Справа №760/26012/19
4-с/760/31/23
22 травня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києві в складі:
головуючого-судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омелько Г.Т.,
за участю:
скаржника - ОСОБА_1 ,
державного виконавця Солом'янського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (М.Київ) - Цапенко С.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Кравцової О.С. та бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Коваля В.В., стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ", заінтересовані особи: Подільський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, заступник начальника Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Кравцова О.С., начальник Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Коваль В.В., державний виконавець Солом'янського РВ ДВС м.Київ ГТУР у м.Києві Штойка Л.Р., суд,-
Скаржник у вересні 2019 року звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та зазначив, що 06 вересня 2019 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження і отримав копію оскаржуваної постанови Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 02.08.2019 про арешт коштів боржника. Зі змісту даної постанови боржник дізнався про порушення його прав з боку державного виконавця.
Зазначив, що 11.09.2019 подав на ім'я начальника відділу державної виконавчої служби клопотання про зняття арешту з його коштів та їх повернення. Дане клопотання залишилось без задоволення.
В обґрунтування вказав, що постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.10.2013 відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 на виконання виконавчого листа №2-3556/11 від 13.09.2013, виданого Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та кредит» боргу в сумі 292832, 47 грн.
Постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 02.08.2019 змінено стягувача Публічне акціонерне товариств «Банк «Фінанси та кредит» на Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» у виконавчому провадженні НОМЕР_5.
Постановою Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 02.08.2019 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника. На рахунок заявника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Державний ощадний банк України " надходила його пенсія. Внаслідок винесення даної постанови всю пенсію заявника було списано на користь Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. Дані обставини підтверджуються копією довідки і виписки банку.
Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках, а за іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Таким чином, в даному виконавчому провадженні НОМЕР_5 державний виконавець міг відраховувати не більш як 20 відсотків пенсії боржника. Однак внаслідок винесення вищезазначеної постанови державний виконавець наклав стягнення на пенсію боржника в повному обсязі, що суперечить вищезазначеним нормам права.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження« у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Зазначає, що оскільки державним виконавцем було порушено порядок накладення арешту на майно боржника, то з метою його зняття та повернення неправомірно стягнутих коштів звернувся до начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. На клопотання боржника начальник відділу державної виконавчої служби не відреагував і не зняв арешт з коштів заявника, що знаходяться на його рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Ощадний банк» та не повернув неправомірно списані кошти боржника.
Враховуючи вищенаведене, просить суд:
- визнати неправомірними дії заступника начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравцової Олени Сергіївни щодо винесення постанови від 02.08.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_5 в частині арешту з коштів боржника, що знаходяться на його рахунку № НОМЕР_1 у АТ "Державний ощадний банк України ";
- визнати неправомірною і скасувати постанову Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 02.08.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_5 в частині арешту з коштів боржника, що знаходяться на його рахунку № НОМЕР_2 у АТ "Державний ощадний банк України ";
- визнати неправомірною бездіяльність начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваля Віталія Васильовича у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо ухилення від зняття арешту з коштів боржника, що знаходяться на його рахунку № НОМЕР_1 у АТ "Державний ощадний банк України "та від повернення неправомірно стягнутих коштів боржника;
- зобов'язати начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваля Віталія Васильовича зняти арешт з коштів боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_5, що знаходяться на його рахунку № НОМЕР_1 у АТ "Державний ощадний банк України "та повернути неправомірно стягнуті кошти боржника в сумі 7971,1 гри. на рахунок боржника № НОМЕР_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019 визначено склад суду та справу передано головуючому судді Усатовій І.А.
Ухвалою суду від 19.09.2019 поновлено процесуальний строк на звернення до суду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.12.2019 залучено головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойку Людмилу Романівну до участі у справі.
15.11.2022 до суду від головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Цапенко С. надійшли матеріали виконавчого провадження.
У судовому засіданні скаржник скаргу підтримав, просив задовольнити.
Головний державний виконавець Цапенко С. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги.
Представник ТОВ «АНСУ» у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлялося про розгляд справи, у заяві від 07.04.2023 просив слухали справу без його участі.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, суд приходить до наступного.
Встановлено, що на примусовому виконанні у Подільському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_5 відкрите на підставі виконавчого листа № 2-3556/11, виданого 13.092013 Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суми боргу у розмірі 292832,47 грн.
Державним виконавцем Вангородським С.М. 14.10.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5, яку направлено сторонам до відома та виконання.
20.05.2014 державним виконавцем Городня Г.О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено до реєструючих органів для виконання.
20.05.2014 державним виконавцем Городня Г.О. винесено постанову про розшук майна боржника, яку направлено для виконання до УДАІ м. Києва.
07.08.2014 державним виконавцем Городня Г.О. винесено постанову про перевірку інформації щодо наявності майна боржника, якою доручено ВДВС Козятинського РУЮ перевірити інформацію, щодо затримання автомобіля ТОYОТА Модель: AVENSIS 1.8, рік випуску 2007; Колір сірий, № кузова: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_4 , який затримано та доставлено на штрафний майданчик: с. Комсомольське, Козятинський район, Вінницька обл., СП "Комсомольське", 63 км. автодороги Житомир Могилів-Подільський. У разі виявлення майна боржника - транспортного засобу ТОYОТА Модель: AVENSIS 1.8 Колір: СІРИЙ № кузова: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_4 здійснити його опис.
Державним виконавцем Городня Г.О. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку із розшуком майна боржника.
20.05.2015 відповідно до акту прийому-передачі виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_5 передано для подальшого виконання головному державному виконавцеві Кравцовій О.С.
20.05.2015 державним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про надання інформації про джерела доходів боржників - фізичних осіб. Згідно наданої відповіді, інформація щодо місця роботи боржника відсутня.
07.08.2015 державним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про номери рахунків відкритих боржником в банківських чи інших фінансових установах. Згідно наданої відповіді, у боржника відсутні відкриті рахунки в банківських чи інших фінансових установах.
16.11.2018 державним виконавцем направлено до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи. Згідно наданої відповіді, інформація щодо місця роботи боржника відсутня.
16.11.2018 державним виконавцем направлено до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії. Згідно наданої відповіді, боржник пенсію отримує в Головному управлінні ПФУ в м. Києві.
Відповідно до інформаційної довідки № 165940739 від 08.05.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у боржника відсутнє нерухоме майно.
01.08.2019 заступником начальника Кравцовою О.С. направлено запит до Державної фіскальної служби України про надання інформації про джерела доходів боржників - фізичних осіб. Станом на 02.08.2019 відповідь відсутня.
01.08.2019 заступником начальника Кравцовою О.С. направлено запит до Державної фіскальної служби України про номери рахунків відкритих боржником в банківських чи інших фінансових установах. Станом на 02.08.2019 відповідь відсутня.
01.08.2019 заступником начальника Кравцовою О.С. направлено до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи.
01.08.2019 заступником начальника Кравцовою О.С. направлено до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії.
01.08.2019 заступником начальника Кравцовою О.С. направлено запит до МВС України про надання інформації щодо транспортних засобів зареєстрованих за боржником.
Заступником начальника Кравцовою О.С. 02.08.2019 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5, якою на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 22.02.2019 по справі № 760/3365/19 стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ».
Заступником начальника Кравцовою О.С. 02.08.2019 винесено постанову про арешт майна боржника ВП № НОМЕР_5, яку направлено боржникові до відома.
3аступником начальника відділу Кравцовою О.С. 02.08.2019 винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_5, яку направлено до ПАТ "Кредит Агриколь Банк", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Ощадбанк", ПАТ "ПроКредит Банк", ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "АБ "Укргазбанк", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Приват Банк", АТ "УКРСОЦБАНК", ПАТ "Сбербанк", Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", ПАТ "Альфа-Банк" для виконання та боржникові до відома.
Заступником начальника Кравцовою О.С.02.08.2019 направлено вимогу ОСОБА_2 щодо надання інформації про місцезнаходження майна боржника, яке було передано йому на зберігання та передачу транспортного засобу ТОУОТА, Модель: AVENSIS 1.8, Колір сірий, ДНЗ: НОМЕР_4 на зберігання до ДП «СЕТАМ».
Відповідно до інформаційної довідки № 176157090 від 08.05.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у боржника відсутнє нерухоме майно.
Заступником начальника ОСОБА_3 02.08.2019 направлено запит до Державної прикордонної служби щодо перетину боржником державного кордону України за період з 14.10.2013 по 02.08.2019. Відповідно до отриманої відповіді - боржник державний кордон України за період з 14.10.2013 по 02.08.2019 не перетинав.
До відділу за вхідним № 16276 12.09.2019 надійшло клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з коштів боржника та їх повернення. По суті розгляду зазначеного клопотання, 08.10.2019 заступником начальника Кравцовою О.С. винесено постанову про внесення виправлення у процесуальний документ, якою внесено зміни до постанови про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_5 від 02.08.2019 та зазначено, що підлягає накладенню арешт на всі кошти боржника «окрім, коштів, що містяться на картковому рахунку боржника № НОМЕР_1 відкритому в АТ «Державний ощадний банк України», які надходять на зазначених рахунок як пенсійні виплати боржника». Зазначену постанову направлено для виконання до АТ «Державний ощадний банк України», та за вхідним № 16278 надійшло клопотання ОСОБА_1 про передачу виконавчого провадження до Солом'янського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві за місцем проживання боржника.
Заступником начальника ОСОБА_3 08.10.2019 винесено постанову про передачу виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 до Солом'янського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві за місцем проживання боржника.
Постановою Головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у місті Києві Штойкою Л.Р. від 18.10.2019 прийнято до виконання виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3556/11 від 13.09.2013.
Постановою Головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у місті Києві Штойки Л.Р. від 13.05.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу виконавчий лист № 2-3556/11 виданий 13.09.2013 Солом'янським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ « Банк «Фінанси та кредит» боргу у розмірі 292832,47 грн повернуто стягувачу ТОВ «АНСУ». Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення .
На підставі ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом 5 Інструкції з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату, пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію також визначається Закону України «Про виконавче провадження» та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція) контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, пенсії, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частинами першою та другою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на пенсію боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення, у розмірі не більше 20 відсотків пенсії за іншими видами стягнень.
Зняття арешту з коштів, що складають пенсію, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із пенсії, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Одночасно слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
Враховуючи вищевикладене, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
Як вбачається з матеріалів справи 12.09.2019 до відділу за вхідним № 16276 надійшло клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з коштів та їх повернення. По суті розгляду зазначеного клопотання, 08.10.2019 заступником начальника Кравцовою О.С. винесено постанову про внесення виправлення у процесуальний документ, якою внесено зміни до постанови про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_5 від 02.08.2019, крім того вбачається з матеріалів справи, що виконавчий документ повернуто та припинено чинність арешту майна та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, звертаючись до суду з даною скаргою на скаржника покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість державний виконавець повинен довести саме свої заперечення проти доводів скаржника.
Суд враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У Рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч.1 ст.55 Конституції України.
Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст.24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленої скарги процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що будь - яких неправомірних дій та порушень вимог чинного законодавства, з урахуванням вищевикладеного в діях державних виконавців судом не встановлено, а позивачем не доведено, що державному виконавцю на час винесення постанови про арешт коштів боржника було відомо, що картковий рахунок № НОМЕР_1 був відкритий в рамках пенсійного проекту для зарахування військової пенсії та скаржником не надано будь - яких доказів на спростування цього.
Як вбачається, після надходження клопотання скаржника до виконавчої служби 08.10.2019 заступником начальника Кравцовою О.С. винесено постанову про внесення виправлення у процесуальний документ, якою внесено зміни до постанови про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_5 від 02.08.2019.
Що стосується зобов'язання повернути кошти у сумі 7971,1 грн суд зазначає, що кінцевою метою будь- якого виконавчого провадження є виконання рішення суду, а враховуючи, що державні виконавці діяли в межах чинного законодавства, суд не вбачає будь яких правових підстав для зобов'язання державного виконавця повернути вказані кошти.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 18, 76-81, 89, 258-260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, суд,-
У задоволенні скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.А.Усатова