19 лютого 2024 р. Справа № 480/7329/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду(головуючий І інстанції Прилипчук О.А.) від 23.10.2023 року по справі № 480/7329/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періодів роботи з 05.05.1994 по 30.06.1995;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати позивачу до страхового стажу періодів роботи з 05.05.1994 по 30.06.1995 та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вищевказаного стажу з моменту набрання рішенням законної сили;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови позивачу у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити позивачу з 10.02.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та з 2000 року отримує пенсію по інвалідності, в подальшому було переведено на пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІУ (далі - Закон України №1058-ІУ).Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу за період з 01.09.1981 по 31.12.2021, який складає 44 роки 02 місяці 12 днів. Згідно до розрахунку страхового стажу та записів у трудовій книжці позивачу не зараховано періоди трудової діяльності 05.05.1994 по 30.06.1995, на що отримав відмову. Також позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, на що отримав відмову. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періодів роботи з 05.05.1994 по 30.06.1995.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати позивачу до страхового стажу періодів роботи з 05.05.1994 по 30.06.1995 та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вищевказаного стажу з моменту набрання рішенням законної сили.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд допустився помилкового тлумачення Закону України №1058-ІУ, оскільки законодавцем чітко передбачено в частині четвертій статті 42, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії. За таких обставин, враховуючи, що позивач продовжував працювати після призначення йому пенсії та згідно положень ст. 42 Закону України №1058-ІУ відпрацював 2 роки, внаслідок чого відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, суд першої інстанції повинен був дійти до висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлялись.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області з 16.02.2000 року як отримувач пенсії за віком.
Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу за період з 01.09.1981 по 31.12.2021, який складає 44 роки 02 місяці 12 днів.
Згідно до розрахунку страхового стажу та записів у трудовій книжці позивачу не зараховано періоди трудової діяльності 05.05.1994 по 30.06.1995.
Листом відповідач повідомив про причини не врахування відповідного стажу.
Також, 27.04.2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії згідно ч.4 ст. 42 Закону України №1058-ІУ.
Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу згідно Закону України №1058-ІУ.
10.02.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням страхового стажу та із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-21 роки (а.с. 26).
Листом № 1965-1899/Б-02/8-1800/23 від 09.03.2023 відповідач повідомив, що згідно з частиною 3 статті 42 Закону № 1058-ІУ перерахунок пенсій здійснюється непрацюючим пенсіонерам у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, або мінімальної заробітної плати. При цьому, перерахунку підлягають ті складові пенсійних виплат, які визначаються від зазначених показників. Зокрема, це мінімальний розмір пенсії за віком та доплата за понаднормативний стаж, передбачені Законом № 1058-ІУ.Показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на інший вид пенсії, застосовується виключно при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у разі, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу. За електронною базою даних про отримувачів пенсії головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заявник перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІУ з 06.02.2020. З 18.04.2022 є непрацюючою особою. Попередній перерахунок пенсії проводився на підставі заяви про перерахунок пенсії від 27.04.2021.Таким чином, з 01.05.2021 страховий стаж зарахований по 31.12.2020, становить 44 роки 02 місяці 12 днів, що відповідає його коефіцієнту - 0,44167 ((44 роки х 12 місяців + 02 місяці) : 1200 х 1).Враховуючи вищезазначене, право на черговий перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу заявник набуде з 01.05.2023.Отже, підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019 -2021 роки, при здійсненні перерахунку пенсії за віком відсутні (а.с. 27-28).
Не погоджуючись із бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періодів роботи з 05.05.1994 по 30.06.1995 та діями щодо відмови позивачу у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольнивши частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періодів роботи з 05.05.1994 по 30.06.1995 є протиправною. В зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку зарахувати позивачу до страхового стажу періодів роботи з 05.05.1994 по 30.06.1995 та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вищевказаного стажу.
Натомість, відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи проведений перерахунок пенсії 01.05.2021 року, право на наступний перерахунок пенсії позивача останній набуде після 01.05.2023 року, а тому відсутні законодавчо встановлені підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача за його заявою від 10.02.2023 року.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України №1058-IV.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
При цьому, відповідно до ст. 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону № 1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону України №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а.
Отже, у випадку задоволення заяви позивача про перерахунок пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена йому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та він перебуває на ній і наразі.
Частиною 3 статті 45 Закону України № 1058-IV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась перерахунку пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, що призначена їй у 2000 році, а тому у пенсійного органу не виникає обов'язку застосувати при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019-2021 роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 334/13/16-а (2а/334/85/16), від 17 травня 2021 року у справі № 185/1473/17.
Отже, в даному випадку не відбулося зміни виду отримуваної пенсії, оскільки позивач з моменту призначення отримує пенсію за віком.
Посилання позивача в обґрунтування апеляційної скарги на те, що після призначення пенсії він продовжував працювати також є безпідставним і висновки суду не спростовує, оскільки це може бути підставою для перерахунку пенсії, а не її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
Стосовно посилань апелянта в апеляційній скарзі на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 120/910/22-а, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у праві № 420/2948/23, Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у праві № 460/10104/23, Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 у праві № 340/2334/23 та інших окружних судів є безпідставними, оскільки судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а не в постановах суду апеляційної інстанції.
З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відсутні законодавчо встановлені підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача за його заявою від 10.02.2023 року, а тому відповідач діяв відповідно до норм вищезазначеного Закону та не допустив порушення прав позивача, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.
При цьому, з урахуванням положень ст. 308 КАС України, рішення суду в частині задоволення позовних вимог не підлягає апеляційному перегляду, оскільки відповідачем не оскаржено, а апеляційна скарга позивача відповідних доводів в цій частині не містить.
Відповідно до ч. 1-3ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.
З приводу наданої представником позивача під час апеляційного розгляду справи заяви про розподіл судових витрат, колегія судів зазначає, що згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
А тому, оскільки рішення суду першої інстанції скасуванню в апеляційному порядку не підлягає, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року по справі № 480/7329/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк