30 січня 2024 року місто Київ
Справа № 359/559/22
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1828/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді Желепи О. В.
суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапка М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2023 року (ухвалене у складі судді Яковлєвої Л. В., повне рішення складено 10 листопада 2023 року)
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, про позбавлення батьківських прав
У січні 2022 року позивач звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовобгрунтовано тим, що сторони з 08 листопада 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2017 року розірвано. Від даного шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_4 . Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2016 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі частини всіх доходів (заробітку) починаючи з дня подачі позову, а саме з 25 листопада 2015 року.
ОСОБА_3 не спілкується з дитиною з липня 2015 року, не приймає участі у її вихованні, забезпеченні духовного та культурного розвитку, не навчає життєвим навичкам, не забезпечує матеріально. Також позивач повідомила, що з 07 березня 2020 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , разом з яким та донькою проживають за адресою : АДРЕСА_1 . Проте, чоловік позивача зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 .
30 липня 2021 року Міністерство оборони України Збройних Сил України звернулось з клопотанням до Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Солом'янської РДА про сприяння в реєстрації дружини ОСОБА_2 та її доньки ОСОБА_4 військовослужбовця підполковника ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_2 .
На даний час у ОСОБА_2 виникла необхідність зареєструватись самій та донці за адресою : АДРЕСА_2 для подальшої можливості отримати чоловіком позивача - ОСОБА_5 у власність для своєї сім'ї квартиру на підставі забезпечення житлом військовослужбовців та їх сімей.
У зв'язку з цим, в серпні 2021 року позивач письмово рекомендованим листом запрошувала відповідача з'явитись 07 вересня 2021 року до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської РДА в м. Києві для надання ним, як батьком, згоди на реєстрацію місця проживання дитини за адресою : АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 на запрошення не з'явився, а у месенджері «Viber» повідомив, що немає можливості з'явитись саме навказаний день. З того часу батьки ОСОБА_6 так і не змогли досягти згоди щодо дати реєстрації доньки, що свідчить про свідоме нехтування ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2023 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 05 грудня 2023 року подала через Бориспільський міськрайонний суд Київської області апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 , а саме позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом неправильно встановлено обставини справи які мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів. Крім того, судом спотворенот та змінено покази свідка ОСОБА_7 , які свідок не надавав, та неправомірно здійснено посилання в мотивувальній частині рішення на такі покази.
Вказує, що суд не взяв до уваги Висновок Служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області від 28.11.2022 року, в якому чітко вказано про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 .
Зазначає, що з 2015 року відповідач не виконує свої батьківські обов?язки щодо своєї доньки ОСОБА_6 , він від них ухиляється протягом 8-ми років, добровільно самоусунувся з її життя, не приїздить до неї, не спілкується з нею, не виховує її, не лікує її, не займається її освітою та розвитком. На неодноразові попередження Служби у справах дітей та сім?ї не реагує. Свідки підтвердили те що за ініціативою відповідача було припинено стосунки з позивачем і він принципово не спілкувався з дитиною роками по надуманим причинам.
Посилається на те, що матеріали справи містять достатньо належних доказів які свідчать про систематичний та постійний характер поведінки відповідача по ухиленню ним від виконання батьківських обов?язків перед дитиною прикриваючись надуманими образами та причинами. Таким чином ставлячи свої інтереси вище і важливіше інтересів доньки. Контроль з боку батька за навчанням, вихованням та утриманням дитини не здійснюється, він не виконує рекомендації адміністрації та педагогів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року відкрито провадження у даній справі та надано позивачу 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи своїм правом на надання відзиву не скористались.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2023 року з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, однак поштова кореспонденція суду повернулась на адресу Київського апеляційного суду як не отримана, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник відповідача та треті особи повідомлялись про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, про що в матеріалах справи містяться відповідні звіти про доставку.
Згідностатті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
До апеляційної скарги долучено Висновок Служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради від 15.03.2023 № 01-25-199 щодо розв'язання спору між батьками, в якому вказано про те, що позиція органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав батька є незмінною.
Як на поважність причин ненадання вказаного доказу до суду першої інстанції, представник вказує, що на момент отримання даного висновку справа вже перебувала на стадії розгляду по суті, а тому такий доказ не надавався до суду першої інстанції з поважних причин.
Однак, апеляційний суд вважає такі посилання скаржника безпідставними та не приймає до уваги долучений до апеляційної скарги Висновок Служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради від 15.03.2023 № 01-25-199 з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Висновок Служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради № 01-25-199 надано 15 березня 2023 року, оскаржуване рішення ухвалено 01 листопада 2023 року, маєже через вісім місяців після складання Висновку. Протягом вказаного строку ні позивач, ні її представник не заявляли до суду клопотання про долучення такого доказу та не отримували відмову щодо його долучення.
Наведена скаржником причина не є поважною, з огляду на те, що скаржник не була позбавлена можливості заявити відповідне клопотання про долучення доказів і при розгляді справи по суті, обґрунтувавши поважність причин неподання такого доказу раніше.
Скаржником не наведено причин, що об'єктивно не залежали від неї, і які перешкодили звернутись з клопотанням про долучення Висновку до матеріалів справи при розгляді справи в суді першої інстанці.
Заслухавши доповідь Головуючого судді Желепи О. В., пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді даної справи судом першої інстанції встановлено, що 08 листопада 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, у зв'язку з чим подружжю присвоєно єдине прізвище - ОСОБА_10 . Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області.
Від цього шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_6 . Наведене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 06 травня 2015 року виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області (т. 1 а.с. 27).
Напідставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2016 року з відповідача на користь позивача стягнено аліменти в розмірі частини від всіх доходів на утримання доньки - ОСОБА_4 щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 25 листопада 2015 року та до досягнення дитиною повноліття. Дане судове рішення набрало законної сили 27 лютого 2016 року (т. 1 а.с. 21-22).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2017 року шлюб між сторонами розірвано. 20 червня 2017 року судове рішення набрало законної сили (т. 1 а.с. 23). Дитина залишилась проживати разом з мамою.
07 березня 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, після якого кожен із подружжя залишився при власному прізвищі. Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданим07 березня 2020 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (т. 1 а.с. 33).
Позивач має зареєстроване місце проживання за адресою : АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 42).
ОСОБА_2 працює лікарем - педіатром відділення екстреної медичної допомоги з 01 серпня 2014 року у Комунальному некомерційному підприємстві Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування де характеризується позитивно, отримує сталий заробіток (т. 1 а.с. 16-18).
Згідно довідки Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу «Веселка» за № 08-01/215 та характеристики на дитину від 08 вересня 2021 року ОСОБА_11 в період з листопада 2017 року по 2021 рік відвідувала даний заклад. Дитину приводили, забирали, були присутні на батьківських зборах : ОСОБА_12 , бабуся, дідусь та ОСОБА_5 .. Батько протягом цього періоду не приходив та не цікавився життям дитини. Маргарита характеризується виключно з позитивної сторони (т. 1 а.с. 29-30).
З 01 вересня 2021 року ОСОБА_4 навчається в Бориспільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 та є ученицею 1-Б класу. Дитина характеризується позитивно (т. 1 а.с. 31-32).
Відповідно довідки ТОВ «Тріада Житлосервіс» за № 46 від 06 вересня 2021 року та Акту обстеження житлово - побутових умов, складеного 07 вересня 2021 року депутатом Бориспільської міської ради Пашиним С.О., ОСОБА_2 проживає разом з донькою ОСОБА_6 та чоловіком ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 43-44).
Чоловік ОСОБА_2 є підполковником кадрового центру Збройних Сил України, має стабільний дохід та зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , військова частина (т. 1 а.с. 36-37, 39).
Згідно довідки Кадрового центру Збройних Сил України за № 138 від 30 липня 2021 року в особовій справі підполковника ОСОБА_5 значаться його дружина ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 40).
30 липня 2021 року Кадровий центр Збройних Сил України звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичної особи Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації з клопотанням про сприяння в реєстрації дружини ОСОБА_2 та її доньки ОСОБА_4 військовослужбовця підполковника ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 41).
Крім того, 27 серпня 2021 року ОСОБА_2 направила на адресу відповідача запрошення прийти 07 вересня 2021 року на 10 год. 00 хв. до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської РДА в м. Києві для надання письмової згоди на проведення реєстрації дитини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 45).
При цьому, суд звертав увагу на той факт, що докази направлення даного листа ОСОБА_3 та його отримання відповідачем, докази реєстрації на прийом в Центр надання адміністративних послуг Солом'янської РДА в м. Києві на 10 год. 00 хв. 07 вересня 2021 року, в матеріалах справи, в порушення вимог ст. 76-81 ЦПК України, відсутні.
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 з 2006 року і по теперішній час працює агентом з наземного обслуговування повітряних суден групи наземного обслуговування повітряних суден відділу наземного обслуговування повітряних суден служби наземного обслуговування в Державному підприємстві Міжнародний аеропорт «Бориспіль», де характеризується позитивно (т. 1 а.с. 104).
Згідно сертифікату серії РРТ № 948367 від 14 вересня 2023 року про проходження профілактичного наркологічного огляду та медичної довідки серії ААМ № 965754 від 13 вересня 2023 року про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіа-тричних оглядів ОСОБА_3 не перебуває на обліку у нарколога чи психолога (т. 1 а.с. 196).
Відповідач вчасно і в повному розмірі, що визнається і не заперечується сторонами, сплачує аліменти на утримання доньки та 06 листопада 2020 року оплатив страхові полюси за номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 щодо дитини ОСОБА_6 , 19 квітня 2015 року (т. 1 а.с. 193-195).
16 листопада 2021 року ОСОБА_3 звертався до Служби у справах дітей виконавчого комітету Бориспільської міської ради з заявою про встановлення графіку спілкування з дитиною (т. 1 а.с. 102-103).
Листом Служби у справах дітей Бориспільської міської ради за № 01-26-594 від 07 грудня 2021 року ОСОБА_3 повідомлено, що вказані у заяві доводи розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини за участі обох батьків. Батькам рекомендовано у місячний строк узгодити графік побачень батька з малолітньою дитиною. Крім того, рекомендовано узгодити батьку з ОСОБА_2 питання щодо перереєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 8).
Також судом встановлено і не заперечується сторонами, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 359/9386/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самосійних вимог - Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою суду від 25 травня 2023 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 359/559/22 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.
З наведеного вище суд дійшов висновку про наявність між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спору щодо способу участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною, та щодо вирішення питання про перереєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_13 .
Крім того судом заслухано покази свідків.
Таксвідок ОСОБА_14 повідомила суду, що після розриву стосунків з ОСОБА_3 її онука ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_6 переїхали та проживали разом з нею протягом п'яти років. Однак свідку невідомо, чи повідомила позивач про зміну місця проживання дитини ОСОБА_3 .
В свою чергу свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що ОСОБА_2 проти спілкування батька ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_6 .
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції встановив, що позивачем недоведено , що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, тобто, що він систематично, незважаючи ні на що, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки. ОСОБА_3 надав до суду докази виконання своїх обов'язків щодо надання матеріального утримання дитини та пояснив свою не активну участь у вихованні дочки, поведінкою позивача та наявністю спору з ОСОБА_2 , як матір'ю спільної дитини, щодо порядку і способу участі батька у спілкуванні і вихованні ОСОБА_6 .
Суд зазначав, що в матеріалах справи, всупереч вимог ст. 76-81 ЦПК України, відсутні докази умисного винного ухилення від виконання ОСОБА_3 батьківських обов'язків відносно доньки ОСОБА_6 .
Також суд не погодився із висновком Служби у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, у зв'язку з тим, що у висновку відсутнє обгрунтоване посилання на те, що позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини. Крім того, позиція відповідача, а саме його намагання зберегти зв'язок з донькою, та залучення до розгляду справи адвоката, надання доказів, що він цікавиться життям своєї дитини, свідчать про те, що ОСОБА_3 не є тією особою, яка умисно ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини і щодо якої є нагальна необхідність позбавлення батьківських прав щодо своєї дитини.
Суд встановив, що посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_4 більше 8 років (на момент звернення до суду з позовом) проживає разом із матір'ю та, останні роки, з вітчимом та не бачиться із своїм батьком, не є підставою для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивачка не довела.
Суд встановитв, що особистісні непорозуміння між батьками щодо перереєстрації місця проживання дитини та, в подальшому, отримання новим чоловіком позивача права на одержання квартири за рахунок Збройних Сил України, не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , оскільки у рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.
Дослідивши наявні в справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що ті обставини, які суд вважав встановленими, не давали суду підстав для застосування крайнього заходу впливу у виді позбавлення батьківських прав. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
За змістом частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки;
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі № 243/13192/19-ц щодо застосування положень ст. 19, 164 СК України.
З огляду на встановлені судом обстаини, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про недоведеність позивачем наявості правових підстав для застоуваня до батька крайнього заходу впливу шляхом позбавлення його батьківських прав, а також доказів , що таке позбавлення буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Суд надав вірну оцінку тому, що не з'явлення батька для перереєстрації місця проживання дитини за адресою місця проживання вітчима, не свідчить про ухилення батька від виконання своїх обов'язків.
Суд також вірно надав оцінку тому факту, що позивач фактичвно створила нову сім'ю і відповідачу до визначення конкретного способу участі його у вихованні дитини судом, складно через неприязні стосунки з позивачем брати активну участь в житті дитини.
Отже, при вирішенні справи, районний суд правильно застосували до спірних правовідносин положення ст.ст.164, 166, 171 СК України та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав до позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статей 150, 155 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Демократичне суспільство характеризується плюралізмом, терпимістю, широтою поглядів. Таким чином, держави мають позитивне зобов'язання із забезпечення процедурних гарантій від свавілля як умову обґрунтованості втручання в права, що захищаються статтею 8 Конвенції. Щоб втручання було визнано «необхідним у демократичному суспільстві», воно повинно бути обґрунтовано «гострою соціальною необхідністю». Причини, що наводяться внутрішніми судами для обґрунтування оскаржених заходів, повинні бути достатніми і стосуватися справи.
Частинами 4 та 5 статті 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Водночас у частині 6 цієї статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Отже висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні дитини оскільки такий не порушує прав та обов'язків жодного з батьків.
При цьому правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі і висновку та рішення органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав.
Судом першої інстанції правильно оцінено Висновок, складений Службою у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області, погоджений Рішенням виконавчого комітету міської ради 28.11.2022 № 573, з огляду на наступне.
Як вірно зазначено судом у Висновку відсутнє обгрунтоване посилання на те, що позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.
У Висновку вказано, що відповідачем не надано жодних доказів або документів щодо зміни свого ставлення до виконання батьківських обов'язків, питання перереєстрації дитини не вирішено, графіку побачень з дитиною не узгоджений, а отже батько не цікавиться навчанням, розвитком та відпочинком малолітньої доньки, не піклується про її здоров'я, однак такі підстави на думку апеляційного суду не свідчать про ухилення від виконання батьківських обов'язків, а є свідченням існуючого між сторонами конфлікту.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо усунення ОСОБА_8 перешкод у спілкуванні з дитиною (справа перебуває в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області за єдиним унікальним номером № 359/9386/22, провадження у справі зупинено до набранням законної сили рішення в даній справі).
Крім того з матеріалів справи вбачається, що відповідач цікавиться дитиною, намагається вчиняти дії щодо спілкування з нею, тому у суду відсутні підстави вважати що відповідач самоусунувся з життя дитини.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції та перегляду в апеляційній інстанції не встановлено свідомої винної поведінки відповідача щодо нехтування ним своїми батьківськими обов'язками. Суду не наведено також переконливих доводів, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції спотворив та змінив покази свідка ОСОБА_7 відхиляються апеляційним судом, оскільки такі обставини самі по собі не впливають на правильність висновків суду, щодо відсутності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав та наявності в поведінці батька ознак, які б давали суду підстави дійти висновку про необхідність застосування крайнього заходу впливу на батька у виді позбавленя його батьківських прав з метою забезпечення найкращих інтересів дитини.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, те що апеляційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 лютого 2024 року.
Головуючий О. В. Желепа
Судді О. Ф. Мазурик
О. В. Немировська