19 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14117/23 пров. № А/857/16078/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Матковської З.М., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року (головуючий суддя Гулик А.Г., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Компані» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КОМПАНІ» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби (далі відповідач-2), у якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №8367926/38047993 від 02.03.2023, №8367927/38047993 від 02.03.2023, №8367928/38047993 від 02.03.2023, №8367929/38047993 від 02.03.2023, №8367933/38047993 від 02.03.2023, №8367930/38047993 від 02.03.2023, №8367932/38047993 від 02.03.2023, №8367931/38047993 від 02.03.2023, №8367934/38047993 від 02.03.2023, №8367936/38047993 від 02.03.2023, №8367935/38047993 від 02.03.2023, №8367938/38047993 від 02.03.2023, №8367939/38047993 від 02.03.2023, №8367937/38047993 від 02.03.2023, №8367940/38047993 від 02.03.2023, №8367943/38047993 від 02.03.2023, №8367944/38047993 від 02.03.2023, №8367941/38047993 від 02.03.2023, №8367942/38047993 від 02.03.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 03.12.2022 року, №70 від 07.12.2022 року, №78 від 08.12.2022 року, №101 від 10.12.2022 року, №111 від 12.12.2022 року, №137 від 13.12.2022 року, №146 від 14.12.2022 року, №147 від 15.12.2022 року, №158 від 16.12.2022 року, №179 від 19.12.2022 року, №182 від 20.12.2022, №201 від 22.12.2022 року, №202 від 22.12.2022 року, №215 від 23.12.2022 року, №223 від 24.12.2022 року, №245 від 26.12.2022, №255 від 27.12.2022 року, №268 від 28.12.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 03.12.2022, №70 від 07.12.2022 року, №78 від 08.12.2022, №101 від 10.12.2022, №111 від 12.12.2022 року, №137 від 13.12.2022, №146 від 14.12.2022, №147 від 15.12.2022, №158 від 16.12.2022, №179 від 19.12.2022, №182 від 20.12.2022, №201 від 22.12.2022, №202 від 22.12.2022, №215 від 23.12.2022 року, №223 від 24.12.2022, №245 від 26.12.2022 року, №255 від 27.12.2022, №268 від 28.12.2022 року, №273 від 29.12.2022 року, №273 від 29.12.2022, складену позивачем датою подання її на реєстрацію;
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №26 від 03.12.2022, №70 від 07.12.2022, №78 від 08.12.2022, №101 від 10.12.2022, №111 від 12.12.2022, №137 від 13.12.2022, №146 від 14.12.2022, №147 від 15.12.2022, №158 від 16.12.2022, №179 від 19.12.2022, №182 від 20.12.2022, №201 від 22.12.2022, №202 від 22.12.2022, №215 від 23.12.2022, №223 від 24.12.2022, №245 від 26.12.2022, №255 від 27.12.2022, №268 від 28.12.2022, №273 від 29.12.2022, подані товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС КОМПАНІ, датою їх первинного подання на реєстрацію.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС КОМПАНІ судовий збір у розмірі 50996,00 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто шість)грн 00коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000(п'ять тисяч) грн 00 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що пунктом 201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/ розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних.
У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу У ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі іменується Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (надалі - Порядок № 1165), встановлено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/ розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
ТзОВ «ТРАНС КОМПАНІ» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює господарську діяльність у сфері вантажних перевезень, а також оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнанням.
01.06.2021 між ТзОВ «ТРАНС КОМПАНІ» та ТзОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» укладено договір про надання послуг з перевезення автомобільним транспортом № 010621-564 (надалі - Договір).
За результатами господарської операції позивач склав та направив на реєстрацію до контролюючого органу податкові накладні №26 від 03.12.2022, №70 від 07.12.2022, №78 від 08.12.2022, №101 від 10.12.2022, №111 від 12.12.2022, №137 від 13.12.2022, №146 від 14.12.2022, №147 від 15.12.2022, №158 від 16.12.2022, №179 від 19.12.2022, №182 від 20.12.2022, №201 від 22.12.2022, №202 від 22.12.2022, №215 від 23.12.2022, №223 від 24.12.2022, №245 від 26.12.2022, №255 від 27.12.2022, №268 від 28.12.2022, №273 від 29.12.2022.
Реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена.
Так, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: «коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».
Окрім вищенаведеного, контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач подав повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних
Верховний Суд у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 вказує, що дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з'ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування.
Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник є обізнаним зі змістом господарської операції, що відбулась за його участю, та особливостями її документального оформлення.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.9).
Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
При наданні оцінки первинним документам платника наданих для підтвердження реальності господарських операції по зупинених 45 ПН, Комісія враховує правові висновки Верховного Суду щодо наслідків недоведення первинними документами обставин господарської операції, а саме:
У постанові від 14.05.2019 №825/3990/14 Верховний Суд дійшов висновку, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням кожної господарської операції. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками га формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів.
У Постанові від 06.03.2018 по справі №804/5444/16 Верховний Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Згідно із приписами ст.3 Закону №996-ХІУ метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1. ст.10 Закону №996-ХІУ для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Згідно із п.5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
Згідно із п.3 розділу IV Положення результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.
У Постанові від 05.1.20218 по справі № 820/1124/17 Верховний Суд зазначає наступне:
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Відповідно до спірних рішень підставами їх прийняття стало ненадання позивачем копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач оскаржив вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку. Проте, його скарги залишені без задоволення, а рішення - без змін.
Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Долучений позивачем до матеріалів справи перелік копій документів не відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій та є значно розширеним.
Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Прядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної.
Враховуючи вищенаведене, у Головного управління ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому таке є правомірним.
Щодо зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в ЄРПН, то вважає, що це є дискреційними повноваженнями податкового органу.
Крім того, вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні ПН в ЄРПН є передчасною, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КОМПАНІ» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює господарську діяльність у сфері вантажних перевезень, а також оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарнотехнічними обладнанням.
01.06.2021 між ТзОВ «ТРАНС КОМПАНІ» та ТзОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» укладено договір про надання послуг з перевезення автомобільним транспортом № 010621-564 (надалі Договір).
На виконання умов Договору у грудні 2022 року позивач надав ТзОВ «ЕРІДАН-КОМЕРЦ» послуги з перевезення вантажу. У зв'язку із наданням послуг перевезення сторонами оформлено Акти надання послуг №5783 від 03.12.2022, №5862 від 08.12.2022, №5879 від 10.12.2022, № 5869 від 12.12.2022, №5880 від 13.12.2022, №5975 від 14.12.2022, №5976 від 15.12.2022, №5977 від 16.12.2022, №6039 від 19.12.2022, №6067 від 20.12.2022, №6068 від 22.12.2022, №6069 від 22.12.2022, №6086 від 23.12.2022, №6148 від 24.12.2022, №6149 від 26.12.2022, №6150 від 27.12.2022, №6154 від №28.12.2022, №6155 від 29.12.2022.
За результатами господарської операції позивач склав та направив на реєстрацію до контролюючого органу податкові накладні №26 від 03.12.2022, №70 від 07.12.2022, №78 від 08.12.2022, №101 від 10.12.2022, №111 від 12.12.2022, №137 від 13.12.2022, №146 від 14.12.2022, №147 від 15.12.2022, №158 від 16.12.2022, №179 від 19.12.2022, №182 від 20.12.2022, №201 від 22.12.2022, №202 від 22.12.2022, №215 від 23.12.2022, №223 від 24.12.2022, №245 від 26.12.2022, №255 від 27.12.2022, №268 від 28.12.2022, №273 від 29.12.2022.
Відповідач-1 зупинив реєстрацію вказаних податкових накладних. Так, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Позивач подав відповідачу-1 повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних, реєстрація яких зупинена. До вказаного повідомлення позивач додав копії: актів наданих послуг №5783 від 03.12.2022, №5862 від 08.12.2022, №5879 від 10.12.2022, № 5869 від 12.12.2022, №5880 від 13.12.2022, №5975 від 14.12.2022, №5976 від 15.12.2022, №5977 від 16.12.2022, №6039 від 19.12.2022, №6067 від 20.12.2022, №6068 від 22.12.2022, №6069 від 22.12.2022, №6086 від 23.12.2022, №6148 від 24.12.2022, №6149 від 26.12.2022, №6150 від 27.12.2022, №6154 від №28.12.2022, №6155 від 29.12.2022, товарно - транспортних накладних №5783, №5862, №5879, № 5869, №5880, №5975, №5976, №5977, №6039, №6067, №6068, №6069, №6086, №6148, №6149, №6150, №6154, №6155, платіжних інструкцій №5694 від 12.12.2022, №5787 від 16.12.2022, №5841 від 22.12.2022, №5755 від 15.12.2022, №5753 від 15.12.2022, №5843 від 22.12.2022, №5842 від 22.12.2022, №5880 від 27.12.2022, №5903 від 28.12.2022, №5939 від 15.12.2022, №5900 від 28.12.2022, №5938 від 29.12.2022, №5984 від 04.01.2023, №5983 від 04.01.2023, №5982 від 04.01.2023, №6003 від 06.01.2023, №6001 від 05.01.2023, договору про надання послуг перевезення від 01.06.2021.
Комісія відповідача-1 прийняла рішення №8367926/38047993 від 02.03.2023, №8367927/38047993 від 02.03.2023, №8367928/38047993 від 02.03.2023, №8367929/38047993 від 02.03.2023, №8367933/38047993 від 02.03.2023, №8367930/38047993 від 02.03.2023, №8367932/38047993 від 02.03.2023, №8367931/38047993 від 02.03.2023, №8367934/38047993 від 02.03.2023, №8367936/38047993 від 02.03.2023, №8367935/38047993 від 02.03.2023, №8367938/38047993 від 02.03.2023, №8367939/38047993 від 02.03.2023, №8367937/38047993 від 02.03.2023, №8367940/38047993 від 02.03.2023, №8367943/38047993 від 02.03.2023, №8367944/38047993 від 02.03.2023, №8367941/38047993 від 02.03.2023, №8367942/38047993 від 02.03.2023. Відповідно до вказаних рішень підставами їх прийняття стало ненадання позивачем копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач оскаржив вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку. Проте, його скарги залишені без задоволення, а рішення без змін.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 зазначеного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 згаданої статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 згаданої статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).
У даній спірній ситуації судом першої інстанції зґясовано, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що податкові накладні відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
При цьому суд слушно зауважив, що на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відтак, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
При цьому, суд слушно зауважив, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної розрахованого показника за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
З огляду на це, суд підставно вказав, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Крім того, суд правильно врахував, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 згаданого Кодексу.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 зазначеного Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 згаданого Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
З огляду на зазначене, суд правильно вказав, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних. При цьому як слідує зі змісту оскаржених рішень відповідача-1, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно зазначив, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Оскаржені рішення вмотивовані поданням позивачем копій документів, складених із порушенням законодавства, але будь-яких підкреслень для конкретизації, які саме документи із вказаного переліку платником податків складені з порушенням законодавства, рішення не містять, у пункті Додаткова інформація також нічого не зазначено. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Окрім того, суд вірно врахував і ту обставину, що позивач надав пояснення та копії первинних документів, щодо здійснення господарських операцій, а саме: актів наданих послуг №5783 від 03.12.2022, №5862 від 08.12.2022, №5879 від 10.12.2022, № 5869 від 12.12.2022, №5880 від 13.12.2022, №5975 від 14.12.2022, №5976 від 15.12.2022, №5977 від 16.12.2022, №6039 від 19.12.2022, №6067 від 20.12.2022, №6068 від 22.12.2022, №6069 від 22.12.2022, №6086 від 23.12.2022, №6148 від 24.12.2022, №6149 від 26.12.2022, №6150 від 27.12.2022, №6154 від №28.12.2022, №6155 від 29.12.2022, товарно-транспортних накладних №5783, №5862, №5879, № 5869, №5880, №5975, №5976, №5977, №6039, №6067, №6068, №6069, №6086, №6148, №6149, №6150, №6154, №6155, платіжних інструкцій №5694 від 12.12.2022, №5787 від 16.12.2022, №5841 від 22.12.2022, №5755 від 15.12.2022, №5753 від 15.12.2022, №5843 від 22.12.2022, №5842 від 22.12.2022, №5880 від 27.12.2022, №5903 від 28.12.2022, №5939 від 15.12.2022, №5900 від 28.12.2022, №5938 від 29.12.2022, №5984 від 04.01.2023, №5983 від 04.01.2023, №5982 від 04.01.2023, №6003 від 06.01.2023, №6001 від 05.01.2023, договору про надання послуг перевезення від 01.06. 2021.
З урахуванням зазначеного правильними є твердження суду першої інстанції, що надані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача та були достатніми для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістова оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить жодних висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
При цьому, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна за змістом та по суті позиція щодо застосування норм права, викладена Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 у справі №380/7736/21 та постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20.
З огляду на викладене вище суд першої інстанції вірно вважав, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, а також на те, що наданих відповідачу -1 документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що спірні рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім того, суд правильно врахував, що відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи встановлені обставини, з метою ефективного захисту позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд підставно вважав за необхідне зобов'язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні №26 від 03.12.2022, №70 від 07.12.2022, №78 від 08.12.2022, №101 від 10.12.2022, №111 від 12.12.2022, №137 від 13.12.2022, №146 від 14.12.2022, №147 від 15.12.2022, №158 від 16.12.2022, №179 від 19.12.2022, №182 від 20.12.2022, №201 від 22.12.2022, №202 від 22.12.2022, №215 від 23.12.2022, №223 від 24.12.2022, №245 від 26.12.2022, №255 від 27.12.2022, №268 від 28.12.2022, №273 від 29.12.2022, датою їх первинного подання на реєстрацію.
Такий спосіб захисту, у частині зобов'язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні датою їх первинного подання на реєстрацію, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.11.2022 у справі №160/9013/20.
З урахуванням вимог вказаної вище ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відтак, колегія суддів не надає оцінки рішенню суду першої інстанції в не оскаржуваній частині
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №380/14117/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді З. М. Матковська
О. І. Мікула