справа №760/16816/22 Головуючий у І інстанції - Зуєвич Л.Л.
апеляційне провадження №22-ц/824/3910/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
13 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року та на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_4, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра та гарантія», -
установив:
У листопаді 2022 рокуОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_4, стягувач: ТОВ «Довіра та гарантія».
Скарга обґрунтована тим, що головним державним виконавцем Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. 24 жовтня 2022 року винесено постанову про арешт коштів боржника згідно виконавчого листа 760/6469/15-ц виданого 20 липня 2015 року Солом'янським районним судом м. Києва, в межах виконавчого провадження НОМЕР_4.
Зазначеною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ( ОСОБА_1 ).
Таким чином, державний виконавець здійснив накладення арешту на пенсійну карту ОСОБА_1 за номером НОМЕР_1 , що відкрита в ПАТ Ощадбанк, а також соціальну карту НОМЕР_2 , що відкрита в ПАТ УКРСОЦБАНК.
Скаржниця звертає увагу на те, що отримати кошти по виплаті пенсії, які є джерелом доходу її сім'ї, не має можливості, так як рахунок заблоковано і зняти кошти з рахунку неможливо.
Зауважує, що всього із пенсійного рахунку за виконавчими провадженнями стягується 50% пенсійних виплат, але скаржниця не отримує жодних коштів, так як рахунки заблоковано, в тому числі і той на який надходять лише пенсійні виплати.
Наголошує, що нею було подано заяву до Солом'янського ВДВС про скасування даних арештів по картковим рахункам, так як іншого доходу скаржниця не має, але державний виконавець проігнорував дане звернення, в зв'язку з чим вона вимушена звертатись до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.
Просила суд, визнати дії головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. щодо відмови зняти арешт з коштів ОСОБА_1 , які нараховуються боржнику і мають статус пенсійних та соціальних виплат, протиправними.
Скасувати постанову головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. про арешт коштів боржника від 24 жовтня 2022 року по виконавчому провадженню НОМЕР_4 в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 відкритий у ПАТ КБ «Ощадбанк» та НОМЕР_2 , що відкрита в ПАТ «УКРСОЦБАНК» на ім'я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на які зараховуються пенсійні виплати та соціальні.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року, скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. щодо не зняття арешту, накладеного на грошові кошти, які є пенсією та соціальними виплатами.
Зобов'язано головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. винести постанову про зняття арешту з грошових коштів, що містяться та/або надходитимуть як пенсія та інші соціальні виплати на рахунок НОМЕР_1 , що відкритий у ПАТ КБ «Ощадбанк», та рахунок НОМЕР_2 , що відкритий в ПАТ «УКРСОЦБАНК», на ім'я ОСОБА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження НОМЕР_4, в тому числі на підставі постанови про арешт коштів боржника від 24 жовтня 2022 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року, виправлено описку в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року у справі №760/16816/22 шляхом зазначення вірної назви банку «ПАТ «УКРСИББАНК», замість невірно зазначеної назви банку «ПАТ «УКРСОЦБАНК» по всьому тексту такої ухвали.
З урахуванням вказаного виправлення описки, третій абзац резолютивної частини рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року у справі №760/16816/22 викладено в такій редакції:
«Зобов'язати головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлану Миколаївну винести постанову про зняття арешту з грошових коштів, що містяться та/або надходитимуть як пенсія та інші соціальні виплати на рахунок НОМЕР_1 , що відкритий у ПАТ КБ "Ощадбанк", та рахунок НОМЕР_2 , що відкритий в ПАТ «УКРСИББАНК», на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_3 ), накладеного в межах виконавчого провадження НОМЕР_4, в тому числі на підставі постанови про арешт коштів боржника від 24.10.2022.».
Не погоджуючись з ухвалами Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року та від 21 березня 2023 року, головний державний виконавець Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №2760/6469/15-ц від 20 липня 2015 року виданий Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» 36520,97 грн. кредитної заборгованості.
26 жовтня 2015 року керуючись ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанови направлено сторонам.
24 жовтня 2022 року керуючись ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та копію постанови шляхом накладення електронного цифрового підпису направлено для виконання до АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «OTП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Банк Авангард», АТ «Сенс Банк», АТ «Банк Форвард», АТ «Банк Альянс».
04 грудня 2022 року керуючись ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та копію постанови шляхом накладення електронного цифрового підпису направлено для виконання до АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Банк Авангард», АТ «Сенс Банк», АТ «Банк Форвард», АТ «Банк Альянс».
Рішення боржником не виконано.
В постановах про арешт коштів боржника від 24 жовтня 2022 року та від 04 грудня 2022 року зазначено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
Повідомлень з банків про кошти боржника, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, до відділу не надходило.
На прийомі у державного виконавця 02 листопада 2022 року боржнику надано копію постанови про арешт коштів боржника від 24 жовтня 2022 року.
04 грудня 2022 року керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Отже, на підставі вищевикладеного, державним виконавцем арешт на рахунки, що відкриті у ПАТ КБ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 , в межах виконавчого провадження НОМЕР_4, в тому числі на підставі постанови про арешт коштів боржника від 24 жовтня 2022 року, не накладались.
Арешт на рахунки, що відкриті в АТ «УкрСиббанк» на ім'я ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження НОМЕР_4 накладено згідно ЗУ «Про виконавче провадження».
Вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини по справі, що призвело до неправильних висновків та постановлення незаконного рішення по справі.
Просила, скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року та ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року щодо скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року у справі №760/6469/15-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було вирішено:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» 36520,97 грн кредитної заборгованості;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, судові витрати по справі - судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 243,60 грн.
На виконання зазначеного рішення суду, Солом'янським районним судом м. Києва 20 липня 2015 року було видано виконавчий лист №760/6469/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», 36520,97 грн. кредитної заборгованості.
26 жовтня 2015 року на підставі виконавчого листа №760/6469/15-ц, виданого 20 липня 2015 року Солом'янським районним судом м. Києва, старшим державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Кукурічко Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4.
24 жовтня 2022 року головним державним виконавцем Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. в межах виконавчого провадження НОМЕР_4 винесено постанови про арешт коштів божника ( ОСОБА_1 ), якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ( ОСОБА_1 ) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 34631,28 грн.
Як стверджує скаржниця, з огляду на вказану постанову, було накладено арешт на її пенсійну карту за номером НОМЕР_1 , що відкрита в ПАТ «Ощадбанк», а також на соціальну карту номер НОМЕР_2 , що відкрита в ПАТ «УКРСОЦБАНК».
При цьому, отримати кошти по виплаті пенсії, які є джерелом її доходу, вона не має можливості, так як рахунок заблоковано і зняти кошти з рахунку неможливо.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 02 листопада 2022 року зверталась до Солом'янського ВДВС про скасування арештів по вказаним картковим рахункам.
Як вказує скаржниця, відповідне звернення було залишено без реагування.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що на рахунки скаржника, на які накладено арешт, зокрема, зараховуються пенсійні та соціальні виплати; скаржник звертався до виконавчої служби про скасування постанови про арешт коштів на відповідних рахунках, на які зараховуються такі виплати.
Судом було враховано, що законом встановлено граничні розміри відрахувань із пенсії та інших доходів боржника залежно від видів стягнення.
Звернення стягнення та накладення арешту на пенсію понад розміри встановлені законом заборонено, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у тому числі на підставі повідомлення боржника.
Отже, на переконання суду першої інстанції, доводи скарги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Постановляючи ухвалу від 21 березня 2023 року про виправлення описки в ухвалі від 16 грудня 2022 року, суд першої інстанції виходив з того, що при виготовленні ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року помилково було зазначено назву банку - «ПАТ «УКРСОЦБАНК»» замість вірної назви банку «ПАТ «УКРСИББАНК»».
При цьому, судом зазначено, що наявність виявленої описки та її виправлення не впливатиме та не зачіпатиме суті і змісту відповідного судового рішення.
З висновками суду першої інстанції викладеними як і в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року так і в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року, погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону обидві ухвали суду першої інстанції відповідають, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з вимогами ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» наведено перелік коштів та рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту, зокрема на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно з ч. 3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абз. 2 ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
У ч. 1, 3 ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження»).
По справі встановлено, що на рахунки скаржника, на які накладено арешт, зокрема, зараховуються пенсійні та соціальні виплати, а скаржниця зверталася до виконавчої служби про скасування постанови про арешт коштів на відповідних рахунках, на які зараховуються такі виплати.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 червня 2022 року (справа №211/4347/15-ц), звернення стягнення та накладення арешту на пенсію понад розміри, встановлені у ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» заборонено законом, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», у тому числі на підставі повідомлення боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в ухвалі суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи та нормам процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції від 16 грудня 2022 року залишенню без змін.
Разом з цим, встановлено, що виготовляючи ухвалу від 16 грудня 2022 року, судом було допущено описку, а саме помилково зазначено назву банку у якому відкрито на ім'я скаржника рахунок, на який накладено арешт державним виконавцем, зокрема, «ПАТ «УКРСОЦБАНК»» замість вірної назви банку «ПАТ «УКРСИББАНК»».
Виправити допущену описку просила суд ОСОБА_1 у своїй заяві, яка надійшла до суду першої інстанції 28 лютого 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно з ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року (справа №911/2787/18), описка в розумінні зазначеної статті ЦПК України - це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовленні тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, ухвалі, описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2020 року (справа №300/765/15-ц) вказано, що судове рішення повинно бути точним.
Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Особливо це стосується резолютивної частини рішення.
В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
У пункті 2.3. рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі №4-рп/2014 зазначено, що особливістю ухвал суду першої інстанції щодо внесення виправлень у рішення або відмови у внесенні виправлень є те, що суд може постановити їх у будь-який час, зокрема й після набрання рішенням законної сили.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно виправив допущену ним описку в ухвалі від 16 грудня 2022 року, зазначивши вірною назву банку ПАТ «УКРСИББАНК» замість помилкової ПАТ «УКРСОЦБАНК».
Наявність виявленої описки та її виправлення жодним чином не впливає та не зачіпає суть і зміст відповідного судового рішення.
Оскільки судові рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року та ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року без змін, а скаргу головного державного виконавця Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С.М. без задоволення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світлани Миколаївни залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року та ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба