15 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/23565/23 пров. № А/857/2149/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С.,
представників позивача Шейхет М.Г., Шнир Я.Б.,
представника третьої особи Брильовської О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської обласної військової (державної) адміністрації на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 380/23565/23 за адміністративним позовом Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Львівська обласна військова (державна) адміністрація, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Крутько О.В. в м. Львові Львівської області 16.01.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження), -
Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (далі - Представництво, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, ВПВР), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ВПВР про закінчення виконавчого провадження від 04.09.2023 року № 72187414.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржила Львівська обласна військова (державна) адміністрація (далі - також третя особа, Львівська ОДА), яка покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що листом від 01.08.2023 № 5/9-7294/0/2-23/1-2.1 Львівська ОДА повідомила ВПВР про те, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 813/3771/17 28.07.2021 Львівською ОДА в межах повноважень повторно розглянуто звернення Представництва про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРЮО) щодо засновника Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові (далі - ДІАЗ), про що проінформовано заявника. Відтак, зазначене судове рішення є виконаним в добровільному порядку і підстави для вчинення державним відповідачем будь-яких дій, спрямованих на його примусове виконання, відсутні.
Позивач подав до апеляційного суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні.
Відповідач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні представник апелянта наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представники позивача проти задоволення такої заперечували.
Представник відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Його неявка, з огляду на положення статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі № 813/3771/16 визнано неправомірними діяння щодо заявлення Львівської ОДА засновником та органом управління ДІАЗ; визнано бездіяльність Львівської ОДА щодо неподання заяви та документів державному реєстратору про внесення змін до Реєстру щодо зміни органу управління ДІАЗ; зобов'язано Львівську ОДА повторно розглянути звернення Представництва про внесення змін до ЄДРЮО щодо засновника ДІАЗ у місячний строк з дня набрання постановою законної сили з врахуванням викладених у ній мотивів. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
На виконання рішення суду Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання.
Постановою заступника начальника ВПВР від 07.07.2023 відкрито виконавче провадження ВП № 72187414 з виконання виконавчого листа № 813/3771/16, виданого 22.03.2022 Львівським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Львівську ОДА повторно розглянути звернення Представництва про внесення змін до ЄДРЮО щодо засновника ДІАЗ у місячний строк з дня набрання постановою законної сили з врахуванням викладених у ній мотивів.
У порядку виконання рішення у вказаному виконавчому провадженні Львівська ОДА направила заступнику начальника ВПВР Заєць Т.І. лист від 01.08.2023 № 5/9-7294/0/2-23/1-2.1, яким повідомила, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 813/3771/17 Львівською ОДА 28.07.2021 в межах повноважень повторно розглянуто звернення Представництва про внесення змін до ЄДРЮО щодо засновника ДІАЗ, про що проінформовано заявника. Враховуючи, що рішення суду виконано до відкриття виконавчого провадження, просила закрити виконавче провадження.
До зазначеного листа долучено лист Департаменту архітектури та розвитку містобудування від 28.07.2021 № 16-3468/0/2-21, адресований Представництву, яким було проінформовано адресата про те, що Львівська ОДА не може вжити заходів щодо внесення змін до ЄДРЮО в частині органу управління та засновників ДІАЗ, оскільки останній знаходиться в стані припинення. У листі також вказано, що, зважаючи на важливість проблеми збереження історичного центру Львова як об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Департамент архітектури та містобудування готовий до обговорення юридичних аспектів реалізації відновлення діяльності ДІАЗ у складі Робочої групи, створеної розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 01.03.2021 № 124/0/5-21.
04.09.2023 заступник начальника ВПВР у ВП № 72187414 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження. Підставою для прийняття постанови зазначено лист Львівської ОДА за № 5/9-7294/0/2-23/1-2.1 від 01.08.2023.
Не погодившись з постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відновлення порушеного права (охоронюваного законом інтересу) Представництва за результатами розгляду справи № 813/3771/16 та примусового виконання рішення суду не відбулось, оскільки відповідач не вжив жодних заходів щодо приведення у відповідність до вимог законодавства реєстраційних документів Заповідника.
Формальний розгляд звернення позивача, без врахування мотивів та обґрунтувань, зазначених у постанові суду, не надавав підстав державному виконавцю для висновку про належне виконання судового рішення.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі № 813/3771/16 набрала законної сили 1 липня 2021 року.
Матеріалами справи також підтверджено, що третя особа 28 липня 2021 року на виконання судового рішення у справі № 813/3771/16 здійснила повторний розгляд звернення Представництва від 2 вересня 2016 року, про що Представництво було проінформовано листом від 28 липня 2021 року.
В даному листі зазначено конкретну підставу, через яку Львівською ОДА не може бути вжито заходів щодо внесення змін до ЄДРЮО в частині органу управління та засновників ДІАЗ, - проведення реєстрації рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.
Наявна в матеріалах справи копія листа від 28 липня 2021 року підтверджує її отримання представником позивача 29 липня 2021 року.
Дії Львівської ОДА щодо повторного розгляду звернення Представництва на виконання судового рішення не були оскаржені позивачем.
Суд першої інстанції, скасовуючи постанову про закриття виконавчого провадження, зазначив лише про формальний розгляд звернення Представництва, без врахування мотивів та обґрунтувань, зазначених в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, а також про те, що відновлення порушеного права позивача не відбулось.
Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками, тому що у справі № 813/3771/16 рішення суду не спрямовувало відповідача (Львівську ОДА) на конкретний результат за наслідками повторного розгляду звернення Представництва, а лише зобов'язував при такому повторному розгляді врахувати мотиви, викладені в постанові суду.
До того ж, позивач у справі, що розглядається, з доводами якого погодився суд першої інстанції, зазначає, що державним виконавцем не перевірено фактичне виконання судового рішення, тобто не здійснено перевірки офіційних та відкритих даних з ЄДРЮО про внесення відповідних змін щодо органу управління та засновників ДІАЗ.
Однак резолютивна частина рішення від 25 вересня 2017 року та виданий на його підставі виконавчий лист не містили обов'язку Львівської ОДА вчинити дії на внесення таких змін.
Позовна заява та ряд інших процесуальних документів, поданих позивачем у справі, що розглядаються, містять покликання на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі № 813/3423/15, яким скасовано розпорядження Львівської ОДА від 05.05.2015 року № 188/0/5-15 «Про охорону пам'яток культурної спадщини, що розташовані на території м. Львова», яким було припинено ДІАЗ.
Апеляційний суд звертає увагу, що після скасування даного розпорядження змінилися правовідносини, і ці змінені правовідносини не були предметом розгляду у справі № 813/3771/16.
Відповідно при повторному розгляді звернення позивача (на виконання рішення у справі № 8136/3771/16) Львівська ОДА не могла врахувати рішення у справі № 813/3423/15.
Також слід наголосити, що потворний розгляд звернення позивача, на що зорієнтував Львівську ОДА суд у рішенні по справі № 813/3771/16, не є процесом триваючим, він закінчується прийняттям/неприйняттям певного рішення за результатами його розгляду та наданням відповіді заявнику.
В даному випадку Львівська ОДА, розглянувши звернення, надала відповідь позивачу.
В подальшому, з врахуванням правовідносин, що набули змін, позивач міг звернутися з повторним зверненням, але ці правовідносини перебувають вже поза межами спору у справі, що розглядається.
Частиною першою статті 18 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і цією постановою зобов'язано боржника (Львівську ОДА) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема пунктом 9 даної статті визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відтак, отримавши відповідь Львівської ОДА про виконання рішення суду, державний виконавець правомірно виніс постанову про закриття виконавчого провадження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду рішення суду.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню.
Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення адміністративного позову, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції у справі, що розглядається, не повно встановив обставини справи, не дав належної оцінки встановленим обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Львівської обласної військової (державної) адміністрації задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 380/23565/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 19.02.2024