Справа № 137/1423/23
19 лютого 2024 р. 3/137/11/24
смт. Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю: прокурора Вінницької окружної прокуратури Приходько Д.Є., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Кундеуса С.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , селищного голови Літинської селищної ради, РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,
Згідно протоколу №662 від 06.12.2023, ОСОБА_1 , являючись селищним головою Літинської селищної ради Вінницької області, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів при наданні відповіді на запит спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а саме про ненадання інформації, зокрема відносно себе, всупереч між приватним інтересом який обумовлений дискреційними повноваженнями під час прийняття даного рішення та службовими повноваженнями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 КУпАП, тобто - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Згідно протоколу №663 від 06.12.2023, ОСОБА_1 , являючись селищним головою Літинської селищної ради Вінницької області, при наданні відповіді на запит спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а саме про ненадання інформації, зокрема відносно себе, вчинив дію та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом який обумовлений дискреційними повноваженнями під час прийняття даного рішення та представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, цим самим ОСОБА_2 , скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП, тобто - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Постановою судді Літинського районного суду Вінницької області Верещинської Я.С. від 19.02.2024 справу про адміністративне правопорушення за №137/1423/23 (провадження 3/137/11/24), щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП та справу за №137/1425/23 (провадження 3/137/12/24), щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-7 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно справі єдиний №137/1423/23 (провадження 3/137/11/24).
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Кундеус С.І., в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження по справі, оскільки в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.172-7 КУпАП. Акцентував увагу на те, що єдиним доказом нібито вчиненого правопорушення, я лист відмова у наданні інформації на запит Департаменту стратегічних розслідувань. Разом з тим, відмова у наданні інформації на запит, яка прямо не стосується особи яка притягується до адміністративної відповідальності не може прирівнюватись до факту підтвердження вчинення адміністративного правопорушення зокрема ст.172-7 КУпАП. Згідно витребуваного переліку документів відповідного запиту від 25.09.2023, та інформацію зазначеної протоколами, взагалі незрозуміло, що можна з цих документів віднести до документів які стосуються особисто ОСОБА_1 , та можливого вчинення адміністративного правопорушення. Більше того, зазначене не було листом відмовою, а лише проханням надати підтвердження правомірності такого запиту, та безпосередньо чого даний запит стосується. Зазначив, що підписання відповіді на запит управління стратегічних розслідувань, а саме, інформації відносно себе, як посадової особи, здійснювалось в умовах потенційного конфлікту інтересів, а не реального конфлікту інтересів, оскільки відсутня така обов'язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення, і, відповідно, не зазначено, в чому саме такий вплив знайшов свій вияв та яким саме чином вплинув на об'єктивність прийнятого рішення. Наголошував, що нормами чинного КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів. Для встановлення наявності факту прийняття рішення ОСОБА_1 , вчинення чи не вчинення ним дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, вважає, що суд має встановити сукупність юридичних фактів. З протоколів про адміністративне правопорушення не вбачається, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.
ОСОБА_1 в судому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Прокурор Приходько Д.Є. в судовому засіданні вказала на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідальність за які передбачено ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, просила визнати його винним у вчиненні такого та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши прокурора, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши протоколи та додані до них матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» Національну поліцію віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
За статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією за статтями 172-4-172-9 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу
Пунктом 3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський для виконання покладених на поліцію завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Положення про Національну поліцію України, затвердженого Постановою КМУ №877 від 28.10.2015 року передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.
Крім того, підпунктом 3 пункту 1 розділу II Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом НП України від 23.10.2019 року №1077 передбачено, що одним із завдань Департаменту є реалізація повноважень Національної поліції України в частині протидії корупції і кримінальної корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Підпунктом 26 пункту 1 розділу III зазначеного Положення визначено, що Департамент стратегічних розслідувань НП України здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, а підпунктом 3 пункту 1 розділу IV цього ж Положення передбачено, що Департамент стратегічних розслідувань НП України має право відповідно до компетенції в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього функцій.
Відповідно до ч.1 та п.2, п.4 ч.2 ст.60 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1, 2, 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, а також особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, забороняється: відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом; надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету; про конфлікт інтересів осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, та заходи з його врегулювання.
На підставі викладеного та керуючись абз.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», пп.4 п.4, пп. 2 п.6 Положення про Національну поліцію, п.п.3 п.1 розділу ІІ, п.п.26 п.1 розділу III, п.п.3 п.1, п.п.3 п.3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, ч.2 ст.251 та ст.255 КУпАП органи Національної поліції наділені повноваженнями здійснення перевірок фактів вчинення корупційних правопорушень, а також складання протоколів про вчинення адміністративних порушень.
Згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать держав.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Положеннями частини 1 статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Положеннями частини 2 статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно примітки до даної статті, субєктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст.3 Закону України „Про запобігання корупції. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, оскільки згідно з рішенням 1 сесії 8 скликання Літинської селищної ради від 26 листопада 2020року «Про початок повноважень Літинського селищного голови» ОСОБА_1 вступив на посаду Літинського селищного голови, яку і по даний час обіймає.
Положеннями ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.1, 2ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
За змістом ч.5 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це спеціального уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, однак не зробила цього.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.09.2023 Управлінням стратегічних розслідувань в Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №5175/55/101/01-2023 надіслано лист голові Літинської селищної ради ОСОБА_1 , у якому зазначено, що управлінням здійснюється збір доказів з метою підтвердження або спростування факту вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, головою Літинської селищної ради ОСОБА_1 , у зв'язку з чим, просять надати: протокол 1-ї сесії 8 скликання Літинської селищної ради; всі рішення 1-ї сесії 8 скликання Літинської селищної ради; особову картка посадової особи органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 ; про доведення до відома селищного голови Літинської селищної ради ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства; регламент Літинської селищної ради 8 скликання, та всі зміни до нього; список всіх працевлаштованих осіб Літинської селищної ради станом на теперішній час, а також осіб, які були звільнені з 01.01.2022 по теперішній час; чи повідомляв ОСОБА_1 впродовж 2021-2023 рр. про наявність у нього реального конфлікту інтересів при виконанні посадових обов'язків, НАЗК якщо так то з яких питань, які роз'яснення надані; розпорядження, рішення про нарахування надбавок, доплат, премій, винагород та інших виплат, всім працівникам та селищному голові Літинської селищної ради з 01.01.2022 по теперішній час, а також додатки до них про суми виплачених коштів; чи очолює ОСОБА_1 по сумісництву політичну партію протягом 2021- 2023 рр.
У відповідь на адресу Управління стратегічних розслідувань в Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України направлено лист від 28.09.2023 №05-29/1304 за підписом голови Літинської селищної ради ОСОБА_1 , яким не надано запитувані документи, мотивуючи тим, що представниками державного органу не надано підтвердження про наявність розпочатого провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно працівників або депутатів чи посадових осіб органу місцевого самоврядування, а тому, у Департаменту стратегічних розслідувань відсутні повноваження щодо витребування в порядку КУпАП письмових пояснень та копій документів та наразі Управління стратегічних розслідувань не наділено повноваженнями запитувати інформацію визначену в таких листах з метою проведення перевірки можливого порушення вимог та обмежень Закону України «Про запобігання корупції». Зазначено, що Літинська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, має бажання сприяти виконанню всіх норм законодавства та повідомлено про свою готовність співпрацювати в рамках закону.
Зміст даного листа свідчить про те, що Літинським селищним головою фактично відмовлено в наданні інформації та копій документів на запит Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Національної поліції України від 25.09.2023 №5175/55/101/01-2023.
Приватний інтерес ОСОБА_1 в даному випадку був зумовлений прагненням не надавати інформацію відносно себе, як посадової особи Літинської селищної ради, з метою уникнення проведення перевірки щодо дотримання ним вимог антикорупційного законодавства, як суб'єктом на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції».
Суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 полягала у наявності у нього повноважень, обов'язку та фактичної можливості надати на запит уповноваженого органу Національної поліції України відповідну інформацію щодо себе, як посадової особи, яка не є персональними даними та не відноситься до конфіденційної інформації чи інформації з обмеженим доступом.
В даному випадку вказана суперечність між приватним інтересом не надавати інформацію щодо себе та службовими повноваженнями обов'язку надати інформацію вплинула на об'єктивність і неупередженість прийняття ОСОБА_1 рішення та підписання листа від 28.09.2023 №05-29/1304, яким не надано запитувані документи, зокрема, відносно себе, як посадової особи Літинської селищної ради.
Відмовивши у наданні стосовно себе інформації, ОСОБА_1 перебував в умовах реального конфлікту інтересів, який зумовлений тим, що він був змушений шукати баланс між своїм приватним інтересом у вигляді прагнення, у межах правового регулювання, не надавати інформацію відносно себе, як посадової особи Літинської селищної ради, з метою уникнення проведення перевірки дотримання ним вимог ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».
За наведених умов, а саме, наявності реального конфлікту інтересів, голова Літинської селищної ради ОСОБА_1 був зобов'язаний повідомити у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що приймаючи рішення про відмову надавати інформацію та документи відносно себе на запит уповноваженого органу Національної поліції України, про наявність реального конфлікту інтересів ОСОБА_1 спеціального уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції не повідомляв, передбачених ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» заходів на врегулювання конфлікту інтересів не вживав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_1 повинен був усвідомлювати усю відповідальність за вчинення своїх дій, адже за приписами ст.68 Конституції України (Закон прямої дії) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, тому у діях ОСОБА_1 вбачається бездіяльність, яка полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст.245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, в їх сукупності, зокрема такими: протоколами про адміністративні правопорушення №662 та №663 від 06.12.2023; листом Управління стратегічних розслідувань №5175/55/101/01-2023 від 25.09.2023; листом-відповіддю голови Літинської селищної ради ОСОБА_1 №05-29/1304 від 28.09.2023; присягою Літинської селищної ради ОСОБА_1 ; рішенням Літинської селищної ради №2 від 26.11.2020; рішенням Літинської селищної ради №8 від 26.11.2020; листом Управління стратегічних розслідувань №5502/55/101/01-2023 від 18.10.2023; рапортом оперуповноваженого 1-го відділу Управління стратегічних розслідувань від 19.10.2023; листом Управління стратегічних розслідувань №5573/55/101/01-2023 від 19.10.2023; листом Управління документообігу та контролю НАЗК №93-06/24731-23 від 30.10.2023; листом Управління стратегічних розслідувань №6347/55/101/01-2023 від 01.12.2023; відповіддю Головного управління ДПС у Вінницькій області №16348/5/02-32-24-01-17 від 05.12.2023 про здійснення виплат впродовж 2022-2023 рр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Кундеуса С.І. про відсутність у діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, а наявність лише потенційного, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Поряд з цим, в силу ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, справи про які одночасно розглядаються, і за вчинені адміністративні правопорушення передбачена можливість накладення єдиного адміністративного стягнення, а тому суддя переконаний, що на ОСОБА_1 у даному, конкретному випадку, правильним буде накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.2 ст.172-7 КУпАП, - у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а тому, з огляду на викладене вище, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Керуючись ст.33, 40-1, 172-7, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти стягнення:
за частиною 1 статті 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок);
за частиною 2 статті 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
На підставі статті 36 КУпАП остаточно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Верещинська Я. С.