19 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/5017/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 в адміністративній справі № 280/5017/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 в адміністративній справі № 280/5017/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 25.04.2023 Волинська митниця звернулась з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду від 19.05.2023 про залишення позовної заяви без руху, а саме ненаданням доказів сплати судового збору.
12.01.2024 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла направлена 04.01.2024 засобами поштового зв'язку потворна апеляційна скарга Волинської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 в адміністративній справі № 280/5017/22.
Ухвалою суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності..
На виконання ухвали суду від 30.01.2024 апелянтом подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якої зазначено, що: Волинською митницею первинна апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого строку на апеляційне оскарження, а саме 25.04.2023, проте була повернута апеляційним судом, оскільки митниця була позбавлена можливості сплатити судовий збір; митницею вживались усі можливі заходи для збільшення обсягу коштів та сплати судового збору, у зв'язку із відсутністю коштів на його сплату апелянт був позбавлений можливості повторного подання апеляційної скарги; повторне подання апеляційної скарги разом із платіжною інструкцією про сплату судового збору та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження відбулось одразу після проведення оплати судового збору; скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Разом з тим, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Враховуючи те, що строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 в адміністративній справі № 280/5017/22 закінчився 26.04.2023, з моменту отримання з моменту отримання ухвали про повернення первинної апеляційної скарги (доставлено до електронного кабінету скаржника 07.06.2023) до дати звернення до суду апеляційної інстанції вдруге (04.01.2024) минуло сім місяців, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження Волинській митниці слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.
Стосовно доводів апелянта, що вперше апеляційна скарга подана у тридцятиденний строк і ця обставина свідчить про добросовісне виконання ним процесуальних обов'язків, апеляційний суд зазначає, що адміністративне процесуальне законодавство не містить поняття «повторна апеляційна скарга», а відповідно і строків для її подання. Статтею 295 КАС України передбачено єдиний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду 30 днів з дня його проголошення, а тому будь-яка апеляційна скарга вперше, вдруге чи втретє подана повинна подаватися саме в цей строк. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає неважливим, в який строк після повернення апеляційної скарги апелянт звернувся з новою скаргою, оскільки, якщо така скарга подана у строк, який перевищує 30 днів, то це означає, що вона подана після спливу строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 в адміністративній справі № 280/5017/22 слід відмовити.
Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Відмовити Волинській митниці в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 в адміністративній справі № 280/5017/22.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 в адміністративній справі № 280/5017/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов