Справа № 560/22286/23
іменем України
19 лютого 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати пенсії з 1 грудня 2019 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 №900-VII, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІІ, та внесення змін до Постанови КМУ від 17.07.1992 №393", Постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", від 18.11.2015 №947 "Про внесення змін до постанови КМУ від 9 березня 2006 року №268";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 №900-VII, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІІ, та внесення змін до Постанови КМУ від 17.07.1992 №393", Постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", від 18.11.2015 №947 "Про внесення змін до постанови КМУ від 9 березня 2006 року №268" - починаючи з 1 грудня 2019 року без обмеження граничного розміру, однак не менше розміру, ніж 79% грошового забезпечення теперішнього поліцейського на аналогічній позивачу посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначено пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Проте внаслідок протиправної бездіяльності відповідача порушено право позивача на отримання належного розміру пенсії.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що розмір пенсії позивача визначено відповідно до вимог Закону №2262-ХІІ. Право позивача на отримання пенсії не порушене, а зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій не звужено.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 витребувано повторно в відповідача докази.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залишення позову без розгляду відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 27.12.2000 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. Розмір призначеної позивачу пенсії становив 79% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2022 у справі №560/20244/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДП "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Хмельницькій області" від 15.07.2021 №1471, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 15.07.2021 №1471.
Позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії.
Листом від 25.12.2023 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Порядок визначення розміру пенсії та його максимальної величини у відсотковому відношенні відповідних сум грошового забезпечення визначено у статті 13 Закону №2262-ХІІ.
З моменту прийняття Закону №2262-ХІІ до статті 13 неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо визначення максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Саме така, змінена редакція частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, застосована відповідачем при розрахунку пенсії позивача згідно з Законом №2262-ХІІ на виконання рішення суду.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування зазначеної редакції частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ для визначення розміру пенсії позивача у зв'язку з наведеним нижче.
Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи людини і громадянина, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Тому з 01.12.2019 до пенсії позивача слід застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення, право на який останній отримав при призначенні пенсії за Законом №2262-ХІІ, а саме 79%.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що оскільки у рішенні суду щодо перерахунку пенсії з 01.12.2019 не було окремо прописано відсоткове значення грошового забезпечення, яке слід враховувати при перерахунку пенсії, правомірно застосовано 70% грошового забезпечення.
Так, відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Тому при перерахунку пенсії позивача слід застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення, право на який останній отримав при призначенні пенсії, а саме 79%.
Крім того, відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
Суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно визначено розмір пенсії позивача з розрахунку 70% суми грошового забезпечення, чим порушено право власності останнього, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також зазначає, що визначенням розміру пенсії позивача відповідач вчинив дії, які є протиправними, а не допустив бездіяльність, як зазначає позивач.
Оскільки суд встановив протиправність дій відповідача, то наявні правові підстави для його зобов'язання здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 в розмірі 79% сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 15.07.2021 №1471, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження граничного розміру, суд зазначає та враховує таке.
Пенсія позивача не обмежена десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, оскільки його не досягає.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, судовому захисту належить лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що при перерахунку пенсії відповідачем буде обмежено пенсію позивача максимальним розміром, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який відсутній, що суперечить засадам адміністративного судочинства.
Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не належать.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% грошового забезпечення з 01.12.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 79% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 15.07.2021 №1471, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк