06 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/11606/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року
у справі №160/11606/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ»
до Одеської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці №UA/500080/2023/000055/2 від 10.03.2023 про коригування митної вартості товарів за ВМД 23UA500080001257U8.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для митного оформлення ввезеного на митну територію України відповідно до контракту №TR-141122 від 14.11.2022 товару до митного органу була подана митна декларація №23UA500080001257U8, в якій митна вартість товару визначена за ціною контракту. На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивач надав митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей. Згідно повідомлення митниці позивачем додані додаткові необхідні документи. Втім, митниця дійшла помилкового висновку, що за результатами візуальної перевірки встановлено розбіжність в інформації щодо страхування та відсутність інформації про виробника у певних документах, внаслідок чого прийняла рішення про коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних товарів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Суд виходив з того що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Скаржник, зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500080001257U8 від 10.03.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем додаткові документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000055/2 від 10.03.2023. Скаржник наполягає, що у цьому рішенні ним наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано із визначенням джерел інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МК України митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом з заявленої декларантом 2.5703дол.США/ кг до 3.01дол. США/кг (МД UA500020/2023/000963 від 23.01.2023 партія товару 76979 кг з умовами поставки FOB (CN) Китай за угодою з виробником TRIANGLE TYRE CO., LTD Китай (CN) - 3.01 дол.США/кг; МД UA100110/2023/520295 від 13.01.2023 партія товару 11837 кг з умовами поставки FOB (CN) Китай за угодою з виробником - TRIANGLE TYRE CO., LTD Китай (CN) - 3.21 дол.США/кг).
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (покупець) та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) (продавець) укладено контракт №TR-141122 від 14.11.2022, у відповідності до умов якого продавець продає, а покупець купує шини грузові (товар) в кількості, за цінами і на умовах, викладених в додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього контракту.
До вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію № 1 від 15.11.2022 на поставку товару загальною вартістю 568744,20 доларів США, умови поставки: FOB Qingdao, умови оплати: 100% передплата.
Вказана сума сплачена позивачем платіжними дорученнями № 69 від 22.11.2022, № 70 від 22.11.2022, № 77 від 01.12.2022.
Відповідно до умов даного Контракту, специфікації №1 від 15.11.2022 компанія TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай), поставила позивачеві товар: «Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: Шина 385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L (індекс навантаження 160/158, індекс швидкості J/L, посадочний діаметр - 22.5) - 190 шт.
Транспортування товару здійснювалось на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №16018-159 від 21.12.2017, укладеного з TOB «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС».
09.03.2023 з метою митного оформлення придбаного товару позивач подав митному органу митну декларацію №23UA500080001257U8, відповідно до якої митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару позивачем разом з митною декларацією надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації: пакувальний лист від 09.01.2023 №12222006177-9; інвойс від 09.01.2023 №12222006177-9; специфікація до інвойсу від 09.01.2023 №3/5; коносамент від 10.01.2023 №COSU6350224410; коносамент від 10.01.2023 №SZX221260381; автотранспортна накладна від 07.03.2023 №053420; банківські платіжні документи від 22.11.2022 N969, від 22.11.2022 №70, від 01.12.2022 №77; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.02.2023 № 793; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.03.2023 № 930; документ, що підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг і відсутність страхування вантажу від 06.03.2023 №06.03/23-31; зовнішньоекономічний контракт від 14.11.2022 №TR-141122; специфікація до зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 №1; договір на транспортно-експедиційні послуги від 21.12.2017 №16018-159; копія митної декларації країни відправлення від 09.01.2023 №420420230000005619.
За результатами розгляду наданих декларантом документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган при цьому виходив з того, що: в п.7 договору на транспортно-експедиційні послуги передбачено страхування відповідальності їх виконавця, а у документі, що підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг, зазначено інформацію про відсутність страхування вантажу. У інвойсі та специфікації до зовнішньоекономічного контракту зазначено торгову марку, але відсутня інформація про виробника
Посилаючись на те, що зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, відповідач 09.03.2023 направив на адресу позивача електронне повідомлення, в якому зазначив, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення.
Керуючись ч.3 ст. 53 МК України, митний орган запропонував декларанту надати до митного органу додаткові, зазначені митним органом, документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на це повідомлення позивач надав відповідь листом вих. № 10/03-2023-5 від 10.03.2023, до якого додані: комерційна пропозиція №6177-9 від 09.01.2023; сертифікат дилера з перекладом; лист перевізника ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІК» № 10223/1 від 21.02.2023; відповідь TRIANGLE TYRE CO. LTD від 10.03.2023 з перекладом про те, що він є виробником товару з торговою маркою TRIANGLE.
Одночасно декларант зазначив, що надав вичерпний перелік документів.
10.03.2023 Одеською митницею винесено рішення про коригування митної вартості №UA/500080/2023/000055/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/500080/2023/000089.
Підставою для прийняття означеного рішення про коригування митної вартості №UA/500080/2023/000055/2 стали такі, зазначені митницею обставини.
У поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: пунктом 7 договору на транспортно-експедиційні послуги передбачено страхування відповідальності їх виконавця, з у документі, що підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг зазначено інформацію про відсутність страхування вантажу.
У інвойсі та специфікації до зовнішньоекономічного контракту зазначено торгову марку, але відсутня інформація про виробника.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарі, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 2,5703 дол. США/ кг до 3,01 дол. США/ кг (МД UA500020/2023/000963 від 23.01.2023 партія товару 76976 кг з умовами поставки FOB (CN) Китай за угодою з виробником TRIANGLE TYRE CO., LTD (Китай) - 3,21 дол. США/ кг).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.
За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, суть повноважень митного органу щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів полягає у перевірці правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до статті 53 МК України підтверджують цю митну вартість.
Тобто виявлені митним органом розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).
Згідно з пп.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.
Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ст.60 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів полягає в наступному.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митний кодекс України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як зазначено вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).
10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Судом встановлено, що в спірному випадку позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подав разом з митною декларацією документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а також додаткові документи в порядку ч.3 ст.53 МК України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, подані позивачем документи в повній мірі давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (контракту).
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що наведені митним органом в обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення обставини не є підставою для коригування митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення товару.
Стосовно виявленого відповідачем факту, що у пункті 7 договору на транспортно-експедиційні послуги передбачено страхування відповідальності їх виконавця, а у документі, що підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг, зазначено інформацію про відсутність страхування вантажу, суд першої інстанції правильно виходив з того, що «страхування відповідальності» та «страхування вантажу» є різними поняттями, оскільки є різними видами страхування, які відрізняються об'єктом захисту.
Інформація в документі, що підтверджує вартість транспортно-експедиційних послуг, про відсутність страхування вантажу не є свідченням невідповідності цієї інформації умовам договору на транспортно-експедиційні послуги, яким передбачено страхування відповідальності їх виконавця, і не дає підстав для сумніву у достовірності поданих позивачем відомостей про вартість цих транспортно-експедиційних послуг.
Митним органом не зазначено, в чому саме полягає суть виявленої ним, наведеної вище, невідповідності (розбіжності) і яким чином вона стосується складових митної вартості товару і, відповідно, впливає на правильність визначення митної вартості.
Щодо посилання відповідача на те, що в інвойсі та специфікації до інвойсу зазначено торгову марку, але відсутня інформація про виробника, суд першої інстанції за встановлених у справі обставин надав належну оцінку таким доводам митного органу.
Відповідно до наявних у справі доказів, документів, що надавались митному органу, поставка товару здійснена відповідно до інвойсу від 09.01.2023 №12222006177-9 на постачання товару за ціною 159,9 доларів США за одиницю, загальною вартістю 30 381,00 доларів США, на умовах оплати: 100% передоплата.
Специфікація до інвойсу від 09.01.2023 №3/5 і інвойс від 09.01.2023 №12222006177-9 містять торгову марку Triangle.
Листом Triangle Tyre Co., Ltd від 10.03.2023 повідомлено, що торговельна марка Triangle зареєстрована за Triangle Tyre Co., Ltd як за виробником.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Комерційні документи - це документи, що застосовуються у звичайній торговельній практиці, у яких достатньо детально описаний товар (наприклад, рахунки-фактури (інвойси), специфікації тощо). Такі документи дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару.
Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та рахунку-проформі. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на їх підставі здійснює оплату.
Рахунок-фактура (інвойс) - це вид комерційного рахунку. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використана як супровідний документ.
Затвердженої форми рахунку-фактури та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено. Згідно з загальносвітовою практикою, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості.
Таким чином, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості митний орган має впевнитись, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
При цьому, відсутність в інвойсі та специфікації до інвойсу інформації про виробника товару не свідчить про дефектність цих документів і не змінює їх змістовного навантаження.
Як правильно зазначено судом першої інстанції надані до митного оформлення інвойс та специфікація дозволяють ідентифікувати поставку товару та містять відомості про вартість товару.
Дані щодо торгової марки, а також дані щодо продажу товару безпосередньо виробником або посередником, або за договором комісії тощо не можуть підтверджувати або спростовувати митну вартість товару, визначену у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що продавець (компанія TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай)) самостійно заповнював інвойс від 09.01.2023 №12222006177-9 та специфікацію до інвойсу від 09.01.2023 №3/5 і позивач не може зазнавати негативних наслідків за його дії, адже подані до митного органу документи в їх сукупності містять всі необхідні відомості, щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та оцінюючи їх можливо встановити митну вартість товару.
Таким чином, подані митному органу документи містили достатню інформацію щодо митної вартості товару і не мали будь-яких розбіжностей, що давало митному органу можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.
Обставини, на які в даному випадку послався відповідач, не можуть спростовувати правильність визначення митної вартості отриманого позивачем товару.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність в поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, тому оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі №160/11606/23 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко