Постанова від 16.02.2024 по справі 300/1799/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/1799/23 пров. № А/857/12750/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Затолочного В.С.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року (головуючий суддя: Панікар І.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,

встановив:

ОСОБА_1 , 06.04.2023 звернувся з позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не здійснення з 01.04.2022 перерахунку та виплати пенсії з урахуванням індексації, доплат, надбавок, премії, виходячи із розміру грошового забезпечення зазначений у довідці про розмір грошового забезпечення виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» 07.05.2021 № 127 після перерахунку пенсії, а саме на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 300/6371/21, з урахуванням сплачених сум;

- зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2022 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, доплат, надбавок, премії, виходячи із розміру грошового забезпечення зазначений у довідці про розмір грошового забезпечення виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» 07.05.2021 № 127 після перерахунку пенсії, а саме на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 300/6371/21, з урахуванням сплачених сум.

Обґрунтовує позов тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів Міністерства внутрішніх справ України та отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В лютому 2023 року, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 300/6371/21 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром. Однак, при перерахунку пенсії на виконання вказаного рішення суду, відповідачем нарахована, але не сплачена індексація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» передбачено проведення з 01.03.2022 перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Також, зазначає, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 300/6371/21 визначено здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром. Таким чином, на думку позивача, індексацію та виплату пенсії ОСОБА_1 належить здійснювати без обмеження максимальним розміром, оскільки ні Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ні будь-яким іншим законом не передбачено обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Відповідач, 09.08.2023, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 300/3025/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» від 07.05.2021 № 127 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 300/3025/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у вересні 2021 року проведено перерахунок пенсії, починаючи з 01.12.2019 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» від 07.05.2021 № 127.

Однак, пенсія виплачувалася в максимальному розмірі 18540 грн.

у подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 300/6371/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат (а. с. 14-15).

На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача, основний розмір якої становить 70% грошового забезпечення та становить 22633,29 грн, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 25.01.2023 (а. с. 11).

Також, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» відповідач провів індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, розмір якої визначено в сумі 3168,66 грн.

Так, загальний розмір нарахованої пенсії позивача з урахуванням індексації, доплат та підвищень становить 25801,95 грн, з них індексація - 3168,66 грн., однак до виплати призначена пенсія у розмірі 22633,29 грн, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 25.01.2023 (а. с. 11).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2022 з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 (а.с.8).

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа за № 1461-1054/Л-02/8-0900/23 від 09.03.2023 року, повідомив ОСОБА_1 про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення перерахунку пенсії з урахуванням індексації згідно постанови КМУ № 118 (а .с. 9-10).

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що отримуючи на підставі рішення суду пенсію в розмірі 22633,29 грн, позивача не можна віднести до «найбільш вразливих верств населення», пенсія яких підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - № 2262-XII), яку викладено в такій редакції, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

З огляду на вищенаведене, до спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016, № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вищенаведених правових норм викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.

Отже, не може застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії до осіб, право на пенсійне забезпечення яких встановлене Законом № 2262-ХІІ.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року:

перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;

у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Аналіз наведеної Постанови надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що з 1 березня 2022 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.

Однак, п. 2 Постанови № 118 містить застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Стосовно наявності у п. 2 цієї Постанови положення про підвищення пенсій у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020р. у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У спірних правовідносинах, наведені положення постанови № 118 від 16.02.2022, суперечать приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.

Окрім того, безпідставним слід вважати надання суб'єктом владних повноважень переваги найменш сприятливому для позивача підходу та застосування положень ст. 2 Закону № 3668-VI.

Крім цього, законодавець не уповноважував пенсійний орган на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 300/6371/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат (а. с. 14-15).

На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача, основний розмір якої становить 22633,29 грн, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (а. с. 11).

У подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» відповідач провів індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, розмір якої визначено в сумі 3168,66 грн.

Загальний розмір нарахованої пенсії позивача, з урахуванням індексації, доплат та підвищень, становить 25801,95 грн, з них індексація - 3168,66 грн, однак до виплати призначена пенсія, з урахуванням максимального розміру, становить 22633,29 грн, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (а. с. 11).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що по суті пенсійний орган не заперечує того факту, що позивач має право на індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, оскільки відповідач нарахував таку. Однак не виплачує суму індексації в розмірі 3168,66 грн, так як вважає, що розмір пенсії не може перевищувати максимального розміру у десять прожиткових мінімумів.

Водночас, на переконання суду першої інстанції, відповідач обґрунтовано не проводив виплату індексації позивачу з 01.04.2022, оскільки у разі її виплати, пенсійний орган порушить умови її призначення, встановлених постановою КМУ від 16.02.2022 за № 118.

Однак, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI та те, що наведені положення постанови № 118 від 16.02.2022, суперечать приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії пенсійного органу щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, у зв'язку із застосуванням Постанови № 118, є протиправними, а висновки суду першої інстанції, що відповідач обґрунтовано не проводив виплату індексації позивачу є помилковими.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на помилкові покликання суду першої інстанції, що спірним у межах цього спору не є питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром, а лише підвищення пенсії за рахунок її індексації, оскільки саме у зв'язку з обмеженням пенсії, відповідач не виплачує індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, в розмірі 3168,66 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач має право на здійснення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14, на підставі Постанови № 118, без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції належним способом захисту порушених прав позивача, враховуючи ч. 2 ст. 9 та ст. 245 КАС України, є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиплати нарахованої ОСОБА_1 з 01.04.2022 пенсії з урахуванням індексації, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та зобов'язання відповідача виплатити позивачу пенсію з урахуванням індексації, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2022 з урахуванням доплат, надбавок, премії, виходячи із розміру грошового забезпечення, які зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» 07.05.2021 № 127, то суд апеляційної інстанції вважає, що такі задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що при проведенні перерахунку пенсії, відповідачем проведено такий без урахування доплат, надбавок, премії, виходячи із розміру грошового забезпечення зазначений у довідці про розмір грошового забезпечення виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» 07.05.2021 № 127.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення, прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн (квитанція № 90 від 06.04.2023) та при поданні апеляційної скарги - 1610,40 грн (квитанція 32528798800007305670 від 11.07.2023). Загальна сума сплаченого судового збору становить 2684 грн.

Оскільки, позовні вимоги позивача задоволено частково, то відповідно до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України, судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 в сумі 1342 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 300/1799/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиплати нарахованої ОСОБА_1 з 01.04.2022 з урахуванням індексації, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням індексації, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1342 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді Л. Я. Гудим

В. С. Затолочний

Попередній документ
117085954
Наступний документ
117085956
Інформація про рішення:
№ рішення: 117085955
№ справи: 300/1799/23
Дата рішення: 16.02.2024
Дата публікації: 21.02.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (16.02.2024)
Дата надходження: 06.04.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій