмовився.
Висновком КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 04.03.2020 встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Позивач заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та оскаржив дії інспектора, вимога якого про проходження позивачем огляду на стан сп'яніння з його точки зору була незаконною, а також оспорює процедуру проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, вважає, що порушений порядок проведення огляду, порушено порядок складання огляду. Посилається на те, що такі дії були вчинені з суттєвими порушеннями вимог закону, на що слід зазначити наступне.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» за результатами якого був складений відповідний висновок від 04.03.2020.
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.04.2020 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрито, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ч. 1 ст. 246 КпАП України визначено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 254 КпАП України передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
За нормами ст. 278 орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Встановлено, що фактично позивач порушує питання про оскарження правомірності дій інспектора по складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов'язки особи, щодо якої він складений, та не є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При вирішенні адміністративного спору суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Обов'язковим є порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за захистом.
Вбачається, що підставою для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому обов'язковою умовою для визнання таких дій чи бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Разом з тим, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та на підставі ст. 251 КпАП України є предметом оцінки судом в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не породжує для позивача будь-яких правових наслідків.
За вказаних вище обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дій інспектора пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі ст. 221 КпАП України судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 130 КпАП України.
Протокол за ст. 130 КпАП України та додані до нього документи підлягають розгляду як документи, якими зафіксовано певні факти та за результатами його розгляду має бути прийняте процесуальне рішення щодо наявності чи відсутності вини особи.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року в справі № К/9901/12359/18.
Таким чином, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 130, 245, 246, 251, 252, 254, 268, 278, 279, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 4 - го батальйону 6 -ї роти Управління патрульної поліції сержанта поліції Мисака Романа Васильовича, Департаменту патрульної поліції про визнання дій щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення протиправними та визнання протоколу про адміністративне правопорушення протиправним відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.А. Усатова