Справа №759/22890/21 Головуючий в суді І інстанції П'ятничук І. В.
Провадження № 22-ц/824/2229/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
08 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного Товариства «Сенс Банк» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року у справі за позовом Акціонерного Товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У жовтні 2021 року АТ «Альфа Банк» (змінив назву на АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 24.12.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11275956000, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 86000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,90 % річних, строком повернення до 25.12.2028 року.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором між ними було укладено договір іпотеки № 73963 нерухомого майна, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, a саме: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,70 кв.м., житловою площею 18,90 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором.
Разом з тим, відповідач належним чином не виконував умови договору, в зв'язку з чим за ним станом на 25.09.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 192 003,10 дол. США та 136 937,17 грн.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання не виконує належним чином, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11275956001 від 24.12.2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, зазначив, що 08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» правонаступника АКІБ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого права вимоги за кредитним договором №11275956001 були відступлені ПАТ «Дельта Банк».
09.12.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Альфа-Банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого права вимоги за кредитним договором №11275956001 були відступлені АТ «Альфа-Банк».
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішення, АТ «Сенс Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що суд першої інстанції не враховано, що зміна назви юридичної особи АТ «Альфа-Банк» не тягне за собою правонаступництва, оскільки з Реєстру юридичних осіб вбачається, що АТ «Альфа-Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 23494714 внесено запис про зміну найменування - АТ «Сенс Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 23494714).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до позивача не перейшло право вимоги за кредитним договором укладеним між АКІБ «Укрсиббанк» та відповідачем, а тому АТ «Сенс-Банк» не володіє правом вимоги.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11275956000, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 86000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,90 % річних, строком повернення до 25.12.2028 року (а.с. 5-10).
24.12.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту № 11275956000 від 24.12.2007 року, відповідно до якої було встановлено графік платежів та тарифу банку (а.с.11).
09.02.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11275956000 від 24.12.2007 року, відповідно до якої було погоджено зміну схеми погашення кредиту (а.с. 11-12).
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 73963 нерухомого майна, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, a саме: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,70 кв.м., житловою площею 18,90 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 24-25).
08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» (правонаступника АКІБ «Укрсиббанк») та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитами (а.с. 31).
З Додатку переліку прав вимоги за кредитами до Договору від 08.12.2011 року вбачається, що до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором №11275956001 від 24.12.2007 року, боржник - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 (а.с. 32).
09.12.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Альфа-Банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги №2098/К (а.с. 33-34).
Відповідно до Додатку №2 до договору №2098/К від 09.12.2019 року, права вимоги за кредитним договором № 11275956000 (11275956001) були відступлені АТ «Альфа-Банк» (а.с.35-37)
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 11275956000 від 24.12.2007 року, за ОСОБА_1 утворилась заборгованість, що станом на 25.09.2021 року становить 192 003,10 дол. США та 136937,17 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 81159,70 дол. США; по відсотках - 110843,40 дол. США та пені: 136937,17 грн. (а.с. 27).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 20.02.2021 року було направлено вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором № 11275956001 від 24.12.2007 року та повідомлення про відступлення права вимоги до АТ «Альфа-Банк» за кредитним договором № 11275956001 від 24.12.2007 року (а.с. 28-29).
Протоколом № 2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну назви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс-Банк» (а.с. 102-104).
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції не врахував, що з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Додатку №2 до договору №2098/К від 09.12.2019 року, права вимоги за кредитним договором № 11275956001 (11275956000) були відступлені ПАТ «Дельта Банк» до АТ «Альфа-Банк» (змінив назву на АТ «Сенс-Банк»), а відтак в матеріалах справи містять всі належні та допустимі докази переходу права вимоги за кредитним договором № 11275956000 від 24.12.2007 року.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскільки наявними у матеріалах справи належними, допустимими та достовірними доказами, які не спростовані відповідачем, підтверджується факт неналежного виконання ОСОБА_1 основного зобов'язання, позовні вимоги АТ «Сенс-Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому, за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, a саме: однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,70 кв.м., житловою площею 18,90 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , підлягає погашенню заборгованість за кредитом кредитним договором №11275956001 (11275956000) від 24.12.2007 року, яка станом на 25.09.2021 року становить 192 003,10 дол. США та 136937,17 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 81 159,70 дол. США; по відсотках - 110 843,40 дол. США та пені - 136 937,17 грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Колегія суддів враховує, що згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту:
«5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».
Враховуючи, що на момент ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
У зв'язку із скасуванням судового рішення і задоволенням позову, відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд покладає на відповідача і витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства «Сенс Банк» задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов Акціонерного Товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, a саме: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,70 кв.м., житловою площею 18,90 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11275956001 (11275956000)від 24.12.2007 року, що становить 192 003,10 дол. США та 136 937,17 грн на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у розмірі 30 723 (тридцять тисяч сімсот двадцять три) гривні 75 копійок.
Зупинити виконання постанови в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: