14 лютого 2024 р.Справа № 520/10269/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., м. Харків, по справі № 520/10269/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника генерала поліції третього рангу Тимошко В. від 11.10.2022 №45 про застосування до поліцейського ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ генерала поліції третього рангу Тимошко В. від 28.10.2022 №521 о/с про звільнення поліцейського ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити на службі в поліції на посаді поліцейського ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 з 29.10.2022;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу поліцейському ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 з 29.10.2022 по дату винесення судом рішення про поновлення на роботі по даній справі;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області понесені ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 гривень;
- звернути рішення суду до негайного виконання в частині поновлення на службі майора поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць на користь ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі №520/10269/22 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 виходив із висновків дисциплінарної комісії, тоді як в основу останнього було покладено показання працівників поліції та ОСОБА_2 (сина позивача) в яких відсутні відомості про попередження таких осіб про адміністративну та кримінальну відповідальність за неправдиві показання.
Окрім того, відповідачем було недотримано порядок направлення відзиву на позов позивачу, адже в порушення вимог статті 162 КАС України вказаний відзив з додатками не було направлено позивачу, а тому судом першої інстанції порушено вимоги статей 74 та 162 КАС України прийнявши такий відзив до розгляду. Вказані дії відповідача потягли за собою порушення прав позивача на можливість подати клопотання про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження із поданням додаткових клопотань, як це визначено вимогами статті 262 КАС України, а також заявлення клопотань про допит свідків в судовому засіданні, свідчення яких були покладені в основу висновку дисциплінарної комісії.
Також апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції не з'ясував обставину чи був ознайомлений позивач із наказом про початок відносно нього службового розслідування, у зв'язку з чим надаючи пояснення 27.09.2022 позивач міг би надавати пояснення не щодо свого місцезнаходження та відсутності співпраці із окупаційною владою, а саме щодо обставин відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку. Між тим, з пояснень позивача від 27.09.2022 неможливо встановити кому саме такі пояснення надавалась, зокрема, членів дисциплінарної комісії.
Не погоджуючи із доводами апеляційної скарги відповідачем подано до суду апеляційної інстанції письмовий відзив, в якому він просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає дане рішення суду законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву відповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з 14.08.1996 перебував на службі в ОВС України, а з 07.11.2015 - в органах Національної поліції України. З 02.01.2021 обіймав посаду інспектора СРПП ВП №3 ХРУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.09.2022 №1224 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено провести службове розслідування за обставинами, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.І. від 22.09.2022 за вих.№1034/119-15/01-2022 відносно поліцейських ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області (а.с.78 том 1).
10 жовтня 2022 року начальником ГУНП в Харківській області полковником поліції В.Тимошко затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким комісія ухвалила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п.1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818, до поліцейського ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.10.2022 №575 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п.1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818 до поліцейського ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.10.2022 №521о/с відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України звільнено майора поліції ОСОБА_1 /0082935/, який перебуває у розпорядження головного управління Національної поліції в Харківській області, з 28.10.2022, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 28.10.2022 у кількості 34 діб.
Вважаючи оскаржувані накази відповідача про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби протиправними та необґрунтованими, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно ОСОБА_1 повно встановила та з'ясувала обставини події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 28.02.2022 по 10.10.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818. Враховуючи порушення, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, суд першої інстанції вважав, що наказ від 11.10.2022 №545 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ від 28.10.2022 №521 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" видано правомірно. Відтак, у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено та позивачем не доведено. Стосовно іншої частини позовних вимог судом першої інстанції зазначено, що оскільки останні є похідними від першої позовної вимоги, то з огляду на висновки суду у даній справі задоволенню також не підлягають.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського, з-поміж іншого, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (п.1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
За вимогами абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно з частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).
Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п.4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п.7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Колегією суддів встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що полягало у порушенні вимог ч.1 ст. 8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п.1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини першої статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно пункту 24 частини першої статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
За вимогами частини другої статті 24 Закону №580-VIII передбачено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У відповідності до пунктів 1, 2, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Крім того, пунктом 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818 (а.с. 68 том 1), затверджено внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, за яким визначено: початок робочого дня - о 09 год. 00 хв.; обідня перерва - 45 хвилин, з 13 год. 00 хв. по 13 год. 45 хв.; закінчення робочого дня з понеділка по четвер - о 18 год. 00 хв., у п'ятницю - 16 год. 45 хв., а на передодні святкових днів з понеділка по четвер - о 17 год. 00 хв., у п'ятницю - 15 год. 45 хв.; вихідні дні - субота та неділя.
А за вимогами пункту 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» (а.с. 69 том 1) керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономічній Республіці Крим та м.Севастополі, областях та м.Києва, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, наказано установити для працівників шестиденний робочий тиждень та відмінити вихідний день - суботу і святкові дні.
Висновок відповідача про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства ґрунтувався на безпідставній відсутності позивача на службі без поважних причин з 27.02.2022 по 10.10.2022, не взятті участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпечення та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.09.2022 до ГУНП в Харківській області від начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_3 за вих.№1034/119-15/01-2022 надійшла доповідна записка про те, що з 28.02.2022 по теперішній час інспектор реагування патрульної поліції №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 безпідставно відсутній на службі без поважних причин та не виконував свої службові обов'язки (а.с.77 том 1).
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.09.2022 №1224 призначено проведення службового розслідування за обставинами, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 від 27.09.2022 за вих.№1034/119-15/01-2022 відносно поліцейських ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області (а.с.78, 194-195 том 1).
В ході проведення службового розслідування, як вбачається з висновку службового розслідування від 10.10.2022 (а.с.70-75 том 1), було встановлено наступне.
Так, 29.04.2022 слідчим відділом ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області були внесені відомості до ЄРДР за №12022221230000187 за фактом відсутності станом на 28.04.2022 будь-якої інформації про місце знаходження інспектора СРПП ВП №3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 та розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.115 КК України (з додатковою кваліфікацією - безвісті відсутня особа) (а.с. 73 том 1).
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.05.2022 №236 о/с (а.с. 62 том 1), відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст.67 Закону України "Про Національну поліцію", майора поліції ОСОБА_1 зараховано у розпорядження ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області, з 28.04.2022 до встановлення його місцезнаходження або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) станом на 10.08.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №75 (у редакції наказу зазначеного Міністерства від 17.08.2022 №188) до такого переліку віднесено Дергачівську міську територіальну громаду Харківської області.
Згідно з довідкою ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 06.10.2022 за №4558/119-77/01/06-2022, даний підрозділ обслуговує території Малоданилівської, Дергачівської та Солоницівської територіальних громад. До складу Дергачівської міської територіальної громади входить селище Козача Лопань Харківського району Харківської області, яке 11.09.2022 було звільнено від окупації підрозділами НГУ та ЗСУ (а.с. 81 том 1).
Таким чином, до 11.09.2022 на території с. Козача Лопань Дергачівської міської територіальної громади Харківської області несення служби поліцейськими, які залишалися на непідконтрольній України території, не надавалось можливим.
26 вересня 2022 року до відділення поліції №2 (с.Краснопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області від оператора служби "102" надійшло повідомлення про те, що цього ж дня о 15.21 до фільтраційного табору у с.Краснопілля Сумського району Сумської області прибув поліцейський ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 , який перетнув державний кордон України з території РФ (а.с. 73 том 1).
27 вересня 2022 року слідчим відділом ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12022221230000187 на підставі п.2 ч.1 ст.284 (за відсутністю складу кримінального правопорушення) КПК України (а.с. 73 том 1).
Окрім того, під час проведення службового розслідування був опитаний безпосередньо ОСОБА_1 (письмові пояснення від 28.09.2022 - а.с. 81-82, 198-199 том 1), який пояснив, що з 24 по 28 лютого 2022 року він знаходився на службі у м.Харкові. 24 лютого 2022 року у приміщенні відділу поліції №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області йому був виданий пістолет Макарова, який за ним не закріплений, без магазинів та набоїв до нього. Даний факт був зафіксований відповідальним за озброєння у ВП №3 ХРУП №3 ОСОБА_5 . За отримання вказаної зброї він ніде не розписався. Табельну вогнепальну зброю, закріплену за ним, він не отримував за вказівкою свого керівництва. 28 лютого 2022 року він, перебуваючи у м.Дергачі, передав свою зброю (пістолет Макарова) поліцейському ВП №3 ХРУП №3 ОСОБА_6 та доповів про це ОСОБА_5 . Службове посвідчення та спецжетон ОСОБА_1 сховав у м.Дергачі, потім взяв своїх синів та виїхав за місцем мешкання до с.Козача Лопань. Під час слідування до вказаного села він бачив ворожу техніку окупантів без особового складу. 28 лютого 2022 року ОСОБА_1 доїхав до с.Козача Лопань, яке на той час не було ще окуповано, щоб зібрати особисті речі, грошові збереження та документи, але в цей день ОСОБА_1 не виїхав із селища. Наступного дня він дізнався, що на відстані 3 км від с.Козача Лопань збройні сили РФ встановили блок-пости та заборонили виїзд населення із селища. Під час знаходження на тимчасово окупованій території за місцем його мешкання представники окупаційної влади: "СОБР", "Росгвардія", "ЛДНР" проводили обшуки, під час яких у нього вилучили мисливську рушницю ІЖ-43 та однострій поліцейського. Тричі його затримували та утримували у "підвалі", розташованого на залізничній станції у сел. Козача Лопань, але мету даного затримання йому не повідомляли. Вийти на службу у нього не було можливості, оскільки він знаходився на тимчасово окупованій території. Грошове забезпечення отримував, але не в повному обсязі. Факт співпраці з окупаційною владою, ОСОБА_1 заперечив.
Опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_2 (син позивача) (письмові пояснення від 06.10.2022 - а.с. 84-85, 200-201 том 1) пояснив, що з 2019 року він разом зі своїм батьком - ОСОБА_1 та своєю дівчиною - ОСОБА_7 мешкали в смт Козача Лопань Харківського району Харківської області. Вранці 24.02.2022 вони знаходилися вдома за вказаною адресою, коли розпочалося незаконне вторгнення на територію України збройних сил РФ. Цього ж дня батько, будучи поліцейським, за командою "Тривога" виїхав до відділу поліції. 27 лютого 2022 року ОСОБА_1 повернувся додому у с. К.Лопань. На той час у селищі вже перебували військові Російської Федерації. На його запитання щодо евакуації до м.Харкова, ОСОБА_1 відповів, що треба очікувати команди про евакуацію. ОСОБА_2 зазначив, що місцеві мешканці виїздили з населеного пункту у бік Росії через КПП "Гоптівка", а деякі через с.Прудянка та с.Слатино Харківського району Харківської області, які на той час були підконтрольні Україні, у бік м.Харкова. Вказана можливість виїзду з смт. Козача Лопань зберігалась протягом одного тижня (приблизно до 06.03.2022). Окупаційна влада будь-яких перешкод щодо евакуації місцевого населення з с. К.Лопань не вчиняла. Після цього, окупантами на всіх виїздах із селища були встановлені блокпости, що обмежило пересування громадян у селищі. З 27.02.2022 по 06.03.2022 він та його батько - ОСОБА_1 не скористались вищевказаною можливістю залишити селище і виїхати на підконтрольну територію України або до РФ для подальшого повернення на Україну. Бажання у ОСОБА_1 повертатися на підконтрольну територію України не було. Також ОСОБА_2 пояснив, що життя під окупацією його батька задовольняло, оскільки, він постійно вживав алкогольні напої, вчиняв сварки. Факт співпраці його батька з окупаційною владою, ОСОБА_2 категорично заперечив, але батько спілкувався з представниками ворожої влади "Администрация временно освобожденных территорий": з ОСОБА_8 , нібито займав вищу посаду у вказаній установі, та з начальником "Народної дружини", прізвище він не запам'ятав. Крім цього, батько під час окупації підтримував тісний зв'язок з його матір'ю - ОСОБА_9 , яка працювала на окупантів в зазначеній адміністрації та до її обов'язків входило розподіл гуманітарної допомоги від російської влади для населення. Функціональні обов'язки як поліцейського Національної поліції України, його батько не виконував.
З пояснень ОСОБА_2 також встановлено, що в ніч з 10 на 11 вересня 2022 року, він разом з членами його родини та батьком у супроводі військової ворожої техніки, у складі автомобільної колони виїхали з с. Козача Лопань через КПП "Гоптівка" до м.Бєлгород РФ. 16 вересня 2022 року ОСОБА_2 залишив батька, який за його словами планував залишитись проживати у м.Бєлгород, та разом з дівчиною поїхав на територію України через КПП "Колотіловка" РФ, що межує з Сумською областю. Цього ж дня він перетнув державний кордон України та опинився у с.Краснопілля Сумської області. У подальшому прибув до м.Харкова. Також у своїх поясненнях ОСОБА_2 додав, що батька 5 разів вивозили до "підвалу", але про зміст розмов його з військовими "ЛДНР" останній не розповідав. Його утримували у "підвалі" протягом однієї - трьох годин. Видимих тілесних ушкоджень на його тілі після його повернення додому, він не бачив.
Крім того, під час проведення службового розслідування свої пояснення надали поліцейські ВП№3 ХРУП №3: інспектор капітан поліції ОСОБА_10 (а.с.88-89, 205 том 1) та поліцейський старший сержант ОСОБА_11 (а.с.89-90, 206 том 1), що здійснювали поліцейську діяльність в с.Слатино, відповідно до яких приблизно у період з 27.02.2022 до 15.03.2022 через блок-пост с.Цупівка був вільний проїзд всіх бажаючих безперешкодно виїхати з с.Козача Лопань до м.Харкова.
Опитаний поліцейський СРПП ВП №3 ХРУП №3 старший сержант поліції ОСОБА_12 (а.с.85-86, 202 том 1) пояснив, що з 27.02.2022 до 22.03.2022 він здійснював поліцейську діяльність на території Прудянської громади спільно зі старостою - ОСОБА_13 . За цей період часу від громадян усні заяви за фактом перешкоджання виїзду з с. Козача Лопань, йому не надходили.
Опитані поліцейські СРПП ВП №3 ХРУП №3 старший сержант поліції ОСОБА_14 (а.с.87-88, 204 том 1) та старший сержант поліції ОСОБА_15 (а.с.86-87, 203 том 1) пояснили, що їх родини мешкали у тимчасово окупованому с. Козача Лопань. Місцеві мешканці, бажаючи залишити даний населений пункт, записувались на чергу для евакуації в окупаційній владі, що розміщувалась у селищній раді. Евакуація місцевого населення до РФ відбувалась централізовано 2-3 рази на місяць.
Опитаний начальник СРПП ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_16 (а.с.90-91, 207 том 1) пояснив, що з 24.02.2022 він виконував обов'язки начальника СРПП зазначеного підрозділу, оскільки безпосередній його керівник знаходився на лікарняному. Цього ж дня весь особовий склад прибув до підрозділу за сигналом "Тривога" та за наказом керівництва всі виїхали до м.Харків, де продовжили патрулювання на Південному вокзалі. Несли службу позмінно. В його підпорядкуванні перебував майор поліції ОСОБА_1 . Приблизно 27.02.2022 вказаний поліцейський змінився після добового чергування та виїхав за місцем мешкання до с.Козача Лопань, звідки вже на службу не вийшов. У ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив йому, що у нього немає можливості виїхати до м.Харкова. З 28 лютого 2022 року ОСОБА_1 більше не виходив на зв'язок та не повідомляв про місце свого знаходження. За даним фактом СВ ВП № 3 ХРУП №3 були внесені відомості до ЄРДР №12022221230000187 з поміткою як безвісті відсутній ОСОБА_1 06 травня 2022 року даного поліцейського було зараховано у розпорядження ГУНП в Харківській області. За час служби у ВП № 3 ХРУП № 3 майор поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо, оскільки допускав порушення службової дисципліни та законності, не завжди робив висновки щодо своєї поведінки поза службою.
Відтак, дисциплінарною комісією було встановлено, що з 27.02.2022 до 06.03.2022 зберігалась можливість безперешкодного виїзду за межі с.Козача Лопань на підконтрольну Україні територію, а в подальшому вказана можливість евакуації через державний кордон пункт пропуску "Гоптівка" до РФ та повернення до України. У зв'язку з цим, пояснення майора поліції ОСОБА_1 з приводу неможливості евакуюватися з тимчасово окупованої території РФ на підконтрольну територію України та приступити до виконання своїх службових обов'язків не розцінені такими як "поважність відсутності на службі в період воєнного стану", оскільки станом на 01.05.2022 поліцейські ГУНП в Харківській області виконали наказ про евакуацію в безпечне місце та на сьогодні несуть службу на підконтрольній України території. В свою чергу, майор поліції ОСОБА_1 навпаки продовжував жити на тимчасово окупованій території та 10.09.2022 перед звільненням с.Козача Лопань силами ЗСУ у супроводі окупаційної влади виїхав до м. Бєлгород РФ, де перебував протягом 15 діб до 26.09.2022.
Позивачем не заперечувалась обставина відсутності у період з 28.02.2022 по 10.10.2022 на службі.
Отже, в ході проведення службового розслідування щодо факту відсутності інспектора реагування патрульної поліції №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 на службі без поважних причин з 28.02.2022 по 27.09.2022 встановлено, що з початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, тобто, з 24.02.2022 по 27.02.2022 позивач перебував на службі. Проте, 28.02.2022 ОСОБА_1 не вийшов на службу, у зв'язку з тим, що виїхав до окупованого с.Козача Лопань Харківської області. Саме тоді ОСОБА_1 востаннє в телефонному режимі повідомив про те, що немає змоги повернутись, і вже з 28.02.2022 на зв'язок не виходив. За фактом зникнення ОСОБА_1 було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження. Позивачем не надано доказів поважності причин невиходу на службу та неповідомлення безпосереднього керівництва про неможливість виїзду з тимчасово окупованої території, зокрема, але не виключено, в період по травень 2022 року. При цьому, із свідчень ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 мав можливість виїхати на підконтрольну територію, однак цим не скористався, в той час як у вересні 2022 року виїхавши до м.Білгород РФ не виявляв бажання повернутись на територію України. Тобто дисциплінарна комісія встановила відсутність позивача на службі без поважних причин в період з 28.02.2022 по 10.10.2022.
Поряд з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду даної адміністративної справи.
У зв'язку з чим, Міністерство внутрішніх справ України, зокрема, в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно частини першої статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (частина перша статті 24 Закон №580-VIII).
Частиною другою статті 24 Закону №580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні. Крім цього поліцейським заборонений виїзд за кордон (окрім виняткових причин).
Таким чином, відсутність поліцейського ОСОБА_1 на службі без поважних причин, в тому числі зумовлює невиконання вимог щодо забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Між тим, дисципліною комісією констатовано порушення позивачем внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, затверджений наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарно статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (частина друга статті 5 Дисциплінарного статуту).
Згідно частини п'ятої статті 5 Дисциплінарного статуту, виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначив, що виїхати на неокуповану військами РФ територію він не мав можливості, що є поважною причиною бути відсутнім на службі. З даного приводу колегія суддів зазначає, що дійсно запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, створює загрозу для життя та здоров'я людей, які перебувають на території України.
Поряд з тим, позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов'язки не виконував.
Крім того, станом на 24.02.2022, тобто початок військової агресії Російської Федерації проти України, позивач перебував на місці служби, та лише 27.02.2022 прийняв рішення поїхати до тимчасово окупованого с.Козача Лопань Харківської області. З огляду на початок дій з окупації частини території Харківської області військами Російської Федерації, яка була прилеглою до території кордону із РФ, позивач мав розуміти та оцінити свої можливості щодо його безпечного повернення, однак прийняв рішення їхати в напрямку території, яка була окупована ще з 24.02.2022, що є загальновідомим фактом.
Відтак, колегією суддів встановлено, що позивач добровільно залишив місце несення служби та прийняв рішення проїхати у тимчасово окуповане с.Козача Лопань Харківської області. При цьому, 28.02.2022 він не приступив до виконання своїх службових обов'язків, в подальшому не виходив на зв'язок із безпосереднім керівництвом, для повідомлення причин неможливості виїзду.
Між іншим, навіть у вересні 2022 року виїхавши до м.Білгород з окупованої території, тобто за наявності можливості скористатися засобами мобільного зв'язку, позивач не вчинив дії щодо повідомлення безпосереднього керівництва про його перебування РФ.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що він не мав змоги повернутись на підконтрольну територію України через окупацію с.Козача Лопань Харківської області та постійні обстріли, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем з 28.02.2022 не вчинялися дії щодо повідомлення безпосереднього керівництва про причини його невиїзду та перешкоди з виїздом із окупованої території. Більш того, пояснення ОСОБА_2 дають підстави вважати, що позивач не вживав заходів щодо виходу на службу та повернення на неокуповану територію.
Відтак, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій позивач не надав підтвердження, що він бажав і шукав можливостей потрапити до місця несення служби, а саме, ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області. Зокрема, позивачем не вказано коли, за яких обставин він намагався повернутися на територію України, а також за яких обставин йому не вдалося цього зробити, в той час як із пояснень ОСОБА_2 вбачається, що позивач зволікав із поверненням на підконтрольну територію України. В ході судового розгляду такі зволікання не були належним чином обґрунтовані позивачем.
Щодо тверджень апелянта з приводу того, що в матеріалах справи відсутні докази належного ознайомлення позивача з наказом про призначення і проведення службового розслідування, колегія суддів зазначає, що Порядок №893 не містить такого обов'язку з боку відповідача. Про відсутність такого обов'язку відповідача також наголошувалося Верховним Судом у постанові від 12.07.2023 по справі №200/3459/22.
Твердження апеляційної скарги позивача про неналежне оформлення наказу ГУНП в Харківській області від 27.09.2022 №1224 «Про призначення та проведення службового розслідування» з огляду на відсутність відповідної його реєстрації, колегія суддів не приймає, оскільки вказані твердження позивача спростовуються поданими відповідачем до суду апеляційної інстанції належним чином завіреними копіями даного наказу (а.с. 194-195 том 1) та журналу про обліку наказів ГУНП в Харківській області з основної діяльності (а.с. 196-197 том 1).
Доводи апеляційної скарги позивача щодо неналежності письмових пояснень отриманих в ході проведення дисциплінарного провадження, в тому числі ОСОБА_17 , з огляду на те, що такі пояснення не містять попередження осіб про відповідальність за дачу неправдивих показань, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
У відповідності до пункту 13 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
При цьому, пунктом 14 приведеного вище розділу Порядку №893 визначено що пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Так, даною формою визначено, що особа, яка надає пояснення, ознайомлена з вимогами "статті 63 Конституції України (особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом)", а також вказана особа надає "свою згоду на обробку та використання в службових документах органу (підрозділу) поліції моїх персональних даних у порядку, передбаченому Законом України «Про захист персональних даних»".
Тобто, Порядком №893 закріплено чітку форму пояснень, які надаються в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією, якою не передбачено попередження осіб про відповідальність за дачу неправдивих показань.
Стосовно посилань апеляційної скарги позивача про неможливість розгляду судом першої інстанції даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки присутня необхідність допиту свідків, колегія суддів вважає безпідставними, адже вказана справа є справою незначної складності і відповідно розгляд її за правилами спрощеного позовного провадження не призвів до порушення норм чинного законодавства.
При цьому, судом апеляційної інстанції вживались заходи щодо виклику в судове засідання свідка ОСОБА_7 , про допит якої в судовому засіданні просив позивач, однак конверт з повісткою повернувся без вручення до суду апеляційної інстанції.
З приводу доводів апеляційної скарги позивача про те, що він був позбавлений надати будь-які пояснення під час проведення службового розслідування, оскільки його не було належним чином попереджено про те, що він надає пояснення саме в межах службового розслідування, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Згідно до частин першої та другої статті 27 розділу V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану" Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи містяться пояснення позивача, надані Головному управлінню Національній поліції в Харківській області від 27.09.2022 (а.с.81, 198-199 том 1), що нівелює твердження представника позивача про несповіщення ОСОБА_1 про хід службового розслідування. Отже, твердження позивача в частині порушення процедури проведення відносно нього службового розслідування є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження. При цьому, твердження позивача про те, що ним могли бути надані інші пояснення щодо обставин вчинення саме дисциплінарного проступку, а не стосовно його перебування на тимчасово окупованій території та виїзд з неї, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані пояснення містять виклад обставин щодо виїзду, перебування та повернення позивача з тимчасово окупованої території с.Козача Лопань Харківської області, тоді як саме дані обставини і встановлювались в ході здійснення дисциплінарного провадження.
В той же час, позивачем не приведено інших обставин, які ним не були пригадані в поясненнях, та які б вплинули саме на висновки дисциплінарної комісії.
Окрім того, колегія суддів вказує, що вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні, а і у самоусуненні від виконання службових обов'язків, не виході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.
Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про правовий режим воєнного стану» органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Позивачем не заперечувалось складання присяги на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії рф проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Поряд з цим, Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно ОСОБА_1 повно встановила та з'ясувала обставини події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 28.02.2022 по 10.10.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818.
Отже, беручи до уваги порушення, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, правомірно видано наказ від 11.10.2022 №545 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ від 28.10.2022 №521 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Відтак, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, прийшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального і матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 по справі № 520/10269/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 19.02.2024