19 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/12951/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі № 160/12951/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі № 160/12951/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 09.10.2023 Одеська митниця звернулась з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду від 16.10.2023 про залишення позовної заяви без руху, а саме ненаданням доказів сплати судового збору.
15.01.2024 Одеською митницею повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі № 160/12951/23.
Ухвалою суду від 02.02.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності.
На виконання ухвали суду від 02.02.2024 апелянтом подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якої зазначено, що: Одеською митницею первинна апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого строку на апеляційне оскарження, а саме 09.10.2023, проте була повернута апеляційним судом, оскільки митниця була позбавлена можливості сплатити судовий збір; митниця є бюджетною установою, її фінансування є обмеженим, у тому числі в умовах воєнного стану; Одеська митниця при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою на рішення у цій справі дотримувалась умов для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, а саме: первісне звернення з апеляційною скаргою Одеською митницею відбулось у межах процесуального строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось упродовж розумного строку, після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; проведено добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих та залежних від Одеської митниці заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги; недоліки, зазначені в ухвалах Третього апеляційного адміністративного суду, було усунуто на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, а саме надано документ про сплату судового збору; надано до суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази, які підтверджують наявність причин, що унеможливлювали або значно ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції; усталеною є позиція Верховного Суду, що недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, є свідченням того, що апелянт не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов'язками.
Разом з тим, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Враховуючи те, що строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі № 160/12951/23 закінчився 11.10.2023, з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення (доставлено до електронного кабінету 11.09.2023) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції (15.01.2024) минуло чотири місяців, а з дати отримання копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 (доставлено до електронного кабінету 09.11.2023) про повернення апеляційної скарги до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло більше двох місяців, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження Одеській митниці слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.
Стосовно доводів апелянта, що вперше апеляційна скарга подана у тридцятиденний строк і ця обставина свідчить про добросовісне виконання ним процесуальних обов'язків, апеляційний суд зазначає, що адміністративне процесуальне законодавство не містить поняття «повторна апеляційна скарга», а відповідно і строків для її подання. Статтею 295 КАС України передбачено єдиний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду 30 днів з дня його проголошення, а тому будь-яка апеляційна скарга вперше, вдруге чи втретє подана повинна подаватися саме в цей строк. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає неважливим, в який строк після повернення апеляційної скарги апелянт звернувся з новою скаргою, оскільки, якщо така скарга подана у строк, який перевищує 30 днів, то це означає, що вона подана після спливу строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження лише загальними посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Водночас, митницею ні до повторної апеляційної скарги, ні до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з 09.10.2023 (дати подання апеляційної скарги вперше) по 25.12.2023 апелянт дійсно не мав можливості сплатити судовий збір у цій справі. Суд апеляційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку з дати подання первинної апеляційної скарги і до сплати судового збору апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати.
За відсутності таких доводів і доказів на їх підтвердження, а також з урахуванням обставин звернення до суду з апеляційною скаргою повторно лише через два місяці днів після отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не може визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження лише ту обставину, що під час звернення до апеляційного суду вдруге судовий збір було сплачено згідно з платіжною інструкцією № 3010 від 26.12.2023.
Крім того, судовий збір за подання до апеляційного суду апеляційної скарги у цій справі сплачений скаржником платіжною інструкцією № 3010 від 26.12.2023, тоді як апеляційна скарга направлена до суду 15.01.2024, тобто через дев'ятнадцять днів після сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі № 160/12951/23 слід відмовити.
Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Відмовити Одеській митниці в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі № 160/12951/23.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі № 160/12951/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов