Головуючий у суді першої інстанції: Бугіль В.В.
справа №761/36614/23
провадження №33/824/18/2024
25 січня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Кашарського Фелікса Володимировича,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником - адвокатом Пронським Вячеславом Станіславовичем, на постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 жовтня 2023 року,-
Постановою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 жовтня 2023 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, 24 вересня 2023 року о 22 год. 55 хв., в м. Києві, по вулиці Хрещатик, 38, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зміна забарвлення обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, чимпорушив вимоги п.2.5 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пронський В.С.подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, порушено принципи презумпції невинуватості та безсторонності, неповно вивчені матеріали справи.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зокрема, зазначає про те, що направлення складене вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення,що є прямим порушенням процедури фіксації адміністративного правопорушення даної категорії. Поліцейськими не роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
З відеозапису неможливо встановити наявність у нього нібито ознак наркотичного сп'яніння, які б давали підстави для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувалося його спілкування з поліцейськими.
Також в матеріалах справах відсутні докази того, що транспортний засіб, яким нібито керував ОСОБА_1 , взагалі рухався, не вбачається це і на відеозаписі, долученому до матеріалів справи.З відеозапису вбачається, що поліцейські неодноразово зверталися до водія з вимогою пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та ОСОБА_1 надавав декілька разів згоду пройти дану процедуру, але при цьому, цілеспрямованих дій, для забезпечення проходження ОСОБА_1 огляду, поліцейські не вживали.
Направлення в медичний заклад було оформлене після оформлення самого протоколу і це вбачається з відео, де видно, що при ознайомленні ОСОБА_1 , з адмінматеріалами направлення відсутнє.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Кашарський Ф.В. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити апеляційну скаргу, постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 жовтня 2023 рокускасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Кашарського Ф.В., який пояснив, що декілька разів було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медзакладі на, що останній погоджувався, але поліцейські в свою чергу не робили будь-яких дій для доставки ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження даного огляду.З відеозапису неможливо встановити наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, які б давали підстави для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, його поведінка відповідала обстановці, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за №1452/735.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 суд першої інстанції послався на те, що судом встановлено сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксований на долученому до матеріалів справи відеозаписі, що свідчить про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2023 року о 22 год. 55 хв., в м. Києві, по вулиці Хрещатик, 38, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зміна забарвлення обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Разом з тим, з наявних у матеріалах справи відеозаписів з бодікамери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений під час керування автомобілем, за причиною того, що у його транспортного засобу не працював правий габаритний ліхтар в темну пору доби, разом з тим поліцейськими було виявлено у водія ознаки наркотичного сп'яніння. У зв'язку з чим було неодноразово запропоновано пройти огляд на наркотичне сп'яніння в медичному закладі, але після згоди водія працівники патрульної поліції не виконали будь-яких дій для доставки останнього до медичного закладу.
Тому доводи апеляційної скарги, щодо того, що ОСОБА_1 надавав свою згоду на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, але працівниками поліції не виконані дії щодо доставлення останнього до медичного закладу суд приймає до уваги.
Отримавши відповідну згоду від ОСОБА_1 працівники поліції не відвезли останнього до медзакладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а почали вести з останнім розмову щодо порядку проходження огляду та роз'яснили ОСОБА_1 , що він має право на відмову від проходження даного огляду, що суперечить положенням п. 2.5 ПДР України.
Даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що усі зазначені дії поліцейського, вчинені після того як ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, були незаконними, оскільки роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності прав, які законодавством не передбачені, а саме права відмовитись від проходження огляду, вчинені виключно з метою спонукання ОСОБА_1 до висловлення відмови від проходження огляду та фіксування зазначеного.
У даному випадку поліцейський, отримавши згоду ОСОБА_1 на проведення огляду на стан сп'яніння, мав би виконувати вимоги п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, згідно з яким з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Зазначені вимоги інструкції поліцейський проігнорував та з метою схиляння ОСОБА_1 до вчинення правопорушення почав вчиняти дії, описані вище.
З огляду на конкретні обставини справи, є очевидним, що без зазначених протиправних дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто мала місце провокація ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Разом із тим доводи апеляційної скарги про те, що він не керував транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє як необґрунтоване, оскільки відповідно до відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено на проїжджій частині у зв'язку з тим, що водій керував транспортним засобом із непрацюючим заднім правим габаритом ліхтарем в темну пору доби, що підтверджується постановою за ст.. 125 КУпАП, яка знаходиться в матеріалах справи. Та сам водій не заперечував факту керування транспортним засобом та непрацездатності його правого габаритного ліхтаря в темну пору доби.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер, апеляційний суд не дає їм оцінку, з огляду на встановлення факту недопустимості доказів, якими суд першої інстанції обґрунтував доведеність вини ОСОБА_1 .
З урахуванням усіх вище викладених обставин в їх сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із не доведеністю його вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 18 жовтня 2023 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником - адвокатом Пронським Вячеславом Станіславовичем, задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18 жовтня 2023 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, з підстав передбачених п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна